Ілюстративне фото: facebook/verkhovna.rada.ukraine
"Цей бюджет не можна назвати бюджетом воюючої країни"
Уряд подав до парламенту проєкт бюджету на 2026 рік. Як би ви його загалом оцінили?
Виглядає так, що ми живемо ніби в трьох реальностях. Перша реальність – це те, що ми з вами всі спостерігаємо. Йде війна, ми не бачимо кінця краю, і зрозуміло, що потрібно всі наші ресурси і зусилля спрямовувати на те, щоб посилювати нашу армію просто для того, щоб ми всі вижили. Бо воїни – головні люди в країні, які нас всіх захищають. Друга реальність – це те, що говорить уряд. Я нагадаю, що уряд не тільки видає бюджет, а й пропонує свою Програму дій. Після призначення нового уряду, вони врешті-решт її показали. Там вони розповідають, як все буде прекрасно, як вони будуть дбати і за безпеку, і за оборону, і за "соціалку", і за підтримку вчителів, і за поглиблення міжнародної співпраці. Все, що завгодно. І є третя реальність, де ми бачимо бюджет і що туди внесено. І там, на жаль, деякі речі є абсолютно протилежними і тому, що вимагає реальність, і тому, про що уряд говорить з трибун і пише в пресі. Тому що цей бюджет не можна назвати бюджетом воюючої країни і не можна назвати бюджетом, який виокремлює оборону як свій пріоритет. Цей бюджет, про це вже дуже багато експертів сказали, виглядає як бюджет підготовки до виборів. Вибачте, але чи можемо ми, як країна, яка воює, витрачати кошти на підготовку до виборів, а саме на ті витрати, які є абсолютно некритичними, від яких можна було б відмовитися. Тому головна проблема з цим бюджетом – те, що він не відповідає реаліям країни і не відповідає тим заявам, які уряд робить з трибуни.
Нагадаю, урядовий проєкт бюджету на 26-й рік передбачає видатки на рівні 4,8 трлн грн, доходи – 2,8 трлн грн. Відповідно потреба в зовнішньому фінансуванні становить понад 2 трлн грн. Видатки на безпеку і оборону – 2,8 трлн грн і їх ми фінансуємо переважно за рахунок власних доходів. Чому ви вважаєте, що цей кошторис не є бюджетом воюючої країни?
Ви сказали абсолютно правильно, але є деякі важливі деталі. Перш за все, коли наші міжнародні партнери надають нам матеріальну допомогу для того, щоб закрити різні соціальні витрати, ми маємо розуміти, що це не гроші, які беруться просто зі стелі. Це гроші, які платники податків інших країн передають воюючій Україні для того, щоб допомогти нам закрити якісь нагальні потреби. Тому ми не можемо бути фривольними з цими витратами для того, щоб витрачати кошти на всі забаганки нашого уряду. Тому що дуже важко пояснити, наприклад, платникам податків Великої Британії або Бельгії, чому вони передають нам кошти, які потім президент роздає в рамках програми "Національний кешбек". Це абсолютно необхідна програма під час війни? Чому вона відбувається саме таким чином, наскільки вона ефективна? Я вам хочу відразу сказати, що там цифри, які абсолютно не задовольняють жодну вимогу по результату. Або чи готові наші партнери спонсорувати знову телемарафон? Чи готові наші партнери спонсорувати збільшення видатків на Верховну Раду, апарат президента тощо? Звичайно, рішення щодо витрачання цих коштів ухвалює Україна, але такі кроки суттєво зменшують довіру міжнародних партнерів до нас. Бо вони бачать, що ми не ріжемо видатки там, де можна було б їх порізати. Вони бачать, що ми неефективно витрачаємо кошти. Складається враження, що наш уряд просто йде вперед і живе як в останній день.
Які пропозиції фракції "Голос" щодо перерозподілу цих коштів, зокрема, з міжнародної фінансової допомоги? На що ви пропонуєте їх спрямувати?
Ми вважаємо, що перш за все наша країна має сконцентруватися на знаходженні способів підняти зарплати військовим, а також дбати про людей, які постраждали від війни. У нас є величезна кількість проблем і видатків, які не є прямими виплатами, які заборонені міжнародною допомогою. Це і виплати ветеранам, і виплати внутрішньо переміщеним особам, і компенсації за зруйноване житло, і відбудова тих нагальних інфраструктурних проєктів, які були зруйновані. Це і питання захисту наших енергетичних об'єктів. Я можу годину вам перераховувати все, на що нам потрібно витрачати гроші до того, як ми дійдемо до витрат на Офіс президента і телемарафон.
