Ілюстративний фотоколаж з відкритих джерел
Бізнес-форуми замість паузи: як Латвія поглиблює співпрацю з Україною
Наприкінці квітня у Києві відбувся Українсько-латвійський діловий форум, який мав на меті обговорення перспектив поглиблення двосторонньої торговельно-економічної співпраці між Україною та Латвією. Участь у форумі взяли підприємці обох країн. Пане Валайніс, минуло понад чотири роки, відколи розпочалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, і, ймовірно, це не найсприятливіший час для торгівлі. Менше з тим, Латвія розвиває торговельні відносини з Україною. Які сектори торгівлі є для вашої країни найважливішими, якщо йдеться про Україну?
Українці вже 12 років живуть у війні, і це сумно. Але ми, як близькі партнери, маємо робити все, щоб підтримати Україну. І для мене, як для міністра економіки, з першого дня, коли я почав працювати на цій посаді, було абсолютно чіткою метою не лише політична чи військова підтримка, яка дуже необхідна, а й надання правильного імпульсу для відновлення української економіки. Не має значення, що триває війна – все одно потрібно думати про економіку. Тож ми вже два роки тому організували тут близько 50 компаній, у цій самій будівлі, у Торговельно-промисловій палаті, і провели бізнес-форум. Ми організовували такі заходи в багатьох місцях по всій Україні, щоб підтримати бізнес-партнерства, нові бізнес-напрями та нові ідеї між Латвією та Україною. І ми бачимо, що досягаємо дуже хороших результатів. Є компанії, які заходять у сферу кібербезпеки, захисту даних, наприклад, у сферу збереження українських даних із використанням знань латвійських компаній, хмарних рішень, енергетичних рішень та енергетичних інвестицій. Тобто є багато різних секторів, де відбуваються прямі інвестиції тут, в Україні: металообробка, військова сфера, звісно, теж.
Водночас ми відкриті для українського бізнесу, щоб він розширював свою діяльність глобально, використовуючи латвійське середовище, і щоб допомогти українським компаніям отримувати більше прибутків, аби вони могли підтримувати економіку тут, удома. Ми працюємо в багатьох різних секторах, і я думаю, що цей рух є чітким сигналом того, що ми віримо в майбутнє України. І немає нічого важливішого, ніж залучити інвесторів інвестувати й показати цю відданість – що вони готові брати на себе відповідальність та вкладати кошти в Україну, що вони вірять в Україну і роблять довгострокові інвестиції. Минулого року обсяг торгівлі між Латвією та Україною перевищив 700 мільйонів євро, і це значний показник. Це п’ятий найбільший обсяг торгівлі серед країн ЄС, який має Латвія. Тож Україна – серед наших головних пріоритетів.
Вікторс Валайніс і Сергій Стуканов
Латвія закликає Європу інвестувати в Україну
На якому місці Україна?
На п’ятому. Якщо не рахувати країни ЄС. Тобто спершу йде єдиний ринок ЄС. Тут ситуація дещо інша. Німеччина – дуже велика економіка. Але якщо рахувати в цілому, то Україна сьогодні посідає місце між топ-15 і топ-20. Але я бачу, що поза країнами ЄС Україна для Латвії є п’ятим найбільшим торговельним партнером. І я думаю, що ми, латвійці, маємо показувати цей приклад іншим економікам. Я показую цей приклад Німеччині, Італії, великим економікам – що вони мають наслідувати нас. І я бачу, що вони це роблять. Я зустрічаюся з політиками й прошу їх також привозити бізнес-делегації. Це не лише справа Латвії – усі мають це робити. Це ще один спосіб, у який міністри економіки можуть демонструвати лідерство та підтримувати Україну, допомагаючи зміцнювати її економіку. І це критично важливо. Ми створюємо програми підтримки для компаній, які хочуть приходити в Україну – не лише експортувати сюди товари й отримувати експортні гарантії, а й отримувати основу для доступу до капіталу через будівництво заводів тут, в Україні.
Енергетичний проєкт на Чернігівщині
В яких регіонах?
Ми особливо концентруємо увагу на Чернігівській області. Кілька місяців тому ми запустили програму й уже маємо першу компанію.
І це попри те, що Чернігівська область постійно перебуває під обстрілами? Тобто ви усвідомлювали ризики, але все одно інвестували в Чернігівську область?
