Ілюстрптивне фото з відкритих джерел
Ведеться робота по відкриттю 300 ринків
Одним із пріоритетних напрямків роботи Держпродспоживслужби є відкриття нових ринків, адже для українського бізнесу надзвичайно важливо мати змогу продавати свою продукцію в світі. За підсумками 2025 року для українських експортерів продукції тваринного та рослинного походження було відкрито доступ до 22х нових іноземних ринків ( що є найбільшим показником за період війни). Наразі триває робота над відкриттям ще близько 300 ринків. Про це (під час публічного звіту в Укрінформі) заявив голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Ткачук:
"У минулому році за період війни ми відкрили найбільшу кількість ринків – 22. У 2022 році завершили процедури. Відкриття ринків – це довготривала процедура. Робота сьогодні ведеться з відкриття ще 300 ринків. Вона постійна, не зупиняється. Це наш пріоритет. Для українського бізнесу має бути можливість експортувати продукцію по території світу. Це якісна і безпечна продукція в харчовій та аграрній галузі. Комунікації ведуться з різними країнами. В частині диверсифікації ринків збуту ми проходили в 2025 році аудит системи контролю. Перевіряли нас, як ми забезпечуємо контроль в країні. В нас був аудит компетентного органу Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії. Це визнання принципів зонування щодо ринку птиці на території України. Звіт позитивний. І це можливий крок для збереження та розширення експортних можливостей продукції птахівництва. Це дало в подальшому результат. Британія скасувала всі квоти на продукцію птахівництва в цьому році. Український бізнес має право без обмежень здійснювати торгівлю з цими країнами. Ми знаємо, що у ЄС у нас є квота по цій номенклатурі. Аналогічно ми проходили місію Генерального директорату Європейської комісії з питань охорони здоров’я та безпечності харчових продуктів щодо оцінки державного контролю за залишками ветеринарних препаратів, пестицидів та забруднюючих речовин у тваринах та продуктах тваринного походження. Звіт ми отримали в кінці року. Він позитивний. Це дає нам можливість говорити і працювати щодо наступних ринків.
У квітні 2026 року буде здійснюватися аудит у напрямку свинарства. Це виклик для українського бізнесу, тому що запит від України був давно. Тепер очікуємо, що всі стандарти, які вже діють в Україні, запроваджені українським бізнесом. У нас набрав чинності закон про ветеринарію. Він запрацював з березня, а аудит вже в квітні. Це дуже важлива і кропітка робота, зокрема для завершення всіх процедур щодо відповідності цим стандартам. Ми достойно пройдемо цей аудит і в 2026 році".
Євроінтеграція і цифровізація – основні наші стратегічні пріоритети
Ще одним важливим етапом роботи Держпродспоживслужби за минулий рік була підготовка до євроінтеграції. Триває адаптація українського законодавство до норм ЄС. Фокус уваги зосереджено, зокрема, на безпечності харчових продуктів, ветеринарних стандартах (включаючи благополуччя тварин з 2026 року) та на інтеграції в єдиний продовольчий ринок. Служба підтримує вітчизняний бізнес, запроваджує європейські процедури контролю та співпрацює з міжнародними партнерами. Також, за словами очільника відомства Сергія Ткачука, до 2026 року буде оцифровано 36 основних послуг, заплановано запуск системи еТютюн та нового порталу сервісів.
"Ми готувалися. Брали участь в скринінгу. Це зайняло дуже велику частину нашої роботи в 2025 році. На жаль, в минулому році нам не вдалося отримати цифрову платформу. Весь рік ми мали різні зустрічі з посольствами різних країн та міжнародними організаціями з метою пошуку фінансування. На початковий етап ми знайшли фінансування. Зараз підписуємо меморандум щодо Порталу Держпродспоживслужби, на який будуть додаватися всі сервіси і послуги. Всього станом на зараз ми маємо оцифрувати 55 послуги. В цьому році розраховуємо продовжити написання технічних вимог для 44 послуг. Євроінтеграція і цифровізація – наші основні стратегічні пріоритети. В нас на завершенні система еТютюн. Демоверсія вже тестується. Вимога, яка передбачена в законодавстві, що звіти про інгредієнти у всіх тютюнових виробах мали подаватися до 1 лютого 2024 року, буде реалізована".
60% ветеринарних препаратів українського виробництва
В Україні станом на початок 2026 року діє обмежений мораторій на планові перевірки бізнесу. Однак, він не є тотальним: в деяких випадках дозволено позапланові перевірки, зокрема за скаргами. В таких умовах доводиться працювати в обмеженому функціоналі – каже голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук. На його думку, результатом таких обмежень є те, що з року в рік кількість порушень збільшується.
