Ілюстративне фото: facebook/agency.for.restoration
"Він є першим кроком нашого шляху до сучасних європейських правил стосовно житлової політики"
Ухвалено Закон про житлову політику. Які ключові зміни він запроваджує і що практично може змінитися тут і зараз?
На жаль, ми жили за застарілим Житловим кодексом, який ухвалювався ще в 1983 році за часів УРСР. І він містив такі норми, які не дозволяли українцям мати власне доступне житло. Тобто була лише низка людей, які могли купити собі квартиру чи побудувати будиночок. Для дуже обмеженої кількості людей були доступні іпотечні програми. А більшість українців були вимушені стояти у чергах. До речі, ми брали статистику і ще в 2015 році в чергах стояло понад 600 тисяч українців. І в них можна було стояти 20-30 років. Квартири отримували одиниці, а всі інші… Ми навіть знаємо дуже багато випадків, коли люди вмирали так і не дочекавшись своєї домівки. Тому дуже важливе ухвалення цього законопроєкту, він є першим кроком нашого шляху до сучасних європейських правил стосовно житлової політики, які працюють в Євросоюзі. Нам, до речі, потрібно буде ще ухвалити низку інших законів – і про соціальний фонд житла, і управління житловим фондом, і змінити правила роботи орендного ринку, і врегулювати діяльність ріелторів. Про це також дуже багато говорять і жаліються українці. Але перший крок зроблено. Пан Руслан Стефанчук підписав цей закон, він зараз очікує на підпис президента.
"Цим законом впроваджується можливість роботи в Україні операторів соціального житла"
І найголовніше, що в цьому законі буде впроваджено – щоб була можливість у кожного українця скористатися своїм правом мати житло. Перш за все, ми подивилися на досвід європейських країн. У кожній європейській країні громади, муніципалітети володіють досить великим фондом соціального житла і потім його надають в оренду за доступною ціною тим людям, у кого немає змоги купити свою домівку чи взяти в оренду за ринковими цінами. І в Євросоюзі родина може сплачувати таку орендну плату 25-30% від доходу всієї родини. Тобто це підйомна, нормальна ціна за оренду, щоб родина могла нормально проживати в своїй країні, маючи дах над головою. І цим законом впроваджується можливість роботи в Україні операторів соціального житла. Такі організації мають статус виключно неприбутковий. Тобто гроші, які вони отримують від оренди соціального житла, вони не можуть забирати як прибуток, розподіляти потім на якісь потреби власників, тощо. Ці гроші будуть залишатися в системі. Їх можна буде направляти або на створення нового соціального житла, або на витрати, які стосуються експлуатації, обслуговування такого житла.
"ЄІБ вже укладає перші контракти на 400 млн євро з нашими громадами"
До речі, тут нам дуже допомагають наші європейські партнери. Європейський інвестиційний банк вже укладає перші контракти на 400 млн євро з нашими громадами і такий фонд соціального житла буде створюватись. І потім кожна громада буде вільно розпоряджатися цими квартирами, вона ухвалюватиме відповідні рішення, кому в першу чергу буде надаватися таке житло, яким сім'ям, за якими категоріями.
Ми зараз маємо величезну кількість внутрішньо переміщених осіб – майже 5 млн тільки офіційно зареєстрованих людей, які, на жаль, залишилися інколи і без роботи, і без домівок. У когось домівки зруйновані, в когось взагалі на тимчасово окупованих територіях. У нас є такі громади, де за рахунок внутрішньо переміщених осіб приріст населення 25-30%. І очільники громад просто не знають, що робити з такими людьми. Як їм допомогти? Як їх розселити? Тому думаємо, що ті засади, які сьогодні впровадила Верховна Рада, допоможуть працювати з таким механізмом як соціальна оренда, як фонд соціального житла.
