Ілюстративне фото: facebook/Vinnica.omvk
"Якщо є підстави для відстрочки, то наша порада — завжди займатися її оформленням"
Які найпоширеніші порушення прав військовозобов'язаних?
Якщо ми говоримо загалом про порушення прав військовозобов'язаних, то я б хотів зробити єдину ремарку. Це скоріше невеличка порада. Наприклад, якщо військовозобов'язаний розуміє, що в нього є якісь підстави для відстрочки, або він потенційно допускає, що вони можуть бути, то наша порада – завжди займатися її оформленням. Якщо військовозобов'язаний розуміє, що в нього таких підстав немає, то в такому разі наша порада – завжди заздалегідь шукати підрозділ, в якому б людина хотіла проходити службу за мобілізацію. Чому? Тому що в подальшому, якщо людину мобілізують, дуже часто такий вибір зробити вже неможливо. І третій момент – знову ж таки невеличка ремарка і порада – якщо військовозобов'язаний розуміє, що в нього, наприклад, є проблеми зі здоров'ям, то варто зібрати медичні документи, пройти військово-лікарську комісію (ВЛК) і визначити ступінь придатності.
Найчастіші порушення – безпідставне відмовлення в оформленні відстрочки
Якщо ж ми говоримо про найпоширеніші випадки певних порушень, то, по-перше, порушення можуть бути, наприклад, на суб'єктивну думку адвоката або правозахисника, на суб'єктивну думку самого військовозобов'язаного і ті порушення, які вже встановлені уповноваженим органом або судом. Якщо з практики, з чим ми найчастіше стикаємося, то це безпідставне відмовлення в оформленні відстрочки. На жаль, такі випадки досі трапляються. Хоча законодавство вже не зазнає таких змін, як раніше, але, на жаль, все одно трапляються безпідставні відмови. Також ми стикаємося з тим, що підстав для внесення інформації до реєстру, що людина порушила правила військового обліку дійсно не було, але ці відомості внесено в умовний той розшук. Наприклад, людина взагалі перебуває за кордоном, уточнила свою актуальну адресу проживання за кордоном і приходить сповіщення, що вона в розшуку. Або ж, якщо людина не підпадає під категорію обмежено придатних, а їй висвічується розшук за непроходження ВЛК. Також сюди можна віднести те, що стосується доставлення людини за наслідками такого розшуку. Таких звернень також дуже багато. Але це окрема специфіка, бо тут спочатку потрібно вирішити, чи були підстави для внесення відповідних відомостей до реєстру, а потім переходити вже до аналізу, чи було умовне доставлення законним, чи було дотримано всіх прав військовозобов'язаного.
"Кожне порушення має наслідком певну відмітку в реєстрі з відповідними поясненнями"
Підстави для розшуку в кожній ситуації різні, так?
Так. Умовно їх є якийсь вичерпний перелік, але якщо людина не з'явилась за повісткою, то це неявка за повісткою. Якщо людина обмежено придатна і не пройшла військово-лікарську комісію, то це відповідно непроходження ВЛК. Загалом це не щось фантастичне і вигадане. В принципі, загальний список уже всім відомий, але так, кожна життєва індивідуальна ситуація, кожне порушення має наслідком певну відмітку в реєстрі з відповідними поясненнями.
"Є вже дуже багато рішень, де суди ставали на бік військовозобов'язаних"
Наскільки я розумію, такого поняття як розшук військовозобов'язаних в контексті адміністративної відповідальності немає. Що таке розшук, коли і яким чином може з'явитися ота червона відмітка – "розшук"?
Тут знову ремарка. Я говорю це, як з власного професійного досвіду, так і є вже купа рішень судів, де встановлено, що фактично внесення інформації, що особа порушила правила військового обліку, якщо цю особу не було притягнуто до адміністративної відповідальності, тобто немає постанови, що на неї накладено штраф за порушення правил військового обліку, то в такому випадку за відсутності цієї постанови внесення такої інформації до реєстру є протиправним. І є вже дуже багато рішень, де суди ставали на бік військовозобов'язаних і зобов'язували Територіальний центр комплектування (ТЦК) видалити таку інформацію. В народі так, це називають розшуком і насправді, як ви вірно відзначили, у справах про адміністративні правопорушення розшуку як такого не існує. Наприклад, у кримінальних провадженнях дійсно є особа, яка ухиляється від правоохоронних органів, переховується або від органів державної влади, є офіційна база Міністерства внутрішніх справ, куди особи вносяться. Або, наприклад, якщо розглядається якесь кримінальне провадження, а особа не з'являється до суду, то тоді ми можемо говорити про застосування терміну розшук. Але в адміністративних правопорушеннях такої категорії немає, вона фактично з'явилася якраз через цю відмітку – порушення правил військового обліку. Причому з самого запуску додатку "Резерв+" ця відмітка трансформувалася. Спочатку це був "розшук", потім "вас розшукує ТЦК ", потім "порушення правил військового обліку", але загалом такої категорії в адміністративних правопорушеннях не існує. Але фактично оця відмітка про порушення правил військового обліку – це звернення ТЦК та СП до органів Нацполіції, щоб особу затримали умовно і доставили вже до ТЦК для складання цього протоколу за це порушення – це і є, якщо юридичною мовою, так званий розшук.