"Ми працювали і продовжуємо працювати в обмеженому функціоналі, тому що запроваджений мораторій. В цьому році внесені суттєві зміни в 303 Постанову, розширені сфери, де ми зможемо здійснювати контрольні функції щодо позапланових заходів. Рік від року кількість порушень збільшується. У нас немає плану щодо кількості накладених штрафних санкцій, сум, які має сплатити український бізнес. Ми працюємо спочатку за приписом на усунення порушень. Бізнес усуває і не застосовуються штрафні санкції. Якщо порушення не усуваються, тоді на повторному заході об’єкт господарювання може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.
За 2025 рік було зареєстровано 214 нових ветеринарних препаратів та перереєстровано 344. 60% - це препарати українського виробництва. Спостерігається стала тенденція до зростання. Минулого року в нас було 54% препаратів українського виробництва. В 2025 році ми видали 120 ліцензій на провадження господарської діяльності. Ми віддали цю функцію в єДозвіл, де документи опрацьовуються завдяки штучному інтелекту.
Крім того в нас збільшується кількість органів іноземної сертифікації органічної продукції. Завдяки попиту на такі послуги, збільшується кількість установ, які можуть їх надавати".
Сергій Ткачук. Фото: Сергій Ткачук/Facebook
Кількість випадків на сказ відносно 2024 року зменшилася
За словами Сергія Ткачука, з початку повномасштабного вторгнення Росії процес відкриття нових ринків суттєво ускладнився через логістичні обмеження, політичні виклики та додаткові технічні вимоги з боку торгових партнерів. Водночас навіть в таких умовах Україна продовжує розширювати географію експорту і робота з відкриття нових можливостей триває. Не менш важливим напрямком роботи є контроль за епізоотичною ситуацією. Минулого року його посилили, фокусуючись на протидії африканській чумі свиней та сказу тварин.
"Службою було видано 43286 сертифікатів на вантажі, що проходять транзитом через територію ЄС. Додали 12 нових форм сертифікатів. Також 44 нових українських підприємств отримали дозвіл на експорт харчових продуктів до ЄС.
Епізоотична ситуація. Щодо деяких хвороб у нас ситуація покращується, але суттєво ми їх не подолали. Нам вдалося втримати ситуацію поширення ящуру та інших хвороб, які досить близько підійшли до наших кордонів. У нас зареєстровані випадки щодо 4 хвороб у минулому році. Проте кількість випадків на сказ відносно 2024 року зменшилася. На Хмельниччині суттєво зросла захворюваність на лейкоз у тварин. Грип птиці в суб’єктах господарювання встановлено ніде не було.
Експорт агропродукції (соя, ячмінь, кукурудза). Найбільший ринок, куди експортується агропродукція з України у Китай".
9086 закладів освіти не мають централізованої каналізації
Окрему увагу у своєму звіті Сергій Ткачук приділив перевіркам закладів освіти. Він підкреслив, що порушень чимало, хоча всі розуміють, що в ситуації війни виконувати вимоги стало складніше. Також він розповів про проблему з контролем цін на ліки.
"Виявлено чимало порушень під час підготовки закладів освіти до нового навчального року. 9086 закладів не мають централізованої каналізації. Це дуже велика кількість.
Збільшується кількість спалахів харчових отруєнь. Ця тенденція сигналізує про те, що контроль цього напрямку потрібно посилити. І передусім цей контроль має посилити внутрішній бізнес.
Контроль за цінами на лікарські засоби та у сфері надання житлово-комунальних послуг. Дуже велика кількість порушень. Контроль за цінами на ліки продовжений. Дуже багато суб’єктів господарювання в цій сфері зайняло позицію недопуску перевіряльників до об’єктів. Їм легше заплатити 34 тисячі гривень адміністративного штрафу, ніж допустити в мережу для контролю за цінами на ліки".
Комунальні служби зобов’язані здійснити перерахунок вартості послуг, які не надавалися
За минулий рік Держпродспоживслужба посилила контроль за галуззю житлово-комунальних послуг. Порушення було виявлено у понад 90% перевірених підприємств щодо тарифоутворення та якості послуг. Сергій Ткачук нагадав, що у разі виявлення завищених тарифів або ненадання послуг, споживачі можуть подати письмову або електронну скаргу до територіальних органів служби.
"Прийнята Постанова, за якою в будинках, де був надзвичайний стан під час цього опалювального сезону, комунальні служби зобов’язані здійснити перерахунок вартості послуг. Громадяни не будуть платити за ненадані комунальні послуги".
Отже, якщо коротко підбити підсумки роботи Держпродспоживслужби за 2025-й рік, то можна виокремити найважливіше: відкриття нових ринків збуту української продукції; посилення контролю за нехарчовою продукцією; цифровізацію послуг; захист прав споживачів; запровадження нових стандартів лабораторних випробувань, а головне - плани щодо євроінтеграції.
