Ілюстративне фото: Telegram/Атеш
"Ми зробимо все, щоб росіяни реально пересіли на гужовий транспорт"
Днями підрозділи ССО ударами дронів уразили низку об’єктів у тимчасово окупованому Криму. Яке значення мають ці об’єкти для окупантів та що відомо про наслідки?
Уже друга локація для зберігання паливно-мастильних матеріалів у Криму запалала, палає доволі потужно і довго. Пожежі такого класу, як правило, не гасять, а лише локалізують — щоб вогонь не перекинувся на сусідні ємності. Їх банально охолоджують, але немає ніякої гарантії для окупантів нашого Криму, що після того, як вигорять чергові ємності, ця історія не повториться. Хоча ворог почав приділяти більше уваги захисту самих таких інфраструктурних об’єктів, особливо з огляду на те, що це півострів.
Щодо нафтобази у Феодосії. Були наші удари і 29 вересня, і 6 жовтня, і 13 жовтня. Вочевидь є чітко поставлене завдання максимально зробити проблему росіянам щодо пального. Наскільки важливими є нафтобази у Гвардійському та Феодосії для російських військових?
Пальне та похідні від нього — це кров війни. Без неї не їздять танки, не літають літаки та гелікоптери, не підвозиться БК, не вивозяться поранені. Нічого не відбувається без палива. Росіяни часом використовують віслюків, це факт, але на віслюках не вивезеш модерну війну, яка триває у нас. Звісно, місцеве населення потерпає від нестачі пального, але багато українців, які нас чекають у Криму, можуть потерпіти, а що відчувають там решта "ждунів" — нас мало хвилює. Тож наше основне завдання — зробити російську логістику максимально складною та незручною. І враховуючи, що йдеться про півострів, це можливо зробити, бо підвозити пальне до Криму набагато складніше, ніж до окупованого Сходу чи Півдня. Для росіян Крим залишається основною військово-морською базою. Там вони формуються, тренуються, там їхні склади, пункти управління, місця стоянок, п’ять аеродромів — інфраструктура розбудовувалась із 2014 року дуже ударними темпами, і вона споживає пального у великій кількості. А ми зробимо все, щоб ця історія не закінчувалася, допоки росіяни реально не пересядуть на гужовий транспорт.
"Усі три варіанти — доволі ненадійні"
Зараз є три основні варіанти, як росіяни можуть свої угруповання забезпечувати, і всі три — доволі ненадійні.
Кримський міст. По ньому вже давно не возять пальне цистернами, через ті пошкодження, які міст отримав раніше. Але росіяни його використовують — автомобільна частина цього комбінованого мостового переходу працює, а залізницею вони перевозять лише цивільних. Цистерни, бронетехніка — ні, тобто цей логістичний інструмент ми у них фактично забрали, завдавши пошкоджень. А відновити Кримський міст — надскладна задача, тому що пошкодження доволі серйозні та глибинні.
Суходіл. Їхній "сухопутний коридор" як одна з цілей так званої СВО себе не виправдовує. Його сильна сторона — це можливість швидко відновлюватись, а слабка — це близькість до лінії бойового зіткнення. І цей фактор зіграв, адже всі бачили чудові відео з окупованої часини Запорізької області, як горять російські потяги з пальним. Там у нас набір інструментів значно ширший, ніж для роботи по мосту.
Морська логістика. Вона під великим питанням. Усі пам’ятають, що Збройні сили України вражали пороми. Один із них ми взагалі знищили ударом наших ракетних систем. Чи зможуть росіяни скористатися морською логістикою — поки що велике питання. Плюс доволі серйозно вже впливає погода.
"Росіяни вимушені тримати ешелоновану систему ППО, але ми пробиваємо"
Як росіяни намагаються убезпечити свої об’єкти, зокрема у Гвардійському та Феодосії?
У російських блогерів та Z-патріотів дуже сильно пригоріло, коли вони почали прискіпливо розглядати, які заходи місцева влада окупантів запровадила, для того щоб захистити важливі споруди. Виявилося — ніяких заходів. Після останніх уражень з нашого боку на горизонті з’явилися різноманітні системи ППО середнього і дальнього радіусу. Але раніше вони чомусь туди ці засоби не спрямовували, ймовірніше за все — їх звідкись зняли. Це системи типу "Панцир", "Тор", "Бук" тощо.
Доводилося чути таке порівняння, що Крим — це Чорнобаївка для протиповітряної оборони росіян. Вони розуміють, що засоби ППО можуть бути знищені, але все одно їх туди тягнуть.
Я б не порівнював Чорнобаївку. Вона була в першу чергу скупченням сил і засобів. Це було безпосереднє місце дислокації — конкретне, одне й те саме. Я після звільнення Чорнобаївки бував там неодноразово і бачив наслідки наших потужних ударів. Наприклад, бункер під портом, штатний радянський, був фактично зруйнований — настільки жорстко туди прилітало. Там росіяни навколо будівлі аеропорту створили фактично підземне місто, де в одному місці збирали техніку, а ми її весь час знищували, тож це було ознакою їхньої тупості. Крим — це трохи інша ситуація. Росіяни вимушені тримати ешелоновану систему ППО, а пробоїни вони потім відновлюють, тому що Крим — це стратегічне, тактичне, політичне, сакральне місце. Але ми пробиваємо. Спершу — дірку в ППО, це локатори, а потім вже можна виносити ті об’єкти, які вони прикривають.
