Ілюстративне фото УНІАН
Населення не зачіпатиме
Що передбачає такий перегляд підходів до формування і розрахунку комунальних тарифів? Кого він зачіпатиме?
Населення не зачіпатиме. Це зачіпає методики. Є певний перелік для кожного виду послуг, є перелік складових тарифа, які визначаються, впливають на його розмір: виробничі, адміністративні витрати, податки. Ці речі всередині тарифу можуть переглядатися, можуть бути різні підходи до них, цими методиками опікується НКРЕКП. В деяких випадках Кабінет Міністрів може впливати на методику. Але на тариф для населення це не вплине. Це внутрішня кухня підприємства. Але для населення як була вартість газу, електрики, тепла, так вона і залишиться. Можливо є лише варіації: доставка і розподіл газу, електрики. Але вони становлять дуже незначну частину в тих платіжках, які приходять до населення. Тобто вартість електрики, газу, тепла залишається сталою, може лише трохи змінюватися вартість розподілу доставки.
Щодо води. В довоєнні часи тариф на воду, водопостачання, водовідведення переглядався щороку. Наприкінці року, в останніх числах грудня, НКРЕКП видавав низку постанов, яким встановлював нові підвищені тарифи на водопостачання і водовідведення для підприємств. У нас тоді було 34 водоканали, які були ліцензіатами НКРЕКП, для них вартість води встановлювали не місцеві органи влади, а саме НКРЕКП. Для менших водоканалів, які обслуговували менше 100 000 населення, такі тарифи встановлювали місцеві органи влади.
З початком війни останній тариф був встановлений в грудні 2021 року. НКРЕКП тричі збирався підвищити тариф на воду, тому що мораторію на цей тариф не було. А для підприємств водопостачання це вкрай критично. Якщо, наприклад, для електрики собівартість виробництва на НАК "Енергоатом" становило 1,5 грн, а тариф для населення 4,32 чи більше, то у підприємства був великий запас. І саме тому для населення могли електрику продавати по ціні, нижче ринкової. Так само у "Нафтогаза" був великий запас фінансовий, чому він і міг для населення продавати нижче ринкової ціни. А от у водоканалів такого запасу немає. Немає у них зайвої води, зайвої електрики, щоб качати цю воду. І тому питання адекватності тарифу адекватності витратам – собівартості, вкрай актуальне. І от НКРЕКП тричі виносив постанову, встановлював нові тарифи, а потім через пару днів скасовував свою постанову. Проблема від цього не розсмокталася. Вартість електрики для водоканалів постійно зростала. Так само зростала мінімальна зарплата. Кожен рік при ухваленні державного бюджету встановлювався розмір мінімальної зарплати, а все це входить в тарифи. Електрика і зарплата – це приблизно половина тарифу. Якщо ця половина росте, то росте і собівартість.
Економічна необхідність підвищення тарифів була, оскільки тариф не переглядався п'ять років. За цей час зросла вартість електроенергії для бізнесу, зросли зарплати, вартість хімії, яка використовується для очищення води, треба купляти комплектуючі для насосних систем. Економічні підстави для зростання тарифів були. І от якби це робилося поступово, тобто щороку підвищувалися на 5-10%, то необхідності цього стрибка не було.
Що зробила центральна влада? Вони внесли зміни в законодавство. І встановлення тарифів перекинули з центральної влади, з НКРЕКП, на місцеві органи влади. І тепер, якщо підвищуються тарифи, то винні в усьому мери і місцеві депутати. Те, що п'ять років затримувалася штучно система адекватності тарифу до собівартості, абсолютно штучно стримувалося – це нічого. А тепер місцевим органам влади нічого не залишається, як дійсно підвищувати піковим чином тариф, щоб привести його в якусь відповідність до собівартості виробництва. Якби не було цього штучного стримування, то і підвищення тарифів не було б.
Щодо скарг на неадекватність тарифу. Перед встановленням тарифу місцеві органи влади зобов'язані – по Києву точно це роблять – публікують розрахунки. На сайті місцевої ради вивішується таблиця і там всі складові тарифу показані. Будь-хто може зайти на сайт, подивитися ці складові, порівняти їх із минулими складовими і подивитися, які складові дійсно зросли, які не дуже, а які штучно фонд заробітної плати підвищив. І далі є громадський тиск, є засоби масової інформації, які можуть порушити цю тему. Є державні аудиторські органи, які можуть перевірити адекватність цієї процедури. Не треба сидіти, склавши руки. Треба писати в якісь контролюючі органи. При, наприклад, київській владі є спеціальний департамент "КиївАудит", який перевіряє всі комунальні підприємства на адекватність їхніх витрат, закупівель і тарифів. Очевидно, такі ж органи є і на місцях в інших містах. Якщо ви не погоджуєтеся, якщо ви знайшли якісь неадекватні складові тарифу, цим треба займатися.
ОСББ, ЖБК або місцеві органи
Є ще прибудинкові території, вивезення сміття, прибирання під'їздів… Які тут принципи діють, що з тарифами в цьому напрямку?
Тут все набагато складніше, тому що встановлюєть тариф, наприклад, на обслуговування будинку – а входять туди і прибирання, і прибудинкова територія – місцеві органи влади, якщо у вас немає ОСББ. Якщо є ОСББ чи ЖБК, то тут зрозуміло. Правління встановлює. Воно піддається безпосередньому тиску мешканців, які можуть сказати, що це забагато. Тут є якась комунікація. А от комунікація, якщо немає ОСББ, тоді за законом тариф встановлює місцева влада. Тоді складніше, тому що в кожному районі є своя керуюча компанія, яка малює якийсь тариф і посилає на виконавчий орган місцевої ради. І він, як правило, так прямо і встановлює. В Києві цей тариф встановлювала Київська міська військова адміністрація. Вона давала доручення районним адміністраціям встановити цей тариф. Хоча не має на це жодних повноважень. В Києві підвищення тарифу було здійснено незаконно. Однак опротестувати це ніхто не зміг.
Питання структури формування тарифів.
Абонентська плата – це плата за обслуговування мереж. Треба утримувати труби, насоси, засувки. Мережу треба утримувати. Тому і ввели абонентську плату.
Щодо її розміру, то треба дивитися на складові цієї абонентської плати. Дивляться, які були витрати в попередній період, прогнозують, яке буде підвищення складових. Кожен економіст тариф робить на свій розсуд. Якогось єдиного підходу немає. Можна подивитися інформацію, як планують зрости тарифи на електрику, якщо такі плани є. І тоді економіст прораховує, скільки буде коштувати ця абонентська плата. Але іншого підходу просто немає. І іншого способу контролю теж немає.
Запасні джерела є
Підготовка до опалювального сезону.
Перше – стандартні процедури, які робляться щороку: прочищають труби, прокладку міняють в насосах, замінюють насоси. Інший напрямок – влаштування резервних генераторів, насосів, укриттів, створення нових додаткових джерел теплопостачання і водопостачання.
Для Дарницької ТЕЦ готують запасні джерела теплопостачання, які мають замінити собою Дарницьку ТЕЦ. ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 хоч і були зруйновані сильно – електрогенерація не відновлюється, це дорого і нераціонально, її можна швидко розбити. Але теплопостачання було ще минулого року відновлено не в стовідсотковому режимі, але вони працювали. Їх доводять до ладу, щоб вони були в робочому стані. Всі насосні станції, які і подають воду, і викачують каналізаційні стоки, обладнані резервними генераторами електропостачання. Вони будуть працювати, будуть качати.
