Олексій Гарань: НАТО висловлює повну підтримку територіальній цілісності України

Саміт НАТО. Підбиття підсумків.

В ефірі Українського радіо у програмі "Сьогодні. Ввечері" підсумки саміту НАТО аналізував  професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.

У Брюсселі глави держав та урядів країн-членів НАТО і партнерів, включаючи Україну, підбили підсумкми саміту Північноатлантичного альянсу. Лідери впродовж 11 - 12 липня обговорювали  посилення оборонних спроможностей альянсу, витрат на оборону, готовність реагувати на сучасні загрози, а також непохитність євроатлантичного зв'язку.

Було кілька подій, пов'язаних з Україною. На жаль, Угорщина заблокувала засідання комітету "Україна - НАТО", але було досягнуте за допомогою американців компромісне рішення вийти з цього дипломатичного кута. І тоді вирішили, що ми проведемо зустріч Північноатлантичної ради, тобто голів країн НАТО  разом з Україною і Грузією. І це Угорщина не блокувала. Щодо рішення по Україні, через угорську позицію була прийнята заява голови НАТО щодо України. У ній вказані основні позиції - найважливіші для нас і те, що ми очікували. За своїм рівнем заява головуючого на цій зустрічі вона все таки є нижчою, ніж підсумкова декларація. Тобто для нас найголовніше, з одного боку, заява генерального секретаря, але для нас важливо те, що буде записано в фінальній декларації (23 сторінки тексту).  І вони збігаються.

Що для нас важливо? У підсумковий декларації - це пункти про те, що Росія зламала стабільність і міжнародні правила гри, що Росія є агресором. Далі говориться, що альянс висловлює повну підтримку територіальній цілісності України, Грузії і Молдови. Наголошується на незаконній анексії Криму, яку НАТО не визнає і ніколи не визнає.

Трамп вказує, що вина в анексії Криму лежить на Обамі, бо позиція США була недостатньо рішучою в цьому питанні.  Думаю, що санкції щодо Криму в цілому Захід міг прийняти більш потужні. І це стало б запорукою того, що Путін не пішов би далі на Донбас. Кримський пакет санкцій був символічним і не дуже потужний. У цьому сенсі Трамп правий.  Ми розуміємо, що Трамп не є дуже досвідченим у міжнародній політиці, він покладається на якусь бізнес-логіку, в нього часто імпульсивні заяви. Часто він заявляє одне, а потім вивляється щось інше. Я думаю, що оскільки під цією підсумковою заявою стоїть схвалення, в тому числі, США, то це дуже важливо, особливо напередодні зустрічі з Путіним.

ЗМІ сколихнуло повідомлення про те, що нібито Трамп погрожував виходом США із НАТО.

У Трампа такий стиль. Він робить дуже гучні заяви, причому дуже скандальні, часом необгрунтовані, заполітизовані. Уявити, що США вийдуть із НАТО - це нанесе удар і по американським інтересам, надасть велику перевагу Росії.

Тема ця не нова. Причина - в грошах. Тут Трамп повністю дотримується своїх передвиборчих обіцянок і своєї програми. Він вважає, що Америка не повинна комусь давати якихось знижок,  усі повинні бути на рівних.

Так, тема не нова. Завжди існувала ця теза. У США існує цілий напрямок так званих ізоліціоністів, які вважають, що треба піти з Європи.  Для Трампа - це питання грошей, і тут він апелює до того, що після 2014 року, коли відбулася агресія Росії, дійсно  було рішення країн НАТО про те, що вони мають витрачати 2% від свого бюджету на оборонні потреби. Крім США, які витрачають близько  4 %, всього лише 5 країн, які виконали ці критерії. Правда, там було зазначено, що до 2024 року.   

Те, що сьогодні відбулося, екстренна сесія, гучні заяви, насправді це був такий елемент шантажу. І зрештою ці питання вдалося зняти. Тому бачимо підсумкову декларацію. Коли Трамп в останній момент відкликав підпис, то тут вдалося знайти компроміс.  Він скасував ряд зустрічей, але не скасував зустріч із Петром Порошенком. Ця зустріч тривала  20 хвилин. Для таких форумів - це достатній час.

Президенти розмовляли, зокрема, про Північний потік-2, а також про процес реформ.

Але найперша тема - це питання безпеки, події на Донбасі, Крим. І. до речі, Трамп на своїй прес-конференції про це сказав.
 
Чи в підсумковій декларації щось сказано про врегулювання збройного конфлікту на Донбасі? Чи є реальні кроки назустріч нам у допомозі?

Є, звичайно. Я наведу приклад. Йдеться про створення платформи "Україна - НАТО" з протидії гібридній війні.   Йдеться про створення нової активності. Будуть спільні маневри, які відбуваються і будуть тривати. Буде допомога у реформуванні українського оборонного сектора. До речі, було високо оцінено прийнятий в Україні новий закон про національну безпеку. Йдеться також про те, що підтримується розгортання миротворчих сил на Донбасі, і наголошується, що вони мають мандат покривати всю зону безпеки.

Але поки що ніяк не оформлено її фактичну присутність на Донбасі.

Ми не знаємо як буде рухатися питання з миротворчою місією, бо ми розуміємо, що Росія може це заблокувати. Але ми намагамося використати тиск на Росію з різних боків - тут і санкції економічні, тут і надання Україні летальної зброї, питання щодо українських заручників (вони названі), засуджено будівництво Керченського мосту. Всі ці речі створюють тиск легальний, юридичний  на Росію. А миротворча місія - це один із елементів. Ми розуміємо, що малоімовірно, що Росія погодиться саме на цих умовах. Чим більше Росія це зриває, тим більше це надає аргументів нашій стороні говорити про продовження санкцій проти Росії. Санкції продовжуються кожні півроку.

Окремо я б виділив те, що зазначено, що України стосуються ті рішення, які  були прийняті НАТО на Бухарестському саміті 2008 року. Тобто йдеться про те, що там було сказано, що Україна і Грузія будуть членами НАТО. Це те, за що ми боролися. Ми боролися, щоб це формулювання тут профігурувало. І воно тут є.
 
Що головне відбулося в самій Україні? Через агресію Путіна змінилася громадська думка щодо НАТО. У 2008 році більшість українців підтримували позаблоковий статус. Зараз є більша консолідація українського суспільства, українського політикуму в тому, що НАТО потрібне. Співпраця з НАТО розширилася і вона насправді на високому рівні. На саміті було відзначено інтерес України в програмі "Розширених можливостей".  Про плани дій щодо членства не йшлося. Тут потрібно ще більше часу.