Ілюстративне фото: facebook/Sily Powietrzne
"Це буде передусім для захисту ППО конкретних об'єктів"
Що таке приватна протиповітряна оборона, як це працює і чому вирішили такий механізм створити в Україні?
У зв'язку з недостатньою кількістю мобілізованих, недостатньою кількістю фінансування, яке направляється зараз в першу чергу на відбиття агресії на передовій, на удари по інфраструктурі противника, для знешкодження його виробничих, енергетичних потужностей, маємо дефіцит ресурсів для прикриття всіх об'єктів критичної інфраструктури, куди належать не тільки енергетичні об'єкти, а й водопостачання, нафтогазовий сектор, мости – критичні об'єкти для економіки України. Тут завжди не вистачає ні людей, ні озброєння, ні фінансів. І тому українська держава ухвалила рішення про можливість надання приватним і державного напрямку компаніям закуповувати самостійно військове обладнання під контролем відповідних військових структур, як, наприклад, під командуванням ППО, Нацгвардії. Ці компанії, які володіють подібними об'єктами і експлуатують їх, можуть закуповувати це військове обладнання, навчати своїх співробітників захищати ці об'єкти. І це було правильно ухвалене рішення.
Для закупки озброєння потрібні необхідні дозволи. І, в основному, це робилося через благодійні фонди. Компанії можуть виділяти кошти не напряму якомусь підрозділу, а через благодійний фонд, який закуповує озброєння, передає відповідному підрозділу, який в інтересах цієї компанії, наприклад, енергетичної, виконує необхідні завдання із захисту цих об'єктів. Така схема дозволяла правильно в законодавчому руслі передавати летальне озброєння, необхідне для захисту цивільних об'єктів різного плану. З'являється новий фінансовий механізм, через який компанії, яким потрібен захист, можуть себе захистити із залученням військових. Це такий механізм був. Зараз ухвалено рішення уже про приватне ППО, і це дає можливість не просто військовим експлуатувати ті засоби, які прикривають цей об'єкт, а й передавати обладнання компаніям, робітникам компаній, після навчання, та отримання необхідних знань і сертифікатів, щоб вони могли правильно експлуатувати той же інтерцептор – дрон-перехоплювач, РЕБівський комплекс, або турель. При цьому це обладнання (кулемети, інтерцептори, РЕБи) буде на балансі цієї компанії або фізично, як основний засіб, або в тимчасовій експлуатації. Цей механізм досить важливий. Але там є інші виклики, на це все йдуть затрати. Наприклад, "Укренерго" може це фінансувати лише з декількох джерел. Перше джерело — підвищення тарифу. Вони захищають так званий інвестиційний проєкт, чому їм щось потрібно купувати і за рахунок чого? За рахунок підвищення тарифу або для промислових споживачів, або для приватних споживачів. Це не інвестиційний проєкт, який приносить гроші. Ти не можеш сказати, що це інвестиційний проєкт, тому що не можеш захистити доходи додаткові у зв'язку з реалізацією цього проєкту. Тут якраз тільки можна сказати, що я захищаю те, що існує. І тому складно робити такі проєкти державним компаніям — закуповувати. І вони якраз не сильно й хочуть закуповувати це обладнання собі. А хотіли б, щоб приватні або не приватні компанії, наприклад, якщо є створений механізм ППО не державного значення, надавали сервіс: прийшли, встановили обладнання з відповідними ліцензіями і їхньою відповідальністю, і захищають. А компанія, наприклад, державна енергетична, платить за це кошти, як за сервіс. І до цього воно, скоріш за все, завтра-післязавтра буде приходити, що будуть компанії, які захищатимуть (фактично, як охоронні компанії), які будуть навчати людей, як це робити, закуповувати обладнання, координувати свою діяльність з Повітряними силами, в складі якого є ППО, РТВ (радіотехнічні війська – ред.), яке керує радарами. От в координації з ними будуть професіонали займатися такими речами. Я б не сказав, що це, як приватні військові компанії. А це буде чисто для захисту протиповітряною обороною конкретних об'єктів.
Ми підходимо до того, що в майбутньому це буде дуже розвинений сегмент надання послуг в Україні?