Так. І ми вже маємо першу компанію, яка подається на участь у цій програмі. Це компанія у сфері енергетичних рішень. Вони розглядають можливість створення виробничої лінії генераторів, тобто вони будуть виробляти генератори тут, в Україні. Вони вже займаються цим у Латвії й хочуть робити це також тут, а потім продавати їх з України. Тобто це ті можливості, які вже зараз є на столі. Але водночас ми продовжуємо думати, якими ще способами підтримувати роботу економіки. Наприклад, я приїхав разом із компанією, і ми передамо 48 дизельних генераторів для Чернігівської області. Це важливо, щоб допомогти їм підтримувати економіку в робочому стані, аби система залишалася надійною, коли Росія завдає ударів по енергомережах і щоб електропостачання не припинялося. І коли ми говоримо про енергетику, то маємо на увазі дизельні генератори такого рівня, які можуть забезпечувати роботу лікарні. Саме про такі генератори я зараз говорю. І ми відправимо 48 таких генераторів в Україну. Відповідні зобов’язання вже є, і ми підписали всі необхідні документи для цього.
"Повноправне членство — і жодних компромісів"
Дозвольте запитати вас щодо майбутнього членства України в ЄС. Чимало країн-членів мають занепокоєння з цього приводу, передусім в контексті ринку сільськогосподарської продукції. Ми пам’ятаємо, як кілька років тому на польсько-українському та українсько-словацькому кордоні були певні непорозуміння. Водночас нещодавно лунали пропозиції від Німеччини та Франції про символічне членство України в ЄС, яке б унеможливило доступ України до фінансування з аграрних фондів Європейського Союзу. Чи мають такі занепокоєння з боку окремих країн ЄС реальні підстави?
Я зараз навмисно використовую формулювання, що ми підтримуватимемо Україну в отриманні повноправного членства в Європейському Союзі. І я спеціально наголошую саме на слові "повноправного" через останні заяви, які пролунали від наших сусідніх країн. Я дуже коротко викладу своє бачення. Насамперед, наша відповідальність – і я маю на увазі Латвію, Європейський Союз і весь Західний світ – полягає в тому, щоб досягти миру в Україні, забезпечити довгостроковий мир і перемогу України в цій війні. Друга відповідальність, або спільна відповідальність, – повернути Європу на правильний шлях, повернути на правильний шлях європейську економіку. Без українського потенціалу та ресурсів це неможливо. Тому ми маємо дивитися на Україну як на можливість для підвищення конкурентоспроможності Європи загалом. Ми не можемо дозволити собі мислити лише категоріями грантів. І ситуація буде значно складнішою, якщо ми не почнемо співпрацю якомога раніше. І я справді підтримую це. Наприклад, зараз у Латвії реалізується інвестиційний проєкт за участю латвійських компаній, швейцарських компаній та компанії з України: вони спільно створюють завод зі сталого авіаційного пального.
Обсяг інвестицій перевищує 100 мільйонів євро, і для роботи цього заводу використовуватиметься аграрна продукція з України. Зрештою продуктом буде авіаційне пальне з дуже високою доданою вартістю. І я думаю, що саме про це мають замислитися всі європейські країни – ми можемо допомагати одне одному, і це наша відповідальність. І я маю на увазі Латвію, Литву, Естонію, країни Балтії, Польщу та Україну разом – це наша місія: формувати конкурентоспроможність Європи й використовувати нашу енергію, щоб рухати вперед усю європейську економіку, не лише наші власні економіки, а всю економіку Європи. Тому що сьогодні європейська економіка переживає труднощі. Інші економіки розвиваються значно швидше, ніж Європа. І це – можливість. Якщо ж ми почнемо вести дискусії про якесь часткове партнерство, це зробить нас ще слабшими й ще менш конкурентоспроможними порівняно з іншими економіками. Ми маємо мислити інакше. Це можливість, і я справді в це вірю. І саме на цьому я зосереджений: у нас є дві дуже складні місії. Насамперед – усім разом досягти миру в Україні. А потім – усім разом повернути європейську економіку на правильний шлях, діючи як одна команда.
Держава допоможе лише тим, хто виходить із ринку РФ
Я бачив на одному з латвійських сайтів список компаній, які продовжують торгувати з Росією. Та Білоруссю. Цей список оприлюднений десь рік тому. Проте досі лишаються такі компанії. Що саме вони продають в Росію аж дотепер?