"Позитив у тому, що вони копіюють нас. Тобто — ми йдемо попереду"
ВМС України знищили російський морський дрон. Що відомо про цю ситуацію?
Це насправді перший раз, коли була опублікована інформація. Я протягом року неодноразово в етерах натякав: ми розуміємо, що ворог копіюватиме наш досвід, але позитив у тому, що вони копіюють нас. Тобто — ми йдемо попереду, і в цьому сенсі наша позиція виграшна, ініціативна. Проте в якийсь момент ми з цією небезпекою маємо стикнутися, бо вони копіюють. Тож готуємося до неї. На жаль, такий прецедент вже є. Імовірніше за все, у майбутньому такої небезпеки менше не стане. Це складний виклик.
Що відомо про російські морські дрони? Чи дотягують вони до можливостей наших дронів?
У росіян було десь півтора десятка різноманітних варіантів, які вони показували публічно. Звісно, в таких системах тривалий період бере на себе апробація технологій. Коли їх починають застосовувати, потрібен певний час, щоб зробити всі помилки й отримати кінцевий продукт, який вже відповідатиме вимогам. Найімовірніше, зараз наш ворог на стадії пошуку помилок і недоліків своїх систем. У їхніх дронах також є різноманітні цікаві рішення. Ми так само спостерігаємо за їхнім розвитком.
.jpg)
Дмитро Плетенчук. Фото: Ukraine Media Center
"Багатьох партнерів ми змогли здивувати і зацікавити нашими технологічними й тактичними рішеннями"
Нещодавно вперше Військово-Морські Сили Збройних Сил України очолили та здійснювали планування, координацію та управління силами умовного противника під час навчань НАТО, які відбулись у Португалії. Наскільки важлива участь у таких навчаннях? У чому була унікальність цієї операції?
Наші партнери живуть у такій парадигмі світу, які після Другої світової війни. Відповідно, у них своє уявлення про сучасну війну. Це впливає на доктрини, на багато факторів щодо складу і стану збройних сил. Тому ця війна багато чого вчить і наших партнерів. Досвід, який маємо ми, є унікальним і сучасним. Війна, що відбувається сьогодні, це дві регулярні армії та зовсім інший рівень конфлікту, а також інший рівень технологій та залученості суспільства. Відтак партнери наочно бачать, що таке реальна війна сьогодні. У цьому контексті їм дуже цікаво подивитися на нас, а нам є що показати. Згадувалась наша система ситуаційної обізнаності "Дельта", яка фактично дає можливість управляти військами в реальному часі. Вона в якомусь сенсі випередила свій час, адже наш секрет у тому, що її розробники взяли доктринальні документи з майбутнього. Ми подивилися на той рік, коли система має бути в майбутньому розроблена і застосована, тобто взяли одразу трохи вище. У цьому сенсі багатьох наших партнерів ми змогли здивувати, зацікавити нашими і технологічними, і тактичними рішеннями. Тому інші країни зацікавлені з нами співпрацювати. І цього разу у нас з’явилася серйозна можливість очолити один із боків в умовному протистоянні. Але треба розуміти, що під час цього тренування з обох боків були країни-члени НАТО.
"Коли дозволятиме безпекова ситуація, ми зможемо розпочати операцію з розмінування нашої акваторії"
Днями командувач ВМС ЗСУ Олексій Неїжпапа повідомив, що Україна отримала від Нідерландів протимінне судно типу Alkmaar, і незабаром очікується ще один такий корабель. Де перебуває згадане судно? Що взагалі з нашою стратегією протимінного флоту?
Процес розвитку протимінних сил триває відповідно до концепції розвитку. Так само, як і розбудова корветів для Військово-Морських Сил. Вони перебувають в Атлантиці, здебільшого біля Британських берегів. Там наші екіпажі проходять підготовку, злагодження та оцінювання, що забирає певний час. Нарешті з’явилася Стратегія морської безпеки України, яку президент підписав минулого року. А нашим слухачам треба розуміти, що ВМС спланували вже операцію з розмінування, створили відповідний штаб, сформували відповідні дивізіони протимінних кораблів. Зараз вони набувають спроможностей і навичок, вчаться у наших партнерів, які є безпосередніми постачальниками цього обладнання. І у слушний момент, коли дозволятиме і безпекова ситуація, і міжнародне морське право, ми зможемо нарешті розпочати сплановану операцію з розмінування нашої акваторії. Адже Україна — морська держава, і морський експорт для України складає 90% від загального.
"Це сюжет на цілий серіал"
Процитую ваш допис у фейсбуці: "Колись про це обов’язково знімуть фільм, документальний або художній. Можливо, це буде Голівуд". Про що це?
Це про спецназ, який входить до складу ВМС, створений за ініціативи командувача ВМС, віцеадмірала Олексія Неїжпапи та небайдужих офіцерів. У нас вітається ініціатива, на відміну від радянської армії, коли ініціатива була "наказуєма". Основна мета цього спецпідрозділу — пошук і порятунок військовослужбовців на окупованих територіях. Це копітка, складна, небезпечна для життя і здоров’я робота. Наш підрозділ "Янголи" безпосередньо заходить на територію ворога, готує ці складні операції, бо людина, яку рятують, зазвичай навіть не знає про це. Її евакують на підконтрольну Україні територію. Отже, це сюжет на цілий серіал, враховуючи кількість кейсів, які вже є в активі Загону спеціальної розвідки ВМС "Янголи".
