Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Фото: president.gov.ua
"Світові лідери на нас тиснуть з 2022-го року. І все-таки ми встояли"
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц припустив, що Україні ймовірно доведеться погодитися на втрату частини території в межах майбутньої мирної угоди з Росією. Як тлумачити ці слова? Це єдиний можливий шлях, який вбачає Євросоюз для розв'язання цієї війни, чи, можливо, в цих словах криється щось інше?
Світ глобально втомився від російсько-української війни. Ми розуміємо, що ті копійки і крихти допомоги, які нам кидають, навіть їх дуже важко всередині Євросоюзу акумулювати. І це насправді велика проблема, тому що Європа переважає Росію в десятки разів за різними показниками, в тому числі економічними, а якось так виходить, що в нас глобально менше грошей на війну. До того ж, ті 90 млрд євро кредиту для України, який довгий час блокувався урядом Орбана, були розблоковані лише недавно.
Йде шалений тиск на офіційний Київ і на президента Зеленського, зокрема, від американської адміністрації, від багатьох європейських політиків, та й глобально від світових лідерів, яким потрібен швидкий результат. Мовляв, війна ж зараз припиниться, буде ж умовна тиша 3-4 роки, а потім – буде потім. Потім Трамп зміниться, буде якась інша кон'юнктура. М'яко кажучи, 20% території вільної Донеччини мало кого хвилюють у світі. Вони навіть не розуміють, де вона розташована. Коли їм говорять площу цих територій, то вони взагалі не розуміють, чому ми досі за ці землі тримаємося. Їм хочеться як у 1994-му році взяти і, вибачте, "нагнути" українське керівництво, щоб воно підписало те, що йому кажуть. Тому кількість цих невдоволених голосів зростає. Для того, щоб ще більше примусити Україну, власне, якраз закидаються всі ці тези і тестується – українська громадська думка готова чи не готова? Тобто, ви вже дуже виснажилися війною, готові йти з Донеччини? Ні, не готові. Ну, добре. Минає ще якийсь час, росіяни продовжують обіцяти американцям і всьому світу, що за лічені місяці вони питання вирішать силою, що не відповідає дійсності. Тому і відбувається таке бродіння. Повага до територіальної цілісності, міжнародне право і багато інших міжнародних механізмів – це все 24 лютого 2022 року померло. Ми перебуваємо в новій реальності. Це не означає, що Мерц хороший чи Мерц поганий. Ми маємо відходити від цієї парадигми. Берлін – наш стратегічний союзник і канцлер Німеччини дійсно робить багато для підтримки України, мабуть, найбільше, якщо брати нашу історію з 1991-го року. Але реалії, на жаль, такі й ми маємо це розуміти. Але наша стійкість і консолідованість вищого військово-політичного керівництва, армії і народу якраз і допомагає нашим дипломатам тримати лінію, що для нас є "червоні межі", які ми не збираємося перетинати. А те, що на нас тиснуть світові лідери… Так вони на нас тиснуть з 2022-го року. І все-таки ми встояли.
.jpg)
Дмитро Жмайло. Фото: facebook/USCCentre
Війна в Ормузькій протоці відкрила для України вікно можливостей
І водночас Мерц ще й застерігає, що не треба надто швидко сподіватися на вступ до ЄС. Це серйозно? Шо це за риторика?
Є ж 24 лютого, тобто росіяни ж дали тоді європейцям і Західному світу сигнал, що питання буде вирішене силою і питання буде вирішене за декілька днів. Чомусь же міжнародні дипмісії "змотували вудочки" і тікали тоді в активному порядку з України. Американо-канадська місія ЮНІФАЄР, яка базувалася на Львівщині, був присутній контингент військ, вони так само "змотали вудочки", зібрали рюкзаки та й поїхали собі й залишили нас самих. Тобто це питання підходів. Тому що "ви країна, яка виснажена війною, ви повністю залежні від військової допомоги, ваші військові витрати – це 40% вашого ВВП, ви без зовнішньої допомоги просто посипитесь і не втримаєтеся. Відповідно, ми можемо з вами так розмовляти: відмовитесь від територій заради євроінтеграції, але євроінтеграції, звісно, швидкою не буде. І нам ще дістануть "карту корупції". Як тільки десь не влаштовує наша дипломатична позиція, як тільки ми десь не погоджуємося і стаємо в позу, то нам зразу всі згадують про корупцію, яка вона в нас жахлива. Подивіться, будь ласка, на інші країни і на ті скандали, які розслідуються. Нагадаю, що в Франції цілий президент сидить у в'язниці (мається на увазі експрезидент Франції Ніколя Саркозі – ред.), якраз через корупційні скандали. Але не забуваємо, що корупція, звісно ж, найбільша в Україні, а не в інших країнах. Тобто є намагання все це ось так протиснути. Це їхній підхід. Чи вони не розуміють, що роблять? Вони прекрасно розуміють, що вони роблять. Чому нам Берлін досі не надав "Тауруси"? Одна з причин – залишити поле для маневру, щоб ми були більш зговірливі і більше могли йти на компроміси. Тому все залежить від нас самих.
Як бачимо, війна в Ормузькій протоці і війна між американцями та іранцями відкрила для нас вікно можливостей. Ми тепер не тільки комунікуємо з європейцями, а й шукаємо інші фінансові можливості, інших партнерів для посилення нашої стійкості. Комусь не подобається те, що зменшується наша залежність від Заходу, тому й з'являється така риторика.
