Цьогоріч держава сплачує 205 тисяч гривень за операцію шунтування високої складності — НСЗУ

Ілюстративне фото з відкритих джерел

Тариф був 887 гривень, зараз 1007 гривень

Я хочу всім вам, шановні слухачі й слухачки, побажати міцного здоров'я. Але зараз ми поговоримо про ситуацію, в якій кожен з нас може опинитися, коли комусь із нас або нашим близьким, родичам, колегам знадобиться таки звернутися до лікарні й треба буде провести операцію. І нам всім треба знати, на що ми як громадяни України можемо розраховувати, які операції вже оплачені державою, які процедури, медикаменти оплачені вже державою, і тому нам власне про це треба знати, щоби вміти захищати свої права в кожній лікарні, до якої вас там зведе доля.

Національна служба здоров'я України підвищила оплату деяких, чи точніше навіть скажімо так, багатьох медичних послуг, які громадяни отримують у лікарнях — у державних чи комунальних, у приватних так само, тому що приватні лікарні теж мають деякі контракти з Національною службою здоров'я України і теж отримують вже від держави гроші і мають деякі послуги надавати пацієнтам безкоштовно. Так от, Національна служба здоров'я України підвищила оці тарифи і дещо навіть змінила принцип, тобто з'явився елемент такої складності: тобто, що складніша операція, то більше грошей. Ми попросимо вас навести зокрема і конкретні приклади: які це операції, які тепер оплачуються вище, і відповідно у наших слухачів і слухачок буде, напевно, більше впевненості в собі, якщо їм доведеться звертатися до лікарні, вимагати все ж таки надання цієї послуги безкоштовно, оскільки за неї вже заплатила держава.

Наталія Гусак: Так, у 2026 році уряд визначив дуже чітку пріоритезацію програми медичних гарантій, тобто програму, яку адмініструє Національна служба здоров'я України, закуповуючи медичні послуги для українців. І одним з таких пріоритетів стала програма "Здорове серце" — це комплекс медичних послуг, які дозволяють українцям не тільки лікувати, але й профілактикувати серцево-судинні захворювання. Серцево-судинні захворювання, як у всьому світі, так і в Україні, залишаються основною причиною смертності. І ми дуже чітко передивилися, що ми вже закуповуємо, за скільки ми закуповуємо і що необхідно посилити в програмі медичних гарантій.

І безумовно, що починаючи від первинної медичної допомоги, коли тариф був 887 гривень, зараз 1007 гривень — це дає змогу мотивувати більше сімейних лікарів опікуватися здоров'ям українців.

Додатково майже 5 мільярдів бюджетних коштів було виділено на кардіохірургію

Це тариф на що? Уточніть.

Наталія Гусак: Це тариф на обслуговування у вашого сімейного лікаря. До цього тарифу застосовуються вікові коефіцієнти, наприклад, для дітей він удвічі більший, так само як для людей 65+, тому що обґрунтовується їхня частота звернень, відповідно необхідна та чи інша кількість обстежень, аналізів, направлень і так далі.

Далі ми подивилися, що безумовно серцево-судинні захворювання — це здебільшого ургентні випадки: інсульт, інфаркт, кардіологічні хірургічні втручання. Тобто, якщо це ургентні випадки, держава має гарантувати, що карета швидкої має вчасно приїхати і вчасно довезти, відповідно, тому що час найважливіший у таких випадках.

І коли ми подивилися фінансово-господарську діяльність усіх центрів екстреної медичної допомоги, ми зрозуміли, що нам необхідно підсилити фінансово, тому що йде звільнення, в тому числі в окремих регіонах йшло звільнення окремих працівників, і тут необхідно було це зупинити. І тому держава майже на 2 мільярди більше коштів дала на центри екстреної медичної допомоги.

Ну і безумовно, що далі йде діагностика і саме лікування. І в цьому випадку ми побачили, що хірургічні втручання, кардіохірургічні втручання, вони достатньо слабко були оплачені в програмі медичних гарантій. До нас зайшли вже в 2025 році в програму медичних гарантій, наприклад, Інститут Амосова, Інститут серця Міністерства охорони здоров'я, і ми могли обґрунтовувати і дивитися складність випадків.

І додатково майже 5 мільярдів бюджетних коштів було виділено на кардіохірургію. Ну для того, щоб зрозуміти саму суть, шунтування, наприклад. Беремо операцію шунтування. Операція шунтування торік коштувала 57 тисяч гривень.

