Від пошкодження однієї, десятьох чи сотні заправок не зникає інфраструктура та логістика — Рябцев про удари по АЗС

Від пошкодження однієї, десятьох чи сотні заправок не зникає інфраструктура та логістика — Рябцев про удари по АЗС

До війни в Україні функціонувало близько 6 500 автозаправних станцій, в окремих регіонах їхня кількість перевищувала рекомендовану нормативами відстань між автозаправними станціями всемеро-увосьмеро. За офіційними повідомленнями ДСНС та обласних місцевих адміністрацій від початку цього року було пошкоджено або виведено з ладу 89 станцій, в липні – 133, у серпні – 65, від початку вересня ще два десятки. І це навіть не 10%. Тому від пошкодження одного, десятьох чи навіть сотні об'єктів не зникає інфраструктура, не зникає логістика. Таку думку висловив в ефірі Українського Радіо головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев. Потрібно планувати свої поїздки, формувати певний запас в своїх бензобаках. Експерт переконаний, що і ця практика тривалих тривог і неможливість протистояння постійним хвилям реактивних безпілотників піде в минуле так само, як свого часу пішла в минуле велика кількість звичайних "шахедів". І менша кількість об'єктів інфраструктури буде під ударами цих засобів ураження.

0:00 0:00
10
1x

Російський дрон влучив у АЗС в Києві, 10 вересня 2026 р. Суспільне Новини/Іван Антипенко 

"Від пошкодження одного, десятьох чи навіть сотні об'єктів не зникає інфраструктура, не зникає логістика"

Станом на сьогодні про який масштаб проблеми ми можемо говорити, якщо йдеться про удари по АЗС? 

До війни в Україні функціонувало близько 6 500 автозаправних станцій. В окремих регіонах, зокрема на Київщині, кількість АЗС всемеро, увосьмеро перевищувало рекомендовану нормативами відстань між автозаправними станціями. В Європі автозаправних станцій на однакову з Україною відстань дорожнього шляху всемеро-восьмеро менше, ніж у нас. Від початку цього року за офіційними повідомленнями ДСНС та обласних місцевих адміністрацій було пошкоджено або виведено з ладу 89 станцій. В липні РФ суттєво збільшила кількість атак на ці об'єкти і було пошкоджено 133 об'єкта. У серпні пошкодження різного ступеню важкості отримали 65 об'єктів. Тепер автозаправні станції зберігаються серед тих цілей, які обирає Росія для своїх реактивних дронів. Чому вона це робить? Я не думаю, що це пов'язано виключно з тим, що від пошкодження якогось одного чи навіть декількох об'єктів суттєво постраждає логістика. Просто ці об'єкти в разі пошкодження, в разі займання довго і активно палають. І це можна продемонструвати, зафіксувати і показати кремлівським старцям, як доказ того, що ми б'ємо по українських містах так, як Сили оборони України б'ють по російських нафтопереробних заводах. Звісно, що цей ефект не є порівняним, але для містян, які бачать пошкодження, пожежі і дим це, звісно, не є доброю новиною. І дехто може запанікувати, може подумати, що Росія так взялася, що в Україні не залишилося чи не залишиться автозаправних станцій. І так само, як і зараз багато хто думає, що в Україні не залишиться ліків, продовольства, води, тепла, електричної енергії… Тобто в Україні нічого не залишиться. “Варто лише Росії захотіти і усього в Україні не буде і всього буде нестача”,-  як не дивно, але цю тезу про те, що після російських ударів в Україні чогось стало не вистачати, поширюють не лише російські канали і інші засоби масової інформації, але і українські медіа. І для мене це дивно, тому що від пошкодження одного чи навіть десятьох, чи навіть сотні об'єктів не зникає інфраструктура, не зникає логістика. Так, це складнощі воєнного часу, так, до цього варто готуватись. Так, Сили оборони України мають щільніше спостерігати за небом і створювати нові засоби ураження для реактивних безпілотників, чого до останнього часу не було зроблено. Але попри всі негаразди і цю проблему Україна вирішить, і всі українці будуть з достатньою кількістю пального не лише для опалювального сезону, але і для заправляння власних транспортних засобів. 

Впливу цін через обстріли АЗС на заправках немає

Щодо цін…

Якщо було 6 500 заправок, то навіть виведення з ладу 89+133+65, нехай від початку вересня ще два десятки було пошкодження, але це навіть не 10%. Тому казати про якийсь вплив на ціни на заправках – такого впливу немає. Тому якщо подивитися на динаміку цін, то можна побачити в деяких містах на заході України паливо коштує дорожче, ніж в прикордонних районах Сумської, Харківської, Запорізької, Дніпропетровської та інших областей. Тому тут не кількість зруйнованих чи пошкоджених АЗС впливає на ціни. На ціни впливають два основні чинники: зовнішній, пов'язаний з тими спекуляціями, які ведуться навколо війни США з Іраном. І внутрішній чинник, який визначається апетитами тих же самих учасників ринку. 

Чи може з'явитися у столиці або десь вглиб України захист АЗС? 

Так, йдеться про захист так званого першого рівня. Він не дозволяє малим засобам ураження наносити суттєвої шкоди об'єктам, але він не рятує від чогось, що має більшу масу чи швидкість. Тому казати, що всі заправки в Україні мають мати рівень захисту два, а то і два плюс від ударних безпілотників – це розуміти, що вартість такого захисту іноді порівнюваною є із вартістю самої автозаправної станції. Тому тут можна зменшити ймовірну шкоду, захищаючи найбільш уразливі вузли автозаправних станцій, автозаправних комплексів. Для цього є інженерні рішення. Але повністю закрити небо над автозаправними станціями можуть лише Сили оборони України, не допускаючи велику кількість засобів ураження до наших міст. 

