Ілюстративне фото відкритих джерел
Втрати ранніх колосових можуть сягати до 20%
Що зараз відбувається на полях? Як спека впливає на врожай?
Павло Коваль: Для України завершення червня, початок липня – це дуже відповідальний період, оскільки ми починаємо жнивну кампанію. Жнива почалися в південних регіонах десь з 15 червня. Також жнива досить рано почалися в західних регіонах України, де зазвичай бідкалися щодо надмірної зволоженості. Цього року маємо іншу ситуацію. Волинь, Рівненщина, Львівщина зазнають аномально спекотних періодів в той час вегетації, коли наливалися і дозрівали ранні зернові – озимі ячмінь та пшениця, а також ріпак. Втрати ранніх колосових можуть сягати до 20%. Поки що рано щось усереднювати і прогнозувати. Точно можна сказати, що ті області, які будуть втрачати через погодні умови свою врожайність за результатами збиральної кампанії частково можуть бути компенсовані приростами в інших областях.
Дефіциту пального немає
Яка ситуація з пальним?
Павло Коваль: Пальне є і особливого дефіциту в регіонах не відчувається. Питання лише в ціні. Війна в Ірані, блокування Ормузької протоки не дали можливості запастися пальним за нижчими цінами. Тому маржа в аграріїв за рахунок високо врожаю з’їдатиметься вищими витратами на пальне та засоби захисту рослин.
Чим зумовлені періоди посухи на тих територіях України, для яких високі температури не були характерними?
Світлана Бойченко: Ми живемо в глобальному потеплінні. Зміни клімату пов’язані з підвищенням температури. Останні десятиліття ми спостерігаємо збільшення температурних аномалій, особливо влітку. Останні роки ми відчуваємо ці прояви і взимку.
Сьогодні дощі важливі для пізніх культур
Чи дійсно аграрії в умовах посухи відчувають особливі виклики для себе?
Павло Коваль: Так, ми відчуваємо, крім всіх інших факторів впливи погодних умов. Найбільша інтрига станом на сьогодні – це якою буде температура найближчі два місяці. Ці погодні умови вплинуть на пізні культури, зокрема кукурудзу, яку ми очікуємо зібрати в розмірі 30-31 млн тонн. Соняшник більш посухостійкий, проте тут також можуть бути втрати врожаю. Ще нас цікавить соя, врожайність якої також визначатиметься наявністю опадів. Опади вже нічого не дадуть для ранніх зернових, гороху, ріпаку, можливо навіть нашкодять. Натомість для пізніх культур потрібна кожна крапля дощу.
Які регіони найбільш ризиковані в контексті кліматичних умов?
Світлана Бойченко: Це південні та південно-східні регіони. В другій половині літа туди зазвичай заходять повітряні маси із Середньої Азії і блокуючі антициклони. На тлі тривалих бездощових періодів на більшості території України можуть проявлятися зливові процеси, які можуть шкодити аграріям.
Сивозміни стають ризикоорінтованими
Що крім погоди впливає на вибір культур, які засівають аграрії?
Павло Коваль: Основним драйвером для нас є військова ситуація, оскільки вона порушила низку логістичних ланцюгів. Аграрії не можуть щороку на одному полі висівати одну й ту саму культуру протягом тривалого часу. Сивозміни потрібно дотримуватися. Вони в нас сьогодні стають більш ринково ризикоорінтованими, а не агрономічними. Це впливає на якість продукції і потенціал врожаю. Тому факторів багато. Погодні, військові, глобальні (цінова кон’юнктура) тощо. Загальною проблемою є брак кадрів. Це впливає на своєчасність і якість виконання технологічних операцій.
Павло Коваль. Фото: ФБ-сторінка
Україна в п’ятірці світових виробників зернових
Яку вагу Україна має на глобальному продовольчому ринку?
Світлана Бойченко: Складне питання, оскільки є регіональні прояви зміни клімату. Рік на рік не приходиться. Коли ми володіємо інформацією, що відбувається у світі, у сусідів, то ми можемо підлаштовуватися, щоб використати ці плюси або мінуси і таким чином вийти на ринок з певною продукцією.
Павло Коваль: Україна – важливий глобальний гравець в п’ятірці світових виробників і в десятці світових експортерів низки ринків і культур. По зернових ми в п’ятірці. Є три культури, які годують планету: пшениця, рис, кукурудза. Ми серйозний експортер на цих ринках. Ми великий гравець на олійних ринках, ринках м’яса птиці, яйцях, ягодах, овочах закритого ґрунту, ріпаку тощо. Ми виробляємо значно більше продукції, ніж споживаємо на внутрішньому ринку. Олії, наприклад, ми виробляємо в 10 разів більше, ніж споживаємо. Україна – дуже важливий драйвер на глобальних ринках.