Але наші партнери поки не готові фінансувати наші оборонні видатки. Хоча нещодавно заговорили про те, що можливо частину грошей, які передає Європа, можна буде виплачувати на зарплати українським військовим. Як ви вважаєте, який шанс того, що про це ми можемо домовитись?
Шанс є. І я знаю, що багато ресурсів сконцентровано конкретно на тому, щоб поліпшити ці шанси. Але дивіться, можливо ми не можемо з цих коштів виплачувати і підвищувати зарплати, але що ми можемо зробити? Ми можемо поліпшити матеріально-технічне забезпечення, поліпшити навчальні центри. Є дуже багато непрямих напрямків, які все ще потребують фінансування, але вони не є прямими виплатами військовим і вони вкладаються в матеріально-технічну допомогу. Але це, на жаль, не є пріоритетом.
Важливий аспект цього бюджету, і я хочу, щоб всі наші слухачі зрозуміли, що наша влада змішала питання безпеки і питання оборони. Ми завжди кажемо "безпека та оборона", але ж насправді це різні речі. Тому що в нас є державні агенції, багато представників яких воюють, які дійсно на фронті і дійсно займаються нашою безпекою. Але є, наприклад, такі агенції як Державне бюро розслідувань, до яких є безліч запитань, які зараз, по суті, є "караючою рукою" влади, а на них, щоб ви розуміли, 23% збільшення в бюджеті є. На розширення їхнього штату і так далі. І це питання, за які такі досягнення ця агенція має отримувати більше і збільшуватися. І, знаєте, ніхто з уряду не зміг відповісти на це запитання.
На вашу думку, в нас є резерв, щоб збільшити внутрішні надходження до бюджету і чи можливо це зробити не піднімаючи суттєво податки?
Звичайно, такий запас є. Це спосіб не новий, він називається "боротьба з тінню", "боротьба з корупцією". Про це ми говоримо не перший рік. Ситуація суттєво не поліпшується. При тому, що виведення "сірого" бізнесу з "тіні" на роботу в правовому полі може дозволити суттєво збільшити якраз ті надходження до бюджету, які можна буде потім витрачати на нашу безпеку та оборону. Звичайно, перш за все це стосується митниці. Там у нас величезна "дірка". Про це нам говорять міжнародні партнери, починаючи, напевно, з моменту, коли президент Зеленський був обраний. Але, на жаль, ситуація суттєво не поліпшується, адже найбільші якраз корупційні потоки йдуть із митниці.
"У Верховній Раді потенціалу на збільшення оподаткування зараз немає"
Нагадаємо, бюджет оборони – це 2,8 трильйона.
Так. Але це все одно суттєві кошти, які нам потрібно якомога швидше акумулювати для того, щоб мати можливість продовжувати наш спротив. Які ще є варіанти, які пропонує зараз уряд? Перш за все, це дійсно збільшувати оподаткування, як це було торік. Я думаю, що в Верховній Раді потенціалу на збільшення оподаткування або збільшення ПДВ зараз немає. Адже завжди є питання, чому мають платити ті, хто вже платить податки, а ті, хто працюють в тіні – ні. Але є дві ідеї, про які зараз говорить і Міжнародний валютний фонд, і наші партнери. Перше – це оподаткування доходів з цифрових платформ, так званий "податок з OLX". Друге – це акциз на солодку воду. Жодний з цих законопроєктів ще не пройшов Верховну Раду. Але це будуть ті спроби наповнити бюджет, які будуть намагатися переконати нас владні депутати, що це буде працювати.
За попередніми оцінками, трошки більше 22 млрд таким чином можна зібрати. Ваша фракція підтримує ці ідеї?
Нам потрібно дивитися на законопроєкти, які будуть. Але, звісно, головний наратив нашої фракції – це поборіть корупцію. Тому що ви зараз введете ці нові податки, а ті, хто крали гроші з державного бюджету, продовжуватимуть це робити. Чому в Україні завжди тільки ті, хто чесні, законослухняні, все більше і більше повинні сплачувати, а ті, хто порушують закон, продовжують його порушувати? Це та несправедливість, яка продовжує існувати. Я розумію, як це слухати людям, які зараз ледве зводять кінці з кінцями, щоб прогодувати себе і родини, коли їм кажуть: "А ще, якщо ви якісь свої речі на OLX будете продавати, то вас ще будуть оподатковувати". Ну, добрий ранок. У нас дасі "дірки" на митниці, у нас величезна кількість бізнесів, які не сплачують податки і працюють "в чорну", а податки намагаються підняти людям, які нічого поганого не зробили. Це, звичайно, є великою проблемою нашої держави.