Звісно, саме за це ми й боремося. Коли ти є частиною єдиного ринку, торгівля є виключною компетенцією Європейської комісії. І все, що стосується третіх країн, має вирішуватися в межах єдиного ринку та спільного рішення. Ми боремося за санкції на рівні ЄС, щоб зменшити кількість товарів, через які можна вести бізнес із Росією чи Білоруссю. Латвія ухвалила важливі рішення: ми від’єдналися від газопроводу, від дизельної інфраструктури, від електромережі. Ми зробили ці кроки й стали більш незалежними та конкурентоспроможними з економічної точки зору. Сьогодні є компанії, наприклад, фармацевтичні чи деякі харчові компанії, які експортують певні товари до Росії та Білорусі. Але це питання політики єдиного ринку: так роблять усі європейські країни. І ми не можемо просто вивести наші компанії, зокрема харчові, з цього ринку, якщо інші конкуренти продовжують там працювати. Саме тому Латвія бореться за такі правила, за яких усі припинять це робити, щоб ніхто не отримував додаткових переваг чи додаткової частки ринку. І саме в цьому суть єдиного ринку.
І сьогодні, так, звісно, ми тиснемо на ці компанії, щоб вони замислилися, чи нормально те, що вони продовжують це робити. Але всі компанії, які є в цьому списку, мають розуміти: якщо вони й далі торгуватимуть із Росією чи Білоруссю, вони не отримають жодної підтримки від держави. І є лише одна причина, через яку вони можуть отримати підтримку від держави: якщо вони приходять із планом виходу з цього ринку. Тоді ми допоможемо їм реалізувати цей план. У нас було багато компаній, які так зробили, і ми допомогли їм знайти нові ринки, нові партнерства – і вони вийшли з цих ринків. Навіть сьогодні щодо деяких великих компаній, які все ще торгують там, у нас є плани, як це припинити, як вибудувати нові партнерства, і ми є партнерами для цих компаній у цьому процесі. Але якщо вони вважають, що й надалі торгувати з Росією чи Білоруссю – це нормально, тоді вони не наші партнери. Тоді вони можуть робити це самостійно, але нехай не звертаються до уряду по гарантії чи будь-які програми підтримки. Не приходьте до нас.
Це латвійські компанії? Чи вони пов’язані безпосередньо з Росією, може, засновані росіянами?
Ніі. Є російські компанії, засновані росіянами. І переважно це люди – підприємці, які втекли з Росії чи Білорусі. Здебільшого це представники опозиції, які створюють певні бізнеси. Це, зокрема, деякі медіа та інші компанії, які фактично були змушені виїхати звідти.
Українські біженці в Європі – не тягар, а рушій економіки
Й останнє запитання, щоб не закінчувати неприємною темою. Стосовно українських біженців в Латвії. Ми знаємо, що в Польщі, до прикладу, українці платять податки, що помітно впливає на зростання польського ВВП. Тобто українці у Польщі роблять внесок в польську економіку. Тож та допомога, яку отримують українці у Польщі, вона з лихвою покривається внеском українців. А яка ситуація в Латвії? Чи українці є активні вашій країні?
Так, авжеж. Це дуже-дуже висококваліфіковані люди, і вони дуже позитивні, вони справді вміють працювати – і вони працюють. Вони не сидять на допомозі чи на якихось виплатах. Так, вони можуть мати доступ до державної соціальної підтримки, але вони не живуть за рахунок цього – вони працюють, вони створюють бізнес, вони щось роблять. І це, до речі, спільна риса для латвійців і українців. Ми не ті, хто сидить і чекає, що щось станеться. Ми працюємо в цьому напрямі. Ми знаємо, що вони допомагають — через перекази, які підтримують сім’ї, що залишилися в Україні, і ми підтримуємо їх у різних сферах. Але, звісно, економіка від цього також виграє. Усі ці люди – висококваліфіковані спеціалісти – можуть допомагати працювати на наших заводах і підприємствах. І, звісно, у кожній країні, де є українці, від цього є користь. У підсумку виграють усі – Німеччина, Польща, всі. Бо українці працюють, вони не сидять без діла. Можливо, вони кілька тижнів адаптуються, але потім знаходять роботу і починають робити те, що допомагає розвивати економіку.
