Ілюстративне фото: pixabay.com
"Політику і правила тепер формує Мінцифри, а "ПлейСіті" їх реалізує"
21 березня 2025 року було створено Державне агентство для регулювання азартних ігор і лотерей "ПлейСіті". Його мета – замінити закриту Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) і зробити цей бізнес прозорішим. Чому свого часу виникла така необхідність і які функції покладені на нову структуру виявилися дієвими?
Давайте почну з того, чому виникла така потреба. Насправді, Мінцифри та "ПлейСіті" почали займатися і регулювати цю сферу рік тому. До цього, як ви зазначили, дійсно була комісія КРАІЛ. І основна проблема цього органу полягала в тому, що він відповідав і за формування політики, і за регулювання цієї сфери, створюючи певний конфлікт. Зараз ці функції відокремлені. Ми попередньо розвели ці повноваження, тому політику і правила тепер формує Міністерство цифрової трансформації, а "ПлейСіті" фактично їх реалізує. І саме з цього почались реальні зміни у цьому секторі. Насправді, не хочеться говорити щось погане про тих, хто опікувався цим питанням до нас, але Комісія з регулювання азартних ігор була колегіальним органом, були незалежні члени, яких неможливо було зібрати в одному приміщенні і змусити голосувати за те чи інше рішення. І, власне, наприкінці позаминулого ми отримали ситуацію, коли була певна кількість компаній, які стояли в черзі на отримання ліцензії, але не могли це зробити, бо комісія фізично просто не могла зібратись. І коли ми почали опікуватись цим сектором, коли Мінцифри почало формувати політику, то за перші декілька кілька місяців, завдяки спільним діям Міністерства цифрової трансформації та агентства "ПлейСіті" було видано ліцензії на суму близько 2 млрд грн. Ці гроші державний бюджет міг би отримати набагато раніше, якби комісія була спроможна.
"За час існування "ПлейСіті" було заблоковано понад 3 тисячі незаконних сайтів казино"
І насправді за цей майже рік нам дуже багато чого вдалося. Ми фактично перезапустили гральний ринок і держава нарешті по-справжньому почала регулювати цю сферу. Ми за пів року ухвалили майже всю необхідну нормативку і запустили створення системи онлайн-моніторингу. Мабуть, ви також бачили, що відбувається в публічній площині щодо блокування нелегальних, незаконних сайтів казино. За час існування "ПлейСіті" було заблоковано понад 3 тисячі незаконних сайтів казино. Також "ПлейСіті" активно взялось за регулювання і контроль реклами азартних ігор. Якщо пам'ятаєте, раніше соцмережі буквально кишіли рекламою казино. Але коли з'явилися реальні штрафи, а 4,8 млн грн – це реальний штраф за незаконну рекламу, то ентузіазм рекламувати азартні ігри у тих самих блогерів та в телеграм-каналах помітно зменшився. І станом на зараз вже купа каналів в Інстаграмі і в Тік-Тоці заблоковано.
"Найголовніша мета введення лімітів – зменшити ризики ігрової залежності"
Нещодавно Мінцифри встановило максимальні витрати і час участі в азартних іграх, у легальному сегменті. Яка мета таких обмежень?
Якщо ми говоримо про ліміти, то основна і найголовніша мета введення лімітів – це зменшити ризики ігрової залежності. Але дуже важливо зробити це так, щоб не виштовхнути людей в нелегальні сегмент. Бо ми ж чудово розуміємо, що будь-які супер жорсткі обмеження дуже часто дають зворотній ефект і гравці просто переходять у нелегальні казино, де немає ані правил, ані лімітів, ані будь-якого захисту з боку держави. І насправді всі ті гучні кейси, коли люди програвали все, позичали гроші і потім ще раз програвали все – це якраз про нелегальний сегмент цього ринку.
Хочу також сказати, що ті ліміти, про які я зараз говорю, вони діють виключно для легального сектору, де держава моніторить ситуацію і втручається, коли є порушення. Але не треба сприймати ліміти як панацею для лікування лудоманії (ігрова залежність - ред.) одним рішенням. Воно так не працює. Ліміти працюють лише як запобіжник, вони допомагають зупинитися раніше, поки поведінка гравця ще не стала проблемою. Тут дуже важливо було знайти баланс – з одного боку захистити людей, а з іншого – не стати стимулом переходу людей в тіньовий сегмент ринку.
"В Україні частка нелегального сегменту варіює від 37 до 53%"
Я так розумію, що процес триває. Виявлення і ліквідація нелегальних казино відбувається й зараз чи вже ні?
