Ілюстративне фото із сайту Pixabay
Хто може скористатись житловими ваучерами номіналом 2 мільйони гривень
Із грудня внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованих територій, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, зможуть подати заяву на житловий ваучер номіналом 2 мільйони гривень через "Дію". Як працює цей механізм і хто може ним скористатися?
З 1 грудня було запущено проєкт, який передбачає отримання відповідного фінансування внутрішньо переміщеним особам, які виїхали з окупованої території. І відповідно, станом на цьому етапі ми говоримо про дві категорії внутрішньо переміщених осіб. Це учасники бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, які можуть отримати відповідне фінансування на придбання житла будь-де на підконтрольній території України. Використати зазначені кошти вони зможуть, придбавши житло в будь-якому іншому населеному пункті, або погасивши свої зобов’язання за іпотечним кредитом, чи то може бути програма "єОселя" та інші програми, які передбачають іпотечне кредитування.
Подати заяву можна через застосунок "Дія". І тут необхідно обов'язково оновити застосунок "Дія", у кого він є на телефоні, для того щоб у вас з’явився відповідний функціонал, і в розділі, який передбачає всю інформацію для внутрішньо переміщених осіб, з’явиться посилання подати заяву на отримання житлового ваучера. Там необхідно вказати всю інформацію, яка передбачена зазначеним застосунком.
Не можуть бути користувачем програми відповідні категорії осіб у разі, якщо вони мають житло на підконтрольній території України, тобто якщо вони вже вирішили своє житлове питання; у разі, якщо вони засуджені за статтями, які передбачають загрозу національним інтересам; або якщо на них поширюються вимоги закону про санкції.
І станом на зараз триває прийом заявок. Ми бачимо досить велику активність наших громадян. У законі про державний бюджет на наступний рік передбачено відповідне фінансування. І вже починаючи з наступного року ми можемо здійснювати відповідні бронювання коштів.
"Очікуємо, що близько 15-20 тисяч громадян зможуть скористатись цією послугою"
За перші дні вже надійшло понад 10 тисяч заяв. Чи можете ви говорити про кількість потенційних заявників, які можуть скористатися цією послугою?
Ця цифра потребує верифікації з багатьма реєстрами. Ми наразі розраховуємо, що близько 15-20 тисяч громадян зможуть скористатись цією послугою. Але станом на зараз говорити про це дуже рано. Я б хотіла, щоб ми з вами повернулися до цього питання, коли проаналізуємо подані заяви, коли зможемо зрозуміти, що всі громадяни, які подали відповідну інформацію, відповідають критеріям. Тоді ми зможемо більш точно говорити про цифру. Тому на цьому етапі я б не говорила наразі про цифру, але ми будемо намагатися максимально задовольнити абсолютно всіх, хто подав заяву, у разі, якщо в них станом на сьогодні не вирішене житлове питання і їм необхідна допомога держави.
Якщо статус учасника бойових дій чи особи з інвалідністю набуто до 2022 року, це впливає?
Україна, на превеликий жаль, у стані війни перебуває не з 2022 року, а набагато раніше. Тому якщо говорити про дату набуття статусу, то ми не обмежені датою 2022 року. Ми говоримо про те, що у разі, якщо учасник бойових дій має статус внутрішньо переміщеної особи і виїхав з окупованої території — незалежно від того, коли набуто статус — він може бути користувачем зазначеної програми. Така сама норма поширюється і на людину з інвалідністю, якщо інвалідність отримана внаслідок війни.
Ви також згадали про те, що якщо житло є, то людина не може подаватися на цей ваучер. Але, з іншого боку, як відбувається перевірка? Наскільки швидко? Хто цим займається і як це охоплює всіх?
Як ви знаєте, ми традиційно всі свої програми, які реалізовуємо, — до прикладу, проєкти "єВідновлення" — робимо на базі цифрової системи, забезпечуємо синхронізацію перевірки відповідної інформації з відповідними реєстрами. Якщо говорити станом на зараз, то інформація щодо учасника бойових дій перевіряється в реєстрі, який ведуть колеги з Міністерства ветеранів. Якщо говорити про статус внутрішньо переміщеної особи — ця інформація автоматично перевіряється в реєстрі Міністерства соціальної політики. Якщо говорити про наявність власності на підконтрольній Україні території, то тут ми цю інформацію перевіряємо з Державного реєстру речових прав. Тобто ми традиційно намагаємося цифровізувати будь-який сервіс для того, щоб інформація оброблялася оперативно, і люди мали можливість не ходити із зайвими папірцями по кабінетах, і відповідно мінімізуємо будь-які корупційні ризики.