Коштувала, давайте щоби не лякати наших слухачів і слухачок, вона не коштувала для пацієнта 57 тисяч, а коштувала державі, держава оплачувала лікарні через НСЗУ 57 тисяч гривень.

Наталія Гусак: Ми почали аналізувати кожен клінічний випадок і бачили, що є такі випадки, коли пацієнт має якісь допоміжні, відповідно, проблеми зі здоров'ям, у медицині називається коморбідні стани. Відповідно ми побачили, що є випадки, які вимагають більше перебування в палаті інтенсивної терапії. І таким чином був переглянутий тариф з урахуванням трьох груп складності. І до прикладу, якщо торік держава сплачувала лікарням 57 тисяч гривень за операцію шунтування, то цьогоріч вона сплачує 205 тисяч гривень за операцію високої складності.

Крім стентів, держава закуповує кардіостимулятори централізовано, закуповує штучні клапани і оксигенатори

Майже вчетверо більше, так? У 3,5 рази.

Наталія Гусак: Стентування — це теж дуже важливо, тому що стенти... тут треба українцям пояснити, тому що дуже багато є таких маніпуляцій, що ось стенти треба купляти за власний рахунок. Держава оплачує виключно хірургічну операцію. Стенти теж закуповуються централізовано Міністерством охорони здоров'я.

Держава готувалася в особі Міністерства охорони здоров'я, зробила додаткове замовлення стентів для того, щоби в 2026 році українцям гарантувати заміну стентів не тільки, відповідно, в ургентних станах, а й в планових. Тобто, коли пацієнту необхідно зробити планову операцію. Раніше за такий стент пацієнт мав закупити самостійно.

Зараз закуплено в достатній кількості, розподілено по регіонах. І за хірургічну операцію, якщо ми в минулому році закладу оплачували 18 тисяч гривень, то цьогоріч тариф складає більше 61 тисячі гривень. Це за операцію зі стентування.

Тут важливо теж зазначити, що окрім стентів держава закуповує кардіостимулятори централізовано, держава закуповує штучні клапани і оксигенатори. Досить часто навіть мені пишуть в соціальних мережах: а як, де можна знайти відповідно штучний клапан, чи обов'язково його купляти, тому що це дороговартісний медичний виріб.

І важливо, що на сайті ДП "Медичні закупівлі України" кожен може перевірити, так само як і в лікарні, яка законтрактована за цим напрямком, перевірити наявність таких медичних виробів, відповідно поставлених державою.

Давайте ще раз наголосимо, де можна це перевірити.

Наталія Гусак: Це можна перевірити на сайті державного підприємства "Медичні закупівлі України". Вони є також у кожній соціальній мережі, у них є боти відповідно в соціальних мережах — Вайбер, Телеграм і інші, де можна внести відповідно найменування медичного виробу і чат-бот вам дасть теж інформацію, чи є і де є в наявності.

Наталія Гусак. Фото: facebook

У таких випадках перед операцією пацієнтам роблять ще дослідження КТ або МРТ. Тут хто платить? Тому що от я бачила нещодавно публікацію на сайті видання "Тексти", дуже якісна журналістика, і вони там наводять приклад, коли родичів змусили вести свою, ну от людину, так, свого родича, який був у важкому вже стані, вести на КТ на сусідню станцію метро. Тобто не просто, що і в лікарні треба було заплатити, а ще кудись вести в інше місце. Як це має бути організовано і хто має платити за КТ, МРТ перед операцією на серці?

Наталія Гусак: У цьому саме конкретному випадку це порушення умов договору з Національною службою здоров'я України. Але як це відбувається на практиці? Якщо пацієнт готується до планового оперативного втручання, то безумовно він має отримати направлення від кардіолога чи від сімейного лікаря. Скоріш за все це буде кардіолог.

Кардіолог, роблячи відповідно заключення, що пацієнту необхідно операційне втручання, безумовно він збирає весь анамнез і лабораторні, і діагностичні дослідження. Якщо говорити про діагностичні дослідження в рамках поліклінік, в рамках амбулаторної допомоги, Національна служба здоров'я України оплатить відповідно цю діагностику.

До прикладу, тут варто зазначити для українців знову ж таки, бо дуже багато маніпуляцій, скільки ж коштує державі оплата КТ, МРТ? Тому що досить часто говорять: держава оплачує мало, тому відповідно... Якщо МРТ в минулому році держава оплачувала закладу 685 гривень, то в цьому році з контрастом 2821 гривня. Якщо КТ з контрастом у минулому році коштувало 1217 гривень державі, яка перераховувала це закладу, то зараз за пацієнта ми платимо 2387 гривень.

