Олександр Лукашенко. Фото: AP
Режим Лукашенка продовжує торг людьми протягом досить тривалого часу
У межах домовленостей зі Сполученими Штатами та процесу скасування санкцій Олександр Лукашенко помилував 123 ув’язнених у Білорусі. А 13 грудня між Україною та Білоруссю також відбувся захід із повернення 114 цивільних, які в різні роки були засуджені та ув’язнені білоруською владою. У пресслужбі Лукашенка кажуть, що помилували засуджених за шпигунську, терористичну та екстремістську діяльність. Це громадяни Великої Британії, Сполучених Штатів, Литви, України, Латвії, Австралії та навіть Японії. Що стоїть за цим обміном, на яких умовах він відбувся і які тут інтереси Білорусі, Сполучених Штатів і України?
Насправді це не перша хвиля звільнення політв’язнів, до якої вдається офіційний Мінськ. І, як ми знаємо, режим Лукашенка продовжує торг людьми протягом досить тривалого часу. Цей процес розпочався ще з фігур протестів 2020 року. Вийшла на волю Марія Колеснікова, колишній кандидат у президенти Республіки Білорусь на виборах 2020 року Віктор Бабарико, лауреат Нобелівської премії Олесь Біляцький, журналістка Марина Золотова. Вийшла ціла плеяда досить впливових і відомих фігур. І в обмін на це Лукашенко отримав зняття санкцій з калійної галузі. Для чого йому це потрібно зараз — у принципі, зрозуміло. Досягнення певних поступок з боку Сполучених Штатів, зокрема в калійній галузі, дозволяє продовжувати процес політичного торгу зі США. Паралельно це відкриває додаткові можливості для експорту білоруської продукції. Зараз США вступили в досить непростий процес взаємодії з Канадою, розсварилися з ними, і Сполучені Штати наразі не імпортують канадські калійні добрива, хоча раніше саме Канада була найбільшим постачальником. Відповідно, Білорусь може частково закрити цю потребу американців у калійних добривах. Тим паче є інформація про те, що американський бізнес може бути зацікавлений у тому, аби інвестувати в білоруську калійну галузь. Але залишається актуальним питання транспортування. І тут, я думаю, Мінськ має надію, що Сполучені Штати, маючи свій інтерес, зокрема бізнесовий, будуть тиснути на Литовську Республіку для того, аби вона почала хоча б частково знімати обмеження, що стосуються транзиту білоруської продукції через свою територію. По суті, порти Балтійського моря в Литві є для Мінська найбільш прийнятним і оптимальним варіантом. Передусім через те, що транспортування до портів здійснюється залізницею. Як відомо, ширина колії в Литві така ж, як у Білорусі, Україні та Росії. Тож у цьому не буде проблем, і доступ до портів буде досить безпроблемним. На відміну від Польщі, де інша ширина колії, і на відміну від Латвії, де ділянка на кордоні з Білоруссю потребує оновлення та модернізації, і поки що невідомо, в якому вона стані. Тому режим Лукашенка діятиме таким чином і надалі.
Звільнені політв'язні відразу після перетину кордону Білорусі та України, 13 грудня 2025 року. Фото: Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими
"Мінськ публічно сигналізує готовність до політичного торгу з Україною"
Паралельно той факт, що звільнені політв’язні опинилися на території України, є також певним сигналом для офіційного Києва про те, що Мінськ публічно сигналізує готовність до певного політичного торгу вже з Україною. Той факт, що Лукашенко, по суті, використав свої основні "козирі" на досить проміжних етапах переговорів зі США, сигналізує про те, що білоруський диктатор, імовірно, вважає: російсько-українська війна найближчим часом може завершитися. Готуючись до можливого припинення бойових дій, він уже починає надсилати сигнали Україні: мовляв, ми можемо почати про щось говорити і якимось чином взаємодіяти.
Навіщо США Білорусь і Лукашенко?
Це ж не вперше Сполучені Штати знімають санкції з Білорусі. Нагадайте, які саме вже були зняті та чому в Білому домі настільки зацікавлені у розвитку відносин із Лукашенком. Калій — це лише один напрям, важливий для США, але чи лише через калій ідуть на такі кроки?
Раніше США вже знімали санкції з державної авіакомпанії "Белавіа". Проте саме зняття санкцій з калійних добрив є вагомим кроком і справді серйозним рішенням, оскільки зняття санкцій лише з однієї державної компанії особливого ефекту не дає — воно лише забезпечує безпеку польотів білоруських літаків.