Кіра Рудик. Фото: facebook/kira.rudik
Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа відверто написала, що Україна вже досягла межі своїх можливостей в нарощуванні власних доходів бюджету, які направляє на фінансування потреб оборони. Які ваші прогнози щодо наступного року, чи вдасться нам цю оборонну частину збалансувати?
На наступний рік заплановано, що може не вистачити коштів. Тому вже планується резервний фонд, в який закладуть близько 100 млрд якраз на випадок, що витрати на оборону будуть більшими, ніж заплановано. Я думаю, що скоріше за все вони і будуть більші, ніж заплановано. Це грамотний хід. Тут я не буду критикувати уряд. Але, коли ми говоримо про загальний бюджет, то в нас і на наступний рік існує дефіцит. Нам досі не вистачає коштів навіть на те, що ми з вами щойно обговорили. Тобто нам бракуватиме 2,5 трлн грн. І в нас єдиний спосіб отримати якось ці кошти – це попросити у наших міжнародних партнерів. На даний момент вони не можуть закрити всю цю суму. Тому зараз нам потрібно інтенсифікувати роботу щодо реформ і тих змін, про які просять наші партнери, щоб їхні гроші не пропадали незрозуміло де, для того, щоб збільшити свої шанси на отримання кредитів, грантів, чого завгодно для нашої країни. І тут є важливе питання, над яким ми з командою працюємо з початку повномасштабного вторгнення – це питання конфіскації російських активів і використання їх на користь України. Із самого початку повномасштабного вторгнення ніхто не вірив взагалі, що європейські країни знайдуть в собі хоробрість і силу для того, щоб взагалі чіпати ці кошти. А я нагадаю, там близько 300 млрд євро російських грошей, які співставні з усією допомогою, яку ми отримуємо від наших міжнародних партнерів протягом цих років. На даний момент Україна отримує відсотки, які накопичилися на ці кошти. Там дійсно немаленька сума. Але те, що нам зараз критично потрібно і що дійсно може закрити великі витрати на оборону України і Європи – це якраз політичний крок з конфіскації російських активів і використання їх зараз. Не через 5 років, не через 10, а в даний момент, коли вони нам так критично необхідні. І тому зараз концентрація дій має бути якраз на цьому.
"Є тільки один план "А" – озброїти Україну до зубів"
Останнім часом доволі знизилась дипломатична активність у переговорах про завершення російсько-української війни, але водночас риторика з боку президента США стала прихильнішою до України. Як ви оцінюєте ситуацію станом на зараз і чи є зараз засоби, які могли б стимулювати президента США до більш активних посередницьких зусиль, тиску на Росію, зокрема, санкціями?
По-перше, я хочу зробити комплімент і президенту, і урядовій команді, яка зараз працює з президентом США Трампом. Тому що ті помилки, які були допущені на початку року, не повторюються і зараз робота з новою адміністрацією США ведеться достатньо інтенсивно. Ми бачимо, що передбачити дії президента Трампа дуже важко. Я не думаю, що є хтось, хто може це реалістично зробити. Але ми також бачимо, що президент Трамп вже зробив таку кількість заяв і зайшов так глибоко в питання закінчення війни в Україні, що йому навряд чи вдасться від цього відкараскатись. І це для нас дуже добре. Команда Трампа проходить той шлях, який проходила команда Байдена, наші міжнародні партнери – від точки "нуль" і спроби домовитися з Путіним до точки, де ми зараз і з розумінням, що Росія не зупиниться, якщо її не зупинити, і що Путін не зацікавлений в завершенні війни. На жаль, за цей час і те, щоби ці новини осілись в головах діячів нової адміністрації, ми платимо життями наших людей. Але цей прогрес є. І ви чули останні заяви віце-президента Джей Ді Венса про те, що вони зрозуміли, що Путін не хоче домовлятися. Я уявляю, як нашим слухачам це все слухати, бо це те, що ми казали з самого початку, але принаймні зараз адміністрація Трампа це вже сприймає. А значить є шанс, що вона сприйме і наступні стратегічні кроки України. Ми казали, що ніякого плану "Б" немає, є тільки один план "А" – це озброїти Україну до зубів, дати нам можливості бити у відповідь, дати нам достатню кількість озброєння і тоді Росія сама зупиниться, бо ми її фізично зупинимо. Всі шукають якусь "золоту середину", якусь "чарівну пілюлю", але їх немає. Є тільки цей варіант, на жаль. І зараз ми бачимо, що адміністрація США вже до нього схиляється і це дуже добре.
