Фото: suspilne.media
"Відібрали 545 переможців у шести категоріях"
Ірина Жданова: Говорили не лише про переможців у цій категорії "Аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж", а й про переможців усіх відборів — пітчингів. Це загалом такі напрямки: ігрові фільми та серіали; не ігрові, тобто документальні фільми та серіали; фільми та серіали для дитячої аудиторії плюс анімація; сучасна музика; перформативне мистецтво, зокрема це театральні вистави; візуальне мистецтво; аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж. Загалом відібрали 545 переможців у цих шести категоріях. Кошти на реалізацію усіх цих мистецьких проєктів виділяють із державного бюджету України. Ми часто бачимо у новинах і дописах, що це 4 млрд грн.
Міністерка культури України Тетяна Бережна трохи деталізувала і показала на слайдах такі цифри: 3 млрд 370 млн грн покриє державна підтримка, а ще 2 млрд 330 млн грн мають залучити як співфінансування, тобто самі переможці мають знайти ці кошти від меценатів та міжнародних інвесторів. Також заклали на старті 10% для постоплати, це приблизно 250 млн грн гривень. Тетяна Бережна окремо зазначила, що кожен п'ятий проєкт-переможець із 545 – це дебют. Вона також повідомила, як розподілилася тематика проєктів у напрямах мистецтва і кіно:
Родина та дитинство — 217 проєктів (39,8%)
Тема захисту України — 202 проєкти (37,1%)
Українські традиції, фольклор, спадщина та автентика — 134 проєкти (24,6%)
Молодь як тема чи цільова аудиторія — 86 проєктів (15,8%)
Українська ідентичність — 73 проєкти (13,4%)
Відновлення та відбудова.
"Є і про любов, і про війну, і про молодь, і про дітей"
Де люди зможуть все це побачити? Чи це буде окремий майданчик для кожної категорії?
Тетяна Бережна: Насправді це залежить від творців. Ми як держава, звісно, не займаємося дистрибуцією, це не наша функція. І бюджети, і документи, які подавалися по кожному проєкту, передбачали, і це оцінювали експерти, яким чином і на яких платформах цей контент буде розповсюджений. Тобто все залежить від подавачів. Це може бути і комерційний показ. Ми заохочуємо, щоб це були комерційні покази, тому що частина коштів, яка буде отримана від цих показів, повертатиметься назад у державу і поповнюватиме фонд "Тисячовесни". Ми як держава можемо взяти дозвіл у творців для того, щоб не комерційним чином розповсюджувати ці продукти, наприклад, на культурних сезонах "Україна-Німеччина", або нам потрібно поїхати в Давос, або на Ukraine Recovery Conference показати якусь класну виставку, виготовлену в "Тисячовесні". Тож ми будемо просити права на такий контент. Але якщо це комерційний показ, то будь ласка — заробляйте і повертайте частину державі. Там є чіткі правила. Є, звісно, некомерційні речі, скажімо, "Театр ветеранів" або різноманітні соціальні проєкти. Таке теж є. Але там, де це комерційний твір, ми заохочуємо заробляти якомога більше.
Щодо переліку тематик, ми розуміємо, що свободу творців обмежити неможливо. Але на сайті www.culture.gov.uа ми зазначили орієнтовні теми, які ми очікуємо як держава. І там був перелік, по-моєму, 15 чи 18 тем, які розкривались на підтеми. Тобто вони були орієнтовними і могли б провокувати творців на ту чи іншу тематику. Але, як бачимо, всі створювали речі про те, що їх хвилює у цей час, про якісь реальні історії, які вони пережили. Загалом, коли порівнювати те, що ми отримали на виході, і те, що ми пропонували, воно дуже збігається.
Мене здивувало, що є баланс. Я думала, що буде перекіс у якийсь один бік, а в нас є і про любов, і про війну, і про молодь, і про дітей. Тобто — який зріз суспільства, такі теми ми й отримали по всіх напрямах покриття.