Звісно триває. На жаль, це нон-стоп історія. Так звані "дзеркала" або клони нелегальних казино технологічно підіймаються практично за хвилину після того, як певні сайти були заблоковані. Тому це постійний моніторинг з боку регулятора "ПлейСіті", який дуже багато взаємодії зі зверненнями громадян, які на постійній основі розповідають або пишуть про певні нелегальні казино. І "ПлейСіті" одразу реагує, бо інакше з цим ніяк не впоратись. Я не можу сказати, що ситуація в Україні катастрофічна, бо нелегальний сегмент є в усьому світі, навіть у дуже розвинених країнах, але в Україні частка нелегального сегменту за різними оцінками варіює від 37 до 53%. Тобто вважаєте, що половина всіх казино в країні є нелегальними. Це дуже поганий знак.
"Ми дуже розраховуємо на звернення людей, яким це небайдуже "
Ви кажете, що раніше соцмережі просто кишіли рекламою. Зараз рекламу грального бізнесу я спостерігаю чомусь в Ютубі, коли слухаю класичну музику, і раптом виривається голос, який каже: "Хлопче, чому в тебе не горять очі? Ти раніше був гравець". Наскільки такі рекламні ролики в Ютубі є легальними чи це теж нелегальна історія?
Кожен окремий кейс треба окремо дивитись. Але я одразу можу сказати, що якщо цей YouTube-канал не зареєстрований як медіа, то ця реклама є нелегальною, незалежно від того – ліцензований оператор рекламується чи не ліцензований. Тому на сайті "ПлейСіті" є кнопка, куди можна звернутись, і ми будемо вам вдячні, якщо ви будете звертатися зі скаргами, сигналами чи повідомленнями про використання брендів. Це дуже важливо, бо в "ПлейСіті" працює зараз…, не хочу вас обманювати, але близько 30 людей і фізично все промоніторити достатньо складно. Тому ми дуже розраховуємо на звернення людей, яким це небайдуже.
Наталя Денікеєва. Фото: facebook/natalia.denikeieva
"За минулий рік від цієї сфери держбюджет отримав понад 17 млрд грн"
Скільки податків приносить державі легальний гральний бізнес?
Ми рахували статистику за минулий рік. Відверто вам скажу, що податкові надходження від цієї сфери – це один з найголовніших показників взагалі, який є, тому що легалізація цієї сфери має бути виправдана і для державного бюджету, і для громадян, і для бізнесу. І ми порахували, що за минулий рік від цієї сфери державний бюджет отримав понад 17 млрд грн. І якщо порівнювати з моменту легалізації, а в перший рік легалізації тум було десь 200 млн, то це зростання більше ніж у 80 разів. Тому ця сфера – це повноцінний сектор економіки. Ми вважаємо, що він є важливим для держави і ми бачимо величезні перспективи. Тобто, уявіть собі, якщо майже 50% цього ринку перебуває в тіні, то ці 17 млрд податкових надходжень за минулий рік ми можемо помножити і отримати вдвічі більше, при коректній регуляції і формуванні політики. Тобто він достатньо ресурсний для бюджету та економіки, тому ми будемо працювати на те, щоб ця сума збільшувалася.
"Якщо це державна лотерея, то ніяких азартних ігор там не може бути"
Наш слухач Микола Головій запитує: Чи легальним є "Лото-Забава"?
Лотерея "Лото-Забава" є легальною. Але тут треба розділяти сферу азартних ігор і сферу лотерей. Це дві різні сфери, які регулюються двома абсолютно різними законами. В державних лотереях до нещодавна було всього-на-всього 3 оператори, бо кількість операторів обмежена законом, їх не може бути більше 3-х. До речі, це ще одне досягнення Мінцифри і "ПлейСіті". Ми спільно з колегами ініціювали, а Кабінет Міністрів підтримав і вперше за останні понад 10 років за допомогою Кабміну прийняли так звані ліцензійні умови. Останні 10 років оператори державних лотерей працювали без будь-яких правил, без контролю і ми в цьому вбачали велику кількість проблем, тому що тут дуже тонка межа – що є лотерея, а що є азартні ігри. Як тільки ми почали займатися цією сферою, ми почали отримували купу звернень, що на веб-сайтах лотерей крутяться слоти і взагалі, те, що там відбувається, які ігри пропонуються.., вони дуже і дуже схожі на азартні ігри. А це, насправді, заборонено. Тому є така гра як "Лото-Забава", але дуже не хочеться, щоб ваших слухачів хтось вводив в оману. Тому треба обов'язково перевіряти на сайті "ПлейСіті", хто ліцензований, а хто не ліцензований. І якщо це державна лотерея, то ніяких азартних ігор там не може бути. Але "Лото-Забава" – це лотерея, а не азартна гра, тому тут все добре.
