Сергій Братчук. Фото mediacenter.org.ua
Стратегія демілітаризації та повернення Криму
Пане Сергію, чи можна зараз говорити, що Україна перейшла від ударів по окремих військових об'єктах до системної кампанії саме з ізоляції Криму від російської логістики?
Я не говорив би, що це кампанія чергова або позачергова. На сьогодні очевидно, що ми маємо стратегію. І ця стратегія — не лише в демілітаризації Криму. Сьогодні ми бачимо, що процес демілітаризації не завершено, очевидно, але маємо вже інший етап. Давайте назвемо його "блокування логістичних спроможностей ворога в Криму", взагалі блокування функціонування окупаційної влади. Тобто розуміємо, що Крим у цьому плані дійсно – його блокування вплине на військове, на громадсько-політичне становище внутрішнє півострова, і це приведе до деокупації Криму. Я не можу сказати, це відбудеться сьогодні чи завтра, і, власне, я цього не скажу, але бачимо, що Україна активно реалізовує стратегію повернення Криму. Я би зараз саме так розглядав ці наші удари по так званому сухопутному коридору і, власне, і по об'єктах в Криму військових, і блокування логістичних спроможностей окупованого Росією півострова.
Звичайно, ми говоримо про те, як ця робота, ця стратегічна кампанія впливає взагалі на російсько-українську війну. Без перебільшення впевнений, що це вплине не просто на характер бойових дій, зокрема у південній операційній зоні. Ми про неї говоримо — це і Придніпровський напрямок, це Запорізький фронт, це, крім Криму, звичайно, і тимчасово окупована частина Херсонщини, Запорізької, Донецької областей, тому що там все одно присутня у будь-якому разі морська компонента, очевидно, і мова і про Чорне море, і про Азовське.
І про Чонгарський міст. Зразу хотів би відзначити: в Сил оборони ще є кілька об'єктів і локацій щонайменше, де треба дуже добре попрацювати. І Чонгарський міст якраз, автомобільний міст, в тому списку є. Чому? Тому що так само, як зараз, об'їзні шляхи через Перекоп, через Армянськ ворог використовує. І, до речі, давайте зробимо дуже приємну штукенцію, на мій погляд, на всю Україну.
Ми подякуємо, як не дивно, колаборанту Аксьонову — цей поки що живий і поки що незасуджений гауляйтер Криму, який дуже-дуже детально намалював, як сьогодні можна потрапити до Криму або виїхати з тимчасово окупованого півострова, тобто визначив фактично ті точки, де Сили оборони знають, що зробити.
Російські окупанти познайомилися з "Бегемотом"
Так от, власне, Чонгарський міст. Він якраз належить до локації або до того сухопутного так званого коридору, який Росія перейменувала на трасу Р-280, назвали вони не дуже гарним словом, поганим я би навіть сказав, так звана "Новоросія", і він є ключовим на цьому логістичному маршруті Російської Федерації. Для чого? Для постачання техніки, живої сили та пального з Криму на південний фронт. І удар по цьому шляху, який відбувся, по-перше, в межах системної роботи наших штурмових підрозділів відповідно, і, власне, цей міст, який зазнав серйозних пошкоджень — це лише початок, насправді. Рух через пункт пропуску Джанкой повністю перекрито.
Більше того, у продовження теми: говоримо про Чонгар, я назвав вже Армянськ і Перекоп. Говоримо про Армянськ, Перекоп, я назвав вже Джанкой. І не лише Джанкой. Ви знаєте, що змушені були зупинитися відповідно після таких ударів російські пасажирські потяги, ну, зокрема, рейси такі, які не мають бути тут у нас — це Москва — Сімферополь там і так далі, і тому подібне. Пасажирів, більше того, з певних залізничних станцій, а я їх можу назвати, я дуже добре знаю ці місця — це станція Елеваторна, це станція Жовтнева, можливо, це буде моя рідна станція Урожайна, звідти пересаджують на автобуси і людей везуть до Керчі, де мають, я так розумію, через міст вже відправляти до Російської Федерації. Ну, тобто, туристи, ви знаєте, сьогодні відомо: заїхати до Криму можна, а виїхати вже важко. І тут питання логістики в тому числі, і це про ефективність цих ударів. Чи є пальне для цих автобусів, для цих маршрутних таксі, щоб вони могли пересуватися Кримом і вивозити цих горе-туристів, які не мали б з'являтися на наших теренах, власне, до території Російської Федерації? І все ж таки найголовніше, звісно, так, ми говоримо про війну. Я недаремно згадав про наших військових, про наші Сили оборони, тому що по Чонгарському мосту, як відомо вже тепер, уже про це публічно було заявлено, реалізовано було спільним центром — це Центр мультидоменних операцій. Подивіться, як змінився характер війни. Чи говорили ми два, три, навіть рік тому про якісь там спільні центри мультидоменних операцій? Сьогодні мультидоменних операцій центр "Фаланга" (і я підкреслю, це 1-й окремий штурмовий полк імені Дмитра Коцюбайла) і 475-й окремий штурмовий полк, CODE 9.2. І, власне, ці два підрозділи відпрацювали по мосту. Дуже все просто пояснюється, чому. Вони оперують, зокрема, в південній операційній зоні, на Гуляйпільському відтинку фронту. Ці підрозділи завдали удар по Чонгарському мосту для того, щоб зменшити логістичні спроможності ворога, щоб менше снарядів, менше іншого БК приходило на Гуляйпільський відтинок. Особовий склад, боєприпаси я вже сказав, озброєння, навіть продовольство — і все це, звичайно, змушує ворога як мінімум відкоригувати свої плани, а то й змінити їх. Тому це безпосередньо впливає на лінію бойового зіткнення. І, власне, відпрацював, нагадаю, наш "Бегемот", з яким ворог вперше познайомився, але думаю, що те знайомство не дуже приємне для росіян.
