Зустріч президента України Володимира Зеленського і президента США Дональда Трампа. Вашингтон, 17 жовтня 2025 року. Фото: president.gov.ua
"Істина десь посередині"
17 жовтня в Вашингтоні відбулася зустріч президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом. Лунають різні оцінки щодо цих переговорів і їх результативності. Яка ваша думка і що ми маємо в реальності?
Це той випадок, коли істина десь посередині. Дійсно були завищені очікування, були очікування, що Сполучені Штати нададуть "Томагавками" Україні, але ми мали розуміти, що гра з "Томагавками" – це була частина політичної гри, інформаційно-психологічної операції, скоріше, тиску на Росію, на Путіна. Але тим не менш і в Сполучені Штати треба було їхати, бо за результатами зустрічі є як мінімум одна важлива річ. Після Анкориджу (зустрічі Трампа із Путіни на Алясці – ред.) Дональд Трамп фактично відмовився від своєї ідеї про повне безумовне припинення вогню, після чого мають розпочатися мирні переговори, мовляв, спочатку давайте одразу робити все тут і зараз. Але судячи з останнього твіту Трампа після зустрічі, він вимагає зупинити війну тут і зараз на лінії зіткнення. Тобто вдалося чи повернути його до цієї думки, чи він повернувся сам, але я вважаю, це важливий момент. Давайте будемо чесними, зупинити війну достатньо швидко можливо тільки одним способом – це повне і безумовне припинення вогню, а далі вже мирні переговори і так далі. Бо те, що говорить Путін, вочевидь, кардинально розходиться з тим, на що може погодитись Україна. Путін фактично вимагає від України капітуляції. Тому зупинення бойових дій – це єдиний можливий варіант, що війна буде зупинена. І добре, що Трамп, в принципі, повернувся до цього. Якщо чесно, я не дуже вірю, що Путін піде на цей крок. Протягом 2 тижнів має відбутися зустріч у Будапешті. І досить цікаво, що взагалі Путін може запропонувати для того, щоб уникнути цього варіанту. З іншого боку, для Дональда Трампа нова провальна зустріч із Путіним буде неприємним моментом, бо в США фактично вже розпочалися передвиборчі перегони і республіканський виборець вимагає жорсткого тиску на Росію. І з цієї точки зору і Путін, і Трамп перебувають у дуже обмеженому полі для маневру.
"Путін намагається запропонувати Трампу економічні "плюшки"
Напередодні зустрічі з Зеленським Трампа розмовляв із Путіним. Чи означає це, що Трамп "свої годинники" узгоджує з обома сторонами – і з агресором, і з країною, яка відбивається від агресора? І чи означає це, що ці перемовини з Путіним окреслюють щось для Трампа і дають йому якісь важелі чи розуміння того, як діяти далі?
На жаль, Трамп узгоджує позиції з однією і з іншою стороною – і з агресором, і з жертвою агресії. І зараз вже не є таємницею, що Путін намагається запропонувати Трампу й економічні "плюшки". Економічні проєкти в тому числі і щодо рідкісноземельних металів, з чим у США проблеми. Але тут є достатньо цікавий момент. Вочевидь, проти цього буде жорстко виступати Китай. З одного боку, Китай претендує і на арктичний шельф, і на видобуток в Росії рідкісноземельних металів, а з іншого – всі ці проєкти, якщо до них доєднаються США, то вочевидь це підірве позиції Китаю в переговорах з Вашингтоном. Тому з цієї точки зору мені дуже важко уявити, яким чином Путін зможе підписати такі документи. Єдине, що мені б хотілося – якщо Путін це обіцяє, то щоб Сполучені Штати діяли так само, як і в ситуації з Україною, коли приїхали з готовим проєктом угоди і вимагали підписати. Поки що це виглядає дійсно як приманка для Трампа, який хоче, щоб війна закінчилася і розпочалися ці торговельні угоди. З іншого боку зрозуміло, що Путіну, повторюся, важко погодитись на повне і безумовне припинення вогню. Я навіть в російських джерелах читав, що Росія не хоче йти на такі умови без підписання якогось фінального документу. Вони вважають, і не безпідставно, що, якщо вони продемонструють, що можна зупинити війну тут і зараз, то відновити бойові дії Росії ніхто не дасть – ані Захід, ані її союзники (Китай, Індія). Тому з цієї точки зору Путін буде до останнього вимагати якихось поступок, підписання мирної угоди і відтягувати ситуацію з зупинкою війни.
"Це можливість і ми маємо нею скористатися"
Знаємо, що українська делегація в Вашингтоні підготувала для Трампа презентацію, як використовуватимуться ракети "Томагавк" і який вплив це матиме на подальший перебіг війни. Зрештою, це питання трохи відсунулося в бік. Але Зеленський мав зустріч із оборонними компаніями і було заявлено про те, що ми маємо дрони, які можемо надати США. Наскільки ми можемо увійти у цей трек як країна, яка може щось давати, експортувати, продавати?