Чому ж США зацікавлені в подальших контактах із Білоруссю? Тут є кілька причин. Перша — США певною мірою використовують Лукашенка як канал комунікації з росіянами. Принаймні раніше використовували, особливо тоді, коли Російська Федерація не дуже хотіла йти на контакт. Про це, зокрема, заявляв і Кіт Келлог. Друга причина полягає в тому, що у разі припинення російсько-української війни США намагаються зрозуміти, яким буде місце Білорусі в новій архітектурі безпеки і чи можна взагалі сприймати її як країну, здатну діяти конструктивно і не створювати загроз для підтримання миру в регіоні. І третя причина — Білорусь є, по суті, точкою входу Китайської Народної Республіки до Європи. У разі припинення війни й можливого "розмороження" відносин із Заходом Китай може посилити свою присутність на білоруському напрямку, зокрема інвестувати в розвиток транзитних спроможностей і транспортної інфраструктури. І таким чином просувати свої інтереси вже безпосередньо в Європі. І США, які, по суті, зараз вступили в процес конкуренції за європейський ринок разом із КНР, також намагаються таким чином діяти на випередження і запобігти тому, аби Білорусь після завершення війни йшла досить серйозно в фарватері саме китайських інтересів. Тобто намагаються таким чином встановити свої точки впливу, свої ключові моменти, в яких США не готові поступатися Китаю.
Павло Радь. Фото: facebook/PrismUA
"Це крок послаблювати білоруську опозицію"
Чому, на вашу думку, було ухвалено рішення депортувати звільнених саме до України? З чим це може бути пов'язано?
Лукашенко вирішив депортувати більшість політв'язнів в Україну, хоча деякі з них все ж опинилися в Литві. Той же Олесь Біляцький. Тобто ті люди, які мали паспорти країни ЄС або паспорти інших країн, опинилися у Литві. Ті ж, хто мають білоруські паспорти, опинилися на території України. І той момент, що Лукашенко останню хвилину вирішив, все ж таки, цих людей відправити в Україну, свідчить про те, що Лукашенко вирішив закласти додаткову бомбу сповільненої дії для білоруських демократичних сил, тому що перед тим він звільнив Сергія Тихановського, який повернувся до своєї дружини і зараз наводить галасу в лавах білоруської опозиції через те, що не зовсім погоджується з тим курсом, який вони обрали, створює певні проблеми, навколо нього виникають скандали. (Екскандидата у президенти Білорусі Сергія Тихановського Лукашенко звільнив 21 червня 2025 року після візиту до Мінська спецпредставника президента США Кіта Келлога, котрий зустрівся з білоруським диктатором – ред.) І це ослаблює білоруську опозицію, яка перебуває в екзилі, і підриває її імідж, зокрема, за кордоном. Віктор Бабарико та Марія Колеснікова взяли участь у пресконференції у Чернігові, де висловлювалося не досить зрозуміло з точки зору російсько-української війни. Вони не дали чіткої відповіді про те, що Росія – агресор. Вони оперували певними розмитими фразами, які не дуже сприйняли, зокрема, і в Україні. Тому, коли ці люди повернуться, по суті, виникає ймовірність того, що білоруська опозиція буде надалі фрагментуватися, що з'являться ще додаткові люди, які становитимуть певні проблеми, які будуть такими тригерами не досить зрозумілих і не дуже зручних обговорень, які, можливо, здійснюватимуть кроки або робитимуть заяви, які суперечать тому курсу, який обрала Світлана Тихановська. По суті, це крок, який націлений на те, аби надалі дробити білоруську опозицію і послаблювати її. І те, що Лукашенко робив протягом останнього року чи півтора.
Це також сигнал Україні. Той факт, що ці люди опинилися на території України і що вони певний час ще будуть залишатися тут, свідчить про те, що режим Лукашенка готовий вступати в процес політичного торгу з Україною і, можливо, навіть спробує, якимось чином, за допомогою перебування Колеснікової й Бабарика на території України, принаймні частково, впливати на внутрішньополітичний порядок денний в нашій країні, аби певним чином погіршувати ставлення до білоруської опозиції і продемонструвати: "Дивіться, вони говорять, в принципі, те, що говорю я, тому який сенс вам говорити з білоруською опозицією. Говоріть зі мною, адже я просуваю те саме, але, на відміну від них, в мене є безпосередньо влада й інструменти впливу на ситуацію всередині країни. Тому, напевно, краще домовлятися зі мною". Я думаю, що логіка Лукашенка саме така. І далі ми будемо спостерігати і матимемо можливість подивитися, чи справді Лукашенко буде далі готовий більш активно пропонувати певний формат розмови в такому досить стандартному для нього способі.