Роман Кичко. Фото: advokatpost.com
"Це дійсно дієвий механізм"
Як діяти військовозобов'язаному, якщо він дізнається, умовно, на вулиці від поліцейського, що він у розшуку? Як правильно поступити, що потрібно уточнити, який алгоритм дій?
Я розділю це на два випадки. Тобто, якщо людина заздалегідь дізналась про розшук, то насправді вже й на державному рівні запроваджено механізм, коли людина визнає свою вину в "Резерв+" і сплачує навіть зі знижкою штраф і, відповідно, розшук зникає. Він знімається. Це дійсно дієвий механізм.
Тобто людина визнає своє порушення і сплачує штраф.
Саме так. Інший варіант дій – якщо особа не вчиняла цього правопорушення, вона не згодна з інформацією, що відображається в реєстрі і в "Резерв+", то вона може звернутися до суду. І як я вже говорив, є судова практика, де суди встановлюють, що таку інформацію до реєстру вносити не можна. Якщо ж ми говоримо, що людина дізналася про розшук тут і зараз, то насправді це найгірша ситуація. Тому що…, я трошки від теми відступлю, але я знову акцентую увагу на тому, що коли клієнт звертається і каже, що я не встановлював додаток "Резерв+", а це якраз першоджерело, де ви можете побачити, що ви у розшуку, то ми завжди радимо його встановити, бо всі дані про особу, які потрібні, вже давно є в реєстрі "Оберіг" і так чи інакше будуть відображатися в "Резерв+", коли ви його встановите. Тобто, додаток "Резерв+" якраз і дає можливість заздалегідь дізнатися, бо після недавніх змін зараз там чітко пишеться і причина цього розшуку, і коли було направлено звернення до Нацполіції для доставлення до ТЦК. Але умовно, якщо людина відкриває "Резерв+", то фактично з тим функціоналом, який є зараз, вона і так уже знає, чому вона в розшуку і коли це було звернення. Тут питання тільки в тому, що якщо вона не згодна з цим, то моя порада завжди заздалегідь вирішувати цю ситуацію, тому що в працівників Нацполіції є обов'язок доставити, бо він прописаний у них в окремих нормативних актах, і тоді звернення це закривається. Тобто ні для кого не секрет, що працівник поліції може відверто сказати, що мені потрібно вас доставити в будь-якому випадку, навіть якщо у вас є відстрочка і розшук. Тому порада – заздалегідь вирішувати з розшуком, бо уповноважені особи з органів Нацполіції виконують свої обов'язки у тій мірі, в якій вони вважають це за необхідне.
"Якщо у людини є відстрочка, то це не звільняє від обов'язку з'явитись за повісткою"
Чи завжди розшук і штраф законні? Наприклад, військовозобов'язаний має законну відстрочку, але його можуть на законних підставах розшукувати чи затримати. Як бути у такому випадку?
Якщо ми говоримо про розшук, про цю помітку щодо порушення правил військового обліку в "Резерв+", яка є в реєстрі "Оберіг", і є звернення до Нацполіції, то ми з колегами, наприклад, встановили, що є декілька випадків, причому вони очевидні, коли це наслідок технічної помилки. Все-таки це ж реєстр, він деякі дані бере автоматично, деякі співставляє автоматично, і дійсно там можуть бути технічні помилки. Наприклад, коли військовозобов'язаному ще не було 25 років, він був обмежено придатний, на нього не розповсюджувався обов'язок в граничні терміни перепройти ВЛК, але як тільки ці терміни закінчились, відповідно, з'явилась відмітка, що він у розшуку. Я особисто стосовно декількох людей звертався і ці розшуки потім знімали, тому що на нього не поширювались ці вимоги тоді. Але реєстр по причині того, що він обмежено придатний, через якийсь технічний збій чи помилку розцінив його таким, що він мав пройти ВЛК і вніс у розшук.
