Президент США Дональд Трамп і лідер Китаю Сі Цзіньпін. Пекін, 14 травня 2026 року. Фото: AP/Mark Schiefelbein
"Питання з Тайванем буде складним"
Президент США Дональд Трамп зустрічається з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Порядок денний насичений, питань, очікувань вочевидь теж багато і одне з найважливіших, напевно, питань для Китаю стосується Тайваню. Знаємо, що в США є ухвалений пакет на 14 млрд доларів на закупівлю озброєння, але Трамп призупинив його продаж напередодні візиту до Пекіну. Що станом на зараз відбуватиметься, лідери США і КНР дійдуть якоїсь згоди в питанні Тайваню?
Я думаю, що питання з Тайванем буде складним, оскільки Дональд Трамп розуміє, що його в цій історії підпирає буквально і рідна партія, і опоненти з Демократичної партії. Давайте згадаємо, як за минулого президента голова Конгресу Ненсі Пелосі літала в Тайвань, що викликало велике обурення в Пекіні. І станом на зараз ми можемо говорити, що все-таки тема Тайваню зовсім по-іншому розглядається в Сполучених Штатах, і особливо на тлі виборчої кампанії до Конгресу, до Сенату. Дональд Трамп певним чином обмежений в своїх рухах. Так, він вдався до такої історії, що призупинив продаж зброї, але насправді там є достатньо багато цікавих моментів. Наприклад, питання створення регіональних антикитайських фактично блоків — той же AUKUS, той же блок Японія-Південна Корея-США, укріплення ще одного оборонного союзу Філіппіни–США. А все це Китай сприймає одночасно як загрозу для себе і розглядає через призму можливого воєнного вирішення проблеми Тайваню, оскільки Сполучені Штати фактично консолідують опонентів Китаю. До речі, нова прем'єрка Японії минулого року виступила з заявою, що Японія готова захищати Тайвань і це теж викликало достатньо серйозне обурення в Пекіні. І навіть Сполучені Штати, як писала американська преса, були змушені якось звертатися до японського керівництва з проханням трохи припинити нагнітати ситуацію. Тому дійсно ситуація і проблема непроста, хоча Китай теж готувався до цього візиту. Давайте згадаємо запрошення до Китаю лідера опозиції Тайваню і це теж розглядалося як один із елементів створення такої реальності, де є можливість вирішення, умовно кажучи, Тайванського питання не воєнним шляхом.
"Одна з проблем для США — монополія Китаю на рідкісноземельні мінерали"
Важливе питання порядку денного – торговельні та економічні взаємини двох супердержав. Пам'ятаємо, що весна 2025 року пройшла під знаком взаємного запровадження тарифів чи мит на продукцію. Зрештою, восени було укладено угоду про тарифне перемир'я. На ваш погляд, нинішні економічні інтереси США та Китаю можуть знайти якусь спільну платформу, їхні лідери можуть дійти взаємовигідної згоди?
Це достатньо складно. Давайте згадаємо, що ця зустріч готувалася ще на середину квітня, але їй завадив початок війни в Ірані. І саме Дональд Трамп після свого другого приходу в Білий дім розпочав торговельну війну з Китаєм. У свою першу каденцію Трамп теж починав достатньо активний тиск на Китай. Але якщо тоді Китай займав м'якшу позицію і волів домовлятися, то вже вдруге Китай був максимально підготовлений. А одна з проблем для Сполучених Штатів – це монополія Китаю на рідкісноземельні мінерали. Саме через тиск на цьому тлі Дональду Трампу і довелося знімати певні обмеження, йти на вилучення тощо. І ви маєте рацію, що для Китаю максимальний інтерес якраз у стабільності, в створенні правил гри. До речі, для Китаю це важливо взагалі в глобальному плані, в тому числі з Європою. І навіть ініціатива Китаю, якщо говорити, наприклад, про Україну в тому сенсі, що він хотів би, щоб в переговорах брали участь Європа і Китай, – це означає, що Китай прагне розмови про новий світовий порядок, новий глобальний порядок денний, нові правила після того, як Дональд Трамп активно доклався до руйнування не тільки світового порядку, глобальної безпеки світу після Другої світової війни, а й падіння інших ознак світового порядку. Наприклад, вихід з ОПЕК Об'єднаних Арабських Еміратів – це теж з цієї історії. Те, що не працюють торгівельні правила – це теж звідти. Тому для Китаю важливо домовитись взагалі про нові глобальні правила, які обов'язково будуть дотримуватись. Але тут, чесно кажучи, мені важко уявити, що Дональд Трамп буде дотримуватись навіть того, про що домовився. Давайте подивимось на Європу, де була підписана торговельна угода, але Трамп після цього фактично почав цю кризу з Гренландією, погрожував тарифами, новими митами, а зараз обвинувачує саме Європу в порушенні. Я думаю, Китай це теж достатньо активно вивчав і буде наполягати на тому, щоб будь-яка угода чи домовленість із США була обов'язково ратифікована. І була обов'язковою для виконання незважаючи на те, хто сидить у Білому домі і що він воліє робити далі.
