Ілюстративне фото: facebook/20armycorps
"Кількість бойових зіткнень на лінії фронту збільшилась ледь не вдвічі"
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомляє про активізацію наземних атак вздовж усієї лінії фронту. За його словами, противник намагається прорвати оборонні порядки українських військ одразу на кількох стратегічних напрямках. Це вже весняний наступ росіян? Які його особливості і що можна сказати про подальші плани ворога?
Вочевидь, ми всі чули про те, що росіяни готують весняно-літню наступальну кампанію, готували певні резерви і готувалися до наступальних дій. Тут я погоджуюсь із паном Сирським, тому що ми бачимо, що кількість бойових зіткнень на лінії фронту збільшилась ледь не вдвічі. Зараз більше 200 бойових зіткнень за добу. Росіяни атакують по всій лінії фронту, але на це їм не вистачає сил та засобів. Ми ж чудово розуміємо, що 1445 км – лінія фронту. Тому для того, щоб розтягнути нашу оборону, не дати нам сконцентруватися на місцях, де вони будуть робити головні удари, вони атакують по всій ділянці. А головні удари ворога будуть щонайменше на двох напрямках – Покровський і Запорізький. Цілком можливо, що буде ще третій напрямок – Лиманський. Де саме, як далі будуть розвиватися події? Цілком можна припустити, що в деяких місцях росіянам вдасться просунутись, бо за всю історію війн не було такого, щоб армія, яка готувалася до потужних наступальних операцій, ніде ніяк не просунулась. Тому до цього треба ставитись з розумінням. Де-не-де, на якихось невеликих ділянках він може просунеться. Це притаманно будь-якій армії, яка наступає. Питання – за який час ворог це може зробити, на яку глибину просунутись і з якими втратами. Але бачимо, що поки що на деяких напрямках їм не вдається те, що вони запланували. Точно, що якогось потужного "бліцкригу", як вони планували, що вони будуть суттєво просуватися, поки що ми не бачимо і скоріш за все не побачимо.
"Будь-яке місто – фортеця"
Тактику ворога, коли великі міста він намагається обходити з флангів, брати їх в лещата, перерізати логістику, ми вже бачили. Маємо навіть певний пояс таких міст-фортець на Донбасі. Наскільки вони важливі для ворога, що найближчим часом там може відбуватися?
Знаєте, місто-фортеця, місто-герой – це трохи радянський наратив. Будь-яке місто – це фортеця. Вести наступальні бойові дії в місті вкрай важко. Тому, якщо не вдається одразу штурмом в лоб взяти якийсь населений пункт, особливо, якщо це місто, то його намагаються обійти з флангів. Це відома тактика. Зазвичай намагаються оточити місто, зробити тактичне або повне оточення і просуватися далі. А місто залишається в облозі, в блокаді і там вже починаються певні дії, так звана зачистка. Це прописано в підручниках. Тут не скажеш, що щось нове є в тому, що вони намагаються обійти з флангів. Вдасться їм це чи ні, вдасться їм взяти пояс фортець?... Зараз на всій ділянці фронту побудовані більш-менш непогано фортифікаційні споруди. Про це доповідав Сирський. Ми чули пів року-рік тому, що було багато нарікань до цих фортифікацій, але зараз начебто цю ситуацію більш-менш виправили. Але ще раз, будь-яке місто – це фортеця. Хоча перша, друга, третя лінії оборони потрібні при обороні, яка зветься позиційною. Тобто коли стоїмо на місці і не рухаємося. Ми використовуємо іншу оборонну тактику, яка теж прописана в бойових статутах і може бути мобільна, маневрена, точкова. Або одним словом, активна оборона, коли ворогу завдаються контрудари у протидію його наступальним операціям. Тому ми розуміємо, що роблять росіяни, ми до цього теж готувалися і будемо тримати оборону в різний спосіб, найзручніший в даному місці і в даний час.
"Зона інфільтрації"
Наскільки передбачуваною можна вважати поведінку росіян у їхній нинішній тактиці? І що вони намагаються додати до неї за рахунок техніки, живої сили, щоб змінити ситуацію?
