Ілюстративне фото з відкритих джерел
Основні зміни у правилах бронювання
Кабмін України оновив правила бронювання. Найперше збільшився зарплатний поріг для критично важливих підприємств. Цей фінансовий поріг становитиме 26 тисяч гривень, а для прифронтових територій — 21 тисяча 600 гривень. Другий критерій — відсутність податкового боргу. Переглянуто галузеві та регіональні критерії критичності. Для кожної галузі — енергетики, аграрної сфери, транспорту тощо — і для кожної області встановлено окремі вимоги до того, яке підприємство вважати критично важливим.
Крім того, змінено правила для сумісників. Тепер працівника можна врахувати в квоті бронювання лише на одному підприємстві, навіть якщо він працює за сумісництвом ще на кількох. Під нові критерії можуть потрапити близько 20% підприємств. Підприємствам доведеться заново підтвердити відповідність новим вимогам щодо критичності. Кінцевий термін, до якого це потрібно зробити, — 10 серпня. До 1 вересня діє перехідний період. Чинне бронювання зберігається автоматично.
Постанова № 692 оновлює й порядок підрахунку військовозобов'язаних на підприємстві, запроваджує нові вимоги до рівня заробітної плати та посилює відповідальність. Відтепер, якщо компанія порушить ліміти бронювання або не виплачуватиме офіційну зарплату, її можуть позбавити статусу критично важливого підприємства. Базовий рівень бронювання для більшості підприємств, установ та організацій, зокрема органів місцевого самоврядування, становить 50% від загальної кількості військовозобов'язаних. Уряд також затвердив спеціальну квоту 75% для підприємств, які надають життєво необхідні послуги. До цієї категорії належать підприємства, що забезпечують теплопостачання, водопостачання, водовідведення та управління побутовими відходами. Крім того, квоту 100% встановлено для працівників підприємств паливно-енергетичного комплексу та їхніх підрядників, які відновлюють енергосистему. Також це стосується підприємств оборонно-промислового комплексу, технічного персоналу операторів і провайдерів електронних комунікацій та мобільного зв'язку у визначених зонах. Окремі норми також поширюються на медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я, а також на бізнес, який працює на територіях можливих або активних бойових дій.
Основна проблема: у різних областях — різні критерії визначення критичності підприємств
Як ви оцінюєте відповідні зміни?
На мій погляд, головна проблема всіх цих змін — відсутність уніфікації. Держава, як і раніше, фактично передала це питання областям, регіонам, обласним військовим адміністраціям.
І з якою проблемою ми зіткнулися? Наприклад, є два підприємства. На одному працює 10 осіб, а дохід становить 2 мільйони гривень. На іншому — 15 працівників і дохід 30 мільйонів гривень. Усе інше однакове: той самий вид діяльності, однакові умови. Відрізняється лише те, що вони розташовані в різних регіонах. То яке з цих підприємств отримає статус критично важливого? Те, де дохід 30 мільйонів гривень, чи те, де 2 мільйони? Думаю, кожен логічно відповість: звісно, підприємство, де більше працівників і більший дохід, за інших рівних умов має отримати статус критичності й право на бронювання. Але так не буде. Статус критичності може отримати підприємство, де менший дохід і менше працівників. Чому? Тому що так вирішила обласна військова адміністрація. Оскільки підприємства розташовані в різних областях, виникає закономірне запитання: а де ж тут справедливість?
Але проблема в іншому: у різних областях — різні критерії визначення критичності підприємств. І якщо хтось думає, що це проблема, яку я зараз сам вигадав, то це не так. Нещодавно Всеукраїнський конгрес фермерів звертався до Верховної Ради саме з цього приводу й показував цю проблему. Аграрії — це люди, які фактично забезпечують країну продовольством, а також експортом, тобто валютними надходженнями до України. Вони забезпечують не лише продовольчу, а й економічну безпеку держави. І саме вони кажуть: ми втрачаємо статус критично важливих підприємств через те, що в різних регіонах діють різні критерії.
Пане Олеже, який може бути вихід із цієї ситуації? Запровадити однакові критерії для всіх?
Саме так. Потрібна уніфікація. Звісно, ми розуміємо, що для підприємств, які працюють у регіонах, де ведуться бойові дії, можуть бути певні пом'якшення. Але, за окремими винятками, критерії мають бути однаковими на всій території України. І розробляти їх потрібно централізовано. Власне, із такою пропозицією зараз і звертаються до народних депутатів представники аграрного сектору.
