"Хто більше заплатить, той і отримає право проводити лотереї" — Мінцифри

"Хто більше заплатить, той і отримає право проводити лотереї" — Мінцифри

Урядовий законопроєкт щодо реформування лотерейного ринку України передбачає скасування терміну "державні лотереї" й спрямований на те, щоб розробити чіткі правила здійснення лотерейної діяльності й контролю за нею. Про це повідомила в ексклюзивному інтерв'ю Українському Радіо керівниця напряму формування політики для сфери азартних ігор і лотерей у Міністерстві цифрової трансформації Зоряна Топорецька. За її словами, до парламенту законопроєкт може потрапити орієнтовно у вересні, але прогнозувати швидкість його проходження далі наразі складно. Стартова ціна ліцензій в розмірі 24 млн грн – мінімальна база для аукціонів. Відповідно, "хто більше заплатить, той і отримає право проводити лотереї" і є сподівання, що європейські оператори, які звикли жити за такими правилами в Європі, теж зможуть прийти в Україну, – резюмувала Топорецька. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото з відкритих джерел 

"Вперше в історії України за ліцензію до бюджету надійшло 72,6 млн грн"

Державних лотерей більше не буде. Уряд готує масштабну реформу ринку і серед іншого  хоче прибрати термін "державна лотерея" з українського законодавства, позаяк приватні оператори роками використовували статус держави для прикриття не зовсім легального бізнесу. Чи справді така важлива ця вивіска "державні лотереї" і чому зрештою тільки зараз її збираються прибрати? 

Насправді, питання випуску і проведення лотерей регулюється законом про державні лотереї 2013 року. І з 2013 до 2026 року оператори державних лотерей жили лише за прикінцевими перехідними положеннями цього закону. Не було ні ліцензійних умов, ні будь-яких інших правил діяльності. Працювали вони на підставі старих ліцензій, виданих Мінфіном ще на початку 2000-х років. Мінцифри отримало повноваження щодо регулювання сфери азартних ігор та лотерей 1 квітня 2025 року. За цей час нам вдалося розробити і затвердити ліцензійні умови здійснення лотерейної діяльності, і вперше в історії України за ліцензію до бюджету надійшло 72,6 млн грн. До цього часу ці ліцензії були безплатними. Це був перший етап реформи. Другий етап – ми уже бачимо, які є неточності в законі Про лотереї і цей законопроєкт спрямований якраз на те, щоб усунути ці прогалини, неточності і нарешті розробити чіткі правила здійснення лотерейної діяльності.

Деякі громадяни, які на це словосполучення спиралися, очікували напевно якогось захисту, надійності, можливості розібратися в разі чого. Де тепер вони це все зможуть отримати, чи ніде? 

Чому ми прибираємо слова "державна лотерея"? Бо в людей державна лотерея асоціюється з тим, що це лотерея організована державою або державна власність. Закон про державні лотереї, по суті, жодного стосунку до держави не має, тому що лотереї проводяться приватними операторами лотерей і вся суть державних лотерей зводиться до того, що 50% зібраних коштів спрямовується до призового фонду і вони платять податки, як інші суб'єкти господарювання. Ми хочемо, по-перше, змінити назву, визначити, що це просто лотереї, які організовуються приватними суб'єктами, що отримали таке право на аукціоні. І не вводити людей в оману, що ця лотерея організовується державою. 

"Загальноєвропейська практика — 1-3 оператори лотерей"

Передбачається, що стартова ціна ліцензії буде від 24 млн грн. Для серйозного бізнесу це невелика сума, а це наводить на думку, що їх можуть скупити кілька найбільших операторів і більше ніхто на цей ринок не зможе зайти. Яка ваша думка? 

Специфіка лотерейного ринку полягає в тому, і це в тому числі світовий досвід,  що не може на ринку працювати безліч операторів лотерей. Із 90-их років Україна пам'ятає історію, коли в нас було близько 200 різноманітних операторів і лотерей. Це були і державні, і місцеві, і всі вони зводились зазвичай до шахрайських схем збору коштів і такі оператори пропадали. Загальноєвропейська практика — це 1-2, максимум 3 оператори лотерей, які працюють на ринку, які підтвердили свою фінансову спроможність, показали прозорість своєї структури, відсутність якихось ризиків в легалізації і відмиванні доходів, отриманих злочинним шляхом і які показали фінансову спроможність щодо оперування такою великою сумою коштів. Тому ми враховуємо цю практику.

