Ілюстративне фото: facebook/kyivteploenergo
"Індивідуальне опалення в цій ситуації відіграло роль рятівної палички"
В Україні потроху стартує опалювальний сезон. Які особливості підготовки до нього цього року, які можуть бути ризики і як у вашому помешканні зараз – тепло, холодно?
Мені складно навіть відповісти, бо я живу на два міста. У Львові в мене є індивідуальний газовий котел, я його періодично вмикаю на прогрів. У Києві в мене централізоване опалення і там, у принципі, прохолодно. Тобто тут дуже по-різному. Фактично виглядає так, що індивідуальне опалення в цій ситуації відіграло роль рятівної палички. Але ж я розумію, що таке є не в усіх і, в принципі, це не панацея. Тобто централізоване опалення все ж таки було б правильнішим.
"З точки зору стійкості системи централізоване опалення є кращим"
Від чого залежить, коли починається опалювальний сезон? Мій досвід тут теж не релевантний, бо в мене немає центрального опалення, а тільки електромережа. У цьому є свої плюси і мінуси, напевно, але…
Але є ризик, що електроенергії теж може не бути. Тобто з точки зору стійкості системи централізоване опалення є кращим. Бо там можна подбати про якісь резервні генератори, про роботу на різних видах палива, тобто є варіанти. Із індивідуальним опаленням, якщо у вас немає газу або електроенергії, то, в принципі, у вас проблеми. Тому це теж не найкращий варіант.
Якщо ж говорити про початок опалювального сезону, то опалення включається, коли 3 послідовні дні середня температура +8° впродовж доби. Але в нас температура була й нижчою і ми його не вмикали. Це передусім пов'язано з тим, що в нас є проблеми з наявністю газу, хоча ми його закачували. Відбувалося відносно швидке закачування і на початок опалювального сезону, до 15-го числа ми, в принципі, мали вийти на більше-менше заповнені газосховища, щоб давало можливість мінімально працювати. Ми закачували приблизно 50 млн кубометрів на добу. Це був наш газ. І приблизно 25 млн кубометрів ми імпортували. Тобто країна фактично працювала на імпортному газі, а в підземні газосховища ми закачували свій. Але після ударів по Полтавщині, по Харківщині, очевидно, що "Нафтогаз" про це цифр не подає, але порушені обсяги видобування. А Полтавщина і Харківщина – це 80% видобутку українського газу. Тому в нас можуть бути проблеми, бо ми його не закачаємо стільки, скільки потрібно, хіба що перекриємо імпортом. Але імпортний газ буде коштувати близько 500 доларів за тисячу кубометрів. І за нього треба чимось заплатити. А населенню ми продаємо його за плюс-мінус 7200 гривень. Тобто цю різницю звідкись треба погасити. Тому нам доведеться економити. Скоріше за все, централізовані системи опалення будуть подавати занижену температуру. Тобто якось так виглядатиме наш опальний сезон. І він буде дуже нерівномірний в різних містах. Але знову ж таки, тут є декілька складових. Перше – це російські удари і це найбільша зона ризику. Друге – це фізична наявність газу, якого ми не маємо в достатній кількості. І третє – це фінансова спроможність заплатити за газ з боку теплокомуненерго і країни загалом. Тобто ці три ризики є і кожен з них є досить істотний.
"Ми маємо систему боргів та ілюзію дешевих тарифів"
Що в цій ситуації може робити уряд і "Нафтогаз"? Якісь додаткові обсяги газу ми можемо десь взяти, є де їх зберігати і чи є на це гроші?
Україна має досить розгалужену мережу газосховищ. Це не одна велика печера, в котру, як у велику пляшку, закачують газ. Це система колишніх газових родовищ, вони герметичні і туди можна закачувати газ. Вони є більші, є менші. Їх кількість вимірюються десятками. А де саме тримається газ – це, в принципі, є таємницею, ця інформація не для публічного відома зараз. Але якщо б ринок газу в нас працював нормально і тариф на тепло був беззбитковим, то теплокомуненерго могли б вийти на ринок і, в принципі, самостійно купити цей газ і закачати його у сховища. Це теж абсолютно нормальна практика нормальних європейських компаній. Я розумію, що в нас війна, що завжди є аргументи, чому не підняти тариф на тепло. Цей тариф фактично є високим, просто прихована його вартість. Є так звана різниця в тарифах. Тобто уряд щороку ухвалює рішення про те, що ми не піднімаємо тарифи, а цю різницю в тарифах обіцяє якось перекрити. І з року в рік це не відбувається. В результаті ці гроші витягають "зі своїх кишень" органи місцевого самоврядування і платять, бо треба, щоб місцеве теплокомуненерго працювало. І це вже відбувається десятиліттями. Теплокомуненерго опиняються в ситуації, що в них немає грошей на нормальну роботу. Органи місцевого самоврядування замість того, щоб віддати ці гроші на той же ремонт мереж чи модернізацію систем, платять за цю різницю, що мав би зробити уряд. І в результаті ми маємо систему боргів та ілюзію дешевих тарифів, котрі нам коштують дуже багато.
"Якщо газ у нас буде в наявності в принципі, то міські системи витримають"
У ніч на 3 жовтня Росія вчинила чергову масовану атаку на газовидобувні активи "Нафтогазу". Керівництво компанії називає ці удари цілеспрямованим терором проти цивільних об'єктів. У нашій структурі ресурсів, які необхідні для проходження осінньо-зимового сезону, наскільки критичним є саме газ, на що його можна замінити і наскільки це реально?