Як зараз після зонування на червоний та жовтий рівень небезпеки працюють українські АЗС?

Більшість з них працює. Під час тривог там ситуація різна. Все залежить від того, яка політика того чи іншого власника тієї чи іншої мережі. Але в будь-якому разі, незалежно від цієї політики, найперше, на що кожен власник мереж автозаправних станцій звертає уваги – це люди. Щоб зберегти людей, персонал, коли мова йде про дані, які можуть свідчити, що сьогодні планується атака на той чи інший об'єкт нафтопродуктової інфраструктури, то заправки, безумовно, мають бути закриті. Але якщо слідувати практиці, яка склалася в окремих мережах і закривати заправки, наприклад, на ніч, то неминуче буде утворення черг на цій заправці зранку. І це означатиме, що вона ставатиме більш привабливою для ударів ворога, ніж якби вона працювала впродовж усієї ночі. Тому тут однозначної відповіді немає. Але рекомендації, безумовно, мають готуватися. І вони готуються і доводяться до відповідних учасників ринку, щоб вони змогли зменшити негативні наслідки від можливого влучання засобів ураження або поблизу, або безпосередньо до заправки і зберегти життя персоналу та людям, які використовують ці заправки за прямим призначенням, заправляючи свої автомобілі.

Читати також: "Атаковані не означає зруйновані. Майже 80% заправок повертаються до роботи" — Куюн про удари РФ по АЗС та стрибок цін на пальне

На фото укриття на АЗС

Заправок в Україні достатньо

Якщо РФ продовжить удари по українських АЗС в столиці, на Київщині, чи припускаєте ви, що черги все ж таки можуть утворюватися? 

Достатньо перелічити заправки на виїзді з Києва, наприклад, вздовж Бориспільської траси, щоб зрозуміти, що заправок достатньо. Звісно, що під час дії воєнного стану потрібно дбати, планувати свої поїздки, якщо є можливість, формувати певний запас у себе в своїх бензобаках власних автомобілів. І мати план Б на випадок, якщо з якихось причин ви не зможете заправитися на звичній для вас АЗС. Я не думаю, що Сили оборони України допустять, щоб російські безпілотники безкарно шастали всією територією України і обирали для себе ті цілі, які вони вважають найбільш значимими для себе. Крім того відомо, що працюють і ті підприємства в Україні, які конструюють, випускають засоби ураження реактивних дронів. Вже  є певні рішення в цьому плані. Ця, на жаль, дуже неприємна для мешканців великих міст, зокрема для мешканців столиці практика тривалих тривог і неможливості протистояння постійним хвилям, ланцюжкам отих самих реактивних безпілотників, піде в минуле так само, як свого часу пішла в минуле практика чи тактика РФ, яка тероризувала великі міста великою кількістю звичайних шахедів, оцих дирчиків, яких не дуже і чути зараз. І це означає, що не те, що Росія припинила їх випускати і ними атакувати. Це означає, що Сили оборони вжили достатньо велику кількість заходів, щоб ефективно і результативно протистояти таким атакам. Думаю, що і з реактивними дронами також найближчим часом питання буде вирішено і менша кількість об'єктів інфраструктури буде під ударами цих засобів ураження. 

Якщо все ж таки будуть тривати ураження, чи не станеться так, що власники якраз АЗС зроблять рішення перекласти частину фінансових втрат безпосередньо на споживачів. Це ж фінансові втрати, коли згоріло АЗС? А коли кілька десятків, десь же ж треба гроші взяти власнику, щоб відбудувати. Можуть потенційно на тих, які вціліли, підвищити вартість пального? Чи так не буде працювати? І хто це мав би контролювати? 

Вони так і роблять. Зараз, на жаль, власники преміальних мереж, провідних мереж автозаправних станцій в Україні отримують прибуток значно вищий, ніж їхні польські, словацькі, чеські, німецькі колеги. Вони закладають у роздрібну ціну нафтопродукції усі ризики, зокрема і воєнні. Тому вони вже це давно зробили. І те, що ціна підбирається до 100 грн за літр пального якраз і є наслідком не війни в Ірані, а тієї хибної, як на мене, практики перекладання усіх ризиків на кінцевого споживача. 

Стосовно регулювання, то держава має бути присутньою на цьому ринку. І я думаю, нарешті потрібно диференціювати підходи до державного нагляду і контролю на цьому ринку в прифронтових регіонах, центрі України і західних областях. Не можуть висуватися однакові вимоги до власників автозаправних станцій, які працюють у Харкові, Сумах, Херсоні із Миколаєвом та у Львові, Франківську, Тернополі і навіть Києві. І, на жаль, зараз поки що держава стриже усіх під одну машинку і внаслідок цього ми маємо дуже цікаву ситуацію, коли ті заправки з небагатьох, які ще працюють на Харківщині чи Донеччині, підтримують життєдіяльність на тих територіях, де важко це робити і де заправляються представники наших Сил оборони змушені сплачувати такі ж податки як і власники великих трасових автозаправних комплексів (в тилу —  ред.), які обслуговують на декілька порядків більше транспортних засобів.