Щодо вартості ліцензій. Ми взяли суму, яка є на сьогодні, тому що сьогодні вартість ліцензії на рік якраз і коштує в еквіваленті 500 тисяч доларів. Ми взяли цей еквівалент як мінімальну суму, а далі залежно від аукціону – хто більше заплатить, той і отримає право проводити лотереї. В принципі, практика аукціонів, концесій – доволі поширена практика в Греції, в Італії і ми її враховуємо в Україні. Вважаємо, що європейські оператори, які звикли жити за такими правилами в Європі, теж зможуть прийти в Україну. 

"Посилюємо контрольні повноваження "ПлейСіті"

Чи може бути більше операторів і чи може якийсь один оператор бути змінений іншим? 

Ми посилюємо і вимоги до лотерейної діяльності. Сьогодні закон написаний досить в загальних рисах і дуже важко припинити дію ліцензії оператору лотереї, якщо вона в нього є. Ми ж посилюємо контрольні повноваження регулятора – Державного агентства "ПлейСіті" і розширюємо підстави для анулювання ліцензії за конкретні порушення. Крім того, якщо оператор, який виграв цей аукціон впродовж 6 місяців не почав працювати, то його ліцензія теж припиняється і продається знову на конкурсі. Тобто не буде такого, що ми продали "мертві" ліцензії і оператори не працюють.

"Не повинно бути лотерей, схожих із гральним бізнесом"

Раніше гральні заклади користувалися різними лазівками в законодавстві і під виглядом лотерейних салонів влаштовували заклади з віртуальними рулетками та картярськими іграми. Які тепер будуть запобіжники, щоб так не відбувалося?

Частину запобіжників ми вже передбачили в ліцензійних умовах здійснення лотерейної діяльності, зокрема вимоги щодо візуалізації при проведенні лотереї, вимоги щодо використання грального обладнання під виглядом лотерейного. Наступний етап – має бути в тому числі сертифікація або експертиза цього лотерейного обладнання, яке використовується на предмет схожості з гральним обладнанням. Крім того, в розробленому законопроєкті ми забороняємо проведення державних лотерей "тото". Що це за лотереї? Вони доволі давно в Україні проводяться і для споживача вони фактично тотожні букмекерській діяльності. Тому ми ці лотереї забороняємо. Вважаємо, що букмекерська діяльність має існувати окремо, а лотерея повинна існувати в класичному вигляді, як звикли споживачі – або тиражна лотерея, або миттєва, але не повинно бути лотерей, схожих із гральним бізнесом. 

У випадку заборони тих чи інших лотерей не виникає ризику появи "чорного" ринку? 

"Чорний" ринок виникає, якщо ми забороняємо і не пропонуємо альтернативу. А якщо у нас легалізована діяльність онлайн-казино, букмекерська діяльність також легалізована, то вона має здійснюватися в рамках букмекерської ліцензії. Не можна заплатити в 4 рази меншу вартість ліцензії і проводити букмекерську діяльність. 

Зоряна Топорецька. Фото: delo.ua

"До кінця року система онлайн-моніторингу буде повністю введена в експлуатацію"

Інструментом контролю за цими всіма речами гіпотетично має стати система онлайн-моніторингу, до якої зобов'язують підключити всі касові апарати і термінали. Це неабияка за розміром і потужністю технологічна платформа. Чи готова вона і як це зрештою працюватиме? 

