Фото з facebook сторінки 141 окремої механізованої бригади
Можливості, як нищити ворога, в нас просто дуже великі
Бригада, підрозділ, її історія.
Історія нашої бригади починається з 2023 року. Ми з'явилися в Рівненській області, воювали на Харківщині, перебазувалися на Запорізький напрямок, і зараз тримаємо фронт на Донеччині.
В нас бригада була спочатку максимально західна, але доукомплектовувалася. Кожен батальйон був окремим і формувався від певної області. Тому в нас був і закарпатський батальйон, були і івано-франківські. Потім з часом долучалися багато зі сходу України. Під час комплектування приєдналося дуже багато людей з усієї України, адже під час війни люди переїжджали. Ми створювались під час контрнаступу, але оборону Роботиного тримали вже після контрнаступу.
Наскільки за три роки змінилося обладнання, зброя, амуніція, яку використовує бригада?
Змінилося все дуже докорінно. Ми, коли з'явились в 2023 році, були стрілецькою бригадою, в 2024 стали піхотною бригадою. І в кінці 2024 стали лінійною механізованою бригадою. Зараз нищимо ворога різними способами: від артилерії, включно з гарматами М114, одна з яких реально воювала ще у В'єтнамі (проблеми із запчастинами є. Але, зважаючи на те, що гармати стріляють – значить ця проблема все-таки вирішується), закінчуючи Heavy Shot, які скидають бомби розміром по 40 кг. Можливостей, як нищити ворога і покращити настрій всім навколо і собі, в нас просто дуже великі.
Символіка дуже допомагає
Символіка бригади.
Коли ми формувались, то були окремими піхотними батальйонами, в кожного був свій шеврон. І це Гіпоцентавр, який тримає лук. Коли ми стали механізованими, то вирішили, що змінилися, стали більш технологічними і нам треба зробити все більш сучаснішим. В нас змінився шеврон. Він зараз собою представляє золоті цифри "141" на синьому кольорі – це гра слів, тому що це "один для одного", а "один за кожного" – це наш девіз.
І зараз в кожному батальйоні у нас є свій шеврон, тому що всі хотіли собі також отримати, щоб наша родина невеличка відрізнялася і була особливою. Тому кожен батальйон має свій шеврон, у нас є своя клятва, загальнобригадний шеврон, який має три кольори. Червоний шеврон видається всім, хто долучається до нашої сім'ї. Зелений шеврон видається за бойові заслуги. Синій шеврон – для тих титанів, які тримають фронт на нулі і знищують ворога. Ми мотивуємо один одного. Символіка дуже допомагає.
Проблеми є, але вони вирішуються
У вас є мобілізовані, контрактники і "18-24". Наскільки велика проблема з людьми за кожною із цих трьох категорій?
Проблема з людьми є абсолютно у всіх бригадах, тому що їх не вистачає. Бригада росте, в нас з'являється дуже багато бойових позицій, навіть якщо взяти окремо БПЛА. Треба люди, які могли б займатися і нищити ворога на позиціях. Тривалий час дуже багато людей приєднувались до нас, переводилися і поверталися після СЗЧ (самовільне залишення частини – ред). Проблеми є, але вони вирішуються, бо люди приходять. Все-таки ім'я нашої бригади відіграє важливу роль, і це добре.
Що ви такого спеціального, окрім бойового досвіду і того, що дбаєте про своє реноме, ще робите?
Ми показуємо це на ділі. Ми одна з тих механізованих бригад, які проводили не тільки оборону, але і штурмові дії. Ми даємо відсіч ворогу. Наші підрозділи посідають ТОП у ЗСУ. Восени наша артилерія посіла 6 місце серед загальновійськових бригад ЗСУ. Ми підписали меморандум із Українським центром безпеки та співпраці. Вони будуть також допомагати розвивати рекрутинг, проводити навчання, будувати систему.
Потрібна піхота, водії та оператори БПЛА
Чи завжди один і той же перелік спеціальностей в дефіциті?
