Ілюстративне фото з відкритих джерел
У короткостроковій перспективі противнику не вдасться повною мірою окупувати Покровськ
Яка зараз ситуація в Покровську?
Покровськ — це місто, яке до повномасштабної війни налічувало 60 тисяч цивільних громадян, було достатньо комфортним для проживання вже після початку повномасштабної війни, до якого війна прийшла не просто на поріг, а фактично, вибивши двері, зайшла всередину і Покровськ уже понад рік утримує окупанта. І це не просто слова. Ворог на цьому відтинку сконцентрував свої основні сили і засоби, тобто саме тут розгортається зараз ключова битва російсько-української війни. Ворог сконцентрував від 150 до 170 тисяч військовослужбовців. Саме тут ворог тримає кращих своїх безпілотників і пріоритетно забезпечує їх технікою. Саме тут сконцентрована безпрецедентна кількість артилерії та ворожої авіації. Саме тут противник зосередив кращі свої штурмові підрозділи. І вже понад рік Сили оборони б’ють противника, не даючи можливості повною мірою окупувати місто Покровськ. Саме тут противник намагається обходити по флангах, і Сили оборони його зупиняють. Зупиняють в умовах, коли сили нерівні, сили, на жаль, на боці противника — за кількістю і якістю деяких номенклатур. Тому без зайвих перебільшень зараз можна говорити дуже багато про успіхи і неуспіхи українського війська, про подальші етапи розвитку бойових дій, про важкість фронту, про просочування противника… Але без зайвих перебільшень — щоденно на всіх відтинках, зокрема на Покровську, українське військо робить подвиг. За моїм переконанням, у короткостроковій перспективі противнику не вдасться повною мірою окупувати Покровськ.
.jpg)
Юрій Федоренко. Фото: facebook
Війна не стала повністю демеханізованою
Яка оцінка з боку Збройних сил України і інших підрозділів Сил оборони того, що російська армія нібито перейшла до демеханізованої війни? Начебто ворог відмовився від використання колон із технікою, а просто намагаються просочуватися групи по 3–5 осіб без важкої техніки.
Наші партнери не розуміють, як воювати на землі. Для того щоб убезпечити Європейський Союз, вже на сьогодні недостатньо давати лише озброєння і гроші. На сьогодні треба давати контингент. Це те, що допоможе вистояти Україні і те, що допоможе підготувати їхні армії і загалом Північноатлантичний альянс до викликів сучасної війни. Тому що коли, до прикладу, експерти говорять про демеханізовану війну, то вони дуже сильно помиляються.
Якщо ми кажемо про участь важкоброньованої та броньованої техніки в проведенні ударно-штурмових дій, то це в основному функціоналі доставка живої сили на передню лінію бойового зіткнення під прикриттям гармат і кулеметів, які відповідно розташовані на БТРі чи танках. Така війна дійсно стала неможливою у зв’язку з тим, що безпілотні системи знищують будь-яку техніку на відстані, достатньо глибокій до досягнення передньої лінії бойового зіткнення або району інтересу, або до можливості прориву передньої лінії бойового зіткнення. Але чи війна стала демеханізованою? Ні. Логістика відбувається за рахунок інших засобів: двоколісних мотоциклів, баггі, "буханок" та інших можливостей завезення в райони інтересу за рахунок застосування автотранспорту. А автотранспорт — це ж також механізована частина.
Чи відмовився повною мірою противник від застосування броні? Ні. Коли несприятливі погодні умови, то противник йде у штурм новою колоною з броньованою технікою. Тому що коли падає густий туман або несприятливі погодні умови, противник розуміє, що ефективність застосування безпілотних систем знижується суттєво. І як наслідок, вони намагаються використати міць і потенціал броні. Тому не можна сказати, що війна повністю стала демеханізованою. Це неправильне судження.
А нашим партнерам я рекомендую не бути спостерігачами, а фактично вступити. Якщо вони бояться можливості ведення бойових дій на території України проти Російської Федерації своїм контингентом — жодних проблем немає. Можна дати своїх офіцерів у відставці і закомплектувати їх тими, хто буде воювати за європейські гроші. Достатньо країн, які готові дати своїх людей за фінансову нагороду на ведення бойових дій. Можна проплатити цей контингент і допомогти нам вистояти в російсько-українській війні.
Бо в нас зараз відбуваються насправді дуже жахливі речі. Дивлячись на обличчя тих, кого ми знищуємо з росіян на полі бою, інколи складається враження, що вони позбуваються асоціальних елементів, що живуть на території Російської Федерації. Ми зараз воюємо цвітом української нації. Тому, незважаючи на те, що в України значно менші втрати — як пораненими, так і загиблими — вони з точки зору якості "капіталу держави" набагато більші. І ми втрачаємо кращих синів та доньок своєї держави, у той час як Росія позбувається свого "шлаку", ведучи бойові дії. Тому ми потребуємо поповнення живою силою від наших партнерів.