"Уся інформація про наявний житловий фонд буде внесена в цифрову систему"
Друга історія, яку ми дуже хочемо впровадити – цифровізація в цій сфері. Ми не хочемо, щоб працювали як раніше ці черги, коли хтось з останнього місця за якісь хабарі потрапляє на перше місце, коли одиниці отримують ці квартири, а хтось взагалі не отримує. Тому вся інформація про наявний житловий фонд буде внесена в цифрову систему. Вся інформація про соціальне житло також буде внесена в систему. Вся інформація про різні механізми державної підтримки також. А сьогодні в нас працює і "єОселя", яка на національному рівні запроваджена і до неї долучаються регіональний та місцевий рівень. І люди будуть бачити. Вони будуть заходити в цю систему, будуть реєструватися. Система буде інтегрована з іншими різними реєстрами і бачитиме і дохід родини, і якщо, наприклад, в родині є людина з інвалідністю, військовослужбовці тощо, то система буде аналізувати і пропонувати людині саме такий варіант, який, можливо, саме для цієї людини буде найкращий. Якщо людина працює, в неї є дохід, то система, звичайно, буде направляти таку людину за кредитом до "єОселі". Якщо людина бажає, можливо, переїхати в іншу громаду, а в тій громаді є потреба в фахівцях, бо зараз дійсно "кадровий голод", і органи місцевого самоврядування, інші роботодавці зможуть надавати службове житло в користування, то людина побачить, що в такому регіоні саме для такого фахівця є можливість мати службове житло, працювати і людина буде вже ухвалювати рішення, яким чином вона може переїхати в таку громаду.
"Держава нарешті почне планувати свої кроки у житловій політиці"
Згідно із цим законом, держава нарешті почне планувати свої кроки у житловій політиці. Міністерство розвитку громад і територій вже розробляє Національну житлову стратегію. Вона буде інтегрована з місцевими стратегіями. І сподіваємося, що цей хаос у житловій політиці нарешті буде подолано.
Для українців взагалі сьогодні є три великі бажання, три мети. Перша мета – це, звичайно, безпека, мир, який ми всі очікуємо. Друге бажання – це мати гідну роботу, з гідною оплатою праці. І третє бажання – ми так ментально всі налаштовані, що нам дуже важливо мати свою домівку. І зробити так, щоб для більшості українців домівка була не мрією, а ціллю, яку можна реалізувати, ми якраз і будемо робити через такі зміни до законодавства.
"Будь-які механізми, які можуть приносити швидкий результат, будуть впроваджуватись"
Кожна ціль і рух до неї має свої етапи, якісь часові проміжки. Чи можете бодай приблизно сказати, скільки часу потрібно, щоб написане на папері було інтегроване в реальне життя?
У нас сьогодні йдуть паралельні процеси. Ми не чекаємо навіть на ухвалення законів. Як я вже говорила, поки закон ухвалювався, Європейський інвестиційний банк надає 400 млн євро. Це поки що перші 10 громад, які будуть будуватися. До речі, не обов'язково це житло має будуватися, можна буде використовувати вже існуюче. Ми знаємо, що багато сьогодні є житла, яке громадам можна просто купити, а потім використовувати як житло. Тому будь-які механізми, які можуть приносити швидкий результат, будуть впроваджуватись.
У 2026 році завдання з зірочкою – це створення цифрової системи. В 26-му році також завдання з зірочкою – це якраз законодавство стосовно соціального фонду житла, де будуть розписані всі механізми, як рахується оренда, як вираховується собівартість, які зобов'язання в органів місцевого самоврядування, як ухвалюються рішення, яким чином працює виконком, які обов'язки на кожному з учасників цього процесу. І в нас, до речі, ухвалення і цього закону Про житлову політику і закону Про фонд соціального житла – це вимоги наших європейських партнерів. І коли ми ухвалюємо кожний такий закон, до українського бюджету від Євросоюзу ми отримуємо ще й надходження у вигляді грошей. Наприклад, 400 млн євро ми отримаємо за ухвалення закону "Про основні засади житлової політики". І це плюс до тих 400 млн євро, які надає Європейський інвестиційний банк. Ухвалимо закон Про фонд соціального житла – будуть ще додаткові надходження. Тому це з усіх сторін паралельний рух і дуже бажано, щоб він був з відповідним результатом. До речі, зараз у міністерстві йдуть обговорення Стратегії національної, яка стосується житлової політики і я впевнена, що в цьому році вона буде також ухвалена.