Коли у людини є відстрочка і розшук – це інше питання, тому що насправді, багато хто помиляється. Але якщо навіть у людини є відстрочка, то це не звільняє, наприклад, від обов'язку з'явитись за повісткою. Тобто людину мобілізувати не можуть, але якщо надходить повістка і навіть у вас є відстрочка, то ви маєте з'явитись за цією повісткою. Інше питання – проходження ВЛК. Але коли приходить повістка, то вона, наприклад, приходить на уточнення даних. І тут потрібно розуміти, наприклад, коли у людини оформлена відстрочка, яка там причина розшуку, тому що теж може бути технічний збій чи помилка.
А з приводу штрафу, то тут, в принципі, розшук – це умовно інформація для затримання, доставлення і так далі. А штраф – це ж все-таки постанова, яка визначає конкретне правопорушення, його фабулу і міру покарання, тобто розмір адміністративного штрафу. Це треба досліджувати конкретну постанову і загалом оцінювати потім перспективи чи законно вона винесена, чи без порушень і чи мали право притягувати військовозобов'язаного до відповідальності.
"За неявку за повісткою може бути, по-перше, розшук, а по-друге, штраф"
Чимало прикладів, коли особа оновила дані в "Резерв+", а ТЦК надсилає повістку на уточнення даних. У цій ситуації військовозобов'язаний повинен прийти для уточнення даних і які можуть бути наслідки, якщо він не прийде? Це знову з'явиться отой "розшук"?
По-перше, будемо відверті, даних для уточнення дуже багато. Це не тільки номер телефону, адреса проживання. Насправді, за кожним другим військовозобов'язаним може тягнутися шлейф даних, які він не уточнив, наприклад, ще 10 років тому. А це умовно можна розцінювати як триваюче правопорушення, бо він не зробив це тоді, не робить це зараз і воно триває до сих пір. Але нюанс у тому, що навіть якщо ви уточнили вчасно дані через "Резерв+" чи ЦНАП, то це не звільняє від обов'язку з'явитись за повісткою. Тобто в нас є правила військового обліку, кожне з яких стоїть окремо від іншого. Тому, якщо навіть приходить повістка, коли є відстрочка – з'явитися потрібно. Якщо людина не з'явиться, бо вона, наприклад, вважає, що вона уточнила свої дані, то це не звільняє від відповідальності, тому що обов'язок з'явитися за повісткою стоїть окремо від інших правил військового обліку, від інших обов'язків і, відповідно, за неявку за повісткою може бути, по-перше, розшук, і він автоматичний, а по-друге, штраф, якщо є докази вручення повістки або вона повернулася з певною відміткою. Тоді так, особа може бути і притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
"Резерв+" — додаток для військовозобов'язаних
На електронну пошту Суспільного і Українського Радіо надходить чимало звернень щодо порушень прав військовозобов'язаних. Наприклад, киянин нам пише: "Наказ, наявний в базі "Оберіг", відсутній в додатку "Резерв+". Чи має відображатися конкретний наказ про мобілізацію в "Резерв+" і реальний статус військовозобов'язаного чи вже військовослужбовця?
Насправді конкретний наказ там не має відображатися, тому що "Резерв+" – це в першу чергу додаток для військовозобов'язаних. Коли людину мобілізують, вона змінює статус з військовозобов'язаного на військовослужбовця. Це зовсім інший правовий статус. Зовсім інші права, обов'язки, зовсім інші закони поширюються на таку особу. Відповідно все, що відображається в "Резерв+", це якраз зміна цього статусу з військовозобов'язаного на військовослужбовця. Тому так, там не має відображатися конкретний наказ про мобілізацію.
Там уже з'являється додаток "Армія+", так?
Так. Якщо людина стає військовослужбовцем, то в неї вже є інший додаток для користування – "Армія+".
"Головне — уточнити адресу"
Якщо військовозобов'язаний вказав, що він за кордоном, то ТЦК має надсилати повістку за фактичним місцем проживання. Але насправді дуже часто такі особи з'являються у розшуку. Як правильно діяти військовозобов'язаному в такому випадку?
