Многая літа, Дмитро Шуров!

Многая літа, Дмитро Шуров!

Чи потрібно ще комусь у цій країні представляти Дмитра Шурова (він же Pianoбой)? Та навряд чи. Навіть якщо люди більше не асоціюють його з Океаном Ельзи, два роки музичного продюсування Нацвідбору Євробачення зробили свою справу – і тепер Дмитра знають всі, хто хоч інколи вмикає телевізор. Бо ж Євробачення, а надто Нацвідбір – наша національна забава. Шуров уже другий рік як не дотичний до Нацвідбору. Але це не привід не подзвонити артисту, щоб привітати з днем народження і побажати ще більше класних пісень!

Про сутність артиста, сучасну музику і Євробачення, а також про свій творчий меседж Дмитро Шуров розповів (з притаманним йому гумором) в інтерв’ю Анні Заклецькій і Денсу Денисенку.

0:00 0:00
10
1x

Фото: ФБ-сторінка Pianoбой

Майбутнє саме себе не створить, і ми робимо його зараз, сьогодні, тут

Многая літа-літа, многая літа! Многая літа-літа, многая літа! Вітаємо з днем народження!

Дякую, але не так вже й багато – всього 44! (сміється).

Але ми ж тобі бажаємо якихось нових літ, щоб ще більше і більше їх було! Бажаємо многих щасливих творчих літ! Дякуємо тобі за те, що ти є. Що в України є такий талановитий і багатогранний чоловік. Власне, зараз пролунала пісня "Шампанські очі" – улюблений переспів у твоєму виконанні нашого Дениса Денисенка.

Так, це дійсно велика честь для мене – переспівати цю пісню. Дуже приємно, що ви про мене згадали. Зараз дивлюсь на дощ, я на сході України. Ми граємо вчора-сьогодні благодійні концерти для військових. Я не можу сказати, де я, – але повірте, навколо мене прекрасні рідні люди. І все дуже добре. Тож дякую вам за привітання. 

Що значить "про тебе згадали"? Ми про тебе ніколи і не забували! По-перше, в контексті Євробачення, – впевнені, що всі наші слухачі люблять тебе і в цій іпостасі, ну і твої пісні. Хотілось би, щоби знаєш, за 20-30 років ми з тобою теж так зідзвонюємось, зустрічаємось і так само затишно говоримо про те, що Україна щаслива, квітуча, ти з рідними, близькими людьми, і вже нові виконавці, молоді, виконують кавери на твої легендарні хіти… От ти, до речі, переспіви на свої пісні часто слухаєш? 

Та ні, я навіть свою музику не дуже часто слухаю (сміється). Ні, ні, я дуже люблю музику, я вже 40 років цим займаюсь – від часу, коли в 4 роки я вперше побачив цю дивну штуку піаніно. Я думав, що це якісь такі меблі, знаєте, але потім відкрили оцей капот – і під ним з'явилася клавіші, всі 88. І з тих пір це, мабуть, моя основна мова спілкування з людьми. 

Я дуже люблю музику, питання інше: я постійно думаю і живу майбутнім – як і будь-який музикант. Я живу завжди якимись майбутніми піснями, тим, що я зараз думаю, тим, що я зараз відчуваю, тим, що я зараз записую. Тому дуже приємно насправді, коли музиканти беруть пісні і переспівують їх, я неодноразово чув їх на вулицях, і в різних місцях, і в талант-шоу, як люди переспівують. Завжди дуже приємно, бо я розумію, наскільки воно складно (сміється). Мені самому не так просто виконувати свої пісні, вони непрості. 

Колись коли один артист, якого ви прекрасно всі зараз знаєте, вперше в житті переспівав пісню "Родина" на X-Factor, я підійшов до нього і сказав: "Слухай, я в шоці, респект тобі, що ти вивчив весь цей текст". Те, скільки слів вклав у цю пісню, у "Вітчизну", оцей конкретний автор… ворогу не побажаєш співати цю пісню. Тому завжди приємно, коли ці сміливі люди беруть такий складний матеріал.

А мене це надихає робити далі ще складніші речі. Щоб їм було ще складніше (сміється).

Ми би хотіли, щоби твої твори вивчались в музичній школі. Аня он збиралась попросити у тебе партитури для своїх дітей, щоби вони на фортепіано на академконцерті грали круті твори твого авторства.

Ну, я не проти. У мене є пісні, які я не проти, щоб люди співали і вивчали. Наприклад, пісня, як "Родинки" з меседжами "ми розіб'ємо сад, зробимо дітей, ми вдвох проти всього світу" – це про те, як побудувати свій якийсь власний світ. В принципі, святогляд Pianoбой завжди був про це. Про те, що ми самі створюємо свій час і той простір, в якому ми живемо. Це можна відчути і на концертах, і через музику. Тому так, є якісь меседжі, які мені приємно було, якби люди їх вивчали. 

Тому, діти, вивчайте класику. Грайте Леонтовича, Лятошинського, Сильвістрова.  А потім вже переходите до Pianoбой, коли зрозумієте, що все, що вам потрібно в музиці – це вміти заспівати своїй дівчині "Полуничне небо" чи "Кохання", чи "Я можу все". Для того, щоб вона розтанула. І потім ця пісня прозвучить на вашому першому танку на весіллі. І десь обов'язково з кущів вистрибне Pianoбой (всі сміються). 

