Центр єдності українців у Берліні. Фото: facebook/unityhubberlin
"Наші люди — наш капітал"
15 квітня у Берліні розпочав роботу перший в Європі Центр єдності українців, де можна буде отримати консультації з повернення та інтеграції, а також долучитися до освітніх і культурних заходів. Як виник задум створити такий Центр, чому в Берліні і для чого загалом такі центри потрібні?
По суті, в нас зараз історичний момент, коли ми, як суспільство, маємо можливість будувати саме ту країну, яку ми виборюємо. І це про стратегічність, про те, що за кордоном дуже багато українців. Лише в країнах Євросоюзу на тимчасовому захисті 4,4 млн українців, а наприклад, в Німеччині – це 1,2 млн українців. Це дуже суттєво, тому недарма ми саме в Берліні відкрили. І Німеччина стала першою країною, з якою ми підписали декларацію про відкриття Центру єдності. А ідея Центру єдності – це, по суті, реакція на запит українців. Пан посол у Німеччині любить згадувати про те, що українці майже 6 років зверталися з тим, що їм потрібен Український дім, але це не знаходило відгуку. І от нарешті знайшло. По суті, це передусім відповідь на запит тих українців, які хочуть зберігати зв'язок з Україною, хочуть долучатися до творення майбутнього України, хочуть свою волонтерську діяльність посилювати, дізнаватись, як повернутись. І цей запит якраз зустрівся з тим, що влада Німеччини також щиро хоче допомогти Україні зберігати зв'язок зі своїми людьми. Якщо люди хочуть повернутись, то надати цю інформацію. По суті, це партнерство. Європейські країни визнають нас як європейського партнера, як країну, яка в подальшому буде ще більшою, тіснішою частиною Євросоюзу. Бо те, що мільйони наших людей за кордоном – це дійсно наслідок несправедливої агресивної війни Росії проти України, але це також нам треба розцінювати як перевагу, як можливості для культурних зв'язків, політичної адвокації. І наші партнери це розуміють. Вони розуміють, що наші люди – це наш капітал, що нам дуже важливо зберегти зв'язок, соціальну згуртованість між усіма українцями. Розуміють, що повернення — це не лише про тих, хто повертатиметься, а й про тих, хто в Україні. Адже це питання того, як нам порозумітися, як нам прийняти наш різний життєвий досвід. І Центр єдності – це прояв, по-перше, запиту нашого, як держави. Ми дуже потребуємо зберегти зв'язок з нашими людьми. Це прояв запиту людей зберігати цей зв'язок і це безперечно підтримка наших партнерів. Кажу відверто, без цього це було б неможливо.
"Ідея створення Центрів єдності підтримується на рівні Євросоюзу"
А хто ці партнери, яку співпрацю вони запропонували?
У даному випадку це уряд Німеччини, Міністерство внутрішніх справ Німеччини. Але маю зазначити, що ідея створення Центрів єдності підтримується на рівні Євросоюзу. Зокрема, в рекомендаціях Ради ЄС щодо припинення тимчасового захисту, як європейським країнам діяти щодо цього, також значиться, що Рада Євросоюзу рекомендує розглядати можливість створення таких Центрів єдності. А щодо Німеччини, то це уряд. На 3 роки нам надано приміщення в центрі Берліна. Просто уявіть, це одна з центральних площ Берліна, на одному з поверхів нашого Центру є балкончик, з якого можна споглядати Центральний театр. Тобто це дуже щедра допомога уряду Німеччини. Вони надали нам це приміщення на 3 роки за умови, що там будуть заходи для українців, а також буде можливість приваблювати громадян Німеччини, які цікавляться культурою, можливостями в Україні, зокрема інвестиційними, відбудовою. Тобто це осередок співпраці, підтримки, консультацій, довіри, побудови партнерства.
"Це фурор"
Вочевидь, що українців у таких центрах цікавлять не тільки якісь гуманітарні речі, а й абсолютно практичні, зокрема, можливість поновити документи, продовжити паспорт тощо. Щось таке буде?
Тут слушно зауважити, що запит на Центр єдності був також через навантаження на консульські установи. У нас дуже гарна мережа, але вона не була розрахована на такий потік людей. Тому це один із тих запитів, щоб працювати з дуже практичними запитами людей. Вчора почався другий тиждень тестового функціонування Центру. У нас там присутні консультанти Пенсійного фонду. І це фурор.