Це не означає, що до кожного підприємства прийдуть із виїзною перевіркою. По-перше, багато питань зараз вирішуються дистанційно. Обласні військові адміністрації, так само як і міністерства, вже мають доступ до державних реєстрів і можуть бачити основні показники діяльності підприємства. Перевірку здійснюватиме той орган, який надав підприємству статус критично важливого. Перевірятимуть відповідність підприємства встановленим критеріям. І це не обов'язково буде виїзна перевірка. Підприємство можуть просто попросити надати додаткові документи, які підтверджують відповідність тим чи іншим вимогам. На вашу думку, у яких галузях ситуація сьогодні є непростою? Зокрема, якщо говорити про кількість працівників, яких підприємства можуть забронювати, де робочої сили може суттєво бракувати? Я б не став виокремлювати окремі галузі. Ця проблема є загальною. Те, з чим зіткнулися аграрії, стосується не лише аграрного сектору. Із цими труднощами стикаються практично всі. Тому не варто говорити про окремі сфери. Але я знову хочу повернутися до ідеї уніфікації. Якби цим займалася єдина команда — наприклад, при одному чи кількох міністерствах, — там були б фахівці, які бачили б проблему комплексно й могли б системно її вирішувати. Саме цього неможливо досягти, коли рішення ухвалюються окремо в кожному регіоні.
Статус критично важливого перевірятиме орган, який його надав, це може відбуватись дистанційно
За попередніми підрахунками, приблизно 20% підприємств мають повторно підтвердити статус критично важливих до 10 серпня. Як зараз відбувається ця процедура? Які перевірки очікують на підприємства? Хто їх проводитиме?
Наступний дедлайн — 1 вересня. Саме до цього часу по всій території України мають бути проведені перевірки підприємств. Йдеться про ті підприємства, які не проходили перевірку до 1 липня і не втратили статус критично важливих. Водночас це не означає, що до кожного підприємства прийдуть із виїзною перевіркою.
По-перше, багато питань нині вирішуються дистанційно. Обласні військові адміністрації, так само як і міністерства, вже мають доступ до державних реєстрів і можуть бачити основні показники діяльності підприємств. Перевірку здійснюватиме той орган, який надав підприємству статус критично важливого. Він перевірятиме, чи відповідає підприємство встановленим критеріям. При цьому це не обов'язково буде виїзна перевірка — підприємство можуть просто попросити надати додаткові документи, які підтверджують відповідність тим чи іншим вимогам.
На вашу думку, у яких галузях ситуація сьогодні є найскладнішою? Зокрема, якщо говорити про кількість працівників, яких підприємства можуть забронювати, де дефіцит кадрів є найбільш відчутним?
Я б не став виокремлювати окремі галузі. Ця проблема має загальний характер. Те, з чим зіткнулися аграрії, стосується не лише аграрного сектору — із цими труднощами стикаються практично всі. Тому не варто говорити про якісь окремі сфери.
Але я знову хочу повернутися до ідеї уніфікації. Якби цим займалася єдина команда — наприклад, при одному або кількох міністерствах, — там були б фахівці, які бачили б проблему комплексно й могли б системно її вирішувати. Саме цього неможливо досягти, коли рішення ухвалюються окремо в кожному регіоні.
Головне для працівника — перебувати на військовому обліку і не мати позначки про розшук ТЦК
Є така ситуація: чоловік мав бронювання від Міноборони, воно діяло ще понад місяць, а його оголосили в розшук, коли він був в іншій області. Що роботи?
Це нормальна ситуація, вона досить поширена. Бронювання або інша підстава для відстрочки, навіть якщо відстрочку вже оформлено, не звільняє людину від виконання обов'язків, передбачених законом. Наприклад, ТЦК могли надіслати людині повістку для уточнення облікових даних або через роботодавця передати розпорядження про виклик до ТЦК. І якщо людина не з'явилася, то, відповідно, вона може опинитися в розшуку. Або якщо людина, наприклад, не пройшла ВЛК як обмежено придатна. Або переїхала, змінила місце проживання і не стала на військовий облік за новим місцем проживання. Усе це є порушенням правил військового обліку, і за це людина може опинитися в так званому розшуку ТЦК.
На що ще варто звернути увагу в контексті змін правил бронювання?
Для широкого загалу, напевно, якихось глобальних порад не буде. Тому що всі ці питання вирішують не люди, які хочуть отримати бронювання, а безпосередньо адміністрація підприємства. Працівник не може на це вплинути. І для нього головне — щоб людина перебувала на військовому обліку. Для того щоб її забронювали після підтвердження підприємством статусу критичності, у неї не повинно бути позначки про розшук ТЦК. А для цього потрібно або не порушувати правила військового обліку, або, якщо людина зараз має бронювання, з'явитися до ТЦК і врегулювати всі ці питання.