Наразі Закон Про лотереї передбачає, що онлайн-контроль за діяльністю операторів здійснюється шляхом доступу до онлайн-системи операторів. Як це було реалізовано? Оператори лотерей встановлювали свій комп'ютер в Державному казначействі і скидали туди якісь узагальнені звіти. Тобто інформація в режимі реального часу практично не можна було опрацювати. Що ми пропонуємо в проєкті закону? Ми пропонуємо, щоб оператори лотереї, як і інший гральний бізнес, підключалися до Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ). Перша черга цієї системи вже розроблена і практично всі організатори підключені до тестування. До кінця року буде розроблена друг черга і система буде повністю введена в експлуатацію. Якщо ми ухвалимо ці зміни до закону, то нам необхідно буде фактично розробити окремий модуль для цієї системи моніторингу для контролю за діяльністю операторів лотерей. Але вона вже тестується на організаторах азартних ігор, тому я не думаю, що це буде складно зробити.

"Практика ухвалення лотерейних і азартних законів у Верховній Раді доволі складна"

Ми можемо зараз оцінити часові рамки, коли це все може перетворитися на практику? 

Міністерство цифрової трансформації є лише розробником законопроєкту, який потім подається в Кабмін, а Кабінет Міністрів повинен подати це до парламенту. Ми очікуємо, що у вересні цей законопроєкт ми зможемо подати до парламенту.  А далі, коли парламент визначить пріоритетність його розгляду і як він пройде голосування… Звісно, що хотілося б якомога швидше, але практика ухвалення лотерейних і азартних законів у Верховній Раді доволі складна. 

"Державна система онлайн-моніторингу — не панацея"

За статистикою, яку ми з колегами знайшли, українці минулоріч щодня залишали в азартних іграх понад 400 млн грн, але значна їх частина залишалася "в тіні" через відсутність обліку. За вашими оцінками, скільки додаткових надходжень держава отримає, якщо ці нововведення запрацюють? 

Можу сказати про гральний бізнес. Лотерейна діяльність не відноситься до грального бізнесу. А гральний бізнес останні 2 роки стабільно показує надходження близько 17 млрд грн податків і майже 2 млрд грн щорічних платежів за ліцензії. Державна система онлайн-моніторингу – не панацея для того, щоб одразу збільшити надходження до бюджету. І стверджувати, що всі легальні організатори ухиляються від сплати податків теж не зовсім коректно. За різними показниками ми в тому числі сьогодні бачимо, що активно працює нелегальний гральний бізнес. Міністерство не може регулювати нелегальний гральний бізнес. Припинення злочинної діяльності – це питання правоохоронних органів. Тому ми робимо низку кроків для того, щоб врегулювати легальну діяльність, ускладнити життя нелегальній діяльності і це все в комплексі має дозволити вийти ринку з "тіні" і збільшити надходження. Але однозначно сказати, що це буде збільшення на 1-2 чи 10 мільярдів – доволі складно, тому що є досить багато факторів, які на це впливають. 

"Лотереї не є азартними іграми"

Питання лудоманії. Чи існують, а можливо плануються якісь додаткові запобіжники щодо нездорової пристрасті до азартних ігор, тих же лотерей? 

Традиційно в Україні лотереї не є азартними іграми і оператори лотерей не зобов'язані вживати будь-яких заходів щодо попередження лудоманії. І якщо це класичні лотереї, то вони дійсно мають низький ризик розвитку лудоманії. 

Щодо грального бізнесу. Ми впровадили уже досить багато інструментів для мінімізації ризиків азартних ігор і попередження лудоманії. Останній такий комплексний документ – Стратегія державної політики щодо боротьби з лудоманією. Вона зараз в Кабміні, очікує на ухвалення. Це комплексний документ до 2035 року, який передбачає міжвідомчу діяльність 40 державних органів у питаннях мінімізації негативного впливу азартних ігор і боротьби з лудоманією. Саме цей документ має бути стрижнем того, що лудоманія в Україні не буде розвиватися, якщо гравці будуть грати в легальні азартні ігри і виконуватимуть державні правила. 

Наш слухач запитує: чи є ресурс, де можна перевірити офіційність тієї чи іншої гральної системи? 

Так, є державний регулятор. На сайті Агентства "ПлейСіті" є перелік легальних організаторів азартних ігор. І навіть є перелік ресурсів нелегальних організаторів азартних ігор, які виявлені і заблоковані Державним агентством "ПлейСіті". На його сайті все це можна перевірити.