Якщо особа засобами того ж додатку "Резерв+" уточнює актуальну адресу проживання, навіть якщо це закордонна адреса, то згідно з правилами направлення, повістки в подальшому можуть направлятися тільки на уточнену адресу. Тобто, якщо людина, наприклад, проживає в США, уточнила свою американську адресу, то їй не можуть приходити повістки з адресою реєстрації в Україні. Головне – уточнити цю адресу, тому що актуальні відомості про адресу автоматично не підтягуються. А коли людина уточнила, то так – більше вони не можуть надходити на адресу прописки. Але це дійсно поширені випадки, коли вони все одно надходять. Будемо відверті, одна з причин, на мій погляд, – це те, що немає механізму направлення повісток за кордон. Оскільки його немає, простіше направити повістку, хоч і не зовсім з дотриманням правил, але за українською адресу, яка є в реєстрі. У таких випадках я однозначно завжди раджу, якщо в людини є бажання довести свою правоту, по-перше, написати звернення до ТЦК, додати докази, що людина виїхала за кордон, що вона уточнила закордонну адресу і, відповідно, що повістка прийшла з порушенням правил. Були випадки, коли ТЦК дійсно реагували на це і видаляли ці відомості. Але були й протилежні випадки, коли ТЦК на власний розсуд трактував ці правила, що на мою думку, немає нічого спільного з реальністю і з тим, як викладені ці правила. В такому разі, по моїх клієнтах ми зверталися до суду і суд ставав на бік клієнта.
"Суд має право не лише скасувати відмову, а й зобов'язати відстрочку надати"
Щодо відмов у відстрочках. Підстави є для відстрочки, але людині відмовлено. Як правильно діяти?
Насправді тут той правовий механізм, де може допомогти адвокат, або хтось і сам може спробувати це реалізувати. Якщо ми розуміємо після аналізу документів, що є підстави для відстрочки, але є відповідна відмова, то я завжди раджу оскаржувати відмову до суду. Чому? Тому що на моїй практиці я бачив насправді дуже, м'яко кажучи, абсурдні відмови, коли людина на 100% мала право на відстрочку, але взагалі з незрозумілих підстав, причин їй було відмовлено. І коли ми йшли до суду, суд ставав на бік військовозобов'язаний, відповідно скасовував цю відмову і зобов'язував уже ТЦК оформити відстрочку. Тобто суд має право не лише скасувати відмову, а й зобов'язати цю відстрочку надати. У деяких випадках, насправді, можна спробувати написати додаткові пояснення до заяви на відстрочки, я теж деяким клієнтам допомагав і це допомагало.
Це ще на етапі до суду?
Так. Наприклад, якщо людина подала, їй відмовили, але ми розуміємо, що саму норму по цій відстрочці можна двояко трактувати. Наприклад, по багатодітним досі є плутанина в документах. Але пишемо додаткові пояснення і дійсно на практиці військовозобов'язаним потім оформляли відстрочки, просто з цими додатковими поясненнями. Насправді, буду відвертий, все менше і менше таких ситуацій, коли якісь пояснення або адвокатський запит чи переподача документів допомагає. Тому що, на жаль, закономірність така – якщо людині відмовили один раз, то коли вона знову подає ті ж самі документи скоріш за все знову буде відмова і тоді однозначно треба йти до суду.
А те, що через ЦНАП можна зараз подавати документи, якось спростило, ускладнило цей процес?
За ці 2 місяці я не можу навіть сформувати якусь статистику, бо в деяких випадках люди відверто повідомляють, що вони подавали документи на відстрочку, умовно, вже рік і їм завжди її оформляли. А як тільки вони подали через ЦНАП – їм прийшла відмова. В інших випадках це спростило, наприклад, менший список документів став. Але якоїсь закономірності ще немає, тому що все одно, на мою думку, ще досить багато незаконних відмов. Пов'язати це якось із ЦНАПами я не можу, бо вони виконують роль посередника, вони лише направляють документи, але… Скажемо так, ситуація поліпшилася в плані зручності подання документів, а з приводу об'єктивності оцінки підстав для відстрочки я поки ще не можу сформувати професійної думки, тому що неоднозначно клієнти повідомляють після цих змін.
"Зараз це масове явище"
Особа виключена з військового обліку, але згодом виявляється, що вона все-таки на обліку. Яким чином врегулювати таку ситуацію?
