Володимир Зеленський і Дональд Трамп на полях саміту НАТО в Анкарі 8 липня 2026 року. Фото: president.gov.ua
"Це великий успіх для України. Але.."
У Туреччині 7-8 липня відбувся саміт НАТО. В України були великі сподівання на нього і аналітики, оглядачі кажуть, що результати цього саміту в Анкарі перевищили навіть очікування української сторони. Ви поділяєте цю думку чи деякими результатами незадоволені?
Тут дійсно треба відзначити, що саміт пройшов для України досить вдало. Ми розуміємо, що відбувалася тривала робота. Тобто навіть та ж зустріч із Дональдом Трампом відбувалася вже на тлі погоджених якихось домовленостей. І ми побачили, що домовленості дійсно були погоджені і Україна отримала попередній дозвіл на локалізацію виробництва ракет PAC-3 до Patriot. Тобто це, звичайно, великий успіх для України. І, власне, весь саміт і ті заяви, які були на ньому проголошені – це все велике досягнення України. Тим більше, якщо порівнювати його з самітом, наприклад, в Гаазі. Щоправда, зараз всі захоплені від новин щодо передачі дозволу на виробництво ракет до Patriot, але тут ще не варто робити поспішних висновків. Я б дочекався практичних результатів…
"Позиція Дональда Трампа дещо змінилася"
Видання New York Times пише, що з боку Трампа це був чи то сюрприз, чи то експромт, бо його адміністрація ще не повідомила жодної американської компанії, що бере участь у виробництві систем Patriot про рішення надати цю ліцензію Україні. Тобто це питання насправді ще не вирішене? І що, на вашу думку, могло стати причиною такої зміни настрою Трампа щодо України?
Я б тут відзначав досить тривалу дипломатичну роботу Офісу президента України, зокрема, заступника керівника Офісу генерала Павла Поліса, якого, власне, сам Трамп і відзначав. Тобто тут Офіс президента досить сильно був залучений в дипломатичні взаємини з країнами- партнерами і США. І це якраз вилилось у те, що позиція Дональда Трампа дещо змінилася. Вона змінилася також під впливом українських далекобійних ударів по території Росії, а також ударів Росії по території України. Тобто ми бачимо зараз велику проблему в застосуванні ракет Patriot для перехоплення російської балістики над Києвом, над територією всієї України. І це все могло стати тим підґрунтям, яке могло змінити ситуацію і думку Трампа щодо можливості передачі технології виробництва ракет Україні. Знову ж, Дональд Трамп досить сентиментальна людина і ті фотографії, відеоматеріали з російськими злочинами щодо українських громадян його досить сильно вражали. І це могло дійсно стати підґрунтям для того, щоб він дещо послабив свою політику і став прихильнішим до підтримки України.
"Це показує, що Україна має сильну позицію"
Але тут варто відзначити і посилення України. Бо якщо ми згадаємо ту зустріч в лютому 25-го року, де прозвучало, що "в України немає карт" і "Україна не в тому положенні, щоб комусь щось розповідати", то зараз ситуація кардинально змінилась. Тобто, якщо Володимир Зеленський заявляв, що "Україна і він не грають у карти", то зараз всі бачать, як ми граємо "в морський бій" на морі – в Азовському, Чорному морі, в Балтійському морі. І ми граємо в шахову партію українськими дронами, коли нищимо військові та економічні спроможності росіян в глибокому тилу. І це, власне, показує, що Україна сильна, має сильну позицію. А Дональд Трамп і загалом велика кількість європейських партнерів люблять сильних. І це якраз те, що могло дійсно впливати на позицію США.
Антон Земляний. Фото: facebook/anton.zemlyany.1
"140 млрд допомоги — досить суттєва сума. Але…"
На цьому саміті лідери НАТО ухвалили декларацію про надання Україні 140 млрд євро військової допомоги на 2026-2027 роки. Її нададуть переважно європейські члени НАТО та Канада. Чи насправді це велика сума, зокрема, якщо співставити її з видатками Росії на армію? Чи було це неочікуваним рішенням і на що цієї суми вистачить Силам оборони України?
Ці 140 млрд євро – це не зовсім нова допомога. Це декларація тих зобов'язань, які або вже виділили європейські партнери, або будуть виділені. Тобто це підтвердження того, що вони обов'язково будуть надані. Але варто відзначити, що по суті ця сума зросла вдвічі порівняно з попереднім роком, тому що на минулому саміті в Гаазі було ухвалено 35 млрд євро допомоги. Тобто тут ми бачимо значний прогрес. 70 млрд на 26-й рік і 70 млрд на 27-й рік – це досить суттєва сума. Щоправда, це все одно не дотягує до оборонних видатків Російської Федерації, тому що там, якщо не помиляюсь, ледь не 40 чи 50%. І якщо порахувати всі закриті і не закриті видатки на військові витрати, то там сума буде значно більша. Але все одно це надзвичайно потужна допомога для України, яка підтримує оборонний комплекс України. Бо ми розуміємо, що значна частина цих коштів буде виділена безпосередньо на закупівлю українського озброєння, на розвиток спільних підприємств та закупівлю того дорогого і критичного озброєння, яке потребує Україна. Тобто це західні системи ППО, ракети-перехоплювачі до них, радіолокаційні станції, все, що допомагає захистити український простір від російських атак. І я б відзначив, що в рамках саміту низка країн вже виділили кошти безпосередньо на українське озброєння. Зокрема, Німеччина оголосила про фінансування закупівель українських реактивних дронів "Барс", якими Україна вже задавала ударів по території Росії. Норвегія, Нідерланди також оголосили про виділення додаткових коштів на закупівлю українського озброєння та озброєння за програмою PURL.
"Україна зараз формує нову архітектуру безпеки Європи"
Чи не склалося у вас враження, що дводенний саміт НАТО в Анкарі, членом якого не є Україна, пройшов практично під знаком України. Принаймні в світових медіа було дуже багато новин саме про Україну. Як ви поясните цей феномен?
Тут все доволі просто і одночасно складно. Україна, перебуваючи в стані війни з Росією, зараз формує по суті нову архітектуру безпеки Європи. І довкола українського досвіду, довкола українських технологій зараз все більше європейських країн формують свою оборону. До речі, в підсумковому документі саміту НАТО, який складався з шести пунктів, було речення про те, що Україна також є контрибутором своєї безпеки у НАТО. Це важливо. Це говорить про те, що Україна і українська армія дедалі більше посилює Європу. І Європа все більше звертає уваги на український бойовий досвід.
На тлі цих новин я б відзначив те, що Україна буде залучатися до підготовки навчань європейських країн альянсу. Тобто, не будучи членом НАТО, буде залучена до підготовки сценаріїв проведення навчань. Бо попередній досвід навчань, в яких Україна не була організатором, але брала участь і відігравала роль "агресора" проти європейських країн, показав, що Україна має той досвід, до якого європейці ще не готові і вона успішно протидіяла європейським підрозділам країн НАТО на цих навчаннях. А це говорить про те, що країни НАТО дедалі більше розглядають Україну як повноправного члена, якщо не в складі НАТО найближчим часом, то принаймні, як союзника і основу безпеки на Європейському континенті. Це дуже важливо для України і для європейської безпеки загалом.