Наталя Козловська. Фото: Міністерство розвитку громад та територій України
У яких випадках можлива відмова
Які ще можуть бути випадки, коли людині відмовляють?
Наприклад, житло може бути у членів родини — маються на увазі дружина і діти; батьки до уваги не беруться. У разі, якщо в попередні періоди, наприклад у дворічний період, на підконтрольній частині території було реалізовано майно, тобто людина мала власність і продала її — такі випадки також не братимуться до уваги, тому що станом на зараз основною метою цього проєкту є саме допомога тим громадянам, які справді потребують вирішення житлового питання. Тобто буде перевірятися питання, що стосуються наявності власності у особи або членів її родини; буде перевірятися інформація, яка стосується наявності пільг — тобто ВПО, учасник бойових дій, особа з інвалідністю; і буде обов’язково перевірятися, щоб на таку людину не поширювалась норма закону про санкції, і щоб не було кримінального правопорушення, яке стосується національної безпеки та оборони.
Щодо того, хто буде розглядати такі заявки і ухвалювати рішення — тут ми говоримо про органи місцевого самоврядування за місцем реєстрації особи як внутрішньо переміщеної. Якщо людина, наприклад, переїхала з Маріуполя, а зараз проживає в Івано-Франківську, то відповідним органом буде саме Івано-Франківська міська рада, і її комісія розглядатиме заяву та ухвалюватиме рішення щодо відповідності критеріям.
Якщо говорити про те, яким чином перевіряється, що ця внутрішньо переміщена особа виїхала саме з окупованої території, то аналізуватиметься попереднє місце реєстрації. Тобто якщо в реєстрі буде зазначено, що людина була зареєстрована, наприклад, у місті Маріуполі на такій-то вулиці, то це буде ознакою того, що людина виїхала з окупованої території.
Як відбувається оформлення заявки в "Дії"
Який покроковий алгоритм цієї процедури в "Дії"? Які документи підтягуються автоматично, або що треба додавати вручну?
Мова йде про заповнення заяви з відповідною інформацією. Та інформація, яку людина вносить, автоматично перевіряється в тих основних реєстрах, про які я сказала вище. Якщо говорити про те, що необхідно додавати вручну, то це правовстановлюючі документи на об’єкт, який залишився на окупованій території. Тобто, на відміну від класичного нашого проєкту "єВідновлення", ми тут не перевіряємо стан об’єкта, чи він пошкоджений або знищений. Але разом із тим Україна активно працює з Європейським судом і наповнює Міжнародний реєстр збитків. Для того, щоб у майбутньому Україна могла стягнути кошти, витрачені на допомогу громадянам, ми маємо зібрати всю необхідну доказову базу. Оскільки в більшості випадків ці кошти є кредитними, Україна повинна мати можливість стягнути їх з Росії як репарації. Тому до заяви потрібно додати ті наявні правовстановлюючі документи, які засвідчують право власності на житло, що залишилось на окупованій території, — щоб ця інформація була у відповідній базі даних.
Якщо у людини немає смартфона, немає "Дії", немає можливості подати заявку онлайн, чи означає це, що вона буде обмежена у можливості отримати послугу?
Ні. Ми зараз разом з Мінцифри працюємо над тим, щоб таку заяву можна було подати через Центр надання адміністративних послуг. Ми сподіваємось, що ця послуга буде доступна вже у квітні наступного року. І всі громадяни, які не користуються смартфонами, зможуть подати заявку через ЦНАП.
"Кошти не видаються готівкою, держава оплачує відповідну угоду"
2 мільйони гривень — це купівля готового житла, інвестування в новобудову, перший внесок, іпотека. Чи можна комбінувати зі своїми коштами? Що потрібно знати?
Ми намагалися не обмежувати наших громадян у праві вибору щодо того, на що можуть бути витрачені кошти. По-перше, хочу сказати, що ці кошти не видаються готівкою на руки. Держава зобов’язується оплатити відповідну угоду, яку укладе людина для придбання житла. Це може бути інвестування в будівництво, укладення угоди купівлі-продажу готового житла будь-де на підконтрольній території України. Це може бути оплата зобов'язань за іпотечним кредитом — перший внесок чи погашення вже існуючого кредиту. Тобто будь-що, що допомагає людині вирішити житлове питання.
Щодо питання, чи можна доплачувати власні кошти — так, можна. Вартість житла не зобов’язана дорівнювати рівно 2 мільйони. Якщо вартість більша — людина може доплатити різницю, а ваучер буде частковою оплатою.
Хочу сказати, що зараз у проєкті "єВідновлення" працює понад 1700 нотаріусів. Ми провели навчання разом з Нотаріальною палатою. Вони добре обізнані з тим, як виглядає ваучер і як здійснюється оплата за ним.