На майбутнє "Тисячовесни" одна з важливих змін – ввести ще один додатковий напрям: книжки. Йдеться про підтримку як авторів, так і видавництв. Власне, книговидавничої галузі в цілому. Бо зараз ми бачимо, які руйнування ідуть на цю галузь, як Росія її знищує. Тому будемо ще проєктувати. Це насправді дуже цікаво зрозуміти для себе, кого ми хочемо підтримувати – видавництва, авторів, або тих і тих. Будемо закликати до обговорення, щоб була класна програма також і по книжках.
Ми будемо контролювати виконання зобов'язань із приводу дистрибуції, також слідкувати, скільки людей побачило цей контент. Звичайно ж, як міністерство, яке формує політику в питаннях культури, будемо заміряти найголовніший показник – це вплив, який цей культурний продукт після його створення мав на українське суспільство. Саме для цього ми перед початком "Тисячовесни" провели велике дослідження медіаспоживання, на підставі якого встановили, який культурний продукт споживають українці. Якщо ми побачимо цю різницю — а ми впевнені, що "Тисячовесна" матиме величезний вплив на показник, який ми замірюємо через рік, навіть через пів року — то будемо розуміти цей вплив. Це завдання і для соціологічних компаній, до яких ми звертаємося. Коли ми заміряли, яка станом на момент запуску "Тисячовесни" була картина медіаспоживання в Україні, ми отримали велику інформацію по вікових групах, чи це російськомовний контент, чи українськомовний контент. Тобто ми робили велике, профінансоване меценатами потужне соціологічне дослідження. І відповідно, таке ж саме зробимо через рік, за такою ж методологією, і подивимося, чи показники змінилися. Звісно, ми допускаємо, що на медіаспоживання українців буде впливати не лише "Тисячовесна", але, врешті-решт, 4 млрд грн, які будуть запущені на ринок та послугують створенню контенту, матимуть величезний вплив. Тому, звісно, ми будемо порівнювати ці два показники.
"Є нові ідеї, які реально будуть цікаві, особливо для дітей"
Чи передбачені ще якісь важелі, щоб готовий продукт дійшов до аудиторії? Чи він буде конкурувати з усіма іншими продуктами на загальних підставах?
Ганна Красноступ: Тут слід зазначити, що вони конкурують, звісно, з іншим контентом на загальних підставах. Для аудіозуальних творів передбачено прем'єрний показ у кінотеатрі або на лінійних медіа, але ключове — що всі права, і це велика гарантія, майнові права інтелектуальної власності належать виробнику, тобто творцю. І виробник зацікавлений, щоб воно добре поширювалося. Під час оцінювання проєктів експерти звертали увагу саме на концепцію, як буде здійснюватися промоція та дистрибуція, і з урахуванням цього також визначалися переможці. Один із критеріїв – реалістичність реалізації проєкту, план-графік, які закладалися, таке ж положення щодо промоції, дистрибуції, тобто яким чином це буде відбуватися у межах термінів реалізації цього проєкту.
Щодо вистав і роликів у соцмережах, учасники конкурсу визначали строки, коли воно буде в діджитал поширено, визначали аудиторію, на яку має бути поширено, на що вони розраховують. Або це контент для молодого покоління, або для дітей. Тобто вони визначали, рахували аудиторію, і на це експерти звертали увагу. Якщо проєкт красиво описаний, а ці речі не прораховані, то позитивного рішення не було. Якщо потім якийсь проєкт набере 5 переглядів, а інший 5 мільйонів переглядів — звісно, це ризик. Тобто потрапити в аудиторію дебютантові буде дуже складно. Це має бути унікальний контент. Але на нашу комісію "Аудіозуальні шоу та відео для соціальних мереж" таки подалися.
Тобто є нові ідеї, які реально будуть цікаві, особливо для дітей. Досвіду особливого не було, але настільки розписаний проєкт, що є надія. Ми бачимо і сподіваємося, що він, у разі визначення переможців, буде реалізований на практиці. По-перше, це цікавий і корисний контент. Там була і медіаграмотність. Був контент, пов'язаний із комп'ютерними іграми, до прикладу, "Майнкрафт". Це по нашій комісії для соцмереж. По сексуальній освіті був контент, і це дуже корисно для молодого покоління. У комісії з анімацією була анімація для дітей, яку від "Суспільного" планували поширювати на "Бробаксі". Тобто на платформі, яка вже розкручується, користується популярністю серед молодих сімей із дітьми. Тому є надія, що буде широко поширено відповідний контент. Алгоритми працюють так, що Східна Європа — і нам дають російськомовний контент, але справа в популяризації також. Тобто окремі колеги закладали в проєкт навіть промоційні матеріали, в залежності від типу контенту.
