Зустріч делегацій України та США для переговорів у Женеві, Швейцарія. Фото: REUTERS/Emma Farge
"Ідея поступок Росії шляхом тиску на Україну не користується підтримкою навіть серед виборців Трампа"
Які ваші очікування щодо "мирних" перемовин, які зараз тривають між американською та українською делегаціями?
Я б не хотів збивати нашу аудиторію тим, що вже не спрацювало п’ять разів протягом дев’яти місяців президентства Дональда Трампа. Чому воно має спрацювати на шостий раз? Ідея поступок Росії шляхом тиску на Україну не користується підтримкою навіть серед виборців Трампа. У республіканських медіа з’являється план, який передбачає якісь поступки з боку України або щось вигідне Росії — й одразу Трампа завалюють публікаціями. Але це не рятує нас від зачарованого кола: Трамп починає тиснути на Росію — зідзвонюється з Путіним — змінює свою позицію — починає тиснути на нас — бачить, що проблема не в нас — знову починає тиснути на Росію — і потім знову по колу. Американська публічна думка тут не є таким вагомим фактором. І ми точно не маємо жодних підстав говорити про імпічмент.
"Ми побачимо видозміну тих 28 пунктів"
Вдасться чи не вдасться до четверга, 27 листопада, виправити ситуацію, враховуючи корективи Євросоюзу та України?
У Трампа було багато дедлайнів, зокрема на адресу Росії. Коли ці дедлайни не справджувалися, це не призводило до якихось кардинальних змін. У нас дедлайн до четверга. Зараз проводиться робота нашої делегації з американською, тож будуть якісь поправки у той план, що вони запропонували. Імовірно, поправки будуть прийняті, адже ми не бачили станом на зараз якихось жорстких публічних заяв про те, що цей план незмінний і до нього не приймаються жодні правки. Тому ми побачимо видозміну тих 28 пунктів. Рустем Умєров навіть про це вже писав у себе на каналі, мовляв, приймаються українські пропозиції. Отже, я думаю, до четверга ми прийдемо до якоїсь компромісної редакції. М’яч знову опиниться на полі Путіна. Але Путін не прийме цей план, тому що план не передбачає капітуляцію України — і ми знову зайдемо на зачароване коло.
"Путіну зараз ніхто не пропонує умов капітуляції України"
Це означає, що поновляться ракетно-шахедні удари і продовжиться ця фаза війни. Путін сказав на останньому Радбезі, що його влаштують два варіанти: або ухвалення в такому вигляді "мирного" плану, або продовження війни. Тобто — особливого вибору немає.
Абсолютно точно. Путін упевнений, що воєнним шляхом може досягнути всіх своїх цілей. Єдиний варіант, коли йому підійдуть переговори — це якщо вони наблизять його до його мети: або розгромити Україну військово, або досягнути поразки України шляхом переговорів. Зараз не передбачається ні першого, ні другого, тому швидше за все він буде продовжувати битися головою об стінку і намагатися зробити це військовим шляхом. Путіну зараз ніхто не пропонує умов капітуляції України.
"Усе прописане є неприйнятним для Росії"
Щодо дражливих пунктів про скорочення чисельного складу Збройних сил України, про здачу без бою територій, які контролюють на цей момент ЗСУ — чи вдасться тут досягти якогось компромісу?
Сподіваюся, що так. Поки що вся риторика американців достатньо гнучка, тому, ймовірно, це ті пункти, які можуть бути переглянуті на нашу користь. На цей план треба дивитись у комплексі. По-перше, він буде змінений, це ще не фінальна редакція. По-друге, за винятком згаданих двох пунктів, все прописане є неприйнятним для Росії. Цей план передбачає репарацію у вигляді 100 млрд доларів заморожених активів, котрі буде передано на відбудову України. План не передбачає юридичного визнання будь-яких територій за РФ. Також він не передбачає обмеження озброєння ЗСУ. 600 тисяч — так, це обмеження на нашу армію, але — це втричі більше, ніж у нас було до повномасштабного вторгнення, та у вісім разів більше, ніж Росія вимагала від нас у Стамбулі. Я не бачу жодної причини, з якої Путін погоджувався б навіть на це.
Що може бути далі?
Може бути перегляд окремих пунктів проєкту цієї угоди з урахуванням позиції України. Бачимо, що Рустем Умєров публікує певні свої оптимістичні передбачення. Навіть були вже зливи у пресу, що Трамп розглядає підвищення обмежень на армію з 600 до 800 тисяч. Я сподіваюся, що вдасться збити: а) вихід ЗСУ з підконтрольних нам територій; б) обмеження Збройних сил України. Це дві ключові червоні лінії, які українське керівництво не може перетинати, як воно неодноразово заявляло.
"Нам вдалося залучити Європу на наш бік і виступати одним консолідованим фронтом"
Чи може виникнути ситуація, наприклад, що Штати висунуть ультиматум Євросоюзу — і на нас почнуть чинити консолідований тиск, аби примусити Київ до ухвалення якихось неприйнятних пропозицій, з погляду національних інтересів?
Я не бачу наразі для цього підстав. Тому що Євросоюз прекрасно розуміє свої безпекові інтереси та їхню пряму прив’язку до українських безпекових інтересів. Несправедливий мир в Україні або умови завершення війни, близькі до капітуляції, — це прямий ризик для Європейського Союзу. І нам за цей рік вдалося повністю залучити Європу на наш бік і виступати одним консолідованим фронтом. Ми вже зараз бачимо, що європейці не приймають "план миру" у нинішньому його вигляді. Вони його готові брати за основу для доопрацювання, і українське керівництво також, — та разом з Україною відстоюють спільну позицію. Тому я б не розраховував на консолідований тиск США та Євросоюзу. А в США не так багато важелів тиску насправді. Вони можуть тиснути зброєю та розвідданими. Зброя нам продається на комерційній основі завдяки продажу її європейським країнам, тому це буде складно зупинити, якщо контракти вже йдуть, виробництво триває, гроші заплачено тощо. З розвідданими — так, це може бути проблема. Але думаю, що Україна ще з часів призупинення допомоги навесні мала би підготуватися до альтернативних варіантів.
"Це не про завершення війни на довгострокову перспективу"
Чого вартують заяви Дональда Трампа про те, що він залагодив вісім воєн — на тлі того, що ХАМАС заявив, що він відновлює війну проти Ізраїлю у відповідь на ліквідацію свого високопоставленого чиновника. Чи доречні тут аналогії з Україною?
Абсолютно доречні. Тому що Трампу байдуже, як закінчити війну — йому важливо повісити собі чергову медальку й отримати Нобелівську премію миру. Ми бачимо, що йдеться про варіант припинення війни і просто паузи між сторонами, але це не про завершення війни назавжди, на довгострокову перспективу. Тому якщо цей план вдасться протиснути — а ми не маємо в цьому жодної певності, оскільки він не відповідає російським інтересам, тож Путін від нього відмовиться з імовірністю 99,9% — це буде передишка перед наступною війною. І тут питання виключно в умовах підготовки до неї.