До речі, це дуже важлива тема, адже люди їхали і, можливо, ще тільки думали про пенсію, а зараз вони вже пенсійного віку.
Так. Але Пенсійний фонд – це ж не лише пенсії, а й більшість соціальних виплат. Це і виплати допомоги при народженні, визнання стажу, люди приходять дуже різної вікової категорії і мають потребу в обслуговуванні. Завдяки нашим міжнародним партнерам там також є консультації щодо легального перебування в Німеччині, щодо повернення людей і які механізми допомоги є. Також у нас є представники ДП "Документ", які консультують щодо того, як отримати за кордоном паспорт, ID-картку тощо. Але це лише частина функціоналу Центру єдності. Наша задача – робити його таким собі "магнітом" для українців.
У червні Центр єдності запрацює в Стокгольмі
В яких ще країнах планується відкриття таких центрів?
Ми вже анонсували, але зараз ми вже знаємо місяць відкриття. У червні Центр єдності вже буде в Стокгольмі, в Швеції. Ми також зараз активно працюємо з польськими партнерами, зокрема з урядом. Допрацьовуємо з Іспанією. Там ми зіштовхнулися з організаційними моментами, але в нас така команда, що всі організаційні моменти ми вирішуємо.
Ілона Гавронська. Фото: facebook/ilonagvr
"Близько 2 млн українців готові повертатись, щойно безпекові умови дозволять"
Чи планують люди повертатися? За даними Агентства ООН у справах біженців, нібито 3-3,5 млн українців за кордоном розглядають можливість повернення в Україну. Звісно, за умови миру, за умови наявності житла, державної підтримки. Ви хоча б паростки цієї тенденції бачите? І чи є на цих платформах якась інформація про алгоритм повернення в Україну і що ці люди можуть отримати?
Щодо готовності людей повертатись є це дослідження. Також ми маємо низку інших досліджень, які показують, що близько 2 млн українців готові повертатись, щойно безпекові умови дозволять. І ми теж спілкуємося з людьми. У них дуже теплі відгуки, особливо, коли хтось з України приїжджає і каже, що чекають вдома... У мене аж мурашки по шкірі пробігли, бо це дуже відгукується.
Щодо того, як людям дізнатись, як пройти цей шлях. Тут ми визнаємо, що такий переїзд – це величезні зусилля. Люди виїжджали у стресі, їхали просто в нікуди, але треба було їхати. А тепер знову треба докласти зусиль, продумати, зібрати усе надбане, сюди інтегрувати, а це і освіта, і досвід роботи… Ми для цього створюємо Платформу єдності. Це робоча назва, можливо буде інша, ми ще не зупинились, але ми плануємо її презентувати в червні під час URC (Конференція з питань відновлення України – ред.). Там ми задумали такий функціонал і вже його частково реалізуємо. Там буде самоопитування для людини, скажімо, які в мене є таланти, що я потребую, і система їй згенерує певний список того, що потрібно зробити і які є можливості.
"Це ключова ідея політики повернення"
І коли ми говоримо про допомогу, що держава може запропонувати, то тут обов'язково треба зазначити, що це передусім існуючі види допомоги, які є на рівні громад і на рівні держави. Чому? Тому що вони орієнтовані також на тих людей, які в Україні. У нас 4,6 млн внутрішньо переміщених людей і наше міністерство зараз і на тему цієї політики поліпшує підходи. Тобто ми комплексно рухаємося – ми поліпшуємо роботу з людьми, які інтегруються в нові громади всередині України, щоб розгорнути такі самі механізми для тих, хто повертатиметься з-за кордону. І ця платформа має якраз людині показувати всі ці можливості. Також там будуть візитівки громад. Ми плануємо пул із мінімум 30 громад, які готові вже в червні заявити про себе як партнерів для тих, хто повертається. Тобто бути на зв'язку, розказати, показати, сподіваюсь, щось запропонувати. Тут наша задача ще в тому, щоб допомагали рівнозначно і внутрішньо переміщеним людям, і ветеранам, які повертаються і також потребують інтеграції, і людям, які повертаються з-за кордону. Це наша ключова ідея політики повернення. Вона про все суспільство. Політика повернення має сприяти такій згуртованості. Тому її важливо "приземляти" на рівень громад, щоб шлях взаємної інтеграції людей проходив дійсно на благо нашому суспільству.
