Ілюстративне фото із сайту Pixabay
"Акумулятори можуть тримати базову станцію онлайн 4-8 годин"
Які чинники передусім впливають на роботу зв'язку під час вимкнення світла?
У самому запитання вже є відповідь, що на роботу базових станцій безсумнівно впливає наявність електропостачання. Коли немає електропостачання, то спочатку базова станція переходить на акумулятори, які можуть тримати її онлайн 4-8 годин. Далі, якщо центральне електропостачання не повертається, то базове станція з акумуляторів переходить на генератор. Генератором може працювати 3 дні і більше. Головне його обслуговувати, заправляти, але розуміємо, що генератор теж може ламатися. Також впливають погодні умов, бо якщо температури високі або низькі, то це впливає, наскільки швидко, наприклад, розряджаються акумулятори. Тобто за дуже низької температури акумулятор швидше просяде і він, на жаль, не може тримати заявлені 6 годин. Також впливає частота відключень і скільки часу було, щоб акумулятор міг зарядитися. А якщо говорити про мережу, то зрозуміло, що коли вимикається світло, багато людей з домашнього інтернету переходить на мобільний. Таким чином навантаження на базову станцію може зрости у 3, 4, а той в 10 разів. І базова станція не справляється. Тобто це якраз той момент, коли на телефоні буде позначка LTE, але ви, на жаль, нічого не можете завантажити.
"Перше — інвестиції"
Як загалом вдалося під час тривалих відключень залишатися на зв'язку і підтримувати наші телекомунікації?
Я думаю, що багато слухачів все-таки звернули увагу, що є різниця, як працював мобільний зв'язок умовно 2 роки тому під час блекаутів і як зараз. Зрозуміло, що це поліпшення відбулося не просто так. Перше – це інвестиції. Зрозуміло, що оператори мобільного зв'язку закуповують генератори, акумулятори тощо, але головне цифри. Сьогодні 92% базових станцій в Україні можуть працювати на акумуляторах до 8 годин, 6-8 годин. А якщо ми говоримо про генератори, про можливість бути онлайн з мобільним зв'язком понад 3 дні, то зараз з генераторами 45% базових станцій. Але восени оператори законтрактували 15 тисяч генераторів і вони поступово надходять в Україну. Більша частина вже тут, далі їх розповсюджують по регіонах, тому частка базових станцій з генераторами буде збільшуватися.
"Це зобов'язання наших операторів"
А ми самі готували мережі до зими чи нам хтось допомагав у цьому?
Це чисто зобов'язання наших операторів. Тобто оператори мобільного зв'язку інвестували самі, не було допомоги з інших країн. Єдине, що… В Україні орієнтовно 35 тисяч базових станцій. Це велика кількість, а в операторів мобільного зв'язку недостатньо працівників, щоб обслуговувати кожну базову станцію під час блекаутів за рахунок генератора. Тут потрібен значний людський ресурс, якого в операторів, на жаль, недостатньо, хоча вони залучають і технічних працівників, і з суміжних відділів, і своїх підрядників. І зараз оператори закупили набагато більше генераторів для того, щоб громади мали можливість брати участь у генерації. Тобто на практиці працівники комунальних підприємств можуть під час блекаутів брати генератори операторів і генерувати. Відповідно, оператор буде компенсувати паливно-мастильні матеріали. Зі свого боку ми, як Мінцифра, забезпечили нормативну можливість, щоб не було порушення законодавства і якихось законодавчих перепон. Тобто ми спростили можливість будь-якому комунальному працівнику брати участь у генерації базових станцій.
Чим допомагає держава операторам у тому, щоб вони могли забезпечувати зв'язок в умовах блекауту? Можливо, є якісь пільги, доплати, гранти?
Ні, такого немає. Держава зі свого боку створює спрощення, наприклад, як можливість залучати громади до генерації. Також зараз держава працює над тим, щоб спростити навчання людей, які працюватимуть з генераторами. Тобто ми спрощуємо державне регулювання.
Наскільки складним є "кадровий голод" в цій галузі? Який відсоток спеціалістів нині бракує операторам, щоб вони могли працювати і забезпечувати нас зв'язком?
Почну з того, що насправді є норми, ми їх називаємо вимоги сталості. Тобто це вимоги, який відсоток базових станцій повинен працювати в конкретному регіоні. На жаль, з безпекових міркувань я не можу називати конкретні відсотки, по областях вони різні. Це залежить від ризику обстрілів. Тобто ми розуміємо, що на прифронтових територіях більше ризику. Але ці відсотки передбачені і оператор їх виконує. Тобто в нього є певний відсоток, скільки базових станцій повинно працювати в певній області і, відповідно, він залучає необхідну кількість людей.
