Ілюстративне фото Getty Images
"Ініціатива на цьому відтинку на поточний момент була відібрана в противника і зараз знаходиться в руках Сил оборони України"
Куп'янщина.
Якщо казати про Харківщину, противник продовжує залишатися достатньо активним. І з точки зору оборони Харкова, і Харківської області треба розглядати всю концепцію противника, який поніс в 2022 році ганебну поразку на цьому відтинку і намагається по сьогоднішній день поновити свій стан та положення, відновити ті території, які були попередньо окуповані в 2022 році. Як наслідок, противник продовжує активно працювати на Вовчанському відтинку, Мілове-Дворічанське. Ворог активний. І це впливає на оборону самого Куп'янська. Чому? Тому що певну кількість сил та засобів ми, як Сили оборони, вимушені тримати вздовж лінії державного кордону для своєчасного виявлення противника, нанесення вогневого ураження, недопущення переходу лінії державного кордону, як наслідок окупації нашої території.
Що стосується самого Куп'янська. Його треба розділяти з точки зору оборони на три частини. Перше – лівобережний плацдарм. Він є принципово важливий. Куп'янськ-Вузловий нараховує в собі дуже багато різноманітних укриттів і тих місць, які противник у разі окупації займе і вибити його звідти буде дуже-дуже складно. В 2022 році наш підрозділ, який на той час був ще стрілецькою ротою Територіальної оборони, брав участь в зачистці Куп'янська-Вузлового і вибиття звідти противника. Це надскладне завдання. Тому противнику визначили завдання до 1 листопада 2024 року окупувати Куп'янськ лівобережний і Куп'янськ-Вузловий. По сьогоднішній день ворог намагається це завдання виконати, системно наносячи удари по переправах, які забезпечують логістичне сполучення між правим і лівим берегом залучаючи численну кількість живої сили та безпілотників. Під несприятливі погодні умови ворог активно застосовує легкоброньовану та броньовану техніку. Цілі і завдання дуже прості: прорвати бойові порядки Сил оборони, зайти на Куп'янськ лівобережний з подальшим виходом на Куп'янськ-Вузловий. На поточний момент, за рахунок надійної злагодженої роботи низки структурних підрозділів Сил оборони, лівобережний плацдарм вдається утримувати ефективно та якісно. Куп'янськ правобережний. Північна околиця, район населеного пункту Голубівка. Це саме те місце, звідки противник затягував свою живу силу до самого Куп'янська правобережного. В попередньому періоді часу один з етапів виконання Куп'янської операції дозволив блокувати ворога на північній околиці і унеможливити його інфільтрацію – просочування в сам Куп'янськ правобережний. Оскільки противник не може затягувати свої диверсійні розвідувальні групи в Куп'янськ правобережний, то він якось намагається вийти з тієї ситуації тою чисельністю військовослужбовців російсько-окупаційних військ, які залишаються в Куп'янську правобережному. До 100 військовослужбовців знаходиться в Куп'янську правобережному, але з кожним днем їх стає все менше. Ворог не має спроможності по суходолу забезпечувати свої підрозділи, які знаходяться в Куп'янську правобережному, провізією, боєприпасами, зарядками і іншими засобами, необхідними для ведення активних бойових дій. Тому зараз ворог застосовує повітряні мости, коли з лівого на правий берег за рахунок численної кількості безпілотників він намагається закидати логістичні вантажі. Але Сили оборони в своєму складі мають підрозділи, що спеціалізуються на збитті не тільки "шахедів", які успішно збивають в українському небі, а й тактичних безпілотників, які здійснюють розвідку. Та ударних засобів. Частково противник за рахунок безпілотників намагається передавати і безпілотники. Підрозділи наші, які набули спроможності збиття ворожих цілей противника саме безпілотних, значну кількість цих логістичних вантажів “заземляють”. І ворог не доотримує те, що йому конче необхідно для продовження ведення оборонних дій в правобережному Куп'янську.
Сили безпілотних систем грають одну з ключових ролей для оборони Куп'янська. За рахунок наших ударних та розвідувальних засобів здійснюється виявлення і вибиття противника та підтримка наземних дій: прикриття наших штурмових груп, щоб вони могли ефективно виконати бойові завдання щодо Куп'янська. Сили оборони зможуть повною мірою вибити противника з Куп'янська правобережного. Ініціатива на цьому відтинку на поточний момент була відібрана в противника і зараз знаходиться в руках Сил оборони України.
Більше на заваді на фронті стає сніг
Як погодні умови впливають на перебіг бойових дій з точки зору людей, техніки, безпілотників.
