Лілія Млинарич: "Культура - це те, що Україна може, має і експортує в світ"

Як ініціювати, рятувати і успішно розвивати культурні проекти в Україні. На ці запитання знає відповіді гостя програми Українського радіо "Сьогодні. Вдень" Лілія Млинарич, засновник і президент "Koktebel Jazz Festival".

Перш, ніж ви почнете розповідати нам про цікавинки на "Koktebel Jazz Festival", я хотіла зосередити увагу слухачів на тому, що ви застосували ваш менеджерський досвід на ще одному міжнародному фестивалі і це був абсолютно інший регіон. Для вас це було щось нове?

Я дуже дякую нашим партнерам, нашим громадським організаціям, які нас запросили до співпраці щоб зробити великий міжнародний форум. Він називається і я сподіваюся, буде називатися так і надалі, - "Віа Карпатія". Це згадка про давній шлях від варяг у греки і це назва великого інфраструктурного проекту ЄС, який передбачає проведення великих автобанів і залізничної дороги від Клайпеди до Солоніків. Шість автобанів через Карпати. І це для України, на мій погляд, великий шанс розвивати Карпати, розвивати, як дуже цікаву місцевість, як туристичну місцевість. З'являться нові переходи, залізничні гілки на Львів і Чернівці.

Культура, нарешті, розглядається, як складова політики. Культура, як політичний важель.

Я вас підтримую. Ми бачимо, як розвиваються українські інституції. Ми знаємо, що є Український культурний фонд, який зараз прийняв 762 заявки на проведення різних культурологічних заходів і проектів як в Україні, так і у кооперації з західними партнерами. Зараз розвивається дуже цікава програма Українського інституту, який опікується проблемами культурної дипломатії. Культура - це те, що Україна може, має і експортує у світ. Ми маємо унікальну культуру.

Тепер до "Koktebel Jazz Festival". Ми часто у програмах піднімаємо питання вимушених переселенців, людей, які покинули анексований Крим, Донбас. І маємо феномен фестивалю в екзилі, який своєю назвою нагадує нам, що Крим - це Україна. Важко було?

Частина нашої команди з Криму і для нас це рішення було не тільки комерційне чи піарське, це було рішення людей, які роблять цей фестиваль. У нас на той час вже було продано 5 тисяч абонементів і квитків на вистави. І ми розуміли, що на 70 відсотків наші відвідувачі це українці. Ми точно розуміли, що проводити фестиваль у Криму не можна, хоча ще не було таких гострих подій. Ми прийняли це рішення в квітні 2014 року і почали шукати нові місця.

А команда розпалася? Кримчани залишилися там чи переїхали?

Вони переїхали. Ми на той час мали пропозиції від деяких спонсорів.

Чи можна на прикладі "Koktebel Jazz Festival" застосувати оті механізми, які були застосовані в Криворівні і зробити його більш об'ємним не тільки з мистецькою програмою?

Ми на "Віа, Карпатія" мали дуже велику підтримку державних органів - і Міністерства культури, і Держкіно, і Мінінформполітики. Я дякую, що була пряма трансляція. Я була здивована, що стільки людей цікавляться питаннями збереження і розвитку культури гірських народів. Це для мене був культурологічний шок.