Він буде дуже розвинений тоді, коли буде війна. Якщо війни немає, цей сегмент йде в затрати, його будуть скорочувати, бо це обладнання буде простоювати. Це ж летальне обладнання, за ним потрібно постійно слідкувати, підтримувати в належному стані, людей навчати, оберігати його. Поки триває війна — це буде серйозна, небезпечна робота, за це мають ті, хто її робить, отримувати відповідне покриття ризиків, затрат і зарплати. Коли війни немає — це все стоїть... Завжди військова машина і військові у великій кількості є тягарем для держави, тому що це затрати на безпеку. Але зараз, в цей період, це потрібно.
Ми ще не бачимо, основ для стабільного миру. Ми бачимо якісь нотатки заморозки конфлікту, але чи буде він, чи ні — покаже наступний рік. А так, звісно, ми завжди маємо бути готові до різних викликів. Тому однозначно Україна має до всього готуватися.
Бюджет підприємств на ППО повинен залучатися на роки
Зараз уже є 24 організації, які створили такі мобільні вогневі групи, які допомагають захищати свої об'єкти. Що в першу чергу потрібно для підприємства, аби максимізувати свій захист?
Перше — зрозуміти, що це йому потрібно. Друге — зробити план, як це робити, і розуміти, що потрібно найняти тих людей, які будуть працювати тут. Але, з іншого боку, поки що вони будуть не заброньовані. І це виклик. Це підготовлені спеціалісти, яких завтра війська можуть забрати до себе, і ти нічого не зробиш. Тому це те, що не врегульовано. Я вважаю, що ці люди, які там будуть працювати, на таких посадах і матимуть доступ до військової техніки і навчені цим, мають бути серйозно заброньовані і забезпечені. Вони виконують функцію дуже важливу і небезпечну. Вони мають мати спеціалістів, які говоритимуть із Повітряними силами однією мовою. Все має бути в координації з військовими або Нацгвардією, яка, по законодавству, має забезпечувати безпеку отаких об'єктів: від атомних станцій до енергетичних. Просто в них в цей період зараз не вистачає потуг це робити, тому підприємства це будуть робити. Бізнес має зробити таку домашню підготовчу роботу. Звісно, що мають закласти це в свій бюджет не на пів року, на рік, а на майбутнє, тому що далі вони мають підтримувати цю історію і на наступні роки. Це головне, мабуть.
Захиститися стає більшою проблемою, ніж долетіти і точно вдарити
Скільки можна чекати виробництва ППО?
Чекати виробництва ППО можна пів року, рік. Це реальність. Нестача засобів ППО катастрофічна, це перше. По-друге, нестача якісних засобів ППО. Ніхто не готувався до війни дронів. Ми тільки пристосувалися до збиття шахедів, 95 % плюс-мінус збиваємо, а тут вже з'явилися реактивні шахеди. І уже інтерцептори, що вчора ми закупляли їх і вихвалялися ними, їх не доганяють. І тому тут потрібно інші рішення мати: або подібні інтерцептори з більшою швидкістю, або на зустрічних курсах бити. Бо лазерна, електромагнітна зброя ще в розвитку. Обладнання якраз – це виклик: зробити, що необхідно для захисту критичної інфраструктури, в дефіциті. Зробити його досить непросто. І вчасно отримати. Недостатньо цих всіх засобів. І компанії зіштовхнуться з тим, де знайти ці засоби і вчасно їх поставили.
Що робити? Далі шукати, випускати в Україні, робити разом сумісні підприємства. Це все робиться. Просто фізично не вистачає комплектації, щоб масштабувати в необхідних кількостях. В Україні уже є компанії, які роблять непогані турелі зі штучним інтелектом, системою наведення. Уже протестували лазери. Засоби ППО будуть відставати в своєму виробництві, масштабуванні від засобів ураження, які стають дешевшими від ракет, дронів. І це не тільки наша проблема. Це проблема росіян, всього світу. Захиститися стає більшою проблемою, ніж долетіти і точно вдарити. І тому всі працюють. Але, можливо, буде геймчейнджер якийсь, який буде знешкоджувати на інших основах ударні потуги ворога. Наприклад, дуже швидка і крута лазерна система. Але ще таких немає. Електромагнітне знешкодження є, але не на далекі відстані.