Олександр Леонов. Скриншот із відео
"Китай завжди цікавить тільки Китай"
Багато світових медіа зауважують, що серед ключових питань, які стоять на порядку денному зустрічі Трампа і Сі, немає питання російсько-української війни. Згадують про Тайвань, про економіку, про війну в Ірані, але практично нічого про Україну. Журналістка Суспільного в Вашингтоні перед від'їздом Трампа до Китаю мала нагоду запитати його, чи порушуватиме він тему російсько-української війни. І Трамп коротко відповів, що так, порушуватиме. На вашу думку, як саме він порушуватиме, чиї інтереси він обстоюватиме і що зрештою це може дати або не дати Україні?
Це дійсно важливе питання. Мені здається, обійти цю тему неможливо, ані з точки зору Китаю, ані з точки зору США. Можливо, Дональду Трампу і було б непогано якось забути про російсько-українську війну, бо він вже й сам визнає, що не вдалося все вирішити швидко. У Китаю є своя зацікавленість, він буде використовувати переговори для того, щоб просувати свої інтереси. До речі, я думаю, що цього певним чином боїться і Росія, оскільки Китай завжди цікавить тільки Китай. І якщо буде можливість продати інтереси Росії за те, щоб виграли інтереси Китаю, то це відбудеться. І якщо ми говоримо про глобальну торгівлю, то для Китаю важлива саме стабільність, домовленість і в першу чергу важливі два ринки – європейський і американський. Тому обійти це питання буде надзвичайно складно.
Тут дуже багато "Але"
Наприклад, Китай зараз максимально зацікавлений в розблокуванні Ормузької протоки. До речі, ще один цікавий момент у тому, що попри те, що Китай мав стратегічні угоди з Венесуелою та Іраном, по факту він не зміг захистити ці країни від американців, до речі, як і Росія. І тут постає питання, як до Китаю будуть ставитись його союзники в майбутньому. Тому для Китаю зараз критично важливо вирішити питання Ормузької протоки, в тому числі її розблокування і американцями, і іранцями. Власне кажучи, це теж точка дотику, де Китай і США можуть говорити про якісь спільні дії. І з цієї точки зору, можливо, буде місточок щодо спільних дій і щодо російсько-української війни. Тут можуть бути тільки припущення, але можливо, що Сполученим Штатам будуть пропонувати розширити цю переговорну групу, особливо на тлі того, що Росія фактично вийшла чи призупинила цей переговорний процес, коли висунула ультиматум, що, мовляв, ми не будемо говорити, поки Україна не залишить територію Донецької області. Але тут дуже багато "Але", дуже багато питань. Наразі складно прогнозувати, чи дійсно зможуть американський і китайський лідери знайти спільні точки дотику з усіх цих глобальних геополітичних питань, і війни Росії проти України, і війни у Перській затоці.
"Це дійсно точка, через яку Китай може тиснути на Росію"
Які важелі тиску на Москву Пекін потенційно міг би застосувати, щоби спонукати Росію до поступливості? І чи можна очікувати, що США пропонуватимуть Китаю застосувати певні обмеження щодо Москви?
Я думаю, що Китай може вплинути передусім через постачання мікроелектроніки для Росії. Бо ще попередній держсекретар США Ентоні Блінкен під час доповіді в Конгресі говорив і наводив дані американської розвідки, що до 2025 року через Китай в Росію йшло 90% мікроелектроніки і орієнтовно 70% станків з числовим програмним керуванням. Тобто фактично без допомоги Китаю Росія не змогла б відтворювати високотехнологічні вироби і ремонтувати ті ж літаки. Тому це дійсно точка, через яку Китай може тиснути на Росію. Бо навряд чи у цих умовах, що зараз відбуваються, Китай відмовиться остаточно від закупівлі російської нафти, з цим є проблеми. До речі, тиск на Китай, в тому числі з боку США, може полягати в тому, що Китаю потрібна не просто нафта, для китайської економіки критично важливо, щоби ціна на нафту була невисокою. І тут інтереси України і Китаю збігаються, тому що для Росії якраз висока ціна на нафту дуже важлива.
"Це теж елемент торгу і тиску з боку Дональда Трампа"
Щодо постачань в Росію китайської мікроелектроніки у Китаю теж може бути навіть зацікавленість якимось чином домовитись про це, оскільки 20-й пакет санкцій Євросоюзу стосувався і низки китайських компаній. Тобто Дональд Трамп міг би тиснути на позицію Пекіна з приводу того, що, мовляв, Сполучені Штати приєднаються до дій Європи. Більше того, є ж законопроєкт сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блюменталя про можливі санкції і тарифний тиск щодо країн, які купують російські енергоносії, куди включається й уран. І перший, хто постраждає, – це безумовно буде Китай. І це теж елемент торгу і тиску з боку Дональда Трампа. Наскільки він до нього вдасться – питання, але це можливість, в тому числі, вплинути на позицію Китаю.
