Ілюстративне фото: slovoproslovo.info
"Конституція цивільного права"
Верховна Рада ухвалила в першому читанні проєкт Цивільного кодексу України. Як зауважив спікер Руслан Стефанчук, робота над оновленням цього документу тривала приблизно 6 років. Що ви думаєте про цей законопроєкт, він загалом на часі?
Я є співавтором, п'ятим підписантом цього документу. Не шість, а скоріш за все ближче до семи років над ним тривала робота. Остання рекодифікація детальніше почала опрацьовуватися після того, як була припинена дія Господарського кодексу. Саме ідея необхідності правового регулювання в єдиній моделі Цивільного кодексу питань юридичної особи, питань цифрових активів, біологічних матеріалів. Ті виклики, які нас торкнулися в зв'язку з війною, пов'язані з особами зниклими при особливих обставинах, порядком спадкування, відкриття спадщини, місць відкриття спадщини, процедури пов'язаної з визначенням дієздатності, правоздатності, імплементації норм сімейного законодавства. Тобто шляхом рекодифікації припиняється дія Сімейного кодексу, він стає окремою книгою Цивільного кодексу. Має бути узгоджений взаємозв'язок між нормами цивільного і сімейного законодавства, питання державної реєстрації, публічності прав. Тобто безліч законодавчих змін, які не могли бути точково одночасно внесені в різні нормативно-правові акти, тягнули за собою необхідність модуляції єдиного базового документа – так званої "конституції цивільного права". І над нею працювали, напевно, найкращі, найфаховіші цивілісти нашої держави, наукова спільнота, академічна спільнота, яка була серед співавторів і авторським колективом цього Кодексу. Плюс за розпорядженням голови Верховної Ради була створена робоча група з рекодифікації вказаного Кодексу. Я маю честь туди також входити. І на сьогоднішній день різноманітні прояви, скажемо, непорозуміння того, що озвучується сьогодні в мережі.., в більшості воно озвучується скоріш за все не фахівцями з цивільного права. І це є підтвердженням того, що вони не приділяли увагу діючим нормам цивільного законодавства, які знайшли своє відображення в нових нормах ЦК. Натомість нові норми підпадають під критику. Це досить дивно.
"Щоб не дратувати суспільство, законодавці вирішили прибрати вказану норму"
Повідомлялось, що в парламенті відреагували на скандал довкола начебто зниження шлюбного віку до 14 років і вилучили цю норму з проєкту нового Цивільного кодексу. Можна сказати, що на цьому поставлено крапку в цьому питанні?
Я, напевно, вас здивую, тому що в українському законодавстві з 2008 по 2012 рік вказана норма існувала як норма прямої дії. І чомусь жодним чином тоді ніхто не ставив під сумнів необхідність цієї норми. Натомість зараз активна частина суспільства висловила свої побоювання і законодавці, щоб не дратувати суспільство, вирішили прибрати вказану норму з проєкту оновленого Цивільного кодексу
"Критика Цивільного кодексу в основному стосується однієї книги"
Тобто ви радите просто глибше вникати в суть питання, в тому числі медіа, які про це повідомляють, так?
Відверто кажучи, я не шукаю "відьом" у цій історії, але мені здається, що розгойдування ситуації навколо будь-якого законопроєкту досить негативно впливає на загальну ситуацію в державі. Сьогодні ми маємо критиків Цивільного кодексу. Критика Цивільного кодексу в основному стосується однієї книги — це книга "Сімейне право", яку кожен чомусь зараз повинен був почати детально вичитувати і коментувати, розуміючи або не дуже розуміючи норми, які там прописані. І дивним є те, що напевно 95% хейту і коментарів стосуються норм, які фактично існують у діючому Сімейному кодексі і закріплені в його нормах. Це стосується шлюбу, сім'ї, прізвища, права на прізвище, питання примирення в суді при розлученні. Тобто багатьох питань, які дійсно сьогодні є узгоджені регулятором, існують і не піддаються жодній критиці за роки з 2004 року. 20 років їх ніхто не критикував, натомість зараз чомусь вирішили всі критикувати і всі стали великими фахівцями в сімейному законодавстві.
Ігор Фріс. Фото: facebook/the.igorfris.84
"Закон каже, що не є дискримінацією захист доброзвичайності"
Як має працювати на практиці принцип доброзвичайності, який є в Цивільному кодексі ключовим?
А як до цього моменту працював принцип "моральних засад суспільства"? У вас не виникало питання, як він до цього працював? Чи було його визначення? Щоб ви розуміли, Інститут української мови переклав радянський рудимент "моральні засади суспільства" сучасною українською мовою, надавши йому визначення "Доброзвичайність". Тобто в перекладі зі старої радянської це означає моральні засади суспільства.
Що охоплює це поняття?