Мороз впливає на електробатареї, які дають живлення для переважної більшості безпілотників, які застосовують Сили оборони України. Але і в противника ті ж самі проблеми. Це також певні наслідки можливості бачити противника за рахунок застосування камер на безпілотниках. Дуже суттєвою перепоною є сніг. Коли щодня відбувається снігопад, ми маємо, як чистий лист паперу, позиційний район противника, який після дорозвідки вказує нам на те, як противник ходив, в якому напрямку, яка позиція активна, яка не активна, шляхом відбитків ніг на самому снігу. Це дозволяє Силам оборони більш детально розуміти динаміку переміщення противника і відпрацьовувати його за рахунок об'єднаного вогневого впливу: це і безпілотники, і українська артилерія. Але, на жаль, ми теж не можемо літати над сніжним покривом по повітрю. Тому це є одним з дуже і дуже демаскуючих факторів і для Сил оборони, який противник намагається використовувати собі на користь. За чотири роки повномасштабної війни Збройні сили України, Сили оборони навчилися воювати ефективно і якісно. Війна – це трохи про математику. І математично ворог мав би отримати бажане, а фактично український солдат робить неможливе на полі бою. За 2025 рік здобутки противника на полі бою – це перемелювання спроможності російсько-окупаційних військ з точки зору функціонування і існування загалом. Стратегічні результати, які вони досягли щодо України? Ніяких.
Нова розробка українського дрона-ждуна
Український дрон, який може очікувати на свою ціль до двох тижнів.
Засадний дрон дає можливості прилетіти на територію, яка контролюється противником. Сісти в районі, де він найбільш активний. В тому районі, де противник має рух від точки А до точки Б, від точки Б до точки В. І ці маршрути встановлені як технікою, логістичним транспортом, так і живою силою. Ми прилітаємо і садимо там дрон. Противник його не бачить, а ми противника бачимо достатньо добре. І коли він починає рух і потрапляє на наш розвідувальний засіб у поле зору, то підльотний час для його знищення займає всього 30, 40 секунд, що призводить до гарантованого ураження, поранення чи знищення техніки або особового складу противника. Час перебування, який задекларований і попередньо обговорений – до двох тижнів – це суттєвий здобуток технологічного зростання наших виробників. Продукція, яку виготовляють є достатньо комунікаційно обговорювана з Силами оборони. Щойно з’являється на озброєнні в нашому підрозділі, ми відпрацьовуємо. Тактику ждунів-дронів застосовуємо як ми, які знаходяться в режимі очікування на ворожій території або території, яка тимчасово перебуває в окупації, так само і противник. Тому є налаштований алгоритм протидії, що ми маємо зробити перед тим, як відіслати автівку, роботизований наземний комплекс чи нашого солдата в той чи інший район. Є алгоритм дії, який треба виконати, щоб зберегти життя та здоров'я солдата і українську техніку. Тому бій як технологічний, так і тактичного застосування безпілотників, які постійно змінюються, активно триває. За рахунок підтримки українського народу цей бій ми точно не програємо. Цей бій ми тримаємо в паритеті з противником, а десь навіть маємо суттєву перевагу.
За повідомленням Головного управління розвідки стало відомо, що російські підприємства ВПК активно використовують лізингові схеми отримання іноземного обладнання замість прямої купівлі, щоб приховати кінцевого користувача. Таких схем стало більше чи менше? І якщо ця інформація оприлюднюється і доноситься до партнерів, наскільки швидкою і чи є взагалі реакція, щоб ці шпарини замазати?
Щодо схем, які дозволяють обходити санкційну політику, то вони достатньо прозорі і зрозумілі для наших партнерів і для України. Наші політико-дипломатичні групи постійно наголошують на тому, що противник намагається зменшити важкість для себе тих санкцій, які були впровадженні або повною мірою обійти схему. Знадобилося три роки, щоб невідомі патріоти почали палити тіньовий флот. Санкції є на нафту, на вуглеводень, який забезпечує основу капіталу фінансового для ведення бойових дій проти України. Тобто перекриваємо вентиль країні-бензоколонці з точки зору можливості видобутку і продажу своїх нафтопродуктів і вони потрапляють в ситуацію, коли не можуть з високою динамікою фінансувати війну проти України. Скільки тіньовий флот возив нафту до тих країн, які були зацікавлені в її купівлі: Китай, Бразилія, Індія? До того моменту, доки не почали вживати прямі акти знищення можливості обходити санкційну політику – знищення сірого та чорного тіньового флоту, що транспортував нафтопродукти. Точно так само на різних рівнях вживаються заходи, щоб РФ притискати в спроможностях обходу санкційної політики. Але ми маємо розуміти, що такий гігант, як Китай, який є топовим лідером у всьому, що зв'язано з електронікою, мікрочіпами, оптоволоконними технологіями, напряму постачає в РФ найкращі, які є в світі, технології, щоб вони могли збирати, модернізувати свої безпілотники і потім відтестовувати їх в Україні. В той же час Китай перебирає цей досвід, вони модернізують своє озброєння, навчають своїх солдат для ведення бойових дій із застосуванням безпілотниками, бо також готуються до загарбницької війни. Китай – це імперія, яка буде намагатися розширятися за рахунок поглинання своїх ситуаційних партнерів, таких, як Росія. І Китай зацікавлений в тому, щоб Росія воювала і виривала своє жало.