Насправді, коли особа, яка була виключена з військового обліку і втратила статус військовозобов'язаного, а зараз встановлює "Резерв+" і вона знову на обліку, за останні місяці це набрало якихось надзвичайних обертів. Якщо раніше цих ситуацій було досить мало, то зараз це масове явище. Наприклад, якщо людину виключили з військового обліку ще в 22-му, в 23-му році або ще раніше, до війни, і вона або частково перевіряла свій статус у "Резерв+", або взагалі цим не займалася, то зараз з досить великою вірогідністю вона на обліку. Цьому є декілька причин. По-перше, було декілька постанов, вони були експериментальні, згідно з якими військовозобов'язані, які перебувають за кордоном і хочуть оформити закордонний паспорт, мали пред'явити "Резерв+". І якщо вони не на обліку, щоб коли вони звертались, відповідно передавалися дані до Державної міграційної служби, потім до Міноборони, потім ТЦК таку особу брали автоматично на облік і людині навіть не потрібно було пред'являти, або якщо вона не могла пред'явити, то її автоматично ставили на облік, дані з'являлися в реєстрі і вона могла отримати паспорт. З цієї точки зору це було добре. Тому що, на початку, коли тільки почались історії з неможливістю отримання закордонних паспортів або паспортів громадянина України через те, що людина не могла пред'явити "Резерв+", було багато проблем. Але ніхто не врахував те, що якщо людина була виключена з військового обліку і певна уповноважена особа ТЦК свого часу це не внесла до реєстру, то це не вина особи, яка була виключена, а конкретно когось, хто не вніс інформацію. Інформації в реєстрі немає і нібито людина виключена. І постанова почала працювати так, що вона розповсюдилась не тільки на тих, хто за кордоном, а на всіх чоловіків. І виходить, що людину, виключену з обліку по паперових документах, автоматично ставлять на облік. Вона заходить у "Резерв+" і вона на обліку. Більш того, вона може з'явитися на обліку навіть не в тому ТЦК, в який її виключав.
"Це дієвий механізм, суди стають на бік колишніх військовозобов'язаних"
І так, якщо ви були виключені з військового обліку, ви не маєте перебувати в ньому за станом здоров'я, у вас є відповідні відмітки, документи, то потрібно звертатись до суду. Так, передумовою є звернення в ТЦК з відповідною заявою, але з власного досвіду, якщо на початку війни це працювало, то зараз, умовно, шанс один зі ста, що це спрацює, тобто просто заява до ТЦК. Тому будьте готові, що доведеться подавати позов до суду. І в моїй професійній діяльності таких рішень купа. Тобто це дієвий механізм, суди стають на бік колишніх військовозобов'язаних
"Досить часто обласний ТЦК може відреагувати на скаргу і питання далі навіть не піде до суду"
Можна звернутися до адвоката, можна написати пояснення в ТЦК, зрештою піти до суду. А куди ще можуть звернутися, поскаржитися військовозобов'язаному? Та ж гаряча лінія Міноборони чи уповноважений Верховної Ради з прав людини можуть якось допомогти?
Якщо ми відкидаємо, наприклад, судовий процес як останній умовно крок, коли все інше не спрацювало, то я не відкрию секрет… Цим і адвокати користуються. У нас є певна ієрархія. Ви перебуваєте, наприклад, на обліку в відділі районного ТЦК. Тобто районний по ієрархії стоїть вище над відділом. Якщо ваш відділ щось порушив, на вашу думку, то пишіть звернення в районний ТЦК. Якщо ви перебуваєте в районному, то, скажемо, в Києві по ієрархії вищий буде Київський міський ТЦК, а якщо це просто якесь маленьке містечко і районний ТЦК, то по ієрархії далі йде обласний ТЦК. І можу сказати, що коли є якась технічна помилка, коли випадково внесли в розшук, коли людина за кордоном і немає бути в розшуку, досить часто, наприклад, обласний ТЦК може відреагувати на скаргу і питання дійсно далі навіть вже не піде до суду, тому що по ієрархії питання вирішується і проблема військовозобов'язаного вирішена. Тобто це досить дієвий механізм.
Щодо усних варіантів. Так, це телефони, гарячі лінії. Але насправді, це суто мій досвід, коли клієнти намагалися додзвонитися на гарячі лінії, які були створені саме для скарг на ТЦК, вони або не відповідають, або не давали жодного результату. Але це виключно мій професійний досвід, можливо у когось він інший. Я, як адвокати, і мої колеги, звичайно, за можливості радимо завжди фіксувати це в письмовому варіанті. Тому найперший крок – це по ієрархії звертатися на вище керівництво і досить часто це працює. Якщо ні, то по ієрархії є ще оперативні командування або командування Сухопутних військ, яке стоїть над всіма ТЦК та СП. Це теж дієвий механізм. Але, скажімо так, коли дійсно для цього є підстави, коли все обґрунтувати – тоді це працює.
