Ілюстративне фото Getty Images
29 жовтня стартує щорічний Національний тест із медіаграмотності. Тест проведуть вже вчетверте за ініціативи Національного проєкту з медіаграмотності "Фільтр" Міністерства культури та стратегічних комунікацій. Тест допоможе українцям перевірити власну стійкість до фейків і маніпуляцій та відчути, як медіаграмотність стає найкращим захистом від інформаційного хаосу. В 2022 році 9% ідеально склали тест, в 2023 - 6%, минулого року - 8%. Яку динаміку в покращенні медіаграмотності спостерігаєш ти особисто?
Я особисто спостерігаю певне пожвавлення в цьому питанні. І в тому, що ми зараз цю тему обговорюємо в ефірі, теж є позитивний момент. Торік цей тест пройшли 76000 українців. Але лише 8% отримали так зване звання гуру медіаграмотності. Це означає, що 92% можуть покращити свої навички. Тим паче, зараз перед нами з'явився новий виклик - це штучний інтелект. Тому інформаційна зброя, інформаційні кампанії вкрай корисні. В цій програмі є геть парадоксальні речі. Наприклад, чим більше ми знаємо про маніпуляції, тим складнішими стають самі маніпуляції. Це як перегони озброєнь, тільки в інформаційному просторі.
Чи стали ми, на твою думку, більш критичними за роки повномасштабного вторгнення?
Якщо я буду покладатися виключно на своє оточення, то можу сказати, що так, стали. Але якщо говорити про ситуацію загалом, думаю, це буде великим перебільшенням. У звіті Всесвітнього економічного форуму за 2025 рік і вже вдруге дезінформація названа глобальним викликом. Викликом номер один. Не зміна клімату, не ядерна зброя, а дезінформація. Це багато про що свідчить. Фейки стають проблемою номер один. Ми бачимо, скільки Росія витрачає на свої інформаційні кампанії. Витрати на пропаганду у них в 2025 році сягнули 1,5 мільярда доларів. Це 118 мільйонів доларів на місяць! Шалені кошти витрачаються на те, щоб переконати, що Росія нібито має рацію.
Якщо подивитися на минулий рік, то стає зрозуміло, чому головним викликом стали фейки. Ми знаємо десятки, якщо не сотні історій, коли інформація безпосередньо впливає на зміну поведінкових шаблонів людей. І мова не про якусь там абстрактну дезінформацію, а про можливість зазнати реальних травм від накручених пропагандою та фейками людей. Реально може фейками руйнуватися репутація за один день. До мене особисто звертаються клієнти, котрі страждають від цих репутаційних ударів від опонентів. Це реальна загроза, яка існує, і в тому числі, це загроза для наших державних службовців, для людей, на яких покладені повноваження влади. Ця епідемія фальші торкається найрізноманітніших країн на земній кулі.
Найсвіжіший фейк, згенерований штучним інтелектом, стосується голови Верховної Ради України пана Стефанчука. Йдеться про згенероване відео, на якому Стефанчук нібито розповідає, що тепло в оселі буде подаватися тільки мобілізованим. Можемо тільки уявити, як реагує людина, яка не розуміє легкості створення таких фейків. Це ж сидить Стефанчук, розповідає їй. Ну як можна не повірити?! Це приклад, як фейки можуть реально впливати на життя простих людей. Але це просто заява. Ми її подивилися, емоційно сприйняли і можливо щось сказали погане про владу. Але є приклади, коли створення подібних відео може спонукати людей до якихось конкретних дій. Реальна історія відбулася кілька місяців тому в Балтиморі. З'явився запис, де директор школи нібито якісь жахливі расистські речі про євреїв та темношкірих учнів. Цей запис миттєво розлетівся соціальними мережами, школу атакували гнівними дзвінками, директора відсторонили від роботи, його родину почали цькувати, і директор за одну ніч втратив свою репутацію. Потім з'ясувалося, що цей запис був згенерований штучним інтелектом. До цього директор заявляв, що він такого не робив. Але йому ніхто не вірив. Його голос не був почутий. І три місяці знадобилося поліції, щоб довести, що це фейк. З'ясувалося, що цей фейк зробив колега через помсту, що директор розслідував його крадіжки.
.jpg)
Ален Бобров і Євгеній Агарков у студії Радіо Культура
Це більше ніж яскравий приклад того, які виклики постають перед нами в епоху штучного інтелекту. Цілком логічно постає питання, а як же нам від таких фейків вберегтися?
Почнемо з головного. А чи довіряють українці взагалі засобам масової інформації? Чому вони взагалі довіряють? Якщо ми подивимося на цю статистику, то ми побачимо, що українці найбільше довіряють соціальним мережам. Їх 50%. От ми маємо першу проблему. Соціальні мережі стають майданчиком, де будь-який експерт з комунікації може зробити так, щоб люди побачили саме те, що йому потрібно. Він зробив свою роботу, і українці в це повірили. Стрічка в соцмережах - це неправда, як хочеться думати більшості українців. Це робота алгоритмів. Тобто людина не споживає новини. Коли людина хоче бачити більше емоцій, негативних емоційних постів тощо, вона їх отримає. І тут проблема не в кількості інформації, яку вона споживає, а безпосередньо в маніпулятивних заголовках. Вони експлуатують наші емоції швидше, між розум встигає включитися. З іншого боку, ми бачимо ще один виклик. Це в принципі падіння довіри до медіа, які ми раніше сприймали, як джерело інформації. Це є одним з головних викликів, тому що люди, не довіряючи медіа, стають циніками. І це мало би штовхати їх до того, щоб перевіряти інформацію. І я думаю, що цинік стає легкою здобиччю для маніпулятора, бо він вже не розрізняє де правда, де брехня. Якщо якась інформація вкладається в його світогляд, значить ця інформація є правдивою.
Як би ти описав російський інформаційні операції зараз?
Як ми вже говорили, в них дуже багато грошей. Росія впливає на свідомість людей, хоче посіяти розбрат, демонізує наші ТЦК, демонізує наших воїнів. І це частина їхньої пропаганди. Є кілька правил, які допоможуть звернути увагу і зрозуміти, фейк перед вами чи ні, працює Росія чи ні. Найперше правило: якщо ви втомилися від новин, зупиніться, не читайте все поспіль. Якщо новина зачіпає, це перший сигнал, що вами маніпулюють. Подивіться на джерело інформації: об'єктивне воно чи ні. Перевірте автора, з'ясуйте, чи існує він взагалі, які статті він до цього писав. Якщо ви не перевірили джерело інформації, а просто нею поділилися, ви стали частиною проблеми. Є три простих запитання: хто каже, звідки прийшла новина і навіщо мені це кажуть? Цього вже буде достатньо для того, щоб бодай якісь стражі своєї свідомості налаштувати на те, щоб вами менше маніпулювали. Також ставлення до Фейсбуку, як надійного джерела інформації, має бути переглянуте. Ви, до речі, у чата GPT можете попросити, щоб він перевірив ту чи іншу інформацію. Поки що він дає правдиву інформацію.
