Обсяг дезінформації, яку поширюють через інтернет, зростає так швидко, що фейкові новини починають витісняти реальні. Про це заявив голова комітету Палати громад британського парламенту з культури, преси та спорту Даміан Коллінз.
Як розпізнати фейк і як з цим боротися, порадив в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" голова комітету "Рівність можливостей", доктор наук із соціальних комунікацій Олександр Чекмишев.
.jpg)
Олександр Чекмишев: Якщо сказати одним словом, то фейк - це неправда. Або синонім дезінформація. Інакше кажучи, інформація, яка не відповідає дійсності, або спотворює реальну інформацію. Або ще один з підвидів, коли частково достовірні факти інтерпретуються таким чином, що викривлююється їхній зміст.
Згідно зі звітами за 2017 рік, зокрема, за спостереженнями видавництва Collins, торік використання фейкових новин збільшилося на 365%. Для мене загрозлива цифра. А як на вашу думку?
Олександр Чекмишев: З одного боку ми маємо реально усвідомлювати ті загрози, які є. З іншого боку дивитися на всі ці процеси об'єктивно, використовуючи певні історичні паралелі, наукові знання. Фейки існували завжди. Завжди була неправдива інформація. Нині дедалі більше фахівців кажуть про те, що епоха інформації вже закінчилася. Люди навчилися використовувати всі ці обсяги інформації передусім для того, щоб домовлятися. Інакше кажучи, комунікувати. Тобто епоха комунікації замінила епоху інформації. І тут його величність “фейк” почав займати те, абсолютно невластиве йому місце, але намагатися організувати новий баланс. Нову систему балансів.
Балансів чи дисбалансів?
Олександр Чекмишев: Баланс через дисбаланс, як це не парадоксально. Для чого в сучасному світі існує фейк? Зараз його запускають для того, щоб людей дезорієнтувати, дати їм збочену інформацію, неправдиву інформацію. Щоб вони були не готові, або готові не в такій якості комунікації, в якій мають бути. І по-друге, власне, посварити, не допустити комунікацію. Якщо ми перенесемося до українських реалій, ці обидві схеми працюють доволі успішно. У українських реаліях все зводиться до кількох понять: зрада, все пропало, влада корумпована, влада некомпетентна, всюди суцільна корупція, все стає тільки гірше. Пересічний громадянин таким чином не звертає уваги на конкретні речі, які крок за кроком покращують наше життя.
Зазвичай фейкова інформація поширюється цифровими платформами і соціальними мережами. Чому люди навіть не намагаються перевіряти інформацію?
Олександр Чекмишев: Дуже часто інформація може з'явитися на одному чи на низці сайтів, зокрема, тих, які позиціонують себе як інтернет-медіа. Потім вона переміщується в соціальні мережі, де її жваво обговорюють, надають відповідних інтерпретацій. Може бути навпаки. Спочатку інформація з'являється в соцмережах і тоді традиційні ЗМІ її підхоплюють.
Тобто ми маємо вимагати від ЗМІ перевіряти інформацію і звертатися до першоджерела?
Олександр Чекмишев: У сучасному світі комунікацій перевіряти інформацію має навчитися і пересічний користувач. Є кілька основних правил. Чим сенсаційніше, негативніше на чиюсь адресу виглядає інформація, тим ретельніше треба її перевіряти. Якщо там не існує взагалі позиції іншої сторони, або якогось незалежного коментаря, вже це має насторожити. Інший доступний для всіх спосіб — посилання з якоїсь соцмережі чи з якогось сайту. Але так влаштована людська природа, що швидше хапається за негативну інформацію. Тому медіа має вчити і спонукати людей критично ставитися до новин, перевіряти. У деяких країнах зі шкільної парти вчать як розрізняти правдиву інформацію від неправдивої, бо від цього залежить розвиток будь-якого суспільства.
Прослухати повну версію розмови