Надія Бабич. Фото: facebook/nadia.babic.626010
Технологія xPON
Які технології або інфраструктурні рішення можуть зробити український зв'язок стійкий до кризових ситуацій?
Повертаючись до цієї проблеми, коли вимикається електропостачання і всі приходять з домашнього на мобільний інтернет… Бо це ж сучасне населення. Всі звикли, що блекаут, немає води, але ми повинні повноцінно сидіти в інтернеті. І ми це розуміємо. І тут наша порада наступна. Є технологія xPON, в народі її називають оптоволокно – це домашній інтернет, який дозволяє користуватися ним понад 72 години. Там єдина головна умова – це заживити роутер і оптичний термінал (ONU-термінал) безперебійником, павербанком чи якимось іншим акумулятором. Тобто ви підключаєтесь за допомогою цієї технології і у вас є домашній інтернет з гарною якістю, і ви не перевантажуєте мобільну мережу, яка буде виконувати свою першочергову функцію, щоб ви мали можливість додзвонитися або відправити повідомлення.
Але вона насправді не всім доступна. І я зараз не про гроші, а про те, що не всі провайдери надаються цю послугу, або не всюди. У мене в будинку немає цієї технології, і це центр Києва. Чому вона так повільно впроваджується?
У мене зустрічне запитання – а ви цікавилися чи є поруч провайдери, які забезпечують таку технологію.
Один провайдер у будинку, все.
Просто Мінцифрм разом із ЛУН запустили карту, де можна зайти і подивитися, які провайдери надають цю технологію. І якщо вони, наприклад, є десь у сусідньому будинку, то далі ви можете зробити колективне звернення, бо іноді провайдерам все-таки треба кількість мешканців, і провайдери залюбки заходять. Також ми працюємо над тим, щоб навіть у "Дії" була така мапа, де можна буде подивитися провайдерів xPON. Зараз в Україні є 1300 провайдерів, які забезпечують цю технологію. Але ця функція розширюється, тому що провайдери насправді розуміють потребу сучасності, що, нажаль, під час блекаутів треба таким чином тримати сталість.
Національний роумінг
Що можуть зробити самі українці, щоб залишатися на зв'язку під час тривалих відключень світла?
Окрім цієї технології, радимо національний роумінг – це дійсно те, що вже перевірено часом. Національний роумінг дозволяє вам використовувати мережу іншого оператора, коли ваша недоступна. І головне – це безплатно.
Нагадайте, як це зробити?
Треба зайти в налаштування вашого телефону і там, де стільникові дані, вибрати "автоматичний вибір мережі". Це не якась конфіденційна інформація, в інтернеті є багато прикладів, як ці налаштування зробити в залежності від моделі телефону. І надалі у вас будуть автоматично змінюватися оператори. І головне, що це дозволяє дзвінки, SMS-повідомлення і навіть трішки інтернету. Це дійсно доцільна функція і навіть Мінцифри ініціювало законопроєкт, щоб національний роумінг зберігся навіть після скасування військового стану, вже під час надзвичайних ситуацій, бо це дійсно працюючий елемент.
І друге – користуючись можливістю, я закликаю все ж таки помірніше користуватися мобільною мережею, бо вона не була пристосована для того, щоб повноцінно замінити домашній інтернет. Тому, якщо є можливість, то заздалегідь завантажте відео, або вимкніть автозавантаження ваших месенджерів, бо це впливає саме на ємність мережі.
Технологія 5G – "це розвиток попри все"
На які нові технології нам варто очікувати? Що плануєте впроваджувати, можливо, вже найближчим часом?
Ми здійснили пілотний запуск технології 5G вже в 3 містах. Зараз готуємося до запуску її в столиці, тому що тут у нас є два напрямки. Так, один напрямок – це сталість, це відновлення мережі, а інший напрямок – це розвиток попри все, тому готуємося до запуску цієї технології. Дійсно, дуже багато людей питають: "Навіщо цей 5G, яка буде відмінність тощо?" По-перше, це швидкість. Ми розраховуємо, що в середньому буде 500 Мбіт/с. Хоча спідтести під час запуску цієї технології у Львові, в Бородянці та в Харкові показували, що може бути і 1 Гбіт/с. Так, кількість людей впливає на швидкість, але в середньому це буде 500. І що це дозволить вам – це зуми без перерв, це можливість завантаження важкого контенту без будь-яких затримок. Тому, дивлячись на попит, бо ми відслідковуємо, як люди використовують цю нову технологію, яка доступна в центральних частинах оголошених мною міст, то дуже багато люди завантажують. При цьому це не впливає на швидкість. Тому скоро плануємо потішити і столицю цією новою технологією.
