Ілюстративне фото: AP/Hasan Jamali
"Трамп — тактик"
Президент США Дональд Трамп погодився призупинити бомбардування Ірану на два тижні за умови негайного розблокування Ормузької протоки Тегераном. Водночас Іран підтвердив готовність піти на припинення вогню, але висунув цілу низку умов. Мирні перемовини Ірану та США попередньо 10 квітня мають розпочатись у Пакистані. Наскільки ці події на Близькому Сході впливають на перебіг російсько-української війни?
Якщо ми говоримо про бойові дії на Близькому Сході, в районі Перської затоки, то передусім ми розуміємо, що Америка, по суті, провела хорошу воєнну кампанію проти союзника Росії – Ірану. З іншого боку ми бачимо, наскільки політики і президент Америки не змогли максимально скористатися цією можливістю. Так, можливо Трамп і декілька сімей, наближених до нього, зможуть добряче підзаробити, але вони програли інформаційну війну Ірану. Це дуже серйозно. І я впевнений, що Іран зараз обов'язково докладе всіх зусиль… По суті, програвши бойові дії, але зумівши втримати в інформаційному просторі увагу до себе, Тегеран зараз постарається зібрати навколо себе іранське суспільство, відновити всі свої проксі й буде працювати. Особливо, якщо будуть зняті санкції з Ірану. Розуміємо, що для союзників США, по суті, вигоди в цьому не буде ніякої, зокрема в районі Перської затоки. Тим паче, що в Ормузькій протоці Іран буде накладати додаткове мито на танкери. Трамп – тактик. І коли тактик хоче стратегічно змінити ситуацію, але не виходить за межі свого тактичного сприйняття, а в даному випадку – бажання наживи і не більше, то має такий результат. По суті, весь пафос закінчився тим, що за великим рахунком переговори ще не почалися, а Іран уже диктує свої умови. 8, 10 чи 15 пунктів – не важливо. Важливо, що переговори почалися за інформаційної переваги чи принаймні публічного сприйняття нав'язаних Іраном своїх пропозицій. Це доволі серйозний виклик для світової спільноти. Тим паче, що з цієї війни Трамп виходить, по суті, пересварившись із союзниками, знівелювавши роль НАТО і так далі. Причому ця війна була доволі короткострокова. Не кажучи про те, що саме бойові дії Америки проти Ірану дали можливість нам, як суб'єкту, доволі ефективно себе репрезентувати на Близькому Сході, в країнах Перської затоки.
"Відвертання серйозної уваги від війни в Україні немає"
Наскільки війна на Близькому Сході відволікла глобальну увагу від російсько-української війни і як нам повертатися в цей фокус?
У глобальному і військовому плані – це не було відвертання уваги. У глобальному плані це було економічне відволікання, оскільки мінялися шляхи, маршрути, конфігурації в плані торгівлі нафтою. Навіть не озброєнням. Я розумію, що хтось може розповідати, що там послабилися запаси Америки тощо. Але не було стільки часу, бойові дії не тривали так довго, щоб це реально могло виснажити арсенали чи запаси. Про це навіть не може бути мови. Америка має набагато більші запаси і ресурси, щоби продовжувати воювати з Іраном, навіть у такій інтенсивності, як зараз, і водночас надавати допомогу своїм союзникам і партнерам. Вся зброя, яка застосовувалась в Ірані, не була якоюсь надсучасною чи надновою, за винятком, можливо, якихось технологій, які застосовувались при порятунку пілотів. Уся інша конвенційна зброя була або на арсеналах, або перебувала безпосередньо на озброєнні американської армії, а не сходила з конвеєра і йшла на поле бою. Тут треба розуміти, що США – надпотуга. Просто питання в тому, наскільки Трамп ефективно це використав.
Тому я думаю, що відвертання якоїсь серйозної уваги від війни в Україні не немає хоча би тому, що бойові дії в Ірані розглядалися як просто розширення арени бойових дій з тими ж самими країнами, які на початковому етапі були союзниками Росії в агресії проти України. Тут між Іраном і Росією ставиться знак "дорівнює". Тим паче, китайський інтерес, який був на боці Росії тоді, так і залишився. Плюс, можливо, якісь інтереси Китаю в Ірані трішки обмежилися. Але це теж доволі умовно, оскільки Іран зберіг кістяк своєї структури, зберігся в тих самих адміністративних межах. Це теж дуже важливий момент для Ірану, оскільки це країна не є моноетнічна по своїй суті. Вона зібрана з представників різних етносів чи навіть різних національностей. А в плані поставок зброї для нас, я впевнений, що переговори з арабськими країнами проводилися саме на такий період часу. І думаю, що араби все-таки зроблять ставку на закупівлю саме українських дронів. І інтерес до монополіста, який випускає ракети до Patriot, певною мірою спаде. Повірте. Так, Америка може сама в межах якихось військових контрактів поповнювати витрачену кількість ракет. Але це далеко не критично.
.jpg)
Іван Тимочко. Фото: facebook/ivan.timocko
"Це той шанс, який Україна використала"
Чи скористалася Росія війною на Близькому Сході і як саме? І що можна сказати про її плани щодо України.
У Путіна, напевно, було сподівання, що він зможе виступити посередником і стати третьою стороною в цих переговорах щодо Ірану. У Путіна були сподівання також заробити на нафті, але тут є багато "Але". Передусім (що є, напевно, навіть не парадоксом) – це той шанс, який Україна використала. Тобто ми презентували свої технології у плані сучасних тактик і стратегій ведення бойових дій, зокрема в повітрі. Саме проти таких засобів ураження, як ракети і дрони. Другий момент – Росія не змогла стати третьою стороною в цих переговорах саме тому, що була провалена їхня весняно-літня наступальна кампанія в Україні. Тобто як ти можеш виступати якимось серйозним посередником, якщо ти не зумів на п'ятому році війни показати якийсь результат.
"Король має бути один"
Ще один не менш важливий момент – "король має бути один". У цьому є більше іронії, жарту, але Трамп не може погодитися з тим, що хтось виступить в рівень із ним. Між іншим, ця ж помилка свого часу була і в Путіна, який розглядав Лукашенка просто виконавцем своєї волі, а не партнером. Це одна з цих причин, чому наповну не була задіяна білоруська армія проти України. Але це вже інша тема.
Станом на сьогодні ми можемо говорити, що насправді Росія, маючи потенціал, але зазнаючи ударів від нас, зокрема, по своїй нафтопереробній галузі, по суті, майже не змогла скористатися цією ситуацією стосовно Ірану. Росіяни її використовували не для того, щоби отримати якісь надприбутки, а для того, щоб бодай продати ту нафту, яка місяцями перебувала на танкерах в океані. По суті, вона могла стати навіть збитковою для росіян в плані обслуговування танкерів і взагалі загроз, які виникають при постійному перебуванні у відкритих морях. Тому я б не сказав, що Росія на цьому виграла чи могла стати якимось серйозним гравцем. Тим паче, що бойові дії Америки проти Ірану не розглядалися як бойові дії двох держав, а як спроба накласти якийсь фінансовий контроль чи заробіток Трампа і декількох його сімей. Це гірка правда, але це факт.
