Ілюстративне фото: facebook/GeneralStaff.ua
Противник не досягнув тих результатів, на які він розраховував
Українські захисники продовжують зачистку міста від окупантів. Більшість ворожих солдатів зосереджена в одному кварталі. Українські захисники утримують під контролем центральну частину Куп'янська. Яке оперативне значення має зосередження російських підрозділів в одному кварталі Куп'янська? Це спрощує зачистку чи створює додаткові ризики для українських сил?
Противник не обирав, де він може організовувати оборону. Коли був проведений контрудар Збройних сил, сили противника, які концентровані були в центрі міста – там завжди найбільше великих адміністративних споруд. Там були накопичені найбільше сил противника плюс командний склад. Саме в центрі, коли був прорив їхніх наступальних порядків в районі Осколу, південніше від міста, ті сили опинилися відрізаними від загальних сил ворога і організовували оборону так, як вони вважали за можливе в тій ситуації. Противник зв'язався зі своїми основними силами, які знаходилися на окупованих територіях України, щоб отримати підтримку, додаткові засоби, щоб деблокувати нашу оборону, намагався підтягати механізовану компоненту складову, сили безпілотників, щоб деблокувати їхні війська. Їм намагалися надати допомогу з повітря. Герасимов і Путін перед тим неодноразово заявляли, що Куп'янськ вони тримають під контролем. То сили, які вони давали на прорив, були кинуті немалі. Противник не досягнув тих результатів, на які він розраховував. Зараз вони намагаються форсувати, особливо з півночі на схід, Оскіл. Там є населений пункт вздовж їхнього напрямку наступу. Сам шлях наступу противника чи смуга, яку він зумів організувати для заходу в місто, була не широкою. Вона була доволі вузькою. Це не дало ворогам розширити наступальні порядки по флангу. Там зараз тривають бої в районі молокозаводу, коледжу, але це більше противник там зорганізував, наскільки міг, своїх бійців. Щоб їх знищити, нам потрібно, окрім якихось виставлених дедлайнів, планування, щоб із мінімумом наших втрат їх знищити. Краще тримати їх у блокаді, не давати можливості вийти з оточення. Маємо розуміти, що нам важливо не просто знищити противника, а взяти максимальну кількість в полон для обміну.
Про тактику зачистки. Що вона означає, чому саме вона, а не блокада? Чи це паралельні процеси, взаємопов'язані? Як це відбувається?
Намічається план дій, визначається певний квадрат чи напрямок, певні вулиці, розподіляється між підрозділами їхні завдання, визначаються суміжники і починається поетапний процес знищення. Ідуть безпілотники, за ними підрозділи на легкоброньованій чи броньовані техніці за визначенням і як дозволяє територія. За підтримки танків і за прикриттям артилерії. Коли спалахує вогнище спротиву, війська противника зупиняються і по цьому місці наноситься удар за підтримки артилерії чи дронів. Якщо противник зарився у руїни, якщо це підвальні приміщення великих об'єктів – тут, крім дронів, потрібна артилерія крупнокаліберна, щоб розбити оборону. І поетапно працюють. Це доволі повільна, марудна, кропітка робота, щоб відрізати, вибити. На це може йти і доба, і більше.
Наскільки активне застосування ворогом FPV-дронів у міських боях може змінити тактику зачистки, темпи просування українських підрозділів?
Залежить від того, хто паралельно працює із дронщиками, якщо наступають малі піхотні групи і дрони їх прикривають. Інший момент, коли у місті чи в заданому напрямку працюють диверсійно-розвідувальні групи, то вони коригують тоді роботу дронів. Досить часто самі дрони виступають, як розвідники, щоб проводити атаки чи зачистки конкретних територій. Дрон – це одноразовий засіб ураження. І його завдання – максимально завдати шкоди при тих можливостях чи там, де він знаходиться. Масовані удари дронами дуже важливі, бо вони є точними. Дрони вкрай важливі, але завжди вони працюють за підтримки артилерії. Противник операторів дронів намагається затягати буквально разом з піхотою на позиції чи для штурмів. Дронщики навіть зараз на багатьох напрямках йдуть із ними. Це величезні втрати, але противник на це погоджується, оскільки це дає можливість тій кількості ураженої артилерії підтримувати їхні наступальні порядки.
ЗСУ контролюють околиці, місто і шлях, яким просувався противник
Коли утримується під контролем центральна частина міста, то це вже взятий контроль майже над всім містом?
Є два чи три невеликі вогнища, де є оточений противник. Коли це молокозавод – то це промисловий об'єкт. Коледж теж зі своєю інфраструктурою. Сили оборони України місто контролюють і околиці, і шлях, яким просувався противник – наземний шлях. Говорити, що місто звільнене – це однозначно. Тих російських солдатів, які відрізані і перебувають в оточенні – це вже теж не перша ситуація. Можна послати в атаку велику кількість людей, щоб швидко і публічно заявити, що всі заблоковані і знищені. Але це втрати людей, великих ресурсів в плані озброєння, тому завжди краще виснажувати противника до такого рівня, щоб він втрачав можливість до спротиву. І тоді проводити вже його тотальне знищення, але на це завжди потрібен час.
