Ілюстративне фото, автор: Олександр Рихлицький, 22 ОМБр
Поки що паритет
Якщо говорити загалом, згадуючи недавні заяви Андрія Білецького та Дениса Прокопенка, яка зараз ситуація на полі бою, як її можна охарактеризувати для розуміння цивільних? Що відбувається?
Відбувається війна. Мусимо розділяти ділянки фронту – є ділянки, де у нас справи йдуть не дуже добре, є ділянки, де маємо успіхи. Десь уже частково про це говорили, десь ще в майбутньому скажуть, однак треба трошки почекати. Десь просто йде саме цей стабільний тиск, який Сили оборони мають можливість стримувати. Тому досі відбувається… я називаю це "паритетом". Паритет у плані того, що у ворога вже немає тих активних великих просувань, як було раніше, бо в них є свої проблеми, які створилися завдяки роботі Сил оборони. Сили оборони вийшли на можливість стримувати противника, зривати його плани, десь локально користуючись можливістю відновлювати своє становище і, відповідно, запобігати якомусь великому провалу фронту. Тому, якщо говорити про фронт, про лінію бойового зіткнення – поки що на ній паритет.
Поки що паритет... А з того, що вже, до речі, озвучив командир 3-го армійського корпусу, бригадний генерал Білецький… Найближчим часом, каже він досить обережно, на деяких ділянках Донецького фронту вдасться продемонструвати покращення становища, яке буде беззаперечним. Якщо можна, Романе, трішки розлогіше: де це покращення може бути, що відбувається нині?
Ми зараз говоримо про речі, які не можна обговорювати публічно. І певною мірою вони невідомі, тому що це, як я зрозумів, задуми зокрема, мабуть, у спектрі самого Андрія Євгенійовича. Можливо, це задуми більш масштабні, поряд із Денисом Прокопенком, тобто вже як командирів угруповань військ. І, скоріш за все, вони будуть якось пробувати не просто зупиняти противника, а перебирати ініціативу тактичної переваги там, де зараз іде великий тиск з боку ворога на Сили оборони. Тому тут покаже тільки час.
Найбільші проблеми — це район Ямполя
Зараз, якщо говорити про Донецьку область, то у нас найбільші проблеми — це район Ямполя. Це найбільш орієнтовна точка, щоб можна було одразу туди подивитися й зрозуміти обстановку. Тому що ворог намагається зараз лізти через низку населених пунктів у напрямку Миколаївки. Це один із таких ключових населених пунктів, розташованих буквально на околиці Слов'янська, що може дати змогу противнику безпосередньо вже там розпочинати якісь бої і рухатися до самого цього великого міста. Тому величезна активність — Миколаївка, Рай-Олександрівка, Оріхуватка, Никонорівка. Це низка населених пунктів, які зараз перебувають під великим тиском ворога. Ну і в цілому весь цей район.
Костянтинівка зараз у надскладному становищі
Костянтинівка зараз у надскладному становищі. Я не знаю в цілому... Якщо зараз вдасться її стабілізувати, це будуть геніальні успіхи тих командирів, які візьмуть це під свою егіду, під своє командування. Тому що триває битва за Костянтинівку, це факт. Ворог активно просочується, йдуть постійні зачистки. Трошки в такому хаосі, тому що важко зрозуміти: ворог постійно пересувається, постійно просочується. Наші військові намагаються його обійти.
Часів Яр відіграв свою роль
У нас проблема з Часовим Яром. У нас на мапі ще поки це не відображено, бо ми до кінця не розуміємо там обстановку, але важко там. І Часів Яр відіграв свою роль. Там дуже довго стримували ворога, його знищили вщент. На жаль, склалася така тактична обстановка, що там перебувати надскладно. Єдине, що ворог оволодіє висотою, і, відповідно, вся навколишня агломерація в першу чергу страждатиме від обстрілів. Якщо вони собі ще додатково забезпечать дистанцію для того, щоб підтягувати туди артилерію (це, наприклад, сталося в Покровсько-Мирноградській агломерації), то та ж сама Дружківка, Краматорськ — вони страждатимуть ще більше від обстрілів. Хоча попередньо були фіксації навіть уже спроб руху окремих диверсійно-розвідувальних груп противника в саму Дружківку. Просочуються вони, це не новина. Але їх одразу знищують, тривалість життя цих військовослужбовців РФ максимально коротка.
.jpg)
Роман Погорілий. Фото: Facebook
Дружківка і ДРГ
Дружківка загалом під постійними обстрілами, ну і найгірше — там FPV-дрони, бо вони літають по вулицях просто як у себе вдома. По суті, Дружківка, Олексієво-Дружківка — це вже безпосередньо зона бойових дій, де перебувати наднебезпечно. Краматорськ-Слов'янськ — та сама історія: Краматорськ повністю теж обстрілюється з різного виду озброєння, рівняється з землею, плюс так само FPV-дрони літають по населеному пункту, просто по вулицях полюють за автомобілями, за військовослужбовцями. І воно вже тільки набирає масштабів.
Тому тут питання от, окрім зупинення цього тиску й просочування противника, який, на жаль, досі має кількісну перевагу в особовому складі, ще необхідно зупинити хоча б роботу ворожих екіпажів дронів: FPV-дрони, розвідувальні безпілотники. І є ще КАБи, є ще "Шахеди", що більш уже масштабно. Тому ця ділянка важка, і її необхідно терміново стабілізувати, бо якраз Костянтинівка, Слов'янськ, Краматорськ, Лиман — це такі останні міста, які залишилися в Донецькій області, за які ще можна чіплятися.
Добропілля
І район, можемо сказати, Добропілля, бо противник туди намагається все більше і більше просочуватися. Там для пана Дениса (Прокопенка – ред.) теж є робота, з якою він, у принципі, до цього справлявся доволі добре. Чому кажу "до цього"? Тому що зараз його зона відповідальності збільшується, у нього збільшується додатковий тиск із боку ворога, а проблемні ділянки, які були до цього, які не були в його управлінні, зараз він буде стабілізувати. Це стосується того ж самого Гришиного, Шевченка, Новоолександрівки, і, відповідно, зараз додасться роботи. Тут необхідно зупинити противника, тому що Добропілля, Білозерське — вони відіграють велику роль як у логістиці, так і в опорних пунктах для Сил оборони. Ну і в цілому це опорний пункт для противника, тому що ці населені пункти, якщо перейдуть під окупацію ворога, то вони зможуть там здійснювати накопичення і, відповідно, полегшити собі просочування в глибину Донецької області.
Куп'янськ, Гуляйполе, Оріхів
Якщо ми будемо говорити про Куп'янськ, наприклад, чи про Гуляйполе, там теж свої особливості, накопичення з боку ворога, але є й робота Сил оборони, яка теж дала змогу там або зупинити ворога, або зараз із цим справляється. Неприємні дзвіночки йдуть у районі Оріхова, росіяни по посадках намагаються залізати в сам Оріхів. Там зараз іде просочування, накопичення по посадках. Наші військові це фіксують, звичайно, відпрацьовують, але цим треба зайнятися масштабніше, на це треба звертати увагу, тому що в один момент воно може обернутися дуже неприємно.
