Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Це стосуватиметься саме великого бізнесу"
Ідея підвищити ПДВ задля допомоги бізнесу — наскільки вона коректна, на вашу думку? І наскільки взагалі ефективним є створення спецфонду саме через підвищення загального податку?
Я сьогодні передивився держбюджет. У проєкті держбюджету підвищення ПДВ немає. Це поки що ініціатива міністра економіки, ще не формалізована, тож ідуть обговорення на різних рівнях. І наш клуб також буде проводити обговорення з бізнесом, з банкірами про те, як краще це зробити.
Ініціатива є, ймовірність її ухвалення дуже висока, тому що це досить простий механізм, і він вже напрацьований у нашій державі. Маю на увазі створення спецфондів для вирішення будь-яких питань. Як ставиться до цього бізнес? Наскільки мені відомо, бізнес-асоціації в цілому досить негативно сприймають цю історію, тому що це стосуватиметься не малого бізнесу, який сидить на "спрощенці", не ФОПів, а саме великого бізнесу. Саме великий бізнес зараз найбільше потерпає від російських обстрілів, від знищення складів та зазнає найбільших втрат. І великий бізнес вважає, що додаткове податкове навантаження буде йому шкодити.
Запропонована Міністерством економіки схема, за якою будь-який бізнес сплачує 2%, якщо хоче долучитися до цієї програми, і при цьому відшкодовуватиметься лише 50% його втрат по кожній точці, — це не зовсім реалістична історія. За попередніми оцінками, щороку бізнес втрачає через знищення близько 8-10 млрд доларів. Оцінка, за якою держава спрямує до фонду 1 млрд і ще 1-2 млрд надійде від міжнародних донорів, не покриє ті збитки, яких зазнає український бізнес.
Інша модель: "держава покриває найбільші втрати і не розпорошує ресурси на дрібні збитки, які спроможні покрити українські страхові компанії"
Зараз пропонується зовсім інша модель. Група експертів українських аналітичних центрів, до яких належу і я, запропонувала зовсім іншу концепцію, коли відшкодування відбувається за моделлю М3. Тобто існує 4 реципієнти:
1) сам бізнес, який щось втратив; він закладає франшизу 3-5% і оплачує її самостійно, тому безпосередньо зацікавлений у якнайшвидшому відшкодуванні;
2) українські страхові компанії, які покривають первинні втрати цього бізнесу;
3) експортно-кредитне агентство та міжнародні перестраховики: залучаються, коли ресурсів страхових компаній недостатньо;
4) держава: включається на останньому етапі, коли бракує коштів перестраховиків.
Тобто держава покриває критичні, найбільші втрати саме великих підприємств і таким чином не розпорошує ресурси на дрібні збитки, які спроможні покрити українські страхові компанії. Така модель може бути значно ефективнішою та покрити збитки українських компаній. Вона вже запропонована Кабміну, і наскільки ефективно її реалізують — побачимо. Проте Кабмін все ж таки просуватиме власну модель — підвищення ПДВ до 21%. Уряд вважає, що її простіше адмініструвати. Однак потрібно буде створити прозорий механізм, де фіксуватиметься, хто саме втратив майно і подався на цю програму, щоб усе було зафіксовано у прозорій системі даних. Прем'єр-міністр зазначав, що відшкодування має бути миттєвим, але як це реалізувати через експортно-кредитне агентство — поки ніхто не розуміє.
"Збільшення інфляції на 0,8% вплине на ціни, але несуттєво"
Пишуть, що підвищення ПДВ потенційно вдарить по прозорому бізнесу, тоді як тіньовий сектор може отримати переваги через торгівлю без чеків. Чи не станеться так, що сумлінні компанії сплачуватимуть більше, а сірий ринок житиме за своїми правилами й розширюватиметься?
Мотивів для розширення тіньового сектора я не бачу. 1% — це незначна різниця, а сірий бізнес і зараз перебуває в тіні й не сплачує податків. Я не бачу ризиків зростання його частки.
А як щодо впливу на ціни та споживачів? Чи не сплатить цей 1% кінцевий покупець?
Національний банк підрахував, що це може збільшити інфляцію максимум на 0,8%. Це вплине на ціни, але несуттєво. Ефект буде коротким і миттєвим.
Чи це безальтернативний крок? Може варто було б розглянути підвищення акцизів — наприклад, на тютюн чи алкоголь?
У спецфонді вже розраховують на підвищення акцизу на пальне. Щодо тютюну й алкоголю, то БЕБ України почало ефективніше закривати сірий бізнес у цих сферах, що може збільшити надходження до бюджету. Це робота, яка може покращити ситуацію.
