Фото надане артисткою
Мені дуже хочеться в першу чергу знайти свого слухача в своїй рідній країні. Для мене це якось архіважливо
Маріє, доброго тобі раночку і з новим роком життя!
Доброго ранку, дуже дякую за теплі слова! Просто зранку настрій на день вже визначено!
А тепер від слів до співу. (співають): Многая літа, літа, многая літа! Многая літа, літа, многая літаааа!
Дякую, дуже дякую!
Слухай, ну про тебе насправді хотілося ще розказувати і розказувати. Так давно почала і так багато всього робиш, встигаєш. Ми тобі дуже вдячні за таку енергійність, за таку багатограність. Це надзвичайно надихає, дуже подобається твоя творчість! Знову ж таки, бажаємо тобі, щоб муза ніколи не залишала, приходила вчасно, і в тому вигляді, в якому тобі потрібно. Ну і творилось легко, і на радість, і на щастя тобі, твоєму рідному Ха, твоїй родині і всьому нашому українському народу. Тому що ми знаємо, що ти дуже активно зараз з'являєшся на Spotify і орієнтуєшся не лише на український ринок, і дедалі більше в тебе підписників, слухачів за кордоном. Скажи, будь ласка, які в тебе, як у людини, яка живе між країнами, сьогодні, в свій день народження, рефлексії стосовно рідної землі?
Мені дуже хочеться в першу чергу знайти свого слухача в своїй рідній країні. Для мене це якось архіважливо. Не знаю, з самого дитинства я розуміла цей вектор, але також, оскільки я була пов'язана з Німеччиною і дивилась на трохи іншу ментальність, мені хотілося також трохи розширяти свої зв'язки, щоб моя музика була зрозуміла не тільки в моїй рідній країні, але й за її межами. Тому, мабуть, за останній рік я так подивилась трохи ширше, почала відправляти заявки на різні шоукейси. Ось восени виступала в Бухаресті на Ukrainian Music Lab. Мені було дуже приємно представляти свою країну, свою музику саме європейській аудиторії. Це для мене також є дуже важливим в своєму зростанні як співачки. В тому році також я брала участь в Songwriting Camp від IMPF. Це був наступний крок, і зараз я вже рухаюсь далі. Тому – все можливо, варто тільки захотіти і помріти. Так що йду далі.
Ну, ми пишаємось тобою! Це було навіть відповіддю замість запитання що ти досягла на свої роки. Тому ми тобі бажаємо тримати той самий курс – на радість собі. І ми протягнемо ниточку думки від твого вислову про те, що твоя музика – це "трохи сміху, трохи Кафки". Давай поміркуємо: якби було потрібно так само метафорою описати рік, який минає, чи минув, – що би це була за метафора?
Я думаю, це Фенікс, який перероджується з попелу. Для мене, мабуть, це так. Бо дуже багато всього змінилось. І мені здається, що я зараз і я рік тому — це дві протилежно різні людини з дещо різними підходами до всього, що я створюю.
Прямо промурашило на цих твоїх словах! Ну що ж, дякуємо тобі за такі откровення, за важливі думки, які й нас змусили замислитись. І наостанок, перш ніж ми тебе відпустимо у твій святковий день, – дай Боже, щоб він для тебе був дійсно радісним, наповненим найкращими побажаннями, – будь ласка, звернись до слухачів Радіо Промінь з тим, що у тебе зараз на серці.
Я хочу побажати всім, хто слухає Радіо Промінь, хто підтримує українську музику, бути щасливими, не дивлячись ні на що, ні на яке обставини. Слухати своє серце, рухатись своїм шляхом і отримувати від життя маленькі радощі, які в своєму серці вирощувати до розміру всесвіту і просто надихатися щодня, і тим самим робити цей світ трошечки краще. Люблю вас!
Дякуємо тобі! Це навзаєм!