Ви бачите зараз в топах чартів України людей, яких, по суті, я привів на відбір у 2022 році – DREVO, Ziferblat, FIЇNKA. Ці люди тепер є у плейлистах кожного українського слухача

Дмитре, ось ти згадав про X-Factor, а ми не можемо не згадати Євробачення. Сумуєш за ним? 

Я вважаю, що це був прекрасний період в моєму житті і, можливо, він ще і повториться. Ти ніколи не знаєш. Тому що я ніколи не думав, що я буду музичним продюсером Євробачення. Я прийняв цю посаду в 2022 році, коли… І це міг зробити об'єктивно тільки я, тому що я абсолютно безбашений музичний продюсер – в тому сенсі, що я готовий з цими артистами разом писати пісні, проводити час, підказувати їм. І я вважаю, що була зроблена велика робота.

Ви бачите зараз в топах чартів України людей, яких, по суті, я привів на відбір у 2022 році – DREVO, Ziferblat. Ці люди тепер є у плейлистах кожного українського слухача, і це прекрасно! Це означає, що я не помилився і відчув, і почув... Що-що?

Це тебе вже на сцену кличуть? 

Мене кличуть на сцену і також підказують про FIЇNKA! Вона в нас вже суперстар. Я їздив у благодійну тур Америкою і мені казали, що скоро до них приїде FIЇNKA. А я думаю: "Блін, це ж та дівчина, яка подарувала мені … такий гуцульський дерев'яний хлопчик, в якого … я не можу сказати в ефірі, що з ним відбувається, коли підняти там один гачок (всі сміються).

І це все дівчата і хлопці, які були настільки зелені, що вони не розуміли навіть, як це все працює, куди бігти і що робити – і тепер вони збирають зали. Я дуже цим пишаюся, я дуже радий.

Тому для мене оцей період Євробачення в цілому – це така, знаєте, менторська і продюсерська функція. Я вважаю, що це було круто, і важливо, і корисно. Тому я пишаюсь цим періодом.

Але ж які цінні і затишні спогади! Ми тобі дуже вдячні за це. Тому що все, що ти розказав про світогляд Pianoбой у піснях, які стосуються романтичних стосунків, – це екстраполюється на будь-які партнерські комунікації. Дякуємо тобі за цю світоглядну підвалину в шоу-бізнесі, якщо можна так сказати. Тому що оцієї людяності насправді бракує. І добре, що ти її несеш і показуєш своїм прикладом.

Ти ось сказав, що любиш жити майбутнім, майбутніми піснями. Давай тоді пофантазуємо про те, де ми з тобою зустрінемось на твій день народження за 10 років – і яким буде світ, і якою буде Україна.

О, за 10 років! Вау. Ви зараз в українського музиканта, який живе сьогодні в Україні, в сьогоднішніх реаліях і намагається нічого не планувати… Ну, звісно, мені дуже хочеться, щоб ми зустрілись у колі друзів, у колі, де є прийняття, любов, увага і цінність. Знаєте, ми не можемо мріяти про місце зустрічі, але ми можемо мріяти про стан… Дуже хочеться, щоб був мир і щоби українці цінували і приймали одного одного, тому що в цьому можна творити, можна дійсно щось створювати.

Я дуже хочу, щоб через 10 років ми вже насолоджувалися результатами того, що ми зробили сьогодні. Бо коли ми зробимо якусь фігню, ви ж розумієте, що буде

Дуже складно загадувати далеко вперед, коли стільки всього сьогодні відбувається і люди не дуже розуміють, навіщо це все. Ну от, якщо говорити про військових, з якими я зустрічався в різних частинах, я бачу і чую дуже таке здорове відношення до майбутнього. Тобто люди розуміють, що майбутнє саме себе не створить і ми робимо його зараз, сьогодні, тут. В тому числі не тільки руками, не тільки зброєю, не тільки піанино, але і самим станом, який ми екстраполюємо на інших. Тому я дуже хочу, щоб через 10 років ми вже насолоджувалися результатами того, що ми зробили сьогодні. А якщо ми зробимо якусь фігню, ви ж розумієте, що буде.

Фігня.

Так, тоді нам буде неважливо, де ми, тому що це буде неприкольно ні для кого. Тому я дуже сподіваюся, що сьогодні ми зможемо щось таке хороше закласти, щоб і через 10 років ми з вами зустрілися, наприклад, в ефірі Радіо Промінь. Тоді вже буде скільки? 

75 років уже буде Радіо Промінь.

Через 10 років вам буде 75? А мені через 10, виходить, буде 38 (всі сміються). Так що ми з вами зустрінемось в ефірі і поговоримо це все. 

Ми підтримуємо всі твої слова. Ми любимо повторювати останнім часом: "Скажи мені, що слухають в твої державі сьогодні – і я тобі скажу, що буде з твоєю державою за 10 років". Так що хочеться побажати, щоб саме твоя музика все більше лунала в ефірах і України, і світу. І ти збирав все більші майданчики однодумців і людей, які оцінюють любов'ю, людяністю й тим світлом, яке ти несеш. І тоді ми будемо впевнені, що це буде та вакцина для найкращого майбутнього України та світу.

Дякуємо тобі!

Дякуємо вам, друзі! Користуючись нагодою, в кінці листопада Pianoбой їде в невеличкий тур. Приходьте, скористайтесь можливістю почути через музику все, про що ми зараз поговорили в ефірі!