Сергій Братчук. Фото з відкритих джерел
"Бегемот на надмалих висотах"
Нагадайте про "Бегемота". Що це?
Можу сказати про "Бегемота" і не лише про нього. Користувалися наші бійці "Фаєрпоінтом" FP2 — всім відомий наш дрон — і тепер новий український далекобійний БПЛА "Бегемот", про який ми говоримо. Він такий, знаєте, важкуватий, він так виглядає, можливо, навіть як бегемот, тому й назвали. Але в нього здатність є дуже така гарна, функціонал, тактико-технічні характеристики: він летить на надмалих висотах. Це вельми ускладнює роботу російських засобів протиповітряної оборони. Тому росіяни і пропускають. Я думаю, що буде удосконалюватися той "Бегемот". А до речі, хто бачив світлини з Чонгарського мосту, подивіться на ті сліди роботи "Бегемота" — ну подивіться, то "Бегемот" дійсно прийшов, великий такий, здоровий бегемот. А якщо зграя "Бегемотів"? Це я нічого не анонсую. Все попереду далі буде.
"Це збільшує маршрут пересування російської техніки до лінії фронту на 130 кілометрів"
Як ці удари безпосередньо вже впливають або вплинуть — адже, вочевидь, вони продовжаться — на боєздатність російських військ на українському півдні? З останнього Владислав Волошин в інтерв'ю колегам (нагадаю, це спікер Сил оборони півдня України) — він сказав, що російська армія встановила для артилерійських підрозділів ліміти на використання боєприпасів у червні. Ну і каже, що це свідчить про те, що українські удари по логістиці противника дають свої результати. Але, як то кажуть, це лишень квіти, чи це вже плоди?
Я думаю, до плодів ще досить-таки далеко, хоча і це лише початок. Беззаперечно, це підриває боєздатність російського угруповання військ на південному напрямку, тому що вкотре нагадаю, що таким чином, ударом по Чонгару, було заблоковано, підкреслю, найкоротший шлях постачання з тимчасово окупованого Криму. Тобто для Росії на сьогодні, російських військ, подовжено так зване логістичне плече. Я вже сказав про те, що вони змушені перенаправляти вантажі через пункти пропуску Армянськ та Перекоп. Це в цифрах навіть можна зараз сказати, я не помилюся: це збільшує маршрут, наприклад, пересування техніки з відповідним ресурсом до лінії безпосередньо фронту — от зараз почуйте цю цифру — на 130 кілометрів! 130 кілометрів! Причому, так, по-перше, сповільнює логістику, а по-друге, ми ж прекрасно розуміємо, що сьогодні недаремно лунає все частіше "вогневий контроль" над тією чи іншою ділянкою так званого і сухопутного коридору, й інших логістичних маршрутів. Тобто ті 130 кілометрів, відверто говорити, їх ще треба проїхати, їх треба ще подолати, щоб не були знищені Силами оборони. Це порушення логістики на трасі Мелітополь – Чонгар. Тому от на сьогодні вже відомо, що передові підрозділи окупантів, вони, наприклад, відчувають гостру нестачу бензину. Звісно, російська армія на дизельному пальному в основному, але й про нестачу дизельного пального, я думаю, ми з часом також почуємо. Це порушення ротацій, і, власне, як ви вже сказали, це і підвезення БК відповідно, тому що БК не доходить до фронту, ми говоримо в даному випадку про снаряди, так, тобто треба лімітувати. І це впливає на інтенсивність бойових дій, на вогневий тиск, на вогневі удари окупаційних військ по наших оборонцях. І мова йде, як я вже сказав, про Херсонський напрямок, Запорізький фронт. І це частина якраз так, тієї системної операції нашої, про яку ми говоримо, зокрема використання міддл-страйків. Ну і ще раз хочу вкотре нагадати, тому що це надзвичайно важливо, на мій погляд, це в тому числі обмеження функціоналу окупаційної влади, більше того, навіть певний адміністративний хаос, тому що ворог що змушений робити на Херсонщині, Запоріжжі (я про тимчасово окуповані території) і в Криму — це обмеження руху вантажів.
І мушу згадати про так званий оцей Кримський, Керченський міст. Президент Зеленський, здається, ще в 2023-му році сказав, що це абсолютно законна ціль для Сил оборони України. Ми багато з вами в наших етерах про нього згадували, і повсякчас лунала думка, що ще не час для цього, ще, вочевидь, він має постояти, але які перспективи зараз? Бо якось так складаються обставини, що і це вікно логістичних можливостей для росіян теж має бути зачиненим. Чи на часі це, на вашу думку?
Знищення ворога завжди на часі, й знищення об'єктів ворога. Що стосується "Кримського мосту". Я думаю, що Україна і тут проявляє свою гуманітарну щирість душі, тому що ми, швидше за все, з огляду на крайні події, залишаємо можливість російським окупантам продемонструвати жест доброї волі й піти із Криму. В них є цей шлях. Україна надала такий коридор через Кримський міст. Потім ця незаконна споруда буде демонтована.
