Ілюстративне фото: commons.wikimedia.org
По 100 авіаційних вильотів і 300 скидів КАБів на добу
Росія дедалі активніше застосовує проти України нові засоби повітряного ураження — безпілотники типу "Бандероль", ударні дрони, керовані авіабомби. Під постійними ударами все прикордоння.
Ворог дивиться на успіхи нашого мідлстрайку. Це все у нас ґрунтується на американських технологіях, тобто це все можливо завдяки Starlink. Ворог намагається йти іншим шляхом, оскільки в нього немає Starlink. Росіяни використовують інші засоби, проте принцип дуже схожий. Вони масштабують власне виробництво. Увесь цей рух дронів-безпілотників почався з нашої ініціативи, коли нам бракувало якісної артилерії в 2022 році. Спочатку дрони літали на 10-15 км. Пізніше технології еволюціонували і почали збільшуватися відстані. Зараз росіяни почали робити здешевлені дрони "Молнія". Це дрон літакового типу, який може летіти на відстань до 40 км. Тут більше питання до того, як на такій відстані відбувається управління. Росіяни ставлять модулі з штучним інтелектом, які самі обирають ціль і завдають удар. Також на "Молнії" ставлять Mesh-модеми – ретранслятори, які дозволяють на великій відстані керувати дронами. Ворог розробляє всі ці методи і вкладає величезні кошти у розробку та еволюцію. Російський терор триватиме і надалі. Один з напрямків, який набирає обертів – це скидання з дронів невеликих мін на якісь об’єкти, дороги та густонаселені зони. Потрібно бути дуже обережним після дронових ударів і в жодному разі не контактувати з підозрілими предметами.
На жаль, є російські засоби терору, яким ми наразі не можемо протидіяти. Йдеться про керовані авіаційні бомби. Ми не можемо збивати ані бомби, ані літаки, які є їхніми носіями. Генеральний штаб ЗСУ звітує щодня про 100-120 російських авіаційних вильотів і про 300 авіаційних бомб, які скидають. Удари відбуваються як по цивільних містах, так і по позиціях наших військових. Протидії, на жаль немає, окрім як реагувати на сигнал повітряної тривоги.
Протидронові сітки не дають 100% захисту
Щодо протидії дронам, то тут є кілька варіантів. По-перше, дрони-перехоплювачі. На Сумщині виділено 70 млн гривень на протидронові сітки. Проте це все одно не дає стовідсоткового захисту. Ворог запускає дрон, який пропалює отвір в сітках, а другий залітає. Ми збиваємо значну кількість безпілотників. Проте 10-20% дронів вистачає, щоб завдавати значних уражень нашій інфраструктурі.
"І не крилата ракета, і не літак"
Що таке "Бандероль"? Чим ця легка крилата ракета відрізняється від звичайних дронів? Це дрон чи ракета?
Він перебуває десь посередині. Є класичне визначення крилатої ракети. Крилата ракета летить на швидкості 800 км на годину і більше і запускається зі спеціалізованої пускової платформи або з літака. А дрон піднімається із землі. Величезні крила для крилатої ракети – це насправді зайвий вантаж. На крейсерській швидкості крила тільки заважають. У "Бандеролі" стоїть турбореактивний двигун для авіамоделювання, проте його тяги не вистачає щоб розігнати його швидкість до 800 км. Швидкість "Бандеролі" 450-500 км на годину. Запускається з літака. Це і не крилата ракета, і не літак. Він завдовжки 5 м і має боєголовку вагою 100 кг. Встановлена інерційна система навігації з коригування по GPS. Тобто засоби РЕБ можуть впливати на цю ракету, зменшуючи її точність. І найголовніше – вартість. Це лише 200-300 тисяч доларів. Для порівняння – українська ракета "Фламінго" коштує 600 тисяч доларів. "Нептун" коштує набагато більше. Ракети формату "Калібр" коштують кілька мільйонів доларів. Тобто це дешевий засіб на відстань до 500 км.
Аеродроми знищують балістикою
Чому не можна уразити аеродроми, з яких злітають літаки, які атакують Україну КАБами?
У Росії доволі багато засобів ППО. Ми атакуємо прості цілі: нафтопереробні заводи, склади тощо. Захистити маленький аеродром ворогу набагато простіше, ніж великі об’єкти. Щоб уразити аеродром і нищити підземний ангар з літаками потрібні десятки дронів або балістичні ракети. Тому очікуємо українську балістику і тоді вже будуть успішні удари по російських аеродромах.
Павло Нарожний. Фото: Facebook
Єдиний вихід – знищувати російських операторів дронів і працювати по їхній території
Наскільки наш активний і пасивний захист ефективні? Чи є в нас куди рухатися?
Індивідуальні підходи для кожного міста нам не підходять. Нам потрібно масштабувати одне рішення. Проти fpv-дронів можуть спрацювати автоматичні турелі на базі штучного інтелекту. Проте в цих систем є один великий мінус – це радіус дії. Він невеличкий. Оператори дронів можуть їм протидіяти. Ці автоматичні турелі можуть самі стати ціллю і коштують вони доволі дорого. Повністю прикрити місто від дешевих засобів практично нереально. Єдиний вихід – знищувати російських операторів дронів і проактивно працювати по їхній території.
Повертатимемося до формату "Зернового коридору"
РФ не припиняє цілеспрямовано нищити українські АЗС. Вже неодноразово ми бачили ураження танкерів на морі. Це такий план розширення терору?
Танкери і суховантажі на морі – це для нас дуже небезпечна річ, Тому що ми аграрна держава. Експортна продукція номер один у нас кукурудза, пшениця і соняшник. Ворог це прекрасно знає. Вони б’ють по нашій портовій інфраструктурі. Зараз Одеса зупинилася. Це єдиний порт, який залишався робочим після повномасштабного вторгнення. Судячи з усього, ми повертатимемося до формату "Зернового коридору", щоб дати можливість відвантажувати зерно.
Всупереч російським ударам по АЗС, дефіциту пального в Україні немає
Щодо російських атак на АЗС, то це очевидно відповідь ворога на наші атаки по російських НПЗ. Проте навіть там, де знищені всі АЗС, немає дефіциту бензину. Пальне завжди можна придбати за кілька десятків кілометрів, взявши каністри. Це не дуже зручно, але це працює. Дефіциту немає. Цей удар більше психологічний, ніж реальний з погляду економіки.