Ілюстративне фото: pixabay.com
"Обов'язок утримувати дитину залишається безумовним"
Війна не звільняє від обов'язку сплачувати аліменти, але чи щось змінилося на сьогодні? Як загалом змінюється практика?
Війна, безумовно, не звільняє від сплати аліментів платника, будь-то чоловік чи жінка, і обов'язок утримувати дитину залишається безумовним. Тобто це прямий обов'язок кожного з батьків – здійснювати утримання своїх дітей до досягнення ними повноліття. Або й далі за можливості, якщо дитина навчається. Є і такий порядок стягнення аліментів. Я б тут дала малесеньку ремарку, що таке аліменти? Це грошові кошти, які стягуються на користь одного з батьків, з яким проживає дитина. Стягнення є різним. Воно може бути у твердій грошовій сумі або в частці від доходу. Обов'язково враховується кількість дітей, можливість і наявність у стягувача і в платника елементів певного доходу тощо.
Що змінилося? Зараз є дуже цікава практика – визначення способу участі батьків у вихованні дітей, зокрема встановлення спільної опіки. Такої прямої норми законодавство не містить, але є практика сформована Верховним судом. Фактично Верховний суд визначив, що діти можуть проживати з кожним із батьків в рівній частині почергово. І практика вже є. Тобто спочатку діти проживають протягом двох тижнів із батьком в його помешканні і на його утриманні, потім діти проживають з мамою і перебувають на її утриманні. В такому випадку стягнення аліментів не здійснюється з жодного з батьків, тому що вони виконують свої обов'язки однаково і в рівних частинах здійснюють як догляд, так і матеріальне забезпечення своїх дітей.
"Аліменти на утримання дитини отримує той, з ким проживає дитина"
Тобто у цій справі хтось із батьків претендував ще й на аліменти, коли з'ясовували, з ким будуть жити діти?
Стягнення аліментів може здійснюватися одночасно з доведенням місця проживання дітей. У цій справі не було стягнення аліментів. Але в моїй практиці є також судовий спір, де взагалі батько пропонує визначити проживання дівчинки 10 років із ним в межах шести місяців, а інші шість місяців – надати право проживання матері з дитиною. Цей спір поки не завершено, тому не можу повідомити, як його буде розглянуто, але чітко розумію, що ми будемо доводити, що не може такий тривалий термін дитина бути розлучена з мамою.
Але аліменти в таких випадках не платить ніхто з батьків?
Не повинні, тому що принцип стягнення аліментів – це виконання обов'язку другим із батьків щодо утримання дитини, з якою проживає інший з батьків. І неважливо – це жінка або чоловік. Також аліменти стягуються на орган, в якому перебуває дитина.
Ви маєте на увазі дитячі заклади?
Будь-який дитячий заклад – будинок малюка або будь-який інший інтернат шкільного типу навчання тощо. Або ж на опікунів. На них також стягуються аліменти з батьків і аліменти стягуються незалежно від того, чи позбавлені вони батьківських прав. Тобто головне – аліменти на утримання дитини отримує той, з ким проживає дитина. І довести цей факт також мають в обов'язковому порядку. Іноді це зробити складно. У моїй практиці було наступне: Дитина трьох місяців проживала з мамою, але місце реєстрації дитини не було задекларовано. Раніше це називалося прописка. Спільно, тільки за згодою обох батьків можна зареєструвати дитину в тому чи іншому помешканні, де фактично зареєстрований один із батьків. Або ж в одному, якщо місце реєстрації батьків збігається. У даному випадку відносини припинилися, коли дитині був місяць, дитина не була зареєстрована, а стягнення аліментів було недобросовісно з іншої сторони блоковано тим, що нам потрібно було доводити, що дитина проживає з матір'ю. Яким чином довели? Сам батько допоміг. Він викликав службу, служба прийшла, перевірила умови проживання дитини з матір'ю і цим актом фактично ми доводили встановлене місце перебування дитини разом з матір'ю.
Тобто суперечок чимало виникає.
Дуже багато. Тут є варіативність в доказуванні. Законодавство передбачає певний спектр доказів, які можуть бути надані, тобто обставин, які повинні бути доведені для стягнення аліментів. І цей перелік не є вичерпним. Крім цього, Сімейний кодекс безпосередньо містить норму, яка каже про те, що якщо дохід платника не підтверджений, а є витрати, то, в принципі, це може бути враховано як обставина при стягненні аліментів в більшому розмірі, ніж заробітна плата платника аліментів. Або він може взагалі показувати, що в нього нічого немає.
