Танк Leopard 2A6 на озброєнні ЗСУ. Фото: facebook/21ombr
"Наша бригада брала участь у наступі на Курщині"
Розкажіть спершу про вашу бригаду. Як вона комплектувалась і з чого починала свій бойовий шлях?
Наша бригада була створена на початку 2023 року. Тоді формувалися декілька бригад для контрнаступу на півдні України і для того, щоб їх укомплектувати західною бронетехнікою, яка почала тоді находити до України. Конкретно наша бригада отримала танки Leopard 2A6 німецького виробництва, чудові шведські танки Strv 122 (модифікація Leopard) і отримали шведські бойові машини піхоти. Відповідно, велика кількість наших військових проходила навчання в Швеції, в Німеччині.
Наші танкові підрозділи брали участь у спробі наступу на Запорізькому напрямку. Але потім вся наша бригада вирушила і почала тримати оборону в Донецькій області на Лиманському напрямку в районі села Терни, села Зарічне, яке зараз є районом запеклих боїв. Це була наша зона відповідальності і зараз мені дуже важко читати новини, що рідні місця, рідні села, де ми рік стояли і оборонялися, зараз кожного дня руйнуються російськими окупантами. На Донбасі ми стояли міцно і тримали оборону. Після короткої паузи ми були перенаправлені на Курський напрямок і наша бригада брала участь у наступі на Курську область. Ми стояли у Суджі, в прилеглих районах, у прикордонні і вже протягом року тримаємо оборону в Сумській області. За ці 2,5 роки, звісно, наша бригада здобула і досвід, і сформувала структуру, традиції. Плюс унікальна техніка. Сьогодні ми є єдиною бригадою, яка має на озброєнні "Леопарди 2A6" і шведські "Леопарди". І я пишаюся тим, що я частиною цієї бригади фактично з моменту її створення.
Про танки Leopard: "Ми знаємо, на що ці машини здатні"
Не можу не спитати про "зоопарк" техніки, яким укомплектовували вашу бригаду. Наскільки це додало проблем тоді і наскільки це ускладнює вашу роботу зараз, зокрема, з комплектацію людьми?
Якщо казати про наші танки, то фактично зараз ми воюємо на двох модифікаціях танка Leopard – 2A6 і 2A5, які шведи дуже якісно апгрейдили до сучасного рівня. Вони трохи різні, мають відмінності, але не можу сказати, що вони різні принципово. Тобто в нас є можливість і їх нормального обслуговування, і досвід експлуатації. Ми знаємо, на що ці машини здатні. Наприклад, вони здатні витягнути танк Т-72 з поля бою через змінне поле і виїхати самим після декількох влучань FPV. Це дуже потужна, дуже надійна, дуже ефективна техніка. І всі наші танкісти, які мають досвід роботи на старих радянських чи російських танках, кажуть, що це просто різні технічні рівні.
"Наші танкісти встановили два світових рекорди"
Крім того, наші танкісти встановили два світових рекорди, які мають бути занесені в Книгу рекордів Гіннеса, але там суто формальні причини не дозволяють це зробити. Наші танкісти змогли вразити ворожий танк Т-72 на відстані 5,5 км. Поточний світовий рекорд 3 милі – це 5 км. І це прямою наводкою, безпосередньо видимість цього танка була. Це ураження було німецьким танком. Другий рекорд – шведський танк уразив російський БТР на відстані 6 км 50 м. І не просто прямою наводкою, а через тепловізор і це було зроблено одним пострілом. Тобто я особисто розмовляв з екіпажем і бачив журнал бойових дій за той день: витрати снарядів – одна, уражена ціль – одна. Це фантастичний результат для будь-якої людини, яка має стосунок до танкової служби. Єдине, що ми не можемо це зафіксувати, тому що за правилами Книги Гіннеса має приїхати комісія, виїхати на місце, поставити прапорець на початку стрілянини, поставити прапорець в місці влучання, виміряти цю відстань. А ви ж розумієте, що в зоні активних бойових дій – це просто неможливо.
Головна загроза для танків зараз – дрони
Наскільки зараз дошкуляють роботі танків різного роду дрони і безпілотники?
Сьогодні головною загрозою для всіх наших танків є саме дрони. Російські протитанкові засоби не можуть влучати, не можуть вражати ці танки на тих відстанях, з яких вони працюють. Ефективна дальність стрільби танка Т-72 — 2,5-3 км і не більше. Тому в нас фактично і не було танкових дуелей. Це були не дуелі, а снайперські постріли на надвеликій дистанції. І єдиний спосіб зараз для росіян боротися з нашими танками – FPV-дрони. І коли вони у великій кількості з'явилися, це дійсно зміняло і тактику використання танків, і можливості, і способи маскування, і навіть зовнішній вигляд танків. Я приїжджаю до нашого танкового батальйону регулярно і щоразу бачу, що щось змінилося – там додали решітку, там якийсь додатковий захист, там активне броня з'явилася, там ще щось. Тобто постійно йде зараз модернізація в напрямку того, щоб зробити ці танки менш вразливими для дронів.
Сергій Дібров. Фото: facebook/serhiy.dibrov
"Вакансії у нас є і потреби в людях є"
Розуміємо, що для роботи цієї всієї техніки потрібні люди і у вас є вакансії. Шукаєте лише танкістів чи не тільки?
