Ілюстративний колаж з відкритих джерел
Максимально глибока диверсифікація щодо кількості енергоостровів
У чому полягає ваша ініціатива?
Максим Сагдієв: Ми вже другий місяць розроблюємо концепцію, яку показуємо в різних міністерствах та агенціях. Ми намагаємося залучити кошти. Головне в нашій концепції – це максимально глибока диверсифікація щодо кількості енергоостровів. Енергоострів – це котельня плюс когенераційні машини на одному майданчику. Вони повинні бути уніфіковані. Ми робитимемо їх кілька і один про запас на випадок влучання. Також диверсифікація йде по паливу. Природний газ – це основа. Пропан, бутан, зріджений природний газ, синтетичне паливо. До нас долучилися виробники синтетичного палива, які тонами переробляють гуму. Таке паливо вдвічі дешевше ніж дизель. Також у нас є великий бонус. 2/3 Деснянського району – це ліси. Тобто ми запасаємося ще й дровами.
Хто входить до вашої команди?
Максим Сагдієв: У нас ініціативна група експертів з міністерства та Інституту теплофізики. Тобто це фахівці, які знають багато і можуть допомагати з висоти власного досвіду. Ми брали участь у зустрічі на базі КПІ, де збиралися команди студентів з різних ВНЗ. Кожен пропонував свій варіант виходу з цієї ситуації щодо диверсифікації опалення. Зараз в енергетиці важливий креативний підхід. Застаріла модель, на жаль, вже не працює.
90% за котельню платить мерія, а 10% знаходить ОСББ
Ваші розробки годяться лише для великих обсягів чи й для ОСББ та невеликих господарств?
Максим Сагдієв: Сьогодні збиратимуться представники ОСББ Деснянського району і ми будемо презентувати свою програму 90/10, за якою 90% за котельню платить мерія, а 10% знаходить ОСББ. Сьогодні ми будемо давати дорожню карту, як це робити. Наші фахівці разом з представниками ОСББ виїжджатимуть на місця і шукати варіанти встановлення котельні.
У 2023 році ми зробили для Дніпра та Кривого Рогу три котельні на колесах за кошти USAID. По 500 кіловатів і по мегавату. Зараз ми цю технологію довели до 5 мегаватів потужності на колісному ходу.
Максим Сагдієв. Фото: Український інтерес
Миколаїв – взірець для наслідування у впровадженні когенераційних установок
Чи можуть інші райони столиці переймати ваш досвід?
Максим Сагдієв: Наша задача – передусім закрити лівий берег. Ситуація в Дніпровському і Дарницькому районах така сама як і в Деснянському. Правий берег потужніший. У нього є перекриття. Хоча наші презентації запросто можуть використовуватися не лише в Києві, а й в інших містах. Також ми беремо приклад з Миколаєва, Житомира та Черкас. Там вже поставили когенераційні установки, які з газу виробляють електрику і тепло. Миколаїв – взагалі взірець. Вони мають подвійний запас із генерації опалення та електрики. Миколаїв за розміром приблизно як Троєщина. Тому вони нам допомагають.
Наш порятунок у розвитку розподіленої генерації
Наскільки критичним для Чернігова є зупинення ТЕЦ?
Сергій Дяченко: Зараз опалення не так актуальне, проте питання про розподілену генерацію все одно постає. Ракетою такі види генерації значно складніше вражати, ніж обстрілювати великі об’єкти, на кшталт ТЕЦ. Наш порятунок у розвитку розподіленої генерації.
Є установки, які працюють на паливі з усього. Тобто там можна утилізувати все, що може горіти. Вони невеликої потужності до 10 мегаватів, але це теж один з шляхів вирішення цієї проблеми.
Є нові рішення щодо захисту підстанцій
Як змінилася стратегія захисту енергооб’єктів? Що вже працює?
Сергій Дяченко: Усе захистити неможливо. З будинками єдиний захист - це ховатися. Людям потрібно не ігнорувати тривогу і ховатися. Від шахедів можна сховатися і в підвал. А щодо енергетики, то там є нові рішення щодо захисту підстанцій та генерації. Тобто робота ведеться. Велику ТЕЦ майже неможливо захистити. Роблять бетонні конструкції, які витримають одну-дві ракети. А прилетить 10. Захищеними є атомні електростанції, які можуть витримати падіння літака. Тому потрібно розвивати розподілену генерацію. Ракети проти неї будуть неефективними, а з дронами ми навчилися розбиратися.
Наскільки держава і бізнес включилися в цю програму?
Сергій Дяченко: Приватні структури можуть вкладатися в автономні системи енергозабезпечення. Енергетика це все таки проблема держави. В Києві мерія довго не могла зрозуміти, що це їхня проблема. ТЕЦ перебувають у власності муніципальної громади.
Сергій Дяченко. Фото: Укрінформ
Підприємства можуть розвивати блок-станції
Наскільки сонячна генерація впливає на стан енергосистеми?
Сергій Дяченко: Для того, щоб розвивати цей вид генерації потрібно розвивати заходи накопичення. Це має робити держава. Це складні рішення. Коли люди ставлять сонячні панелі, вони одночасно ставлять і батареї. Проте це дуже здорожчує проєкт. Заходи акумуляції повинні проводитися централізовано. Це регуляторні заходи. На теплові електростанції нам найближчим часом не варто розраховувати. Це великі об’єкти, які стануть мішенню для ворога. Підприємства можуть розвивати блок-станції. Це теплові електростанції невеликої потужності. Проте держава має допомагати все це регулювати. На перспективу нам знадобляться теплові електростанції на газу. Гідрогенерацію ворог нищить. Тому нам дуже складно регулювати енергосистему в пікові години. Відтак відключення триватимуть.
Висновки зроблені і роботи ведуться дуже активно. Такої зими, коли люди сиділи без тепла по місяцю вже не буде. У нас буде захищена генерація.
