Гібридний безпілотник ATOM компанії Trypillian. Ілюстративне фото: АрміяInform
"Британська сторона захотіла залишити українську ідентичність"
Ваша компанія називається Trypillian. Це якийсь відголосок, гра слів навколо нашого Трипілля чи я помиляюсь?
Так, ви маєте рацію. Насправді виникнення назви було дуже цікаве. Чому? Тому що ми британсько-українська компанія і одним з наших співзасновників є Брукс Ньюмарк, колишній міністр Великої Британії. І саме британська сторона захотіла залишити українську ідентичність, і саме Брукс запропонував назву компанії "Трипілля", щоб вона була пов'язана з трипільською культурою.
"Українська перевага сьогодні тримається на дуже короткому циклі зворотного зв'язку"
Головнокомандувач Олександр Сирський повідомив, що за підсумками червня Сили оборони України за напрямком FPV-дронів мали перевагу над ворогом у співвідношенні 1,6 до 1. І цей показник зростає на користь України вже п'ятий місяць поспіль. Поясніть цей феномен. Як вдається виробникам дронів тримати цю динаміку і нарощувати перевагу?
Так, це дійсно феномен українських людей, які настільки швидко змогли масштабувати технології до небачених до цього, в принципі, в світі темпів. І насправді, коли ми говоримо про технології і про виробництво, то я точно не протиставляла б їх один одному, тому що сам цей результат забезпечує їхнє поєднання. Ми всі бачимо, що кількість дронів зростає і ця кількість, безумовно, має значення, тому що фронт потребує масовості, особливо на першій лінії. Але не слід забувати, що сама маса цих апаратів ще точно не гарантує переваги. Дуже важливо розуміти, скільки із них реально доходить до цілі, наскільки швидко підрозділи отримують ці дрони, наскільки швидко вони мають можливість працювати з новими частотами, антенами, технологіями. Насправді, українська перевага сьогодні тримається на дуже короткому циклі зворотного зв'язку. Тому що українські військові застосовують систему, а потім передають виробнику інформацію про те, що працює, що не працює, що потрібно оновити в наступних партіях. Ми всі знаємо сталу фразу: технологія, яка була виготовлена три місяці тому, сьогодні вже може не працювати. Тому кожен виробник в індустрії дуже тісно працює з військовими, з кінцевим користувачем. Це допомагає збільшувати і нарощувати темпи. У нас, як у виробника, насправді, навіть немає шансу покласти собі щось на полицю, тому що фронт потребує засобів там, на лінії фронту. Покращилась насправді й організація застосування таких засобів. Підготовка операторів дуже зросла. В нас значно поліпшилася розвідка цілей. І екіпажі, які працюють з цими системами мають набагато вищий рівень, ніж на початку. Тому цей показник – це точно не про те, що ми виготовили більше FPV. А саме про те, що вся система від виробництва до застосування просто стала набагато ефективнішою.
"При наявності більшого фінансування ми б цю цифру перевищили в рази"
Глава Офісу президента України Кирило Буданов сказав про те, що є невикористаний потенціал української оборонної промисловості і на сьогодні він оцінюється у 30 млрд доларів. Наскільки ваша компанія, за умови наявності відповідних коштів, могла б збільшити виробництво дронів?