Я не відкрию великої військової таємниці, що з самого початку формування нашої бригади ми ніколи не мали 100% укомплектованості особовим складом. Вакансії у нас є і потреби в людях є. Так, звісно, ми діємо як організм. Дійсно того особового складу, який є в бригаді, вистачає для того, щоб виконувати завдання. Але все ж таки передбачається, що в нас завжди мало бути трішечки більше людей, ніж зараз. Тому є вакансії танкістів і є потреба в людях фактично всіх військових і, відверто кажучи, не військових спеціальностей. Тобто сучасна війна – це вже не війна, як це було у Першу світову, великих мас піхоти, яка знаходиться в бліндажах, в траншеях, яка воює. Ні, це вже не так. І особливо це відчувається в безпілотних підрозділах, і в механізованих, якою є наша бригада. Тобто технічні знання, вміння відремонтувати двигун, вміння приварити "мангал" на танк, вміння змінити прошивку в дроні, вміння прокладати лінії зв'язку і налаштовувати комунікаційне обладнання зараз є не менш важливими, ніж вміння користуватися автоматом. Звісно, стрілецьку підготовку проходить кожен і кожний боєць має особисту зброю, але все-таки головна зброя бійця зараз – не особисто стрілецька. Знання, навички…, навіть суто мирні. Наприклад, у нас є велика нестача людей, які мають водійські посвідчення, які вміють керувати транспортним засобом. Перед війною я був впевнений, що мало не кожний другий має права. А з'ясувалося, що є цілі відділення, взводи, в яких буквально 1-2 людини мають посвідчення і просто нема кому сісти за кермо. Дуже ціняться люди, які вміють працювати на комп'ютері, є впевненими користувачами. Я теж вважав, що в наш час це не має бути проблемою, але з'ясовується, що людина, яка може навіть в Exce чи Word швидко , якісно працювати – це теж цінність. Це люди, які потрібні і в розвідці, і в зв'язку, і в тилових підрозділах. У кожному підрозділі така людина потрібна і це дійсно дуже цінний актив для будь-якого підрозділу.Тому головна задача наших рекрутерів – це зрозуміти, що людина вміє, що може робити найкращим чином і знайти їй найкраще застосування в нашій частині.
"Контракт 18-24" – правильний спосіб дати можливості молодим людям, які хочуть бути захисниками, зробити це у правильний спосіб"
Що в середовищі бійців кажуть про контрактну службу і ці нові контракти, які зараз розробляються?
Нещодавно наша бригада приєдналася до програми "Контракт 18-24". Мені здається, це правильний спосіб дати можливості молодим людям, які бачать себе захисниками і хочуть бути захисниками, зробити це у правильний спосіб. Тому дуже добре, що наша бригада нарешті стала однією з бригад, яка за цією програмою працює.
Щодо контрактів, які зараз пропонуються. Можу сказати, що заважає оптимізм. Тобто бійці сподіваються, що війна закінчиться раніше, ніж терміни цього контракту. Бо все ж таки головна мрія – це закінчити війну і повернутися додому, тому підписувати контракт на багато років готові не всі. Але ми відкриті до пропозицій з боку нашої влади, і що вона запропонує для своїх військових. Звісно, всі ці пропозиції обговорюються і роз'яснюються. Сподіваюсь, що чим більше можливостей буде для військових, тим краще буде всім.
"Приблизно половина наших бійців бачать своє майбутнє у війську"
Чи є за вашими спостереженнями сьогодні люди, які міркують так, що навіть після завершення бойових дій, капітуляції Росії і настання миру, вони готові залишитися у війську, бо Збройні сили все одно будуть потрібні?
Я регулярно спілкуюся з нашими військовими і можу сказати, що приблизно половина каже, що вона бачить себе в армії після закінчення війни. Причому це люди, які прийшли у військо вже у досить зрілому віці. Наприклад, вчора я спілкувався з сержантом нашої бригади, йому зараз 37 років, він доброволець, воює з 2022-го. Він був інженером-електриком, мав цікаву роботу. Зараз він командир підрозділу безпілотних систем. І він каже, що я розумію, що я зараз на своєму місці. Я розумію, що навіть після війни, після припинення бойових дій, нам все одно доведеться роками тримати кордон, "тримати цю стіну" і це має хтось робити. Він каже: "я розумію, що я та людина, яка вміє, яка може і яка буде це робити". І приблизно половина наших бійців, з якими я спілкуюся, кажуть, що вони бачать своє майбутнє у війську. Інша половина каже, що мене вдома чекає родина, робота і я буду краще для України вдома. Такі теж є, звісно.
Познайомитись із бригадою можна на офіційних ресурсах
Як вас знайти, з чого взагалі починати знайомство з вашою бригадою і що відбувається далі?
Познайомитись з нашою бригадою можна на наших офіційних ресурсах – в Інстаграмі або в Фейсбуці. Там дуже все просто. Там ви можете і почути, що кажуть наші бійці і подивитися, як ми навчаємося, як воюємо, які досягнення. Тобто загальне розуміння того, що є наша бригада, там можна отримати. На цих же сторінках є і номери телефонів нашої служби рекрутингу. І якщо у вас дійсно виникає бажання і ви розглядаєте можливість захищати Україну в лавах саме нашої бригади, то, будь ласка, рекрутери завжди із задоволенням поспілкуються, дізнаються, що ви хочете, що вмієте, який ваш досвід, можливо, хобі. Наприклад, комп'ютерні ігри – це теж дуже корисне. Головне, під час цієї співбесіди якомога більше про себе розповідати. Тому що інколи те, що людина вважає цілком неважливим для військової служби, навпаки є дійсно тим, що дуже нам потрібно. Можете дзвонити. Телефон 048 702 34 53.