Ролики для соціальних мереж до п'яти хвилин мають бути виготовлені в цьому році, і повна оплата буде здійснена з виробником. Увесь інший контент для соцмереж та аудіовізуальних шоу – це перший квартал 2027 року.
Що саме будете аналізувати щодо того, чи дійшов продукт до аудиторії? Які у вас плани стосовно цього?
Ганна Красноступ: По-перше, усі звітуватимуть. Після вироблення твору повна оплата відбувається з переможцем конкурсу. Підписуються дві угоди. Ліцензійна угода на некомерційне використання і договір про розподіл прибутків або частки прибутків. І тут важливо, що в нас є державне підприємство "Центр захисту інформаційного простору". І власник цих майнових прав має звітувати на підставі третього договору перед державним підприємством, як він поширив, чи отримав прибуток на строк дії договору. Крім цього, ми плануємо ще раз провести дослідження Gradus щодо медіаспоживання, у тому числі з партнерами. Дослідження кількісні та якісні, де запитаємо і про контент, вироблений у рамках "Тисячовесни". Відео, кіно моніториться, можна побачити кінопокази, скільки відвідали, те ж саме з телебаченням, можна все побачити. Фестивалі, відвідування вистав — усе це можна порахувати.
"Правова рамка була максимально такою, яка покликана запобігти конфлікту інтересів"
Ми говоримо не лише про позитивні, але й про тіньові моменти. Скандал навколо державної культурної програми "Тисячовесна" розгорівся саме через конфлікти інтересів. Культурна спільнота звинуватила організаторів у тому, що величезні бюджетні кошти розподіляють між своїми. Режисерка Ольга Журба підрахувала: 24 із 40 експертів ігрового напрямку, 60% – в загальному, самі були учасниками конкурсу, а 39 із 92 проєктів-переможців пов'язані з експертами.
Тетяна Бережна: Задачею цієї програми було зробити так, щоб оцінки давали професіонали. Не теоретики, не люди, які мають опосередковане відношення до створення культурного продукту, а ті, які робили це руками, знають, що таке кошторис, сценарій, співфінансування, що таке копродукція. Це була наша дуже велика задача. Зрозуміло, що спільнота не безмежна і таких людей в Україні не так багато. І серед тих людей, які були водночас і експертами, і аплікантами, були одні й ті самі люди. Цього ми уникнути не можемо. Розуміючи цю ситуацію, ми з командою пропрацювали систему визначення і запобігання конфлікту інтересів, яка працювала на кожному з етапів програми. Починаючи від жеребкування, закінчуючи пітчингом. Коли йшла мова про перший етап, перед жеребкуванням, ми отримали заяви від усіх, хто заявив конфлікт інтересів з приводу конкретних проєктів. І ці люди, коли жеребкували певний проєкт, не могли бути обрані як експерти, які оцінюють цей проєкт на другому етапі, тобто на письмовому оцінюванні. Було і таке, що люди, які вже отримали документи на оцінювання, зрозуміли, що цей проєкт якимось чином їх стосується. Вони дізналися, що в них знайомий режисер у цьому проєкті, а раніше це не було очевидно. Вони додатково писали заяву, і ми витягали на оцінювання резервного експерта. Тож ця людина не оцінювала. Це було до пітчингу. На пітчингу, коли відбувалося оцінювання, люди, які мали конфлікт інтересів, не могли голосувати за проєкт. Вони не могли брати участь в обговоренні цього проєкту, не могли голосувати за проєкт. Дехто навіть виходив із кімнати, коли обговорювали проєкт, по якому в нього конфлікт інтересів, хоча це не було передбачено постановою. Тому правова рамка була максимально такою, яка покликана запобігти конфлікту інтересів та його впливу.