Що враховується? Враховується стан здоров'я як дитини, так і платника аліментів, а також особи, з якою проживає дитина. Враховується матеріальний стан всіх сторін, в тому числі дитини. Якщо дитина забезпечена повністю, то в Сімейному кодексі є пряма норма, яка каже про те, що батьки можуть бути звільнені від стягнення аліментів, якщо дохід дитини в повній мірі забезпечує її матеріальне утримання. Але це здійснюється в судовому порядку, якщо вже є рішення про стягнення аліментів. Виникає питання, як дитина може стати такою забезпеченою? Це може бути спадок, можуть бути якісь державні премії.
А якщо батько, наприклад, в рахунок аліментів подарував квартиру. Що тоді?
Немає повороту виконання рішення взагалі. Тобто не буде відібрана квартира, тому що рівність і в стягненні у нас також зараз є. Більше, звичайно, батько, тому що практика така, що діти проживають з матір'ю, але інший спосіб є також. Тобто повороту не буде. Нерухомість залишиться у власності дитини, тому що таким чином один із батьків одноразово виконав свій обов'язок з утримання дитини.
Що ще враховується? Враховується наявність інших утриманців і це впливає на розмір аліментів, які підлягають стягненню. До прикладу, на одну дитину, якщо в частці від доходу – 1/4, на двох дітей – 1/3, на трьох дітей і більше – 1/2 від доходу. Більш ніж 1/2 частки від доходу суд не може стягнути, тому що кошти мають залишитися і для потреб платника аліментів. Це теж враховується.
"Війна не є підставою для того, щоб не платити аліменти"
Чи можуть бути якісь пільги при нарахуванні аліментів, якщо платник, наприклад, через війну втратив роботу? Суд це враховує, не враховує, чи тут закон діє, не звертаючи увагу на те, що війна – дітей треба утримувати?
Війна не є тією обставиною. У ній наразі перебувають всі. Тобто і платники аліментів, і отримувачі, і діти, які мають право на належне забезпечення їхнього проживання обома батьками. Тому війна не є підставою для того, щоб не платити аліменти. Законодавець визначає інше, і практика формується по-іншому. Тобто законодавець визначає, що якщо в платника аліментів суттєво змінилися життєві обставини, то він має право, але тільки в судовому порядку, зменшити розмір аліментів або бути звільненим від сплати аліментів. Суттєвою обставиною є хвороба, наприклад. Якщо особа має серйозне захворювання, то суд може звільнити від сплати аліментів. Якщо військові дії призвели до якогось погіршення в матеріальному забезпеченні, то теж можна звертатися щодо зменшення розміру аліментів, але тільки в судовому порядку доводити ці обставини.
"Заборгованість передбачає фінансові санкції до платника аліментів"
А втрата бізнесу, наприклад, в умовах війни може бути підставою для несплати чи зменшення аліментів на певний час?
Тільки за рішенням суду. І якщо, наприклад, доводимо, що суттєво змінились обставини, то я б звернула увагу на те, що потрібно аналізувати рішення на підставі якого стягнені аліменти і які обставини враховувались при стягненні. Наприклад, якщо в платника аліментів була одна дитина і стягнули 1/4, а далі з'явилися інші діти або утриманці, то це буде підставою для перегляду розміру аліментів у судовому порядку. Допоки не буде змінено рішення про стягнення аліментів або ухвалено нове про їх зменшення аліменти необхідно сплачувати, тому що далі заборгованість передбачає фінансові санкції до платника аліментів.
"При стягнені пені можуть бути враховані певні обставини"
Наскільки я знаю, за несплату аліментів суд може встановити досить велику пеню. Вона може бути у розмірі фактично тієї ж суми, яку вже сплатив боржник, так?
Можливо. Стягнення пені теж визначено Сімейним кодексом. І умови, за яких здійснюється стягнення пені при наявності заборгованості, і підстави, і шкала теж – 1% від розміру заборгованості, але не більше розміру заборгованості. Якщо розмір заборгованості сформовано в межах 500 тисяч, то і пеня може бути стягнута в межах 500 тисяч, тому що там немає строку позовної давності і не обмежується часом для стягнення, а обмежується виключно розміром боргу. При стягнені пені можуть бути враховані певні обставини, які зумовили несплату. Наприклад, втрата бізнесу, зміна життєвих умов, наявність інших дітей або утриманців, хвороба, зміна матеріального становища. Але це все для зміни розміру. Основним для стягнення пені при відмові у стягнення є доведення того, що особа не знала про те, що є боржником. І такі життєві випадки є.
"Стягнення аліментів здійснюється з усього розміру і видів платежів, які входять у грошове забезпечення військовослужбовця"
Хочу уточнити про військовослужбовців. Багато наших захисників з'ясовують, чи утримуються аліменти, зокрема, з бойових виплат, з премії тощо? Тобто з якої суми і з яких саме доходів військовослужбовця стягуються аліменти?
