Ілюстративне фото з сайту Pixabay
"Ми дуже зацікавлені, щоб українці сприймали складні монетарні рішення"
Щодо облікової ставки Нацбанку України. Як, відповідно до цієї ключової ставки, змінюються ставки за кредитами і депозитами в банках? Ви сказали, що там вмикається складний трансмісійний механізм, який не завжди працює лінійно. А можна роз’яснити ― як же це працює?
Ми справді дуже зацікавлені, щоб українці сприймали складні монетарні рішення, а зараз інших не буває. Тому що ми перебуваємо в умовах безпрецедентної невизначеності. І Нацбанк часто працює в умовах, коли змушений шукати дуже складний баланс різних рішень. Це так і називається ― мікс політичних рішень регулятора. Ключова ставка ― один із інструментів, а також валютно-курсова політика, обмеження на рух капіталу, операційний дизайн, в якому Нацбанк працює у взаємодії з банками. Трансмісійні канали ― це кредина ставка, депозитна ставка.
"Інфляція стійко закріпилась на дезінфляційному тренді"
Нацбанк системно працює над тим, щоб забезпечувати привабливість гривневих активів і підтримувати попит на депозити в українських банках. Бо депозити в наших банках працюють на українську економіку. Якщо гроші на руках, то інфляція волатильна і доволі небезпечна. Ми працюємо, щоб повернути її до однознакових рівнів. І нам це вдається ― за чотири останні місяці інфляція стійко закріпилась на дезінфляційному тренді. Але є фактори, які можуть спровокувати черговий інфляційний тренд. Протягом майже чотирьох років війни інфляція сходила до 27%, повернулась до 5%, потім повернулась до 16%, а зараз вона рівні 11%. Ми працюємо над тим, щоб в умовах цієї волатильності інфляційні очікування людей та рівень довіри до політики Нацбанку і національної валюти був належним.
"За останні 10 місяців українці проінвестували в ОВДП більше, ніж у весь портфель до повномасштабного вторгнення"
Наші рішення щодо ключової ставки повинні працювати на те, щоб українська економіка отримала бажаний і необхідний ресурс для кредитної підтримки, і нам це вдається. 35% ― рік до року зростає кредитування. Нам важливо підтримувати привабливість національної валюти. Тут також є успіхи, адже українці ухвалюють правильні рішення та інвестують в облігації внутрішньої державної позики. За останні десять місяців українці проінвестували в облігації внутрішньої державної позики більше, ніж у весь портфель до повномасштабного вторгнення. Отже ― довіряють українській національній валюті. Сподіваюсь, довіряють і Нацбанку. Нашою обліковою ставкою ми сигналізуємо про те, якою, на нашу думку, має бути монетарна політика, для того щоб інфляція залишалась у безпечних межах, а інфляційні очікування були збалансованими.
"Повернення шагу як питомої української назви дрібної монети ― важливий крок"
У контексті перейменування копійки на шаг слухач запитує, а чи не варто вже замінити казначейство на скарбницю, як було в УНР?
Думаю, що з цим питанням варто звернутися до Інституту національної пам’яті, який місяць тому, завдячуючи парламенту, отримав дуже потужну законодавчу базу. Я знаю про ці дискусії, які точаться, але не дуже глибоко залучений в обговорення. Проте я є палким прихильником повернення усіх питомих українських назв. "Геть від Москви!" ― в усьому, що ми вважаємо важливим, історично обґрунтованим і де ми маємо знаходити й повертати своє. Повернення шагу як питомої української назви дрібної монети ― це один із таких напрямів. Дуже сподіваюсь, що парламент у найближчі тижні розгляне і вирішить це питання. Для цього є всі передумови, потрібна лише політична воля і "шаг" у бік від Москви. Як каже Стефанчук (спікер Верховної Ради ― ред.), "настав час робити "шах" і "мат" Російській імперії".
"Валютна лібералізація реалізується за чіткою стратегією"
Є ще запитання про обмеження Нацбанку, які встановлювались з початком війни, потім котрісь скасовувались, наприклад, на кількість валюти за кордон. Діє постанова про ліміт використання коштів при розрахунках за кордоном, і ось слухачка описує ситуацію. Компанія-перевізник вантажів має ліміт 1 млн грн на 30 календарних днів, а пасажироперевізник ― 150 тис. грн. Автобус із людьми повинен заправитися, а в нього обмеження на карті ― скінчився ліміт, у той час як фура таких обмежень немає. Чи можете ви це прокоментувати?
Якщо слухачка напише відповідний запит на Нацбанк, ми його дуже предметно розглянемо та відреагуємо. Якщо йдеться про те, щоб дати українському бізнесу більше кисню для розвитку, аби уражена війною економіка підживлювалась, то саме це Нацбанк заклав в основу своєї концепції так званої валютної лібералізації. Поясню, що це таке. У момент повномасштабного вторгнення були накладені жорсткі безпрецедентні обмеження на рух капіталу та ліміти. Далі ми повинні зрозуміти, що ці обмеження починають завдавати більше шкоди, ніж користі. Треба відновлювати поступово, залежно від наявних можливостей, відповідний рух капіталу. І ми це робимо чи не щомісяця. Та постанова Нацбанку, якою були введені ліміти й обмеження, вже змінювалася більше сотні разів. Валютна лібералізація реалізується зараз за чіткою стратегією, яка є публічною, тож будь-хто може з нею ознайомитися на сайті Національного банку України. Нацбанк, за наявності відповідних передумов, над якими ми працюємо, робить той чи інший крок, що ми його публічно анонсуємо, у напрямку пом’якшень валютної лібералізації. Валютна лібералізація ― це попит на валюту. Останній її пакет коштував нашим валютним резервам десь на рівні 5 млрд. Але водночас він дав і нові можливості для бізнесу залучати кошти, дав бізнесу відчуття того, що можна і треба бути економічно обґрунтовано ефективним, тому що є можливість заробляти і мати прибуток. А українська економіка отримує бажане у вигляді зростання економічного потенціалу, податків, зборів і робочих місць.
"Депозитні ставки ― це винятково рішення комерційних банків"
Слухач запитує, чому депозитні відсотки то ростуть, то падають? Це втручання НБУ чи окремі рішення комерційних банків?
Депозитні ставки, які вам пропонують комерційні банки, це винятково рішення комерційних банків. Нацбанк їх жодним чином не визначає. Але НБУ сигналізує про наше бачення вартості грошей. І ось тут якраз працює трансмісія нашого рішення щодо ставки, яку повинен банк пропонувати ― економічно обґрунтовану й справедливу, котра підживить привабливість гривневих активів для клієнтів. Йдеться саме про депозитну ставку.
.jpg)
Андрій Пишний. Фото: facebook
Про "Фінансову грамотність та підприємництво" для 8-9 кл.
Вже рік у школі викладають фінансову грамотність за вашим підручником. Які ваші очікування? Чи зроблять діти грамотнішими своїх батьків?
Перед тим, як запускати нашу програму "Фінансова грамотність та підприємництво" для 8-9 класів, ми провели відповідні заміри 10-11 класів. Це як нульова точка, щоб потім порівняти. Адже сьогодні отримують знання у рамках цього курсу саме восьмикласники, наступний рік будуть дев’ятикласники. І ми хочемо побачити, яким буде рівень знань після проходження цього навчального курсу, тобто на початку 10 класу. А там буде наша пропозиція для старшої школи. У 2027 році ми отримаємо відповідні параметри і зробимо певні висновки. Зараз ми в активній фазі комунікації та отримання зворотного зв’язку від вчителів. Ми їх навчаємо, видаємо сертифікати, оцінюємо їхні пропозиції щодо відповідного калібрування навчальних програм. Тобто це живий процес, в якому Нацбанк разом із Міносвіти будуть дуже активно комунікувати з педагогічним середовищем, а потім, отримавши результати тестувань, відкалібруємо програму таким чином, щоб вона на наступне покоління 8-9 класу працювала ще краще.
"Так чи інакше, українці інвестують"
Які б теми з фінансової грамотності ми не висвітлювали, зокрема у нашій радіопрограмі "Сто тисяч", завжди є частина скептиків, які пишуть, що "вся ця ваша фінансова грамотність дуже відірвана від життя". Мовляв, спустіться на землю ― простому народу немає чого вкладати і заощаджувати. Прокоментуйте, будь ласка.
Я б рекомендував таким людям пройти наше тестування і повернутися до нас зі зворотним зв’язком ― у чому саме вони бачать, що наша програма тестування відірвана від реальності? Адже команда Нацбанку працює саме для того, щоб зробити цю програму максимально практично корисною. Так чи інакше, українці інвестують. Обсяг депозитів за період повномасштабної війни подвоївся, кредитування зростає ― 35% рік до року, вкладення в облігації внутрішньої державної позики також зростають, це вкладення саме фізичних осіб ― українських громадян. Говорити про те, що у нас на сьогодні немає внутрішнього інвестиційного ресурсу, підстав немає. Він ― є. І тут є інша частина питання ― розвиток інвестиційного потенціалу. Нацбанк працює над тим, щоб розбудувати інфраструктуру ринку капіталів. Це і пенсійні фонди, і фондовий ринок, і облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Але фундаментально в цьому питанні основу закладено через забезпечення привабливості гривневих активів і достатньо високого рівня довіри до національної валюти.
"Облігації внутрішньої державної позики ― один із найпопулярніших інструментів"
Чи будуть новини на ринку ОВДП? Що можна сказати про дохідність цього активу?
На сьогодні облігації внутрішньої державної позики ― це один із найпопулярніших інструментів, у які інвестують як юридичні особи, так і звичайні громадяни. Він має пільгові умови оподаткування, що дає можливість повністю компенсувати рівень інфляції, захистити гривневі заощадження, ще й заробити. Але водночас і допомогти українській державі отримати відповідний ресурс для фінансування бюджетної потреби. Нагадаю, у 2022 році через потреби війни Нацбанк змушений був вдатися до емісійного фінансування бюджетного дефіциту. Тоді ринок облігацій внутрішнього боргу лежав у руїнах. У 2023-24-25 роках спільними зусиллями НБУ та уряду вдалося відновити функціональність ринку, підтримати привабливість гривневих інструментів та відмовитися від емісійного фінансування бюджетного дефіциту. Навіть попри те, що потреби, які генерує війна, зростають, на жаль. Тож довіряйте й надалі облігаціям внутрішньої державної позики та Національному банку України.