У цифрах точно не можемо розголошувати, але можу поділитись загалом нашим баченням і, в принципі, індустрії. Ці всі цифри говорять про те, що ми все-таки не маємо до кінця прогнозованості в державних замовленнях. Тому що ця прогнозованість – це, в принципі, кошти, які повинні бути передбачені, забюджетовані. А наші потреби щомісяця насправді збільшуються. Бо є ділянки фронту, де тільки одна військова група використовує тисячу FPV за день. Можемо перевести в масштабах, скільки потрібно виробити продукту, щоб забезпечити нашу армію. Насправді, я б навіть сказала, що вся ця історія, яка тільки розвивається, досягла такого піку, коли ми бачимо цифри, де в певних продуктах ми вже переважаємо, то при наявності більшого фінансування ми б цю цифру перевищили в рази. Тому що українські компанії за ці роки навчились дуже швидко технологічно розвивати продукт. І це наша дуже сильна унікальна експертиза. Якщо ми говоримо про Європу чи інші континенти, то ніхто на своєму досвіді такого не переживав. Всі цикли розробки технологій в НАТО дуже довгі. Звичайно, вони відбуваються за стандартами, за методологіями, за якими ми також повинні працювати, але це все повинно бути адаптоване під швидкий цикл розробки. Тому що сьогодні фронт потребує масовості, але це точно повинна бути технологічна перевага і технологічна складова. І саме тому, якби було більше фінансування, ці цифри були б набагато більшими. Ми ж всі розуміємо, коли ми маємо прогнозований контракт, ми можемо розраховувати на розширення виробництва, на вкладення коштів у компоненти, можемо наймати більше людей. Коли контракти не сталі і непрогнозовані – це дуже великі ризики для виробника.
Вікторія Кульчицька. Фото: linkedin/viktoriya-fostyak
"Ми пропонуємо фронту різні продукти, тому що і фронт ділиться на різні рівні"
Які технічні рішення пропонує сьогодні ваша компанія і загалом українські виробники? Що відбувається в цьому напрямку?
У нас досить широка продуктова лінійка. Ми пропонуємо фронту різні продукти, тому що і фронт ділиться на різні рівні. Є FPV, які працюють на передньому краї. Для цього в нас є продукт "VORON-10" – це FPV на 10-й рамі. Тим не менше, ми готові виробляти FPV і на більших рамах, щоб постачати їх фронту саме під його потреби. Ми навіть виготовляємо наші FPV з антенами і частотами, на яких працює певний підрозділ. Тому що дуже легко виробляти масовий продукт, закупити всі компоненти, покласти собі тисячами на полицю, але якщо це не буде працювати, наприклад, на Запорізькому напрямку, а працюватиме на Харківському, то воно не матиме сенсу для всього фронту. Тому ми комунікуємо з військовими, визначаємо їхню потребу, модифікуємо продукт і тоді вже їм поставляємо.
"Більшість нашої команди — ветерани"
Це означає, що військовим вже нічого не треба "допилювати", у них є готовий продукт?
Саме так. У нас була така можливість, бо на це також потрібні завжди оборотні кошти. Звичайно, нелегко зібрати команду, нелегко організовувати всі пересування до лінії фронту, але ми працюємо таким чином. У нас є виїзна команда, яка безпосередньо спілкується з кінцевими користувачами поблизу лінії бойового зіткнення. Більшість нашої команди – ветерани, військові, які самі розуміють, що таке працювати з тими продуктами. Тобто це ті люди, які навіть внутрішньо в компанії не дозволять випустити продукт, який не відповідатиме вимогам ринку.
"Це системний бій проти логістики противника"
Сили оборони України зараз активно застосовують мідлстрайк (middle strike) дрони, які вражають противника на середній дистанції. Наскільки виробництво цих систем складніше, наприклад, за FPV і наскільки для вас це новий вид зброї?
Насправді, так. По-перше, зараз збільшується кількість підрозділів, які системно можуть працювати на цій оперативно-тактичній глибині. І ми повинні розуміти, що насправді найбільша складність для ОПК-сектору було не просто виготовити мідлстрайк, а виготовити його за доступною ціною, щоб можна було масово його виробляти. І коли вже система стала доступною, українські виробники почали пропонувати не просто "піддослідні зразки", які можна десь застосувати, а близькі до серійних рішень. Тому вже відбувся перехід мідлстрайків від експериментального інструменту до системного використання. І зараз мідлстрайки – дуже критична ланка. Індустрія змогла досягти доцільного ефективного використання. Ми розуміємо, що одиночні якісь результати не мають сенсу, але ми вже чуємо з усіх ресурсів, що результати непоодинокі, що це системний бій проти логістики противника. Тому я думаю, що ми можемо в найближчому майбутньому очікувати хороших новин в цьому напрямку, оскільки компанії, і ми в тому числі, нарощують свої можливості щодо виробництва мідлстрайків на різні глибини фронту.