Житловий ваучер можна використати протягом 5 років
А які терміни для того, щоб скористатися цим ваучером?
У нас в постанові Кабінету Міністрів, яка регулює це питання, є два терміни. Перший термін – це скільки часу є в органу місцевого самоврядування для того, щоб розглянути заявку. І це 30 діб. А якщо говорити про те, скільки часу є у людини для того, щоб використати цей ваучер, термін досить великий — це 5 років, і людина може придбати таке житло чи то зараз, чи то згодом, коли в неї буде відповідний момент.
Якщо говорити про те, чи вистачить спроможності органів місцевого самоврядування оперативно розглядати заявку, тут необхідно бути об'єктивними. У тих населених пунктах, де зареєстрована велика кількість внутрішньо переміщених осіб, ми бачимо вже по досвіду проєкту "єВідновлення", що можуть бути невеликі затримки, враховуючи навантаження. Ми зі свого боку будемо надавати підтримку органам місцевого самоврядування, щоб вони досить оперативно розглядали такі заяви.
Що буде, якщо в людини є ваучер, але вона ним не скористалася? Що потім?
Я думаю, що ми до цього питання, скоріш за все, повернемося згодом, тому що наш досвід по проєкту "єВідновлення", де ми надаємо компенсацію за знищене житло, показує, що кількість родин, які вже скористалися такою компенсацією, досить висока, і відповідно відсоток тих, які не скористалися, досить низький. Якщо виникне необхідність продовження або формування певної регуляції в цій частині, то ми її відповідно сформуємо. Але я думаю, що відсоток таких випадків буде досить невеликий.
Це перший етап програми. Тобто, відбуватиметься розширення, подовження. І тут ще треба врахувати взагалі наш ринок нерухомості, де ціни ніколи не були сталими і без війни, а у війну тим паче. Чи враховується цей показник?
Ми для себе чітко розуміємо, що почали з тих двох категорій, які вважаємо найбільш важливими для держави. Це учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни. Ми вважаємо, що необхідно було стартувати саме з них. Але розширення ми плануємо. Ресурс для цієї складової повинен бути досить суттєвий, і тут ми працюємо як з державним бюджетом, так і з міжнародними партнерами, які допомагають нам фінансувати цей напрямок. Україна відповідно бере кредит для погашення таких зобов'язань. Тому тут необхідно, з одного боку, розраховувати наші можливості, а з іншого — визначати пріоритет держави щодо тих людей, яким ми вважаємо необхідним допомогти якомога більше.
Якщо говорити про те, яким чином на цей проєкт відреагує ринок нерухомості, то станом на зараз є досить велика кількість проєктів, які передбачають вирішення житлового питання. Це і проєкт, який передбачає компенсацію за знищене житло — велика кількість громадян отримали сертифікати й купують житло на ринку. І ми з вами не бачили сплеску вартості. Проєкт "єВідновлення", який також надає пільгові іпотечні кредити, зараз показує, що основні кредити видають і на первинний, і на вторинний ринок. І тут ми також не бачимо великого сплеску вартості. І відповідно цей напрямок, за нашим розрахунком, також не повинен суттєво вплинути на те, як зміниться вартість квадратного метра на території України.
Звідки і хто подає найбільше заяв на програму
Звідки і хто подає найбільше заяв на програму?
Якщо говорити про те, звідки внутрішньо переміщена особа, тут ми ведемо відповідну статистику. Найбільша кількість заяв була подана внутрішньо переміщеними особами з Донецької області, на другому місці — Луганська, потім Запорізька, потім Херсонська. Також ми маємо подані заявки внутрішньо переміщених осіб з Автономної Республіки Крим. Я хочу, щоб ми не забували, що Крим — це Україна, і відповідно наші громадяни, які виїхали з окупованого Криму, також є внутрішньо переміщеними особами. Також є заявки, які ми отримали від внутрішньо переміщених осіб з міста Севастополь. А також Харківська і Миколаївська області. Якщо говорити про те, де зараз проживають ці внутрішньо переміщені особи, які на даний момент подали відповідну заявку, то за рейтингом ми для себе відмічаємо такі території. На першому місці — Дніпропетровська область, на другому — місто Київ, потім Запорізька область. Дуже велика кількість внутрішньо переміщених осіб переїхала до Київської області та Одеської області. Є внутрішньо переміщені особи, які зареєстровані в Донецькій і Харківській областях, також у Миколаївській. Велика кількість внутрішньо переміщених осіб також зареєстрована у Львівській області, а далі — вже за зменшенням. Тобто, якщо подивитися, як виглядає карта тих внутрішньо переміщених осіб, де вони наразі проживають, то виглядає вона наступним чином.