На моє розуміння, це визначає те, що прийнято в нашому суспільстві. Норми, які притаманні українському суспільству, повинні бути в основі будь-яких правовідносин між громадянами. Наприклад, є дуже чудова норма, яку зараз всі обговорюють, хейтять і кажуть, що за доброзвичайністю можна дискримінувати будь-яку особу. Натомість закон каже, що не є дискримінацією захист доброзвичайності. І до мене зверталися безліч людей: "Ну, ми не розуміємо, про що ж це мова. Прокоментуйте". Я кажу: "Я вам наведу маленький приклад. Якщо український законодавець ухвалить закон про те, що в публічних місцях в Україні заборонено носити хіджаб, то певна категорія суспільства, яка носить хіджаб, може сказати, що це дискримінаційна норма направлена проти них. А ми кажемо, що в українському суспільстві, в українській доброзвичайності в публічних місцях не носять хіджаб". Тому це є не дискримінація, а захист цієї доброзвичайності.
"У кожному суспільстві мораль і етика – оціночні судження"
Чи є в Кодексі або в інших законах запобіжники, аби доброзвичайність не перетворилася на інструмент суддівського свавілля або корупції? Це ж поняття оціночне. Чи я помиляюся?
Будь-яке поняття, яке визначається нормами моралі – оціночне. У кожному суспільстві мораль і етика – оціночні судження. Натомість норми Цивільного кодексу і цивільного права – норми формальні, вони чітко визначені щодо прав, обов'язків, виконання цих обов'язків і здійснення цих прав певним суб'єктами нашого суспільства. Що можуть робити малолітні, неповнолітні, які обов'язки батьків, яким чином вони повинні утримувати дітей, як діти повинні утримувати батьків, яким чином здійснюються різноманітні правочини, коли потрібно нотаріальне посвідчення, коли воно не потрібно, як спадкується майно, які рівні черг спадкування є – це основні елементи. Вони всі чітко виписані і регламентовані нормами законодавства, які не можуть трактуватися по-іншому. Натомість ми маємо величезний багаж, заклад судової практики, яка вже врегулювала багато питань, які на сьогоднішній день написані в цьому Кодексі і відтворені з попереднього.
"Абсолютно нічого не змінилося "
Ваша колега з фракції "Голос", пані Наталя Піпа, написала, що в Цивільний кодекс планується закласти норму, яка ускладнить розлучення. На це дається пів року. Можете підтвердити чи спростувати?
Я вас здивую. У чинному Цивільному кодексі при наявності дитини суд так само зразу не розлучає. Він встановлює термін на примирення від 1 до 6 місяців. Абсолютно нічого не змінилося і в новому проєкті Цивільного кодексу.
"Це абсолютно нісенітниця"
Ще одна достатньо суперечлива норма – положення про захист прав добросовісного набувача. Критики заявляють, що йдеться про легалізацію краденого майна. Ваша відповідь – це так чи ні?
Ви знаєте, я вас ще раз здивую. Я був автором Закону №12089 щодо посилення захисту прав добросовісного набувача, який вже півтора року імплементований в норми Цивільного кодексу, за яким вже є судові рішення і по якому є рішення Європейського суду з прав людини, який визнав, що норми про добросовісного набувача закладені законодавством в Цивільний кодекс України є нормами, які забезпечують право власності фізичної особи, гарантоване Конституцією України. І є людиноцентриськими та підлягають обов'язковому захисту. Тому будь-які інсинуації про те, що хтось щось у когось забере – це абсолютно нісенітниця. Для того, щоби суд ухвалив відповідне рішення, особа має бути недоброчесною. А в доброчесної особи, яка на законних підставах купила, заплатила гроші і зареєструвала своє право власності, не можна просто так забрати, не повернувши їй нічого взамін.
"Це один з найдовших законопроєктів"
Опоненти монобільшості дорікають "Слугам народу" за поспіх. Мовляв, чому ви так квапитися ухвалити цей Кодекс. Що скажете ви і чи плануються ще консультації з цього питання?
Тут складно сказати за поспіх, якщо ми говорили про те, що в цій Верховній Раді робоча група працює останніх 3 роки, що були подані попередніх два законопроєкти про внесення змін до Цивільного кодексу в формі нової редакції ЦК. Про те, що 2 місяці на сайті Верховної Ради висів для публічного обговорення проєкт Цивільного кодексу. Час, який був витрачений інститутами і лінгвістами для формування саме українського тексту Цивільного кодексу, висновки міжнародних інституцій, наукових інституцій, найбільших українських університетів і кафедр цивільного права, які також є учасниками робочої групи… Мені здається, що це абсолютно не дуже швидкий процес. Особливо, якщо зважити, що Господарський кодекс був скасований 2 роки тому. І саме з цього моменту почалася дуже активна робота над нормами нового ЦК, щоби ми не залишили право юридичних осіб поза межами цивільного законодавства. Тому, мені навпаки здається, що це один з найдовших законопроєктів, який розроблявся в стінах цього парламенту.