По-перше, зараз так звана "кіл-зона" або "сіра" зона, на відміну від інших війн, складає вже 10-20 км. І зараз вже є навіть зона інфільтрації. Ми чули про інфільтрацію, коли росіяни малими групами намагаються просочитися через нашу лінію оборони. А зараз вже є зона інфільтрації, де одночасно перебувають російські і наші війська – в "кіл-зоні", в зоні між бойовими позиціями. Це така невеличка зміна, новація цієї війни. А щодо тактики росіян. Вони розуміють, що атакувати важкою чи навіть легкою технікою не дуже вдало. Вони це спробували зробити на Лиманському напрямку, коли Третій армійський корпус дав їм відсіч. Вони використали 28 одиниць важкої техніки (броньовані машини, танки) і одночасно близько сотні одиниць легкої техніки (мотоцикли, квадроцикли, баги), нерахуючи дрони і артилерійські системи. Штурмувало одразу приблизно 500 піхотинців, тобто не малими групами. Але їм це не вдалося, наступ був відбитий. Тобто вони використовують різні тактики, але це не є щось нове, якесь їхнє ноу-хау. І в першу чергу вони використовують людей.
.jpg)
Олексій Гетьман. Фото: facebook/alexeyhetman
"Епоха танків, як колись епоха кавалерії, потроху відійде в минуле"
А техніку вони не використовують тому, що її бракує чи вони зараз повністю сконцентрувалися на дронах і різних безпілотних системах? Що відомо про їхню оборонку і виробництво важкої техніки?
Вони можуть виробляти не більше 20 нових танків на місяць. Все інше вони знімали зі складів стратегічного зберігання. Це старі танки, вони їх намагалися модернізувати. Про це ще Путін казав, що треба побудувати багато свого роду "СТО для танків" і з двох-чотирьох танків збирати один, щоб він міг їздити. Це було ще рік-півтора тому. І дуже багато нашої з вами уваги було приділено безпосередньо танкам. Ми тоді навіть рахували, скільки нам потрібно "Абрамсів", "Леопардів", "Челленджерів", скільки танків мають росіяни, рахували їх співвідношення. А зараз, давайте відверто, вже майже рік про танки мало що чути. Бо коли так активно почали використовуватися дрони, танки перестали відігравати таку важливу роль у війні. В тому вигляді, в якому є зараз танкові війська, вони взагалі відходять на другий план. Тому, якщо не вигадають якусь систему захисту танка від невеликих FPV-дронів, то я думаю, що епоха танків, як колись епоха кавалерії, потроху відійде в минуле.
"Треба розвивати наші Сили безпілотних систем і атакувати в найближчому тилу"
Жива сила противника поки що не замінена наземними роботизованими комплексами (НРК). Принаймні не видно, щоб росіяни інтенсивно рухалися в цей бік. Натомість вже кілька років вони намагаються створити враження, що ресурс людей у них невичерпний. Що з живою силою в росіян і наскільки сьогоднішні втрати на фронті для них критичні?
Їм роботизована техніка не треба. Людей, як вони кажуть, їм вистачає. Вони навіть використовують віслюків, коней, щоб перевозити якісь речі тощо. Зрозуміла тактика. А наскільки їм вистачає? Поки що кількість втрат росіян і можливості їх мобілізувати приблизно однакові. На початку року ми побачили від'ємний баланс, тобто вони втрачали більше, ніж могли долучити. Зараз це приблизно один до одного. Це одразу добра і погана новина. Добра новина в тому, що російська армія не збільшується і якихось ефемерних можливостей, що вони зараз притягнуть мільйон чи два мільйони людей, у них немає. Але поки що вона суттєво не зменшується. Власне, саме про це казав міністр Федоров, що нам треба збільшити втрати росіян для того, щоб пішов відчутно від'ємний баланс по кількості російських військ. А це означає, що нам треба ще більше розвивати наші Сили безпілотних систем і атакувати в найближчому тилу, де всі ці малі штурмові групи формуються. Саме туди треба бити, щоб збільшити кількість втрат до 50 тисяч. Чому це важливо? Тому що це від'ємний баланс. Російська армія з початку 25-го року з приблизно 600 тисяч збільшилась орієнтовно до 700 тисяч. Це дозволило їм виконувати активні наступальні дії по двох напрямках щонайменше – Покровський і Гуляйпільський. Якщо втрати будуть 50 тисяч, то це означає, що 15-20 тисяч людей щомісячно вони будуть втрачати. І до літа, коли вони планували ще потужніші свої наступальні дії, їхня кількість зменшиться до 600 тисяч. А це буде означати, що вони не зможуть ввести такі штурмові дії навіть по двох напрямках. Їм доведеться обирати або Гуляйполе, або Покровськ, або щось ще. Тому 50 тисяч – це не просто звідкись взята цифра, це прораховано. Тобто за скільки часу з таким від'ємним балансом російська армія скоротиться до певної чисельності і що вона буде здатна робити такою чисельністю.