Іван Тимочко. Фото: suspilne.media
Комунікаційні, каналізаційні або газові магістралі, якими можуть користуватися і користуються вороги. А чи можливо знешкодити цей шлях? З якими труднощами пов'язана ліквідація тих же газових магістралей?
Україна – це велика індустріальна країна. Це великі міста з великою кількістю заводів, шахт, підприємств, кар'єрів. Це величезна специфічна географія, яка потребувала і потребує великих переміщень на дальні відстані води, ресурсів для функціонування промислових об'єктів. Для цього потрібен газ або відповідні інші системи взаємодії, зв'язку і підтримки ефективної діяльності таких об'єктів. Тому вся Україна пронизана величезною кількістю труб газових, для води, каналізаційних, водовідведень, підведень, очисних споруд. І країна була доволі величезним магістральним хабом експорту різного роду сировини. Їх дуже багато. Це не є питання однієї чи двох труб. Через поля можуть на певній площі, на певній відстані один від одного бути різного призначення великі труби, які знаходяться під землею та виходять на поверхню. Тому насправді труб дуже багато.
Навіть виходи контролювати складніше.
Так. Будувалося все в різні часи, не завжди є карти, особливо підземних комунікацій. Труби – це більше інформаційно популістичний шлях для переміщення сил. По всій лінії фронту – 1200 км левова частка – понад 95% або й більше, противник намагається просуватися поверхнею. Противник тисне на наші сили і війська, не використовуючи труби, а використовуючи ландшафт, територію, населені пункти, об'єкти, щоб переміщатися. Через труби вони можуть пробувати проводити локальні операції. Але це точно не ця тактика, яка би давала можливість противнику односторонньо досягати успіху. Переміщення трубами – це один із допоміжних засобів. Їх використовували в обидві сторони. Противник, знаючи, що це величезний ризик для своїх солдатів, все одно їх відправляє туди. Там просто гори їхніх трупів накладено біля виходу з труб, але противник все одно їх туди пхає. Такі втрати, які знімають дрони, ту масу російських трупів, які знаходяться навколо труб, привертає увагу в інфопросторі. Труби – це один із тактичних допоміжних шляхів, які використовує противник для проведення локальних операцій.
Росіяни хочуть змістити акценти, менше уваги привертати до Куп'янська
Щодо Куп'янська вони будуть далі наступати?
Думаю, що вони змирилися з тим, що на даному етапі доволі щільна лінія протидії Збройних сил. Це є інформаційний привід, який вони мусять показати, що не відмовилися, тому будуть частину своїх підрозділів там використовувати. Зараз річку Оскіл доволі важко форсувати, крига там не настільки міцна, як би їм хотілося. Куп'янськ для них значимий. Але значно важливіший Куп'янськ-Вузловий. На нього вони будуть концентрувати значно більші сили. І навіть це Путін заявляв неодноразово, що зараз ми приступаємо до наступу на Куп'янськ-Вузловий. Росіяни хочуть змістити акценти, менше уваги привертати до Куп'янська, розуміючи, що будь-який задум не має значення для них. Лінія прориву була довга, але дуже вузька – просування їхніх сил. Вони не змогли фланги розширити. Все прострілювалося. Це основна з причин, чому їхні війська потрапили в оточення і чому не змогли закріпитися в місті. У вузьку смужку відправити велику кількість техніки, особового складу – це приректи їх бути розстріляними.
Наскільки ситуація зараз, яка в Куп'янську, може вплинути на загальну обстановку на цьому напрямку фронту і на логістику противника?
Для противника зараз можливо рухатися вздовж русла річки Оскіл, використати річку, як плацдарм, особливо правий берег, для широкого наступу. Куп'янськ – звичайно, не відмовляться, будуть пробувати проводити операції. Але зараз вони там будуть розглядати більше питання накопичення сил – велика кількість військ на цьому напрямку, яка знаходилася, побита. Їм треба зараз підтягнути резерви, перегрупуватися. І все-таки вони більше будуть намагатися зараз діяти з півночі, з північного напрямку Куп'янська в плані наступу чи пробувати вийти в район Куп'янська-Вузлового. І будуть пробувати наступати в сторону Лиману, в сторону Донецької області, бо вона найперша.
Якщо в контексті територіальних забаганок Росії, які вона висуває на переговорному треку, щодо частини Харківщини, де вони намагаються щось захопити, урвати?
Харківщина – це великий ганебний провал росіян. Їхні спроби наступати на Харків провалилися ще в 2022 році. Вони побачили, що харків'яни і Харків будуть чинити величезний спротив.
