У Парижі відбулася перша зустріч, присвячена реалізації Антибалістичної програми, 13 липня 2026 року. Фото: president.gov.ua
"Проєкт "Фрея" може закрити певну прогалину щодо антибалістичного захисту"
Президент Зеленський ще 9 липня згадував "Фрею" — українську розробку, яка має стати дешевим і масовим європейським аналогом Patriot. До проєкту тоді вже були готові долучитися 8 країн. Що зараз відомо та яким може бути внесок партнерів?
Цілком зрозуміло, що перше засідання Антибалістичної коаліції підтверджує попереднє трактування, яке ми чули і читали за підсумками саміту НАТО в Анкарі, де Україну, з-поміж іншого, прямо назвали як контриб’ютора, постачальника безпеки для євроатлантичного простору. Про проєкт "Фрея" ми вже чуємо не вперше. Це якраз той проєкт, який, за координацією України, за наявного фінансування з боку європейських країн, цілком може закрити певну прогалину, яка є на сьогодні у темі антибалістичного захисту. Бо, на жаль, Patriot дійсно виробляється у вкрай незадовільній кількості, навіть після кроків по розширенню виробництва у Німеччині та Польщі, а також нинішня європейська пропозиція, наприклад, італійсько-французька SAMP/T — цього абсолютно недостатньо, виходячи з того, що було констатовано: Росія є довгостроковою загрозою загалом для країн НАТО. Тому в цій ситуації якраз проєкт "Фрея" – це один із виходів для того, щоб у максимально стислі терміни покрити необхідне виробництво для захисту від російської балістики.
"Європа сьогодні потребує відносно дешевої антибалістики у великій кількості"
Фахівці зазначають, що коли ми говоримо про антибалістичний комплекс на кшталт Patriot, то радар – це може бути 30-40% і вартості, і важливості. Тобто — зафіксувати ціль, захопити її, супроводжувати її правильно, потім зробити все, аби ракета все-таки влучила. І напевно, європейці нам в цьому мають допомогти. Хто потенційно братиме участь у проєкті "Фрея" та на яку конкретну допомогу ми розраховуємо?
Ви згадали про радар. Раніше було підписано якраз необхідні документи із німецькою компанією, яка має вирішити питання щодо радару. І не лише вона, звісно. Ми ж розуміємо, це не лише ракети. З боку України зараз мова йде про FP-7.x, яка пройшла випробування і показує задані параметри, як воно закладалося. Це і не дивно, тому що вона, по суті, бере свій початок ще з радянської ракети для С-400 — 48Н6. Вона модифікована і максимально покращена. Тобто має вирішити питання щодо радянської ракети 48Н6, яка пройшла випробування. Норвежці мають дуже сильно вкластися у цю систему. Головне питання — забезпечити адекватну підсвітку цілі, забезпечити радари, зв’язок, все має працювати на основі натівської Link 16. Думаю, будуть долучатися багато країн. Важливо, що Україна вже продемонструвала можливість з’єднання технологій, що спочатку вважалося неможливим. У нас є проєкт FrankenSAM (від англ. Frankenstein — істота зі зшитих частин та SAM — зенітно-ракетний комплекс. Це спільна американо-українська програма з гібридизації засобів ППО — ред.), і ми показали, що це можна робити навіть на радянській базі та використовувати американські пускові установки. Тобто багато речей під час війни показали, що це реалістично. Тому проєкт "Фрея" по факту і є уособленням досвіду, який має Україна. Але паралельно є розуміння, що Європа сьогодні потребує відносно дешевої антибалістики у великій кількості.
Ігор Чаленко. Фото з відкритих джерел
