Ілюстративне фото: Facebook/Генеральний штаб ЗСУ
Ефективні інженерні загородження
Якщо ми говоримо про позиції Сил оборони України, їхні фортифікації – ваша оцінка.
Фортифікація у нас йшла весь час і доволі повним ходом. Тому зараз фортифікаційні рубежі є. Росіяни намагаються тиснути, намагаються шукати, де слабке місце, але ефективні інженерні загородження Сил оборони України – це одна з причин, чому окупанти не можуть зараз нормально просуватися.
Відтоді, як у повітрі стало дуже багато БПЛА, зокрема на оптоволокні, дуже сильно зменшився розмір російської атакувальної групи. Це інфільтраційні групи від однієї до трьох осіб, які намагаються просто просочитися крізь кіл-зону, яка зараз становить 20 із гаком кілометрів, якось подолати її непоміченими для БПЛА. Майже немає застосування важкої техніки, вкрай обмежене застосування легкої техніки. Це піші малі групи, яких може бути багато. Це тактика обміну людей на територію. І коефіцієнт цього обміну різко падає, особливо за останні кілька місяців він змістився до вкрай низького. Росіяни захоплюють якісь абсолютно мінімальні території, які вимірюються квадратними кілометрами за місяць, втрачаючи при цьому дуже значний людський потенціал. Якщо брати, наприклад, нашу зону відповідальності, то росіяни втрачають в цілому десь 200-250 осіб на день. І більшість цих втрат не характерні взагалі для сучасних збройних конфліктів, але характерні саме для цього етапу нашого, безповоротні – загиблі. Якщо там, умовно кажучи, 220, то із них 120 – це загиблі останніми днями. Це нестандартно, але це показує специфіку саме конфлікту, коли є велика кіл-зона, коли крізь неї намагаються просто проповзти. І якщо щось іде не так, а найчастіше щось іде не так, то немає можливості або бажання евакуювати та врятувати особовий склад.
Люди, які залишаються під обстрілами в зоні найгарячіших бойових дій попри оголошену примусову чи рекомендаційну евакуацію – чому вони так чинять?
Усе залежить від конкретного населеного пункту і конкретного напрямку. Якщо ми говоримо про населений пункт, де тривають вже безпосередні бої – з життям там погано. Є така прикмета населеного пункту: життя ділиться до того, як із нього пішла "Нова пошта", і після. Це реально такий лакмусовий маркер, після якого воно змінюється. У безпосередньо прифронтових населених пунктах, де вже тривають бої, там немає і навіть може не бути базових умов для життя. Якщо ми говоримо про населені пункти в прикордонній зоні, звідти теж проходять постійні намагання евакуювати людей, але ми не можемо це робити, окрім ситуації із маломобільними людьми чи малолітні, або людьми, що не мають юридичної самостійності. Всі інші самі обирають, чи залишатися, чи ні, і буває, що обирають залишатися, незважаючи на скрутну ситуацію. Тут ми нічого не можемо зробити. 20 км від фронту життя може ставати важким, бо якраз на таку дистанцію можуть долітати російські БПЛА.
Інженерні споруди, а також використання БПЛА, співпраця військ
У чому запорука нашого відносного або абсолютного успіху на фронті. В чому запорука того, що Сили оборони України все-таки стримують російських окупантів?
Ефективне використання безпілотних апаратів, ефективна співпраця військ і ефективність у побудові тих же інженерних загороджень. У нас є щодо противника проблеми із особовим складом, але ми воюємо із Росією, у нас завжди буде проблема з особовим складом. Але у нас, мені здається, все ж таки вища якість цього особового складу, краща організація і зараз у нас ефективно налагоджене технологічне випередження. Принаймні на цьому етапі війни.
Побут військових. Як він зараз облаштований?
Дуже залежить від конкретної точки чи конкретного населеного пункту. Миші будуть дошкуляти завжди. Ця проблема вирішується тільки добре навченим котом. Якщо говоримо про оренду житла – так, це інколи становить проблему. Якщо говоримо про розміщення безпосередньо в населених пунктах, то оренда житла може становити певну проблему, це нікуди не дівається, на жаль.
А вороги де облаштовуються?
У них із цим набагато простіше: вони або просто виганяють людей, або живуть у полі.