Піхота завжди потрібна. Це ті Рекси, які тримають Землю. І щоб їй було легше і безпечніше доїжджати, потрібні завжди водії. Щоб оберігати піхоту і водіїв, треба оператори БПЛА, головна задача яких, так само як і артилеристів – щоб наші піхотинці почували себе в безпеці і відчували підтримку побратимів. Нам постійно потрібні вмотивовані люди. Вони є, вони до нас долучаються. Це ті, які хочуть просто прийти, робити роботу і працювати своїми головами. Не ті, які прийшли просто відсидітися або тому, що треба. Люди потрапляють в наш колектив, спілкуються з командирами, розуміють, що можуть обирати спеціальність.
Як ви відбираєте цих людей? Чи часто відмовляєте людям?
Тут відповісти складно. Є СЗЧ, мобілізація і "18-24". Тут кропітка робота відбувається разом із командирами. Командири також спілкуються з новоприбулими. Дивляться, як людина себе показує. В нас в армії відмовлятись особливо не можна: якщо нам казали, що ця людина буде служити – то хай служить. Я впевнений, їй знайдеться дуже хороше місце, де вона буде точно корисною.
Не всі люди йдуть в СЗЧ, тому що погане командування. Є цілі схеми, як перебувати весь час в СЗЧ. Тому, зрозуміло, що всіх підряд брати неправильно.
Щодо жіноцтва.
У нас дівчата є як на тилових посадах, так і на бойових. Дівчата у нас служать на рівні із чоловіками, виконують дуже різноманітні задачі.
Що у вас із наземними роботизованими системами?
Потреба дуже велика, тому що ми зараз особливо робимо акцент на роботизованих комплексах. В нас додається штат весь час, нові роботи, тому люди потрібні. Не кожен це зможе, але НРК – це ж не тільки оператор, це ціла інфраструктура – водії і техніки. Тому на НРК запрошуємо. Дуже цікава робота.
Сергій Яроменко. Фото: Facebook
Наскільки сьогодні проблема з хорошими водіями?
Зараз, коли кілзона дуже сильно розростається, зростає кількість "ждунів" та мінувань, водієм має бути людина з дуже сталевими нервами. Це той, хто їздить постійно в ті місця, це гра в рулетку. Є РЕБи, є допомога моніторингу в тому що літає, де літає. Але водії – це не тільки вміння їздити і навчитися користуватися автоматичною коробкою чи механічною. Сісти, поїхати і повернутися, причому їхати швидко і бажано, щоб не вбити автомобілі, бо вони закінчуються – то це мистецтво.
Підготовка. У вас власний навчальний центр, де ви вчите, скільки триває у вас БЗВП, все типово чи є якісь нюанси?
БЗВП в нас з'явилося в кінці літа минулого року. Тому ми вже навчаємо людей на власних полігонах з нашими інструкторами, які також пройшли доволі велику хорошу практику. Є БЗВП, адаптація, яка також проходить на наших полігонах – повний курс навчання. Ми на це робимо дуже великий акцент, тому що людина має розуміти і базу, і має максимально бути навчена, розуміти "куди?", "що?", і "як?" діяти в ситуації екстреній, може на рівні рефлексу допомогти собі і своєму побратиму.
Психологи працюють з людьми на стадії рекрутинга і наскільки щільно, чи вистачає вам цього персоналу?
Психологи нам потрібні, вони працюють, але хороших психологів багато не буває, тому також запрошуємо.
Чи з психологічних причин бувають відмови?
Я не знаю людину яка готова. Тут якраз стає психологом і командир, і є справжній психолог: всі мають спілкуватися, всі мають говорити з цією людиною. Тут на війні є своє життя і воно розвивається.
Якщо говорити про спроби інфільтрації, коли приходять в рекрутинг ворожі агенти. Чи ви стикалися з такими явищами?
Знаю, що такі явища були. Сподіваюся, що у нас в бригаді такого не було. Перевірка відбувається завжди.
Де вас шукати?
Заходите в Google, Facebook, зручну соцмережу, в Telegram пишете "141", або 141 окрема механізована бригада і знаходите нашу бригаду. Пишете нам в будь-яку соцмережу. Ми цілодобово відписуємо, направимо до рекрутингу, дамо відповіді на питання.
