Ілюстративне фото: facebook/operationalcommandwest
"Білорусь — не та країна, що може використовуватися як потужний плацдарм наступу"
Президент Володимир Зеленський після нарад з керівниками Генштабу ЗСУ, ГУР МО, СЗРУ та СБУ повідомив, що Росія не полишає спроб втягнути Білорусь у війну проти України. Цього разу йдеться або про можливі нові агресивні дії з боку білорусько-українського кордону, або який випад у бік однієї з країн НАТО. Це може бути практично реалізовано, в якому вигляді? І що ви загалом думаєте про те, що Росія намагається розіграти цю карту – це шантаж чи реальна загроза, яку вона може реалізувати?
Це не більше, ніж шантаж. Особливо з моменту зняття санкцій США з Білорусі. Ми ж розуміємо, який потік вкрай необхідних матеріалів для Росії туди хлинув. Я маю на увазі не тільки сировину, а й потік готової продукції. Це факт. І Путін прекрасно усвідомлює: якщо активізація бойових дій з цього напрямку буде в бік України чи країн НАТО, то автоматично відбудеться закриття всіх можливих каналів і шляхів. Це однозначно і він це усвідомлює. З іншого боку, надування щік і спроби прикрити ці канали, мовляв, ви нас там зачепите або обмежите, то ми тоді вже ого-го як… – це буде звучати.
Другий момент. Все-таки географічно, кліматично Білорусь — це не та країна, яка може використовуватися як потужний плацдарм для наступу. Для оборони – так, оскільки там дуже лісиста місцевість, болотиста. Але стратегічної глибини вони не мають. Якщо не помиляюсь, то з півночі на південь там до 600 км. Тобто всі ми розуміємо, що це в сучасних реаліях, коли ми на 500-600 км уже сотнями дронів за день вражаємо Росію, а там точно краща система ППО, ніж у Білорусі. Тим паче, що білоруський народ все-таки пам'ятає криваву розправу над ним з боку Лукашенка Тому питання – чи він готовий їх озброювати? Тим не менше, диверсійні, провокативні речі, вони, звичайно, можуть чинити. І вони будуть їх чинити, як вони і чинили. Ми пригадуємо ті міграційні кризи, які вони намагалися створити з Польщею, з країнами Балтії. Ми прекрасно розуміємо, що є якісь російські військові підрозділи на території Білорусі, які можуть пробувати проводити диверсійну роботу. Розуміємо, що в Білорусі розташоване певне обладнання для управління чи донаведення дронів, які запускає Росія. Там якась і розвідка працює. Знаємо, що Росія зараз використовує Білорусь для додаткового створення певних військово-промислових об'єктів для поставок в російську армію. І нафтою торгують в обидва боки, і білоруську нафтопереробну галузь Росія використовує на повну. Але все це відбуватиметься до того моменту, поки Білорусь не почне реально демонструвати готовність до агресії. Зараз уже ніхто не буде чекати. Якщо Білорусь почне концентрувати свої сили і готуватись до удару, як це свого часу робила Росія, то всі прекрасно розуміють, що це будуть, найімовірніше, превентивні удари. І це розуміють Лукашенко і Путін. Чи вони можуть на це наважитись? Знаючи Путіна, він завжди може наважитись.
Іван Тимочко. Фото: suspilne.media
"Бойові дії в Україні показали зовсім інший результат їхніх спроможностей"
Можливо, сенс цієї їхньої риторики не в тому, звідки вони можуть наважитися посилити свої агресивні дії, а в тому, що вони досягають своїх цілей вже просто тому, що ми про це говоримо і мусимо розпорошувати свої сили, увагу і засоби на всі ці напрямки. Що ви про це думаєте?
Те, що ми говоримо, це не свідчення того, що вони досягли свого результату. Це свідчення того, що ми знаємо про їхні потенційні наміри і ризики, які можуть там виникати. І це правильно, про це потрібно говорити. Бо крім розмови, ми проводимо і певну роботу – це і оповіщення населення, і побудова фортифікацій там, залучення і розміщення підрозділів, і підготовка місцевості для оборони. Тому це важливий момент. І про це потрібно говорити для того, щоб противник не маніпулював на якомусь психологічному чи когнітивному рівні з метою посіяти паніку або сковування наших Сил чи наших союзників. Ми ж пригадуємо, як до широкомасштабного вторгнення Росія доволі сильно була залякала велику кількість країн своєю "надпотугою", що вони "друга армія світу", що вони "можуть пройти територію Європи настільки швидко, наскільки може рухатися російський солдат" тощо… Бойові дії в Україні показали зовсім інший результат їхніх спроможностей. Так само і тут.
"Я не впевнений, що Білорусь готова проводити навіть оперативного рівня якісні військові операції"
Ми бачимо, що путінсько-білоруська риторика зараз – це риторика з категорії "тримайте мене семеро". Тому з нашого боку це теж треба роз'яснювати, пояснювати, обговорювати, оцінювати реальний стан справ, а не споживати пропаганду, яку хоче подавати Росія. А вони в цьому зацікавлені, повірте. Тому обговорення потрібне, але має бути аналіз і він відбувається. Тобто аналіз спроможності й коефіцієнту корисної дії від потенційних агресивних дій Білорусі не тільки для самої Білорусі, а й для Росії в цілому. Станом на сьогодні я не впевнений, що Білорусь готова проводити навіть оперативного рівня якісні військові операції. Річ в тому, що почати будь-яку військову операцію вони можуть. Але яким фіналом вона для них закінчиться і які це матиме наслідки в подальшому – це, я думаю, навіть Лукашенко не може сказати.
"Станом на сьогодні білоруська армія — в межах 60 тисяч осіб"
Якісь пересування техніки чи особового складу там зараз відбуваються? Чи Путін покладається на сили Білорусі, якщо раптом дійде до цього сценарію?
Щоб провести якусь військову операцію оперативного рівня, навіть беручи до уваги, як це роблять росіяни, то тут потрібно не менше 50 тисяч регулярних військ для початкового етапу. І як мінімум половину від цього потрібно мати в резерві. Станом на сьогодні білоруська армія, якщо не помиляюся, в межах 60 тисяч осіб. Але це по всій Білорусі і їм доведеться тримати такий контингент. Загальної мобілізації вони не вводили. Так, там є російський контингент, але його там у межах 2-5 тисяч. І розуміємо, що більшість із них – це, як правило, керівний склад у білоруській армії. Це старші офіцери, "вагнерівці", інструктори. У будь-якому випадку це не є та кількість регулярних сил російської армії, яка може примусом змусити воювати Білорусь. Тим паче, що величезну кількість арсеналів Білорусії уже давно вичерпали росіяни для своїх потреб. І білоруська інфраструктура не є настільки якісною і мережевою, як, скажімо, була навіть в Росії чи в України для того, щоб починати масовані наступи широким фронтом.