.jpg)
Руслан Чорний. Фото: detector.media
Чи відомо про інші альтернативи, зважаючи на те, що депутатам важко підтримувати непопулярні рішення?
Модель, запропонована аналітиками, є найбільш ефективною з погляду економіки, хоча залишається питання швидкості її реалізації та адміністрування.
Ви згадали про інфляцію 0,8%. Як це фізично відчують українці під час купівлі товарів і послуг?
Споживачі відчують це, коли запрацює хоча б якась модель. Зараз через обстріли ми бачимо порожні полиці у великих маркетах "Сільпо", Metrо, Novus. Мережі вже почали піднімати ціни через власні втрати, і це впливає на вартість товарів значно сильніше, ніж вплине підвищення ПДВ, коли держава почне компенсувати їм збитки. У цьому процесі компенсації втрат ціни не будуть зростати настільки швидко, як ми бачимо зараз.
"У тіні перебуває близько 50% економіки"
Яким є рівень ПДВ у Європі? І чи зважатиме Україна на поради міжнародних партнерів у цьому питанні?
Це виключно наше внутрішнє рішення. У кожній країні своя практика. Наприклад, податкове навантаження у Польщі становить 52%, у Німеччині — 72%. Тобто можна говорити про те, що в Україні податки залишаються досить ліберальними. Ми перебуваємо не в найгіршій ситуації. Питання податків вирішує сама країна, тобто яку галузь стимулювати, які пільги надавати. Найменші податки я бачив на Кіпрі. Зараз наша держава робить пільгові ставки на бензин і дизель, вони є значно нижчими, ніж в інших країнах ЄС. Тобто у кожної країни своя практика. А наша головна проблема — у тіні перебуває близько 50% економіки, тож державі необхідно робити певні кроки та виводити цей сектор із тіні.
Тому й виникають запитання: чому обрали саме підвищення ПДВ, а не боротьбу з тіньовим сектором? Уряду потрібні швидкі рішення?
Саме так. Боротьба з тіньовою економікою — це довгострокова історія на багато років, тоді як останні ініціативи влади розраховані на горизонт до двох років.
"80% членів Європейської бізнес-асоціації виступають проти"
На вашу думку, чи очікується дискусія між урядом і парламентом під час ухвалення змін до Податкового кодексу?
Дискусія неодмінно буде. Депутати гратимуть на цьому і виборюватимуть політичні дивіденди, а уряд наводитиме аргументи. Уряд точно буде вимушений шукати мотиви. І вагомим аргументом для уряду стане записка від ритейлерів із розрахунками їхніх величезних втрат від війни.
Наскільки український легальний бізнес готовий працювати за ставки ПДВ у 21%?
За моєю інформацією, 80% членів Європейської бізнес-асоціації виступають проти цього рішення.
Чи можливо змінити їхню позицію через комунікацію?
Так, зараз щодня тривають зустрічі представників уряду з бізнесом — насамперед із ритейлерами та страховиками, де шукають компромісні рішення.
"Уряду потрібне якнайшвидше рішення"
Ще один можливий елемент цієї моделі — підвищення акцизу на пальне. Це може мати вплив на ціни, оскільки витрати на логістику входять у собівартість величезної кількості товарів і послуг.
Абсолютно точно. Ціна на бензин, щоб доставити будь-який товар у магазин, буде вкладатися в ціну кожного товару.
Пане Руслане, чи буде підтримка від парламенту цієї ініціативи уряду? Можливо, наступного року ми вже отримаємо стандартну ставку ПДВ не 20%, а 21%?
Думаю, що все-таки уряд дотисне парламент своїми аргументами — і ми побачимо ставку 21%. На жаль, адже існують інші моделі, більш ефективні. Але уряду потрібне якнайшвидше рішення, а спецфонд — це набагато швидше.
НАГАДУЄМО, ЩО УКРАЇНСЬКЕ РАДІО ― ВІДКРИТИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ДИСКУСІЙ. ПРЕДСТАВНИКИ МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ ТАК САМО, ЯК І ШЕФ-РЕДАКТОР ІНФОРМАЦІЙНОГО АГЕНТСТВА "ФІНАНСОВИЙ КЛУБ" РУСЛАН ЧОРНИЙ, МАЮТЬ ЗМОГУ ВИСЛОВИТИ В ЕФІРІ СВОЮ ДУМКУ СТОСОВНО МОЖЛИВОГО ЗБІЛЬШЕННЯ СТАВКИ ПДВ ДО 21%.