У військовослужбовця є грошове забезпечення. В грошове забезпечення входять в тому числі бойові. Тому стягнення аліментів здійснюється з усього розміру і видів платежів, які входять у грошове забезпечення військовослужбовця. Якщо це у відсотковому значенні, то в відсотковому. Якщо раніше було встановлено в твердій грошовій сумі, то в твердій грошовій сумі. Не здійснюється стягнення виключно тоді, коли кошти сплачуються на лікування. Але в даному випадку необхідно повідомити виконавця про вид виплати для того, щоб державний виконавець це міг врахувати при здійсненні стягнення.
А може бути якесь помилкове стягнення?
Стягнення здійснюється з рахунку. Державний або приватний виконавець виявляє всі рахунки і вправі накласти арешт на рахунок в межах суми, яка підлягає стягненню. Тобто, якщо це тверда грошова сума, то там можна зразу сказати, що це буде 5 чи 10 тис грн. Якщо це не тверда грошова сума, то це буде 1/4, 1/3 або 1/2, в залежності від кількості дітей, від доходу. Якщо наказне провадження, то буде обмеження верхньої межі – 10 прожиткових мінімумів на утримання дитини певного віку. Відповідно кошти прийшли, вони заблоковані, виконавець відправив платіжне доручення і здійснено списання коштів. Усе.
Ще коротко хотіла б зупинитися на тому, як стягуються аліменти, якщо чоловік або жінка перебуває у складі Збройних сил. Фактично військова частина – це установа, яка здійснює виплату із грошового забезпечення, яке фактично нараховується військовому. Не завжди ми знаємо адреси військових частин. Ми і той же державний виконавець спілкується з військовими частинами через польову пошту. Якщо ми звернемося на "Укрпошту" і зазначимо, що ми відправляємо через польову пошту лист, то саме так він дійде без зазначення нами чіткої адреси. Де перебуває військова частина, де виконує безпосередньо завдання, на якій лінії бойового зіткнення тощо – всю інформацію знає Міністерство оборони. Тому державний чи приватний виконавець може і вправі звернутися до Міноборони, з'ясувати всі необхідні дані і відправити постанову про відкриття виконавчого провадження з встановленими обмеженнями тощо для її виконання до військової частини для здійснення стягнення аліментів.
Встановлення утримання дитині Пенсійним фондом
Як правильно оформити документи, якщо отримувач аліментів виїхав з дитиною за кордон? Це потрібно робити в Україні чи можна дистанційно? Яким чином це відбувається?
Кабінету Міністрів визначив. Є постанови, вони застосовуються з 2006 року. Якщо особа виїжджає на постійне місце проживання за кордон, то вона має надати до Міграційної служби договір, де здійснено врегулювання питань щодо утримання дитини. Тобто це має бути фактичне визначення розміру аліментів до досягнення повноліття дитини. Безумовно, сплату тут особливо не проконтролюєш, але договірні зобов'язання можна врегулювати. Якщо особа виїхала за кордон, то за останнім відомим місцем її проживання можна здійснити стягнення аліментів на території України. І якщо в нас є міжнародні угоди з країнами, куди виїхав платник аліментів, то можна на тій території визнати рішення і привести його до виконання на території країни, де перебуває платник. Але це все дуже складно, довготривало, тому є ще інший механізм захисту таких соціально незахищених верств населення як діти, які не отримують аліментів від другого батьків – це встановлення утримання дитині Пенсійним фондом. Необхідно звернутися до Пенсійного фонду і буде встановлено аліменти і здійснено виплату на дитину. Звичайно, це буде в мінімальному розмірі, а потім цей борг фактично підлягає стягненню з платника. Коли це здійснюється? Наприклад, коли платник перебуває в місцях позбавлення волі чи коли місце перебування особи неможливо встановити.
"Розшуком займається поліція"
А якщо боржник перебуває на тимчасово окупованій території? Його можна знайти чи це складно буде?
Я думаю, що це буде складно, тому що тимчасово окупована територія – це наша територія і з нашими реєстрами, але в нас відсутні реєстри тимчасово переміщених осіб і реєстри документів виданих особам як внутрішньо переміщеним. Тобто такого електронного реєстру немає і встановити, де особа – складно. А постанова про розшук може бути винесена виконавцем і розшуком займається поліція. Якщо особу зупинять, буде перевірено її паспортні документи і встановлено, що вона в розшуку, то тоді встановлять місце перебування особи і ця інформація буде надана. А якщо ж ніде не зупинять, хтось десь перебуває, не здійснює жодних порушень, то дуже важко буде знайти особу.
Для злісного неплатника аліментів законодавець встановив іншу санкцію. Його ж не просто потрібно знайти, а потрібно з нього стягнути кошти. І такою санкцією є те, про що ми говорили – сформувався борг і таку ж суму в пені можеш заплатити. Тобто аліменти стануть вдвічі дорожчими для платника аліментів. Для нього буде обмежено благо. Наприклад, можуть тимчасово обмежити право керування транспортним засобом у зв'язку з наявністю боргу.