"У нас торік понад 800 тисяч повернутих коштів"

097 107 107 9 — це наш студійний Вайбер, і ми хочемо розпочати другу частину нашої програми із сесії запитань.

Ксенія нам написала: "Ділюсь свіжим досвідом. Близька мені людина потрапила до лікарні швидкої допомоги Києва, де завідувач відділення сказав: "Якщо хочете, щоб усе пройшло нормально (мова про необхідну операцію), то це коштуватиме 30 тисяч гривень". Як виявилось, всі, хто раніше туди потрапляв, і його колега, яким ми розповідали про цю історію, знають про такий стан справ, але це ні на що не впливає".

Слухачка Ольга теж пише про те, що сестра у Дніпрі не може добитись ніякого лікування по державній програмі, лікар в лице каже: "Платіть". Пані Наталю, я думаю, що ви можете вже відреагувати. Це така типова ситуація, коли у пацієнтів вимагають гроші за ті послуги, які ймовірно або стовідсотково вже оплачені.

Наталія Гусак: Я б тут порадила дві речі. Перше — не боятися пацієнтам звернутися до керівника самого закладу охорони здоров'я, тому що керівник закладу охорони здоров'я підписує договір з Національною службою здоров'я України і відповідно він як ніхто знає, що виписано в договорі, що не можна вимагати відповідно від пацієнтів оплати.

Ну і зрештою зафіксувати таку скаргу. Якщо це не допомогло, то ми обов'язково допоможемо в рамках розгляду звернення пацієнтів до Національної служби здоров'я України. Я б тут хотіла нагадати два канали звернення. Перше — це на телефон гарячої лінії Національної служби здоров'я України 1677. Працює в робочі, в будні дні. І за цим телефоном наші оператори вони допоможуть зафіксувати скаргу, допоможуть чітко нададуть роз'яснення, що оплачує держава, за скільки оплачує.

І якщо у вас є ще в тому числі якісь підтверджуючі документи... тому що досить часто буває так, що пацієнти бояться скаржатися, коли безпосередньо лікуються або родичі. Моя рекомендація тоді дуже проста: навіть якщо ви щось оплатили (якийсь лікарський засіб, якусь діагностику або якісь інші речі), зафіксуйте ці чеки, візьміть чеки з собою і після виписки зверніться до Національної служби здоров'я України. Ми розглядаємо кожну таку скаргу.

Тобто можна компенсувати потім чек, так?

Наталія Гусак: Ми розглядаємо, ми проводимо претензійну роботу із закладом охорони здоров'я, тому що заклад може залишитися без договору з Національною службою здоров'я України. І відповідно у нас торік понад 800 тисяч повернутих коштів — це ті, які звернулися і в яких була відповідно доказова історія стосовно того, що ми могли пропрацювати з закладом, щоб заклад повернув кошти пацієнтам.

Знати свої права, бути поінформованим

Чому в деяких поліклініках вимагають направлення НСЗУ, але при цьому — це запитання слухачки теж — людина все одно сплачує візит до лікаря? Тобто і направлення НСЗУ треба, і гроші треба. Це візит був повторний до ревматолога, і чому змусили заплатити, бо мовляв лікар — доктор медичних наук?

Наталія Гусак: Безумовно, що немає ніякої доплати. Тут важливо звернутися знову ж таки до нас, зафіксувати цю історію. Ми пропрацюємо. Є такі речі, які стосуються... йде систематично вимагання коштів або де йде подвійна маніпуляція з пацієнтом. Ми передаємо такі справи безумовно в рамках своїх повноважень в тому числі до правоохоронних органів.

Я все ж таки рекомендую, наполягаю пацієнтам: знати свої права, бути поінформованим. Залишити звернення, відстояти своє право вам допоможе Національна служба здоров'я України в рамках телефону гарячої лінії 1677 або на сайті НСЗУ є дуже зручна форма.

Також я б хотіла ще раз зазначити про те, що все ж таки реформа дала пацієнту право вибору. І цей право вибору означає — заклади конкурують за пацієнтами. Так, безумовно є якась частина ще ось таких випадків. Я не живу в бульбашці, я вірю, що їх ще багато, але з ними треба працювати.