Проєкти теплозабезпечення – це проєкти, котрі довгі в часі. Тобто якусь частину замінити можна, щось додати можна. Але це проєкти, де треба закупити котельне обладнання, його треба замовити, воно має бути виготовлене, доставлене, змонтоване, налагоджене і це не так просто. Це швидко не відбувається. Тому в тих містах, які тільки зараз почнуть цим займатися, це буде проблемою. Більшість міст, в принципі, цим займалися. Великі теплокомуненерго мають досить диверсифіковану систему. Хтось ставив котли на відновлювальних джерелах, хоча повністю перекрити ними потребу в газі не можна, бо це величезні потужності, величезні об'єми. Деякі міста, наприклад, ставили додаткові пелетні котли. Хтось ставив мазутні або дизельні резервні котли. Вони не дадуть повної температури, але не дадуть системі замерзнути. Це теж дуже важливо. Якщо газ у нас буде в наявності в принципі, то міські системи витримають, принаймні вони будуть подавати знижену температуру, але подавати будуть. Проблеми з'являться, якщо в нас не буде газу, бо тоді фактично треба буде фізично відключати абонентів. Це буде проблемою для органів місцевого самоврядування, і це може тривати тижнями. Тобто повернути назад у робочий стан магістралі малого і середнього тиску – це теж не швидкий процес.
Святослав Павлюк. Фото: facebook/energyefficientcities
Перехід на електроопалення?
Перехід на електроопалення може бути виходом з цієї ситуації? Хоча зі світлом у нас теж можуть бути проблеми.
Тут з'являється проблема, по-перше, наявності достатньої потужності в системі для того, щоб таку кількість електроенергії подати. А швидше за все такого обсягу в нас просто немає. І друга проблема – це потужність будинкових і районних мереж. Тобто буде та сама ситуація, коли в нас були "віялові відключення", коли з'явилася електроенергія, всі ввімкнули пральні машини, мийки тощо і мережа "впала". Тут може бути той самий ефект. А кожен калорифер – це принаймні 1-2 кіловати навантаження. Скоріше за все воно так і буде. Коли буде холодно, люди будуть намагатися обігрітися електричними радіаторами, піде перевищення і будуть аварійні чи стабілізаційні відключення.
"Обов'язково мати у хаті 2 речі – датчик чадного газу і вогнегасник"
Як тоді краще зараз підготуватися до цієї зими?
Я б тут хотів попросити людей, котрі збираються, планують або мають собі як опцію варіант щось в хаті палити, наприклад, відкрити газову духовку і гріти в ній цеглину, або користуються будь-якою опалювальною технологією, яка не передбачена оригінальним планом вашого будинку, обов'язково мати в хаті 2 речі – це датчик монооксиду вуглецю (чадного газу), щоб ви розуміли, що ви не отруїлися, і друга річ – вогнегасник. Це не смішно насправді, бо люди палять все, що завгодно. І тоді на перший план виходить питання безпеки.
"У багатоповерхових будинках організувати якесь додаткове опалення неможливо"
За якої температури людина психологічно відносно спокійно може пройти зимовий сезон? Ми загалом звикли, що в наших оселях тепло, хоча в багатьох європейських країнах в будинках зазвичай не більше 18°, навіть в готелях.
Кожен додатковий градус температури в приміщенні – це 5° додаткової енергії, витраченої на його опалення. Тобто, якщо ви тримаєте 24°, то у вас відсотків на 30 більше споживання енергії, ніж воно мало б бути. Так, є дуже добре утеплені будинки і там ця пропорція може бути трохи інша, але загалом воно виглядає приблизно так. Але зараз ви, в принципі, вже нічого особливо не зробите, крім якихось швидких дій, на зразок позатуляти всі щілини в під'їздах, зачинити виходи на горище, подивитись, чи двері герметичні. На ці речі можна звернути увагу. А займатися зараз утепленням зовнішніх стін ви не зможете. По-перше, нема часу, по-друге, немає людей, щоб це зробити, це досить дорого і організаційно це нереально зараз зробити. Якщо в будинку індивідуальний тепловий пункт (ІТП), а в багатьох будинках, принаймні в великих містах, вони є, то проведіть його налаштування. Запросіть спеціалістів, котрі можуть його добре відрегулювати. Бо вони в масі своїй стоять, але вони не відрегульовані і не виконують своїй функції економії енергії, особливо в міжсезоння. І майте свою стратегію на випадок, що ми будемо робити, якщо в нас немає тепла, наприклад, день чи тиждень. І це не гіпотетична ситуація. Тому треба розуміти, що ми робимо. На цьому етапі, наприклад, можна помиритися з кумом, з котрим посварилися, але в котрого є дрова. Чи запропонувати йому пів куба дров і нехай вони там стоїть на всякий випадок, якщо треба буде тиждень десь пересидіти. Такі варіанти я б теж не виключав. Люди, котрі живуть в індивідуальних будинках, мають своє розуміння, що треба робити. Вони завжди розраховують на себе. У них є, по-перше, індивідуальна система опалення, яка більш-менш варіативна, а по-друге, в них, як правило, є якась піч, камін чи ще щось, де можна обігрітися. Тобто їм простіше це організувати, ніж у багатоповерхових будинках. У багатоповерхових будинках організувати якесь додаткове опалення неможливо, окрім хіба що електричного, якщо витримають межі. І з електроенергією в нас теж бувають проблеми, бо росіяни б'ють також по електромережах.