Безумовно, це можливість і ми маємо нею скористатися обов'язково. Бо багато вже говорять на найвищому рівні на Заході, і не тільки на Заході, що війна Росії проти України змінила просто саму війну і багато концепцій, стратегій, підходів безнадійно застаріли. Ми бачимо це і по застосуванню важкої техніки, і по масовому застосуванню дронів тощо. І той факт, що Росія вдосконалює свої балістичні ракети, які далеко не завжди можуть перехопити Patriot, які також стоять на озброєнні США, – це все говорить про необхідність "йти у хвилі". А як йти, якщо не взаємодіяти з Україною? І тут, мені здається, найефективнішим, найвдалішим варіантом рішення має бути створення якихось спільних підприємств. Тобто Україна і Сполучені Штати, Україна й окремі європейські країни. До речі, процес створення спільних підприємств з європейськими країнами набирає обертів. І тут ми всі отримуємо позитив в тому сенсі, що Захід отримує досвід і реальні випробування в бойовому режимі, а ми отримуємо технології і гроші, яких теж у нас обмаль. А випущена таким чином зброя, по-перше, потрапляє на фронт, а по-друге, на склади Європи. І це теж стримуючий фактор для Росії від того, щоб не починати агресію вже проти європейських країн, бо вона розумітиме, що отримує відсіч. Тому мені здається, що десь у цьому напрямі треба йти і з Сполученими Штатами. Дійсно необхідно обмінюватись технологіями. Це дуже перспективний момент. І якщо ми будемо думати наперед, то це та частина України в загальній екології безпеки, яка буде формуватися після того, як ця війна, будемо сподіватися, закінчиться.
.jpg)
Олександр Леонов. Фото: Вільгельм Смоляк
"Падіння цін на нафту – один із найуспішніших санкційних кроків щодо Росії"
На вчорашніх переговорах було дуже багато речей сказано про Україну, згадувався Іран, "венесуельські човни", боротьба США з наркотичними речовинами і згадувався якийсь трубопровід чи тунель з Росії до Аляски. Ці речі, про які говорив Трамп, для підсилення чого, про що вони були?
Ідею про "Арктичний міст" штовхає Росія, вона фактично її пропонує. Хоча, як на мене, з економічної точки зору в цьому немає особливої необхідності, оскільки торговельний оборот між США і Росією і до широкомасштабного вторгнення був не дуже великий. Тому це дійсно такий піар-хід, піар-пропозиція для того, щоб показати зближення двох країн. І, на жаль, ми бачимо, що певні такі ідеї Трамп "ковтає". Вочевидь, що Дональд Трамп любить говорити про себе і про свої так би мовити успіхи – Іран і Близький Схід. Але тут є важливий момент, в тому числі, на тлі підписання миру в Газі, – падіння цін на нафту. Зараз вона коштує десь 60 доларів за барель. Як на мене, це один із найуспішніших санкційних кроків щодо Росії, бо чим менша ціна нафти, тим менше грошей Росія отримує. Більше того, за останніми повідомленнями на перевалах в Європі російська нафта коштує навіть вже менше, ніж та стеля, яку в Європі встановлюють для Росії – менше 47 доларів. А в середньому собівартість видобутку російської нафти становить приблизно 45 доларів за барель. Тобто, треба ще трохи постаратися і видобуток російської нафти буде не такий вже й прибутковий.
"Ракети JASSM – теж непоганий крок для тиску на Росію"
Після зустрічі з Трампом Володимир Зеленський мав розмову з європейськими лідерами. Видання Axios пише, що дехто мав здивований вигляд очевидною зміною поглядів Трампа, а прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер запропонував співпрацювати зі США над розробкою мирної угоди за аналогією плану Трампа щодо Гази на 20 пунктів. Наскільки це відповідає нашим реаліям, наскільки такий план може бути застосований?
Я думаю, що це все-таки було більше негативне здивування, оскільки очевидно, що поїздка Володимира Зеленського узгоджувалась і координувалася з нашими європейськими партнерами. І багато говорили про посилення санкційного тиску на Росію. Я думаю, що все це відбувалося в "човниковій дипломатії" між США та ЄС. І здавалося, що Сполучені Штати дійсно підійшли до певної межі, де будуть ухвалені рішення і про посилення збройної підтримки України, і головне – щодо санкцій щодо Росії. Бо по зброї ми бачимо знайшли все-таки механізм PURL і Сполучені Штати продають зброю. До речі, зараз уже ніхто не говорить про зменшення допомоги Україні, навпаки, навіть Трамп говорить, що ми продаємо свою "чудову зброю", її охоче купують для України і так далі. І якщо ми говоримо про "Томагавки", якщо ми їх якось відсунемо, то мені б дуже хотілося сподіватися, що ми будемо, наприклад, по-тихому отримувати крилаті ракети JASSM – це був би теж непоганий крок для тиску на Росію, щоб вона погодилась на припинення вогню. Але поки що це, вочевидь, тільки такі припущення, оскільки було заявлено, що ми, мовляв, поки не будемо публічно обговорювати це питання. І тут може бути якраз дві причини. З одного боку, що це питання поки що на паузі, а з іншого – може бути якраз інший варіант. Тим більше, що розмова про "Томагавки" була важлива також тим, що вона могла розблокувати питання постачання Україні тих же ракет TAURUS. Це був би важливий момент. До речі, США прями текстом натякали на таку можливість.
"Головним пунктом має бути повне і безумовне припинення вогню"
Наскільки в нашому випадку може спрацювати мирний план, подібний до угоди між Ізраїлем і ХАМАС?
Коли ми говори про Близький Схід, то там цю мирну угоду підписували не представники ХАМАС, а їхні "спонсори". Тобто країни, які гарантували, що вони мають вплив на ХАМАС, можуть його змусити зупинитися і виконувати ці пункти. Тому, якщо б це була аналогія, то в нашій ситуації такою стороною міг би бути Китай. Про це, можливо, будуть говорити, якщо зустріч Трампа і Сі Цзіньпіном відбудеться. Хоча я зараз в цьому не впевнений, особливо після запровадження мит, які Трамп оголосив з листопада щодо Китаю. Але в будь якому разі я переконаний, що головним пунктом має бути повне і безумовне припинення вогню. Тільки після цього ми можемо переходити до якихось інших моментів. І очевидно, що мають бути жорсткі гарантій з боку наших союзників чи країн, які готові гарантувати Україні, що Росія не порушить свої зобов'язання, бо будь-які домовленості з Росією не варті паперу, на якому вони будуть підписані.