Олена Шуляк. Фото: facebook/ShuliakOlena
"Люди просили навести лад в роботі ріелторів"
Що в цьому законі є відносно оренди житла і що принципово може змінитися найближчим часом для орендарів та орендодавців?
Був величезний запит, навіть була петиція до уряду, яка набрала дуже швидко велику кількість голосів, де люди просили навести лад в роботі ріелторів. І в цьому законі в прикінцевих положеннях прописано, що протягом місяця з дня ухвалення цього закону наш комітет повинен напрацювати пропозиції до законодавства, яким чином цю діяльність врегулювати. Ми створили робочу групу, почали вже працювати і будемо готувати до реєстрації відповідні зміни до законодавства, бо те, що відбувається сьогодні… Люди, коли шукають квартиру, щоб її зняти в оренду, незахищені і навіть коли не отримують від ріелторів послугу, вони все одно сплачують гроші. Інколи це ціла орендна плата за місяць, інколи може бути навіть і півтори суми від орендної плати. Тобто люди сплачують гроші, а ні послуги не отримують, ні належної якості, ні перевірки навіть юридичної частини документів. І, звичайно, це все потрібно змінити для того, щоб всі свої обов'язки виконували правильно, вчасно і з фокусом уваги на тих людей, які сьогодні вимушені винаймати житло.
"Тут ми у тренді з ЄС"
Чи можна сказати, що в 26-му році на законодавчому рівні все-таки вдасться врегулювати це питання?
Я впевнена, що вдасться. Ми будемо робити для цього все можливе. І, до речі, буквально нещодавно в Євросоюзі була започаткована посада єврокомісара саме з житлових питань, тому що в ЄС житлове питання також є дуже важливим. Дуже багато нарікань в європейських країнах стосовно того, що нерухомість дуже дорога, що житло не доступне і європейці також будуть приділяти увагу тому, щоб європейське законодавство все ж таки давало більше можливостей для людей. Тому тут ми у тренді з ЄС. І я думаю, що деякими новаціями ми точно можемо ділитися з нашими європейськими колегами.
Ми, на жаль, ще перебуваємо в таких умовах, коли від ракет руйнується наше житло. Ми запроваджували програму "єВідновлення" для компенсації за пошкоджене і знищене майно. В Євросоюзі такої програми немає, і коли вони сюди приїжджають, ми їм про неї розповідаємо. Вони кажуть: "Треба брати цей досвід і, можливо, використовувати для тих країн, де якісь кліматичні катастрофи відбуваються для того, щоб можна було швидко людям надавати такі компенсації". Тобто ті наші цифрові механізми, які сьогодні діють, вони справді унікальні, не було ще жодної країни з таким досвідом, коли країна воює і уряд сплачує компенсацію за пошкоджене і знищене житло.
"Ми всі перебуваємо в зоні ризику"
Які механізми компенсації за зруйноване і пошкоджене житло станом на сьогодні є на рівні держави, на рівні, наприклад, міста або громади?