Для отримання відстрочки військовозобов'язаний має довести, що в нього немає заборгованості по аліментах
До речі, якщо це військовозобов'язаний і він, наприклад, має право на відстрочку, то він може втратити таке право, якщо він злісний неплатник аліментів, так?
Втратить. Отримуючи відстрочку, військовозобов'язаний має довести, що в нього немає заборгованості по аліментах. І тут незалежно з ким проживають діти. Тобто 23 стаття Закону про мобілізацію та мобілізаційну підготовку передбачає, що особа має право на відстрочку, якщо на її утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей. І якщо встановлюється відстрочка, то тоді в пакеті документів із разом з заявою надається документ, який підтверджує, що аліменти сплачуються. Це може бути нотаріальна заява матері, з якою проживають діти, або ж довідка надана виконавцем про відсутність заборгованості зі сплати аліментів.
"Право на аліменти є як у дитини, так і в одного з батьків"
На аліменти можуть претендувати також батьки – дружина або чоловік. Про які випадки йдеться?
Дружина може претендувати на стягнення аліментів від зачаття дитини, будучи вагітною, до досягнення дитиною трьох років. Якщо ж дитина хворіє психічно або фізично, то до досягнення дитиною шести років. Якщо дитина має інвалідність і потребує постійного догляду, то до досягнення дитиною 18 років дружина має право на стягнення аліментів.
Чоловік. Тут абсолютно все дзеркально, крім можливості перебувати вагітним через фізичну відсутність такої можливості. Тобто, якщо чоловік утримує дитину, то до досягнення 3 років має право на стягнення аліментів. Якщо дитина психічно-фізично хвора – до 6 років. І якщо дитина з інвалідністю і потребує постійного догляду – до 18 років .
Тобто в цьому випадку аліменти отримує і дитина, і дружина або чоловік, який її утримує?
Так. Це вид аліментів, які стягуються на дружину або чоловіка, який утримує дитини. І це незалежно від того, що шлюб не розірвано. Тобто, якщо особи навіть перебувають у шлюбі і не вирішено питання про розірвання шлюбу, а не надаються кошти на утримання, то право на аліменти є як у дитини, так і в одного з батьків, з яким проживає дитина. Але тут є одна особливість. Якщо розглядається питання про стягнення аліментів на дитину – це прямий обов'язок по стягненню. Якщо ж розглядається стягнення на дружину або чоловіка, то тут уже за умови наявності можливості сплачувати аліменти. Тобто тут законодавець визначає підумову. Якщо особа не може сплачувати аліменти, то вони можуть бути і нестягнені.
"Це суперечить прямим нормам міжнародного права щодо рівності виконання обов'язків обома батьками"
Я читала, що в законопроєкті нового Цивільного кодексу пропонується передбачити можливість відмови в аліментах, якщо матір, наприклад, яка утримує дитину, заробляє більше, ніж батько. Яка ваша думку щодо цього і, можливо, навіть сьогодні є така практика?
У Сімейному кодексі є обставина, яку потрібно довести особі, яка звертається з позовом. Зокрема, це матеріальний статок. Тобто матеріальне забезпечення отримувача аліментів і матеріальне забезпечення дитини, на користь якої стягуються аліменти, і можливість такої виплати аліментів у платника. Тобто, якщо мати звертається з позовом про стягнення аліментів, то вона має довести, що чоловік має можливість такі аліменти сплачувати. А чоловік, як відповідач, вправі доводити, надавати докази, що мати, яка звертається з заявою про стягнення аліментів, досить забезпечена, в дитини є всі матеріальні та інші умови, тому заявлений розмір аліментів до стягнення завеликий. Тут акцентую увагу – завеликий, а не взагалі не підлягає стягненню. Тобто наразі сплата аліментів на дитину –– це безумовно.
Те, що декларується в проєкті Цивільного кодексу, який кодифікує відносини цивільні, в тому числі сімейні, і з ухваленням Цивільного кодексу буде припинено дію Сімейного кодексу, — на мій погляд, це абсолютно повністю змінює той порядок, який є наразі. І, на мій погляд, це не узгоджується з тими міжнародними правилами і нормами, які є частиною національного законодавства, оскільки Конвенція про захист прав дитини декларує про те, що по відношенню до дитини у батьків є рівні права і обов'язки. А якщо в даному випадку буде покладено обов'язок на матері, яка достатньо заробляє коштів з формою припинення можливості стягнення коштів на утримання дитини з батька, то я вважаю, що це абсолютно суперечить прямим нормам міжнародного права щодо рівності виконання обов'язків обома батьками.