"Організатори азартних ігор та оператори державних лотерей – такий самий бізнес, як будь-який інший"
На якому ресурсі це все можна подивитися людям, щоб не виникало таких питань? І вочевидь, якщо вони є в якихось прозорих реєстрах, то вони і звітують прозоро, чи як?
Ліцензіатів можна подивитись на офіційному сайті Державного агентства "ПлейСіті". Там є повний перелік всіх ліцензованих операторів і організаторів, тобто і лотереї, і азартні ігри. Насправді, організатори азартних ігор та оператори державних лотерей – це такий самий бізнес, як будь-який інший в Україні, який має так само звітувати, як звітує будь-який бізнес. Звісно, якусь податкову звітність там не можна буде подивитись, але сам перелік ліцензованих компаній можна. Будь ласка, заходьте на сайт і перевіряйте. А якщо ви або слухачі побачили казино, якого немає в цьому переліку, то будь ласка, сигналізуйте агентству. Ми дуже вдячні за ці сигнали.
"Ми дивимося на міжнародний досвід, але треба враховувати українські реалії"
Які ініціативи ще плануються вашою командою для детінізації грального бізнесу? Можливо, щось із міжнародного досвіду, можливо щось готуєте оригінальне українське?
Ми весь час дивимося на міжнародний досвід, але треба враховувати українські реалії. І треба розуміти, щоб тіньовий ринок хоча б поступово, але зникав, треба забезпечити одразу дві умови. Перша умова – щоб нелегальному казино було важко працювати. А друга – щоб у нелегальне казино було важко або майже неможливо заводити гроші. І перший напрям зараз активно веде "ПлейСіті" – це і блокування сайтів, і видалення акаунтів у соцмережах, і величезні штрафи за незаконну рекламу. А от по другому треку, і ми вже спілкуємося з колегами, дуже вдячні їм за діалог, критично важлива і необхідна залученість саме Національного банку України. Власне, ключова причина, чому нелегальні казино досі масово працюють – це доступ саме до платіжної інфраструктури. Можливо, слухачі не знають, але незаконні казино не працюють напряму, як казино. У фінансовій системі вони маскуються взагалі під інші види бізнесу і саме це дозволяє їм існувати роками.
"Наш пріоритет – створити передбачувані і економічно обґрунтовані умови для ведення цього бізнесу""
А які види бізнесу вони використовують, можете приклад навести?
Можу. Наприклад, гравець майже ніколи не бачить платіж як оплату азартних ігор, бо транзакції проходять під виглядом покупки квітів або онлайн-послуг, або маркетинг, або підписка. Це так званий міскодінг. Тобто формально банк бачить одну категорію операції, а фактично – це ставка в казино. Тому тут взаємодія з Національним банкам супер важлива. Інший момент – це так зване розпорошення коштів. Щоб уникнути блокувань, нелегальні оператори не концентрують платежі на одному рахунку, а використовують мережі так званих дропів – фізичних осіб або фіктивних ФОПів, через рахунки яких вони проводять невеликі суми.
Чому Нацбанк важливий? Бо жоден інший державний орган не контролює правила роботи банків та платіжних сервісів. І тут також треба розуміти все про баланс, бо це як з лімітами. Якщо ми говоримо про банківський сектор або банківську систему, то тут є інша проблема. Насправді, легальним операторам достатньо важко працювати з банками. Банки вбачають це як високоризиковий бізнес, високоризикові операції і не відкривають рахунки, не проводять платежі. А це суттєво і напряму б'є по бюджету і дуже впливає на податкові надходження, які буквально автоматично просідають. І в нас є ситуація, коли компанії, які працюють офіційно, легально, платять за ліцензію, виконують усі вимоги закону, бо інакше не можна, дуже часто не можуть зробити елементарні речі. Наприклад, зробити виплату виграшу клієнту. І в підсумку ми отримуємо парадокс, де легальному бізнесу існувати складно, а тіньовому навпаки простіше, хоча мало б бути навпаки. І основна мета Мінцифри, зміст існування нас в цій екосистемі як полісімейкера – це захищати саму логіку реформи. І якщо вже держава легалізувала цю сферу, створила регулятора, виписала вимоги до ліцензії, вимоги до відповідальної гри, то вона має забезпечити ще один елемент – можливість проводити гроші через банківську систему. Безумовно, для тих, хто працює відкрито і прозоро. І насправді наш пріоритет станом на зараз – це створити передбачувані і економічно обґрунтовані умови для ведення цього бізнесу.