Я дуже хочу звернутися до всіх українців. Будь ласка, не важливо, де ви проживаєте... Ми всі зараз живемо в таких умовах, що не знаємо, яку ракету наш скажений сусід запустить, які дрони до нас полетять, ми всі перебуваємо в зоні ризику, що наше житло може бути пошкоджене або зруйноване. Тому моя перша рекомендація, дуже всіх прошу – обов'язково перевірте, чи право власності на ваше житло зареєстровано в Державному реєстрі речових прав. Цей реєстр в Україні почав працювати лише в 2013 році і дуже багато нерухомості, яка будувалася, купувалася до 13-го року, до цього електронного реєстру не внесена. А подавати заявку і отримувати такі компенсації можуть лише ті, в кого житло в цьому реєстрі. Тому, будь ласка, візьміть правовстановлюючі документи, сходіть до нотаріуса, до реєстратора, зверніться до ЦНАПу і обов'язково зареєструйте ваше житло. Потім, якщо, не дай Боже, вже відбулася така подія, що житло зруйноване чи пошкоджене, ви через застосунок "Дія", через портал "Дія", через ЦНАП, можна звернутися за допомогою до нотаріусів, на сьогодні в Україні понад 3 тисячі нотаріусів є великими помічниками програми "єВідновлення", надати туди всю інформацію, яка дуже стандартна і заповнюється майже автоматично, і потім ця заява потрапляє до відповідної комісії, де ви проживаєте. Якщо ви проживаєте в Києві, то це потрапляє до комісії, яка працює в місті Києві. Якщо в Харкові, то в Харкові. Якщо у Львові, то у Львові. І ця комісія, яка працює при органі місцевого самоврядування, повинна протягом 30 днів вийти на обстеження до вашої зруйнованої або пошкодженої оселі, внести всю відповідну інформацію, верифікувати її і нарахувати відповідні виплати. Далі все відбувається досить швидко. Резервуються кошти, якщо це зруйноване житло, за дуже чітким алгоритмом: є ціна зруйнованого квадратного метра – близько 40 тисяч грн, коригується на різні коефіцієнти, в залежності де такий будинок був, скільки кімнат було в квартирі, тому що ми розуміємо, що в однокімнатній квартирі квадратний метр завжди коштує дорожче ніж в чотирьохкімнатній. І за таким простим чітким алгоритмом відбувається таке нарахування. Кошти потім резервуються. Це також робиться все в "Дії". Якщо у вас пошкоджене житло – комісія вийшла, подивилася на всі пошкодження, внесла до відповідного листа. Кожний зруйнований елемент також має свою ціну в незалежності, де таке руйнування відбулося. І ці кошти також нараховуються на цільовий рахунок банків-партнерів, вони всі відомі. Це також робиться через "Дію", ви отримуєте кошти і можете їх витрачати лише на будівельні роботи або на будівельні матеріали. Машину за них ви купити не можете.
"Це вже дзвіночок, що треба зареєструвати своє право власності в Реєстрі"
Ви зараз описали варіант, коли з документами все гаразд. А як бути, коли документів немає або комісія не приходить зафіксувати пошкодження?
Орган місцевого самоврядування, мерія. Потрібно дзвонити їм і вимагати, щоб така комісія приходила. Якщо немає, вони не виходять, то потрібно звертатися або в Міністерство розвитку громади і територій, або на урядову гарячу лінію і ці комісії примушують працювати. Бо є такі комісії, особливо на прифронтових територіях, які працюють 24/7, інколи в небезпечних умовах, вони на ногах вже о 6:00 ранку і просто не справляються з тим валом заявок на пошкоджене чи зруйноване житло. А є комісії, які не дуже швидко реагують, тому тут і міністерство допомагає, і можна звертатися до народних депутатів. У нас багато мажоритарників, які кожний на своєму окрузі максимально допомагають. Але, будь ласка, повертаємося на початок нашої розмови – Державний реєстр речових прав. Якщо вашого житла там немає, це дуже легко можна перевірити також через "Дію", то ви заходите прямо зараз у "Дію", знаходите "єВідновлення", натиснули на кнопочку і програма сама автоматично підтягує всю нерухомість, яка у вас зареєстрована. Якщо у вас в "єВідновлення" нічого не зареєстровано, то це вже дзвіночок, що треба брати документи, йти до нотаріуса і зареєструвати своє право власності в цьому Реєстрі.