У нас є і доброчесні медичні заклади, доброчесні медичні працівники. На сайті Національної служби здоров'я України є перелік таких закладів, де можна отримати таку консультацію ревматолога, де можна отримати ЕКГ, де можна отримати там аналізи.

"Наберіть 1677 і наші оператори підкажуть вам"

Пані Наталю, у нас декілька запитань стосовно тих чи інших операцій, які потрапляють або не потрапляють до програми державних гарантій. Олександр запитує: "Чи оплачується операція на сечовому міхурі?". Тетяна запитує: "Скажіть будь ласка, а операції на очах, заміна кришталика, чи держава оплачує?". Наталя запитує: "Цікавить операція катаракти, чи є державні програми?". І останнє ще запитання від слухача Романа: "За обстеження пацієнтові платити не треба (КТ), але лікарня може сказати, що томограф несправний і послати пацієнта до приватного медичного центру за 50 метрів".

Наталія Гусак: Давайте про операції. На сечовому міхурі держава сплачує лікарням за такі операції. Операції катаракта, заміна кришталиків — держава сплачує. Там теж тариф, який покриває навіть самі кришталики. Тариф є абсолютно достатній, більше 26 тисяч гривень, і тариф є таким, що дозволяє і закупити кришталики, і зробити операцію безкоштовно.

Нещодавно ми мали навіть передачу до правоохоронних органів декількох таких випадків серйозних, де пацієнти систематично закуповували кришталики, за що заплатила держава, у приватного ФОПа.

На сайті Національної служби здоров'я України, Міністерства охорони здоров'я є перелік таких закладів, де можна зробити таку операцію на заміну кришталиків. Якщо ви не володієте знаннями роботи з інтернетом, наберіть 1677 і наші оператори підкажуть вам, де найближче до вас заклад, законтрактований на заміну кришталиків.

Щодо лікарні швидкої медичної допомоги київської — ми отримаємо багато скарг на цей заклад. Ми звернулися і до засновника (це Київська міська рада), і засновник зараз проводить відповідно перевірку. В нас є звернення від волонтерських організацій, є звернення від окремих військових про те, що цей заклад має проблеми із забезпеченням прав пацієнтів. При цьому заклад по фінансово-господарській діяльності є достатньо профінансованим НСЗУ, в них є навіть залишок коштів на рахунках, достатній для того, щоби забезпечити закупівлю лікарських засоби і надавати допомогу безоплатно для пацієнтів.

Засновник може змінити керівника, якщо неефективно організована робота.

Наталія Гусак: Я б сказала, що це точно їхнє повноваження і точно тільки їхня відповідальність.

Про КТ: ми працюємо над цією проблемою системно. В 2025 році ми зареєстрували в електронній системі охорони здоров'я все обладнання. Ми бачимо зараз, як воно працює, з яким навантаженням. Ми подали зміни до ліцензійних умов — будь-який приватний заклад, який буде мати медичну практику, він теж має зареєструвати обладнання в електронній системі. Ми готуємося цьогоріч бачити використання цього обладнання в режимі реального часу і готуємося до того, щоби мати прозору чергу.

Довготривалий сестринський догляд

І ще одна важлива тема — новий проєкт із довготривалого догляду за нашими тяжкохворими, тяжкопораненими захисниками. Розкажіть як працюватиме ця програма?

Наталія Гусак: Довготривалий сестринський догляд буде актуальний для нашої країни дуже багато років ще. І це не просто пов'язано з ветеранами, військовими, це пов'язано з тим, що в нас стає багато поодиноких людей з хронічними захворюваннями, які потребуватимуть відповідно догляду сестринського. Ми почали пілотувати такий проєкт.

Зараз запускаємо закупівлю медичних послуг довготривалого сестринського догляду для маломобільних пацієнтів зі статусом ветерани. За цей догляд ми готові платити більше 5 тисяч гривень за один день. Це дасть змогу більш гідно державі ставитися до їхніх родичів, які фактично зараз так само прикуті до ліжка зі своїм героєм.

Десь до 200 мільйонів гривень виділено з державного бюджету і це покриє зараз усю потребу, яка є. Там не такі маленькі вимоги: мають бути достатньо компетентні фахівці, мультидисциплінарні команди, спеціальне харчування. Я думаю, що десь за місяць-два, коли цей сервіс буде вже реалізовано повноцінно, ми будемо розуміти, чи готові ми збільшувати обсяг цієї послуги стосовно закладів і стосовно